Принципи податкового права та система законодавства про податки і збори. Реформування податкової системи

Функції податків і зборів

Правова природа, економічна суть, поняття, функції та юридичні ознаки податку і збору.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України (ч. 1 ст. 6 ПКУ);

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Тобто збори відплатні за характером.

Податки і збори слід відрізняти від:

- плати за адміністративні послуги надані публічними установами;

- реквізиції, націоналізації чи іншого вилучення, що не носить характер санкції;

- санкції майнового характеру (штрафи, конфіскація, тощо);

- публічні обмеження прав приватних осіб, безпосередньо не пов’язані з позбавленням володіння матеріальними благами.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України

(п. 6.3.ПКУ)

1) фіскальна;

2) регулююча;

3) розподільча та перерозподільна

4) контрольна;

5) інформаційна

Ознаки податку:

- установлюється законно обраними представниками народу в законі: „Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори” (ст. 92 Конституції України);

- суворо обов'язковий характер: „Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом” (ст. 67 Конституції України);

- безповоротність;

- індивідуальна безоплатність;

- має вартісний грошовий характер

- внесення в державний або в місцевий бюджет;

- сплачується в точно визначених розмірах і в визначений строк (ст. 67 Конституції України);

- обмежує право власності або інше законне володіння шляхом відчуження частини матеріальних благ на користь публічних утворень;

- підлягає фінансовому контролю: усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (стаття 67 Конституції України).

6) стимулююча.

Принципи права - це загальнообов'язкові вихідні юридичний положення, що відрізняються вищою імперативністю, визначають зміст такого правового регулювання й виступають в багатьох випадках вищим критерієм правомірності поводження учасників регульованих правовідносин.

Фінансово-правові принципи поділяють на:

- загальні, що регулюють фінансову систему в цілому,

- спеціальні, характерні для окремих інститутів фінансового права.

1) Загальні:

• загально-правові (принцип законності, принцип гуманізму, принцип демократизму, принцип рівності, публічності, справедливості тощо),

• конституційні (ст. 19, 67, 92 інші Конституції України),

• загальногалузеві: 1) пріоритет публічних фінансових інтересів; 2) єдність фінансової політики і грошової системи; 3) рівноправність і самостійність фінансової діяльності органів держави та місцевого самоврядування; 4) участь громадян в фінансовій діяльності держави; 5) плановість фінансової діяльності держави; 2) спеціальні (підгалузеві):

• - економічні принципи оподаткування:

• принцип економічної ефективності оподаткування;

• принцип рентабельності податкових заходів (бюджетні надходження від окремого виду податку не повинні перевищувати витрати на його введення та збір);

• - принципи податкового права:

• Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства) (п. 7.3. ПКУ). Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом (п. 9.2. ПКУ);

• Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Податкового кодексу України Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України (ст. 4.4. ПКУ);

• єдності економічного простору держави;

• принцип визначеності податкового обов’язку (обов’язки платників податків визначені в ст. 16 ПКУ, а права в ст. 17; податковий обов’язок – в ст. 36 ПКУ);

• однократність обкладення;

• стягнення податку лише органом, визначеним законом;

• законність застосування заходів примусу до порушників податкового законодавства;

• однократність накладення податкової відповідальності;

• - Принципи податкового законодавства (ст. 4.1 ПКУ):

• загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу (п. 4.1.1 ПКУ);

• рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (п. 4.1.2. ПКУ);

• невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства (п. 4.1.3. ПКУ);

• презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (4.1.4. ПКУ);

• фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями (п. 4.1.5. ПКУ);

• соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків (п. 4.1.6. ПКУ);

• економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування (п. 4.1.7. ПКУ);

• нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків (4.1.8. ПКУ);

• стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (4.1.9. ПКУ);

• рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками (4.1.10. ПКУ);

• єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку (п. 4.1.11. ПКУ).

• Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають (п.4.2. ПКУ).

• Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів (п. 4.3. ПКУ).

• Податкове законодавство України складається з (3.1. ПКУ).:

• Конституції України;

• Податкового кодексу України;

• Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи);

• чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування;

• нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ та законів з питань митної справи;

• рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом

• 3) Закони:

• - податкові закони:

• Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI

• Митний кодекс України вiд 11.07.2002 № 92-IV

• Про єдиний митний тариф: Закон України вiд 05.02.1992 № 2097-XII

• Про митний тариф України: Закон України від 05.04.2001 № 2371-III

• Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13 вересня 2001 року № 2681-III.

• Про податкову службу України вiд 04.12.1990 № 509

• - фінансові закони:

• Бюджетний кодекс України;

• - закони неподаткового характеру:

• „Про місцеве самоврядування”;

• „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (14.05.1992)

• Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва (25.12.2008)

• "Про зовнішньоекономічну діяльність" (16.04.1991)

• Закон України "Про гуманітарну допомогу“, інші 4) Декрети Кабінету Міністрів України:

• Про Єдиний митний тариф України вiд 11.01.1993 № 4-93

• 5) Укази Президента України:

• 1. Президент приймав нормативно-правові акти з питань оподаткування до 1999 року (26 червня) відповідно до П. 3 „Перехідних положень” КУ:

• „Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції”. Види:

• Про посилення контролю за надходженням податків та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України і внесків до державних цільових фондів (17.11.94)

• 2) Президент приймає нормативно-правові акти з питань:

• (ст. 106 п.15) утворення, реорганізації та ліквідації за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

• Про Положення про Державну податкову службу України 12 травня 2011 року № 584/2011

• Про Положення про Державну митну службу України вiд 12.05.2011 № 582/2011

• 6. Постанови Кабінету Міністрів України, наприклад:

• Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість вiд 17.01.2011 № 39

• Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку вiд 27.12.2010 № 1238

• Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України 29 грудня 2010 р. № 1244

• Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) (21.07.2005)

• Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання, а також форми зазначеного подання вiд 27.12.2010 № 1237

• ) Накази Міністерства фінансів:

• Про затвердження Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством (28.12.2010) N 1674

• Про затвердження форми Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (27.12.2011) № 1742

• Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку (21.12.2011) №1688

• Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів (16 грудня 2011) N 258

• Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів (09.12.2011) № 1588

• Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (07.11.2011) № 1398

• Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби (11.10.2011) № 1273

• 8) Накази Державної митної служби:

• Про затвердження Класифікатора видів податків, зборів (обов'язкових платежів та інших бюджетних надходжень) (07.12.2005);

• Про затвердження Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань11.05.2006 № 370

• П ро вдосконалення порядку підготовки митними органами податкових повідомлень платникам податків та дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань вiд 02.11.2009 № 1050

•

14. Дія норм податкового права (в часі, просторі та за колом осіб).

Дія в часі: Податкові норми набувають чинності (через або):

n з моменту підписання;

n з моменту опублікування в офіційних виданнях;

n з моменту настання загального наперед встановленого або спеціально передбаченого терміну після опублікування нормативного акту;

n з моменту появи точно визначених податковим законом суспільних відносин

Згідно з діючим законодавством України втрачають чинність податково-правові норми у наступних випадках:

n зі збігом терміну, точно визначеного в часі, на який вони були прийняті;

n із вичерпанням предмета їх регулювання, тобто зникненням або відміною тих суспільних відносин, на які вони були розраховані;

n внаслідок прямого скасування відповідного закону іншим законодавчим актом, покликаним по-новому врегулювати правовідносини у сфері оподаткування;

n у випадку фактичного скасування попереднього закону, що містив податково-правові норми, новим формальне не скасовано;

n на підставі скасування податково-правової норми рішенням Конституційного Суду України у випадку визнання її невідповідною Конституції України;

у випадку зупинення на точно визначений термін дії податково-правової норми нормою іншого Закону України.

Дата добавления: 2015-05-26