Стаття 328. Розголошення державної таємниці

Та мобілізації

	Примітки
Підслідність– служба безпеки України.
Категорія злочину– за ознаками ч. 1 – злочин середньої тяжкості, за ч. 2 – тяж- кий.
Об’єктом злочинує цінність держави у вигляді таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, які становлять державну таємницю.	Предметом злочинує інформація, яка віднесена до державної таємниці.
Об’єктивна сторона злочинуполягає в незаконному обнародуванні відомостей, які містять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі, внаслідок чого стали надбанням сторонніх осіб. Розголошення державної таємниці треба відрізняти від державної зради у формі шпигунства, де передача відомостей, які містять державну таємницю, пов’язана з наявністю іноземного адресата і бажанням винного, щоб такі відомості стали надбанням іноземної держави, іноземної організації.	Під розголошеннямслід розуміти діяння або бездіяльність особи, в результаті чого секретна інформація стала відома хоча б одній сторонній особі. Диспозиція є бланкетною. Злочин є закінченимз моменту, коли хоча б одна стороння особа була ознайомлена зі змістом документа, виробу чи іншого матеріалу, що становлять державну таємницю. Тяжкі наслідкимають місце, якщо такі відомості стали надбанням іноземної розвідки або якщо розголошення державної таємниці завдало значної шкоди обороноздатності, економіці або іншим державним інтересам країни.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним є службова особа, якій такі відомості довірені, або інша особа, якій ці відомості стали відомі по службі чи по роботі, а також військовослужбовці за тих же умов.
Суб’єктивна сторона– умисна (прямий і непрямий умисел) чи необережна (злочинна самовпевненість і злочинна недбалість).

Стаття 329. Втрата документів, що містять державну таємницю

	Примітки
Підслідність– служба безпеки України.
Категорія злочину– середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений порядок охорони таємної інформації, розголошення якої може спричинити шкоду національній безпеці України. Предметом злочинуможуть бути документи, що містять державну таємницю, та інші матеріальні носії секретної інформації, а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю.	Документ –це матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві, який може бути як первинним, так і вторинним. Документ, який містить державну таємницю, повинен відповідати встанов- леній формі, тобто мати обов’язкові озна- ки: реєстраційний номер, найменування, гриф таємності тощо. Існує особливий порядок його зберігання і видачі.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується порядком користування і зберігання документів, що містять державну таємницю, а також предметами, відомості про які становлять державну таємницю.	Порушення порядкуповодження із вказаними матеріальними носіями інфор- мації або предметами містить склад зло- чину лише у випадку, якщо воно стосува- лось порядку, встановленого законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом, і може полягати в недотриманні: а) режиму секретності при роботі з від- повідними документами чи предметами; б) правил таємного діловодства. Втрата предметів або документів, що містять державну таємницю, вважається закінченимзлочином незалежно від того, чи заподіяла така втрата шкоду інтересам України.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним може бути особа, якій були довірені вказані в статті документи або предмети по службі чи по роботі.
Суб’єктивна стороназлочину пе- редбачає тільки необережну вину – злочинну самовпевненість або зло- чинну недбалість.	Ставлення до порушення правил поводження зі вказаними документами (предметами) може бути й умисним.
Кваліфікованим видом злочину є втрата матеріального носія інформації, що містить державну таємницю, або предмета, відомості про який становлять таку таємницю, яка спричинила тяжкі наслідки.

Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави

	Примітки
Підслідність– служба безпеки України.
Категорія злочину– за ч. 1 – злочин середньої тяжкості; за ч. 2 – тяжкий.
Об’єктом злочинує встановлений порядок поводження з конфіденційною інформацією та державна цінність у вигляді матеріального носія інформації, яка є власністю держави і за ступенем секретності віднесена до службової таємниці. Предметомпосягання можуть бути тільки відомості, які становлять конфіденційну інформацію на підставі закону, постанови КМ, розпорядження центральних органів виконавчої влади.	Іноземна організація– це будь-яка недержавна організація, зацікавлена в отриманні відомостей, що становлять службову таємницю. Представник іноземної організації– це особа, яка є офіційним співробіт- ником іноземної недержавної органі- зації або за спеціальним повно- важенням представляє інтереси цієї організації.
Об’єктивна сторона злочинуполягає в порушенні права передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденцій- ну інформацію, яка є власністю держави та може виразитись у таких формах: 1) передача іноземним суб’єктам відомостей, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави; 2) збирання таких відомостей.	Мотивидіяльності при вчиненні злочину можуть бути різні. Злочин вважається закінченимз моменту передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним є службова особа, якій такі відомості були довірені, або інша особа, якій такі відомості стали відомі по службі або роботі, а також військовослужбовець, якщо він передає чи збирає відомості, які не становлять військової таємниці, але містять конфіденційну інформацію.
Суб’єктивна сторона злочинухаракте- ризується умислом.	Винна особа усвідомлює, що вчиняє дії, зазначені в диспозиції статті, і бажає їх вчинити. Обов’язковою ознакою є метадіяльності винної особи – ознайомити з відомостями, що становлять службову таємницю, іноземну організацію або її представника.

Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону

	Примітки
Підслідність– Служби безпеки України.
Категорія злочину– за ч. 1 і ч. 2 – невеликої тяжкості, за оз- наками ч. 3 – середньої тяжкості.
Безпосереднім об’єктом злочинує встановлений порядок перетинання державного кордону України, що забезпечує державну безпеку. Предметомпосягання є державний кордон.	Державний кордон України– лінія і вертикальна поверхня. Що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне сполучення через державний кордон здійснюється в пунктах пропуску, які встановлює КМ. У пунктах пропуску створюються контрольно-пропускні пункти військ прикордонної охорони, митні та інші установи. Документами на виїзд з України і в’їзд в Україну є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка.
Об’єктивна сторонаполягає в незаконному перетинанні державного кордону	Незаконне перетинання державного кордону– це залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного перетинання державного кордону України. Незаконним вважається також перетинання кордону за підробленим паспортом. Якщо паспорт дійсний, одержаний за хабар, відповідальність особа несе тільки за дачу хабара. Злочин є закінченимз моменту фактичного незаконного перетинання державного кордону України.
Суб’єкт злочину- загальний.	Ним може бути громадянин України, іноземець, а також особа без громадянства, які вчинили перетинання кордону без встановлених документів чи дозволу.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.	Мотив і метавчинення злочинуможуть бути різні.
Кваліфікованим видомє вчинення цього злочину особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин. Особливо кваліфікуючим видомзлочину є такі дії, поєднані із застосуванням зброї (ч. 3).

Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

	Примітки
Підслідність– служба безпеки України.
Категорія злочину– за ч. 1 – середньої тяжкості, за ч. 2 – тяжкий.
Безпосереднім об’єктом злочинує встановлений порядок перетинання державного кордону України.	Керівництво незаконним переправлен- ням осіб через державний кордон України– це діяльність особи, яка очолює весь процес незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Об’єктивна сторона злочинуполягає у вчиненні хоча б однієї із 3-х форм зазначених у статті дій: 1) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон; 2) керів- ництво такими діями; 3) сприяння вчиненню таких дій.	Організація незаконногопереправлення осіб через державний кордон полягає у визначенні плану злочину та погодження його з особами, які виявили бажання вчинити злочин. (Засоби, спосіб, час, місце тощо). Це переправлення через кордон осіб без документів або за підробленими документами. Тут є організатор злочину. Сприяння вчиненнюпереправлення осіб через державний кордон України – це надання порад, вказівок, засобів або усунення перешкод. Злочин є закінченимз моменту вчинення дій, які обумовили організацію або керівництво незаконним переміщенням осіб через державний кордон України, а також з моменту фактичного сприяння такому злочину незалежно від того, чи відбулося саме незаконне переправлення осіб.
Суб’єкт злочину– загальний.	Ним може бути як приватна, так і службова особа.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується прямим умислом.	Мотивомвчинення цього злочинує корисливість – одержання від осіб, яких незаконно переправляють через державний кордон України, грошей або інших матеріальних цінностей.
Кваліфікованими видами злочинує вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2).

Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї,

Дата добавления: 2015-05-31