Модель Спрінгейта. Тут A — робочий капітал / загальна вартість активів; B — при­буток до сплати податків та процентів / загальна вартість активів; C — прибуток до сплати

Z = 1,03 A + 3,07 B + 0,66 C + 0,4 D.

Тут A — робочий капітал / загальна вартість активів; B — при­буток до сплати податків та процентів / загальна вартість активів; C — прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість; D — обсяг продажу / загальна вартість активів.

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, проте з часом цей показник зменшується.

Якщо Z < 0, 862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства побудовано універсальну дискримінантну функцію:

Z = 1,5 X ₁ + 0,08 X ₂ + 10 X ₃ + 5 X ₄ + 0,3 X ₅ + 0,1 X ₆ ,

де Х ₁ — cash-flow / зобов’язання;

Х ₂ — валюта балансу / зобов’язання;

Х ₃ — прибуток / валюта балансу;

Х ₄ — прибуток / виручка від реалізації;

Х ₅ — виробничі запаси / виручка від реалізації;

Х ₆ — оборотність основного капіталу (виручка від реалізації / валюта балансу).

Здобуті значення Z -показника можна інтерпретувати так:

Z > 2 — підприємство вважається фінансово стійким, і йому не загрожує банкрутство;

1 < Z < 2 — фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

0 < Z < 1 — підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z < 0 — підприємство є напівбанкрутом.

Зауважимо, що у вітчизняній практиці зазначені моделі застосовуються мало, оскільки не враховують галузевих особливостей розвитку підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу. Ідеться про суто теоретичний характер підходів до прогнозування банкрутства. У вітчизняних умовах дані такого прогнозування є вельми суб’єктивними і не дають підстав для практичних висновків. Мають бути розроблені вітчизняні моделі прогнозування з урахуванням галузевих особливостей.

Зауважимо, що робота з прогнозування банкрутства може бути організована як на самому підприємстві, так і за його межами, наприклад на базі консалтингової фірми, яка обслуговує це підприємство.

15. Концепція антикризового управління є основою формування його стратегії і тактики. У концепції має бути відображена базова інформація про фінансово-господарське становище підприємства, проблемні сектори, основні цільові орієнтири, можливі варіанти вирішення існуючих проблем та їх експертна оцінка. Закладені в концепції ідеї та механізми конкретизуються в плані антикризових заходів (плані санації).

Вступ	Загальна характеристика підприємства: · правова форма організації бізнесу та форма власності; · організаційна структура; · сфера діяльності; · історична довідка.
1. Розділ	Аналіз вихідних даних: · оцінка зовнішнього середовища; · аналіз фактичного фінансового стану підприємства; · аналіз причин кризової ситуації та слабких місць; · "стан ринків збуту продукції; · наявний потенціал; · обґрунтування доцільності санації.
2 Розділ	Стратегія санації, оперативна програма: · стратегічні цілі санації (дерево цілей); · каталог оперативних заходів з відновлення ліквідності.
3. Розділ: План антикризових заходів	· а) план маркетингу та розширення ринків збуту продукції; · б) план виробництва; · в) організаційний план; · г) система фінансових планів.
4 Розділ	Ефективність антикризового управління: · організація реалізації плану; · критерії оцінки ефективності; · оперативний санаційний контролінг; · імовірні ризики в процесі виконання; · суми можливих збитків; · можливі позитиви і додаткові прибутки.

План санації у процесі провадження справи про банкрутство.

Дата добавления: 2015-05-26