Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація Гетьманщини

Після того, як І. Мазепа перейшов на бік Карла ХІІ царський уряд розпочав криваві репресії в Україні. Зруйнувавши Батирин, Петро І наказав створити слідчу комісію у Лебедині (Слобожанщина) для розгляду справ «Мазепинців», Тортурам і смерті було піддано сотні людей, їхнє майно конфісковувалось. Репресії, також упали на голови родичів козаків і старшини, які були в еміграції з П.Орликом, - їх виганяли з України на заслання до Москви.

Встановлений Петром І режим терору і репресій спрямовувався на те, щоб загасити вогонь визвольної боротьби і зміцнити царську владу над українським населенням. Столицею гетьманства став Глухів. З 1708 – 1722 рр. – гетьманом України був Іван Скоропадський. Він народився в Умані в сім’ї козацького старшини. Його гетьманство припадало на період розгулу царського терору. Козацьке військо перетворювалось на трудові армії, на кістках козаків будувався Санкт – Петербург. Це наклало глибокий відбиток на діяльність нового гетьмана:

ü він укріпив свою владу в Гетьманщині;

ü прибрав до своїх рук повноваження генерального бунчужного; скарбничого;

ü у сфері економічного і соціального життя Скоропадський продовжував політику І.Мазепи; зміцнював спадкове старшинське землеволодіння, роздавав старшині вільні військові села, зобов’язував селян виконувати підданські повинності. Сам став одним з найбільших землевласників в Європі.

У липні 1709 р. у с. Решетилівці, що на Полтавщині Скоропадський подав на затвердження Петру І документ з 14 пунктів «Решетилівські статті» про підтвердження прав і вольностей Української держави.

Після смерті Скоропадського наказним гетьманом став Павло Полуботок з 1722 – 1723.

Діяльність Полуботка розгнівала царя Петра І. Він викликав його до Петербурга, там Полуботок подав чолобитну, у ній була вимога щодо дотримання давніх козацьких прав і вольностей, а також до скасування Малоросійської колегії. Петро І у 1723 р. позбавив гетьмана влади.

Боротьбу за відновлення гетьманства продовжив миргородський полковник Данило Апостол. У 1723 р. у козацькому таборі на р. Коломак Апостол зі старшиною склали дві чолобитні на ім’я царя – так звані Коломацькі чолобитні.

Вони вимагали обрати гетьмана, скасувати податки, які запровадила Малоросійська колегія. Під цим документом підписалися представники всіх полків Гетьманщини.

Гніву царя не було меж, він наказав 16 українських старшин ув’язнити в Петропавловській фортеці, серед них і Полуботка, Ханенка. У 1724 р. Полуботок помер в тюрмі.

Після смерті царя Петра І у 1727 р. Малоросійську колегію було скасовано Меншиковим. Російський уряд вирішив зробити гетьманом 73 річного миргородського полковника Данила Апостола, який правив з 1727 до 1734 р.

В 1750 році цариця Єлізавета Петрівна (1741-1762рр., яка була таємно одружена з Олексієм Розумовським) проголосила гетьманом України Кирила Розумовського, який гетьманував до 1764р. Розумовський на Європейський лад побудував столицю в м. Глухові (Сумська обл.).Єлізавета Петрівна зменшила податки України і прихильно відносилась до гетьмана Розумовського. Проте коли він вирішив зробити посаду спадковою і передати своєму синові Катерина ІІ дозволу на це не дала і в 1764р. 21 листопада оголосила про скасування гетьманства. Після нього гетьманів в Україні більше не обиралося, влада переходила до Другої Малоросійської колегії, що проіснувала з 1764-1768рр.- очолював її граф Румянцев.

Катерина ІІ ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, знищила Запоріжську Січ. Влітку 1765р. вийшов її маніфест про скасування п’яти слобідських полків і створення замість них регулярних гусарських полків.

Дата добавления: 2015-05-26