Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права




Поняття міжнародного права та його особливості 3.Міжнародне право як самостійна правова система

Міжнародне право - це самостійна система права, що складається з юридично обов’язкових принципів і норм, які регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з метою забезпечення мирного співіснування та міжнародної співпраці.

Міжнародне право як самостійна система права має свої об’єкт, предмет, метод, суб’єкти.

Об’єктом міжнародно-правового регулювання є суспільні відноси­ни, що виникають в рамках міжнародного співтовариства держав.

Особливий характер відносин передбачає і особливий механізм формування та дії норм міжнародного права. Він носить саме між­державний, а не наддержавний характер. Методом формування норм міжнародного права є узгодження воль його суб’єктів.

Предметом міжнародного права є міжнародні правовідносини. Під міжнародними розуміються відносини за участю держав, міжна­родних міжурядових організацій, націй та народів, що борються за на­ціональне визволення, та державоподібних утворень, які і є суб’єктами міжнародного права.

Міжнародне право - горизонтальна система права, заснована на рівності і незалежності її суб’єктів. У цьому полягає головна специфіка міжнародного права, його істотна відмінність від права національно­го. Суб’єкти міжнародного права виступають не тільки носіями прав і обов’язків, але і створюють, здійснюють і самостійно контролюють реалізацію міжнародно-правових норм. У міжнародному праві від­сутній будь-який наддержавний орган міжнародної правотворчості та примусу.

Особливістю сучасного міжнародного права є наявність імпера­тивних норм міжнародного права (jus cogens),які є обов’язковими для суб’єктів міжнародного права незалежно від того, чи погодилися вони на створення та існування цих норм.

Питання юридичної сили міжнародного права виникає через від­сутність примусу до виконання норм міжнародного права. З’являються навіть точки зору щодо виключно моральної сили цієї системи права.

І Іроте, більшість юристів-міжнародників відзначають, що міжнародне право має саме юридично обов’язкову силу. Проблема обов’язкової сили міжнародного права пов’язана з поглядом на його природу При­хильники школи природного права бачать джерело обов’язкової сили в законах природи, в людському розумі або ж в божественній силі. Представники позитивістської школи джерелом обов’язкової сили вважають угоду держав.

Отже, міжнародне право є унікальною системою права, оскіль­ки сама її сутність полягає у неможливості примусити суб’єкта до виконання норм, згоду на обов’язковість яких він не надав. Тому Лукашук І.І. вбачає юридичну силу міжнародного права в угоді держав, згоді міжнародного співтовариства в цілому на добросовісне виконання зобов’язань за міжнародним правом. При створенні норми міжна­родного права суб’єкти узгоджують зміст норми та погоджуються на надання їй юридично обов’язкової сили.

Правове регулювання міжнародних відносин - абсолютна необхід­ність, тому визнання за міжнародним правом обов’язкової сили визна­чається потребами життя міжнародного співтовариства та інтересами держав. Доказо^юридично обов’язкової сили міжнародного права є наявність такої імперативної норми, як принцип добросовісного ви­конання зобов’язань, що витікають з принципів і норм міжнародного права.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 2882; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.