Злочини проти безпеки особи 3 страница

№ 460.

В якій відповіді неправильно названо умови настання кримінальної відповідальності за погрозу вбивством?

+ погрозу вбивством слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство;

+ погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну;

+ погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність, також і у разі, якщо потерпілий не сприймав погрозу як реальну;

-особа не підлягає кримінальній відповідальності за погрозу вбивством, якщо ця погроза була виражена з метою необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну і винна особа усвідомлювала цю обставину.

№ 461.

Які з наведених нижче відомостей прямо названі у статтях розділу ІІ КК країни ”Злочини проти життя та здоров’я особи” як предмети відповідних злочинів?

+ лікарська таємниця;

-медична інформація;

-відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження невиліковною інфекційною хворобою;

+ відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;

-відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження венеричною хворобою.

№ 462.

Розголошення яких відомостей не тягне за собою кримінальну відповідальність за статтями розділу ІІ КК України ”Злочини проти життя та здоров’я особи”?

-лікарської таємниці;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження невиліковною інфекційною хворобою;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження венеричною хворобою;

+ жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

№ 463.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби?

-суб’єктом цього злочину можуть бути лише медичні або фармацевтичні працівники;

-суб’єктивна сторона цього злочину характеризується як умислом так і необережністю;

-особа підлягає кримінальній відповідальності за цей злочин також і у випадку, коли в її професійні обов’язки не входило убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням;

-кримінальна відповідальність настає за зараження невиліковною інфекційною хворобою небезпечною як для життя, так і для здоров’я потерпілої особи;

+ суб’єктом цього злочину є також і працівник, в професійні обов’язки якого входить убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням.

№ 464.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби?

-суб’єктом цього злочину можуть бути не лише медичні або фармацевтичні працівники;

+ суб’єктивна сторона цього злочину характеризується як умислом так і необережністю;

+ особа підлягає кримінальній відповідальності за цей злочин також і у випадку, коли в її професійні обов’язки не входило убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням;

+ кримінальна відповідальність настає за зараження невиліковною інфекційною хворобою небезпечною як для життя, так і для здоров’я потерпілої особи;

-суб’єктом цього злочину є також і працівник, в професійні обов’язки якого входить убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням.

№ 465.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за незаконне проведення аборту?

+ суб’єктом основного складу злочину „Незаконне проведення аборту” може бути медичний працівник;

-якщо внаслідок незаконного проведення аборту потерпілій був спричинений тривалий розлад здоров’я, скоєне потребує додаткової кваліфікації за статтею 122 КК України „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”;

+ незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть;

-незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої становить собою кваліфікований вид злочину „Незаконне проведення аборту”;

-незаконне проведення аборту за згодою жінки підлягає кваліфікації за статтею про умисне тяжке тілесне ушкодження, за ознакою переривання вагітності.

№ 466.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за незаконне проведення аборту?

-суб’єктом основного складу злочину „Незаконне проведення аборту” може бути медичний працівник;

-якщо внаслідок незаконного проведення аборту потерпілій був спричинений тривалий розлад здоров’я, скоєне не потребує додаткової кваліфікації за статтею 122 КК України „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”;

-незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть;

+ незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої становить собою кваліфікований вид злочину „Незаконне проведення аборту”;

+ незаконне проведення аборту за згодою жінки підлягає кваліфікації за статтею про умисне тяжке тілесне ушкодження, за ознакою переривання вагітності.

№ 469.

Яке з наведених положень правильно характеризує ознаки складу злочину, передбаченого ст. 138 КК України „Незаконна лікувальна діяльність”?

-суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини;

+ суб’єктивна сторона цього злочину характеризується лише необережною формою вини;

+ суб’єктом цього злочину є особа, яка не має належної медичної освіти;

+ умисне заподіяння хворому тяжких тілесних ушкоджень особою, яка здійснює незаконну лікувальну діяльність потребує кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;

-під „тяжкими наслідками для хворого” слід також розуміти заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди.

№ 470.

Яке з наведених положень неправильно характеризує ознаки складу злочину, передбаченого ст. 138 КК України „Незаконна лікувальна діяльність”?

+ суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини;

-суб’єктивна сторона цього злочину характеризується лише необережною формою вини;

-суб’єктом цього злочину є особа, яка не має належної медичної освіти;

-умисне заподіяння хворому тяжких тілесних ушкоджень особою, яка здійснює незаконну лікувальну діяльність потребує кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;

+ під „тяжкими наслідками для хворого” слід також розуміти заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди.

№ 471.

Яке з наведених положень правильно характеризує ознаки складу злочину, передбаченого ст. 141 КК України „Порушення прав пацієнта”?

-об’єктивна сторона цього злочину полягає у злочинних порушеннях прав пацієнта, зокрема: ненадання медичної допомоги, надання медичної допомоги неналежної якості та ін.;

-об’єктивна сторона цього злочину полягає у злочинних порушеннях прав пацієнта, зокрема: розголошенні медичної інформації та лікарської таємниці, вилучення органів і анатомічних матеріалів всупереч установленому законом порядку та ін.;

+ суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає у незаконному проведенні клінічних випробувань лікарських засобів без відповідної згоди;

-цей злочин може бути вчинений лише з умисною формою вини;

-порушення прав пацієнта є злочином із формальним складом.

№ 472.

Яке з наведених положень правильно характеризує ознаки складу злочину, передбаченого ст. 141 КК України „Порушення прав пацієнта”?

-об’єктивна сторона цього злочину полягає у злочинних порушеннях прав пацієнта, зокрема: ненадання медичної допомоги, надання медичної допомоги неналежної якості та ін.;

+ суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає у незаконному проведенні клінічних випробувань лікарських засобів;

+ порушення прав пацієнта є злочином із матеріальним складом;

-цей злочин може бути вчинений лише з умисною формою вини;

-порушення прав пацієнта є злочином із формальним складом.

№ 473.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною?

-незаконне проведення клінічних випробувань лікарських засобів над людиною, за наявності інших ознак складу злочину слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною”;

+ незаконне проведення клінічних випробувань лікарських засобів над людиною, за наявності інших ознак складу злочину, слід кваліфікувати за ст. 141 КК України „Порушення прав пацієнта”;

-створення небезпеки для життя чи здоров’я особи внаслідок проведення незаконних дослідів не може бути підставою для кваліфікації дій винного за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною”, оскільки склад злочину, передбачений цією статтею є матеріальним;

+ створення небезпеки для життя чи здоров’я особи внаслідок проведення незаконних дослідів є підставою для кваліфікації дій винного за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною” за наявності усіх інших ознак складу цього злочину;

+ смерть особи внаслідок проведення над нею незаконних дослідів, підлягає кваліфікації за сукупністю статей 119 КК України „Вбивство через необережність” та ч. 1 ст. 142 „Незаконне проведення дослідів над людиною”.

№ 474.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною?

+ незаконне проведення клінічних випробувань лікарських засобів над людиною, за наявності інших ознак складу злочину слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною”;

-незаконне проведення клінічних випробувань лікарських засобів над людиною, за наявності інших ознак складу злочину, слід кваліфікувати за ст. 141 КК України „Порушення прав пацієнта”;

+ створення небезпеки для життя чи здоров’я особи внаслідок проведення незаконних дослідів не може бути підставою для кваліфікації дій винного за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною”, оскільки склад злочину, передбачений цією статтею є матеріальним;

-створення небезпеки для життя чи здоров’я особи внаслідок проведення незаконних дослідів є підставою для кваліфікації дій винного за відповідною частиною ст. 142 КК України „Незаконне проведення дослідів над людиною” за наявності усіх інших ознак складу цього злочину;

-смерть особи внаслідок проведення над нею незаконних дослідів, підлягає кваліфікації за сукупністю статей 119 КК України „Вбивство через необережність” та ч. 1 ст. 142 „Незаконне проведення дослідів над людиною”.

№ 477.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за насильницьке донорство?

-за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”, за наявності інших ознак складу злочину, слід кваліфікувати насильницьке чи шляхом обману вилучення у потерпілого крові, органів чи анатомічних матеріалів;

-вилучення у потерпілого крові з метою продажу не підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”, оскільки відповідальність за ці дії настає лише у разі в використання потерпілого як донора;

+ вилучення у потерпілого крові з метою продажу підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство” і є ознакою, що кваліфікує цей злочин;

-вилучення у особи, яка перебувала в безпорадному стані чи матеріальній залежності від винного, крові без застосування насильства чи обману в будь-якому випадку потребує кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”;

+ заподіяння тілесного ушкодження потерпілому внаслідок насильницького донорства потребує кваліфікації за сукупністю ст. 144 КК України „Насильницьке донорство” та відповідної статті КК України, що передбачає настання кримінальної відповідальності за відповідний вид тілесних ушкоджень.

№ 478.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за насильницьке донорство?

+ за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”, за наявності інших ознак складу злочину, слід кваліфікувати насильницьке чи шляхом обману вилучення у потерпілого крові, органів чи анатомічних матеріалів;

+ вилучення у потерпілого крові з метою продажу не підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”, оскільки відповідальність за ці дії настає лише у разі в використання потерпілого як донора;

-вилучення у потерпілого крові з метою продажу підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство” і є ознакою, що кваліфікує цей злочин;

+ вилучення у особи, яка перебувала в безпорадному стані чи матеріальній залежності від винного, крові без застосування насильства чи обману в будь-якому випадку потребує кваліфікації за відповідною частиною ст. 144 КК України „Насильницьке донорство”;

-заподіяння тілесного ушкодження потерпілому внаслідок насильницького донорства потребує кваліфікації за сукупністю ст. 144 КК України „Насильницьке донорство” та відповідної статті КК України, що передбачає настання кримінальної відповідальності за відповідний вид тілесних ушкоджень.

- Кримінально-правова охорона волі особи в Україні.

Дата добавления: 2015-05-31