Прогноз можливих змін

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ. ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ.

РОЗДІЛ 7. ЛАНДШАФТ ЯК ОБ’ЄКТ СТВОРЕННЯ КОМПОЗИЦІЇ

При створенні проектів озеленення існує три етапи проведення робіт:

1. передпроектні роботи, що повязані з отриманням архітектурно-планувального завдання та збиранням даних про територію, де планується створення об’єкту озеленення;

2. власне проектні роботи, повязані з створенням проекту озеленення;

3. втілення проектного рішення.

Для початку проектування необхідно мати: витяг із генерального плану міста з нанесенням існуючого та проектного планування прилеглих ділянок, підземних мереж інженерних комунікацій, до яких можна приєднати відповідні мережі об’єкта; технічні умови на проектування інженерних мереж (водогону, каналізації, систем електро- та теплозабезпечення тощо), видані відповідними службами; архітектурно-планувальне завдання, де враховано: склад сім’ї замовника, вік її членів, їх хобі, позитивні елементи саду (ті, що необхідно зберегти), бажаний стиль саду, улюблені рослини, цільове призначення саду, мета висадження рослин, матеріали, що можуть бути використані в будівництві, інші необхідні компоненти дизайну, потреби замовника, існуючі проблеми візуального та конструктивного характеру в плануванні ділянки, бажаний стиль саду, можливий кошторис робіт та щорічного догляду за ділянкою. Надалі розпочинають збирання передпроектних матеріалів.

Допередпроектних матеріалівналежать:

1) ландшафтний аналіз проектованої ділянки та навколишньої території (обстеження всіх елементів і компонентів ландшафту, розміщених як на проектній території, так і на прилеглій місцевості, – кліматична оцінка території в цілому, бажано по місяцям, а також її окремих ділянок, оцінка рослинності, насаджень із погляду використання в будівництві та господарської й естетичної цінності);

2) ситуаційний геодезичний план (схема розміщення об’єкту, що проектується в планувальній системі району, міста з вказанням функціональних, композиційних та транспортних зв’язків);

3) геодезичний план ділянки з указанням розмірів (геодезичний план із координатною сіткою, горизонталями, указанням меж ділянки та нанесенням існуючих насаджень, водоймищ, підземних комунікацій та наземних споруд у масштабі 1:500, для територій площею понад 10 га масштаб – 1:2000 або 1:1000, для особливо великих територій – площею, вимірюваною сотнями гектарів, – план складають у масштабі 1:2000 або 1:5000);

4) подеревна зйомка насаджень та оцінка їх стану (для найбільш цінних ділянок складають план подеревної зйомки насаджень, із нанесенням на план у масштабі 1:500 (рідше 1:1000) кожного дерева та кожної групи чагарників у вигляді умовних позначень з описом та координатною сіткою; у таблиці при легенді вказують номер за планом, назву породи, вік, діаметр стовбура на висоті 1,3 м, діаметр крони, висоту дерева, санітарний стан, декоративні якості);

5) таксаційна зйомка (за наявності великих лісових масивів на геодезичний план наносять межі землекористування, просіки, квартальну сітку насаджень, контури виділів, у межах яких детально характеризують: площу виділу; склад насаджень; їх вік (за породами); підріст; підлісок; ярусність; поверхневий покрив ґрунту; домінуючу породу (клас віку, середню висоту дерев, середній діаметр стовбура, бонітет); тип лісу; повноту; запас деревини; особливості росту; походження; ступінь пошкодження лісу шкідниками та внаслідок хвороб);

6) технічний висновок про ґрунти (короткий опис природно-історичних умов та чинників ґрунтоутворення, а також дані про хімічні властивості та механічний склад ґрунтів із ґрунтовою картою на геодезичному плані в масштабі 1:2 000 або 1:5 000). Іноді створюється карта грунтового покриву;

7) технічний висновок про режим ґрунтових вод та гідрогеологію в режимі зони можливого затоплення (для об’єктів, на території яких є чи облаштовуються водойми, а також для об’єктів, що потребують меліорації, засолених або затоплюваних, – дані про геологічну будову території, режим ґрунтових вод, гідрологічна характеристика річок та інших водоймищ, детальні відомості про кліматичні умови);

8) аналіз гігієнічного стану ділянки (санітарний стан ґрунту, води, повітря).

При створенні обєктів комунальної власності необхідне завдання на проектування, яке складається з: обґрунтування для отримання завдання (посилання на офіційні документи, рішення місцевих Рад тощо), стадійність розробки проектної документації, опис місця розміщення об’єкту, характеристика його території та навколишньої завбудови, основні вимоги до архітектурно-планувального рішення та функціонального призначення, прив’язка до навколишнього планування, вказівки щодо складу проекту та порядку його узгодження та затвердження, вимого щодо кошторису або вартості будівництва. До цього прикладаються: затверджений акт про вибір майданчику під будівництво, будівельний паспорт ділянки, технічні умови на під’єднання об’єкту до інженерних комунікацій, матеріали раніше проведених інженерних досліджень, повний перелік передпроектних матеріалів з актами про оцінювання та рішенням місцевих виконавчих органів та Рад про знесення та характер компенсації за споруди та забудівлю, що підлягає знесенню, свідоцтва про наявність памятників історії, культури та архітектури на відведеній ділянці.

У процесі економічних досліджень встановлюють: джерела будівельних матеріалів та посадкового матеріалу, а також ціни на них, техніко-економічні обґрунтування рішень по забезпеченню будівельними матеріалами, загална характеристика та рівень облаштованості підрядних організацій, місця заготівлі рослинниго ґрунту та місця кар’єрів для вивезення непридатного ґрунту з вказанням протяжності доріг та інженерних мереж.

Дата добавления: 2015-05-26