Основним безпосереднім об’єктом
злочинує нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів, а також встановле- ний порядок охорони громадського поряд- ку. Додатковим обов’язковим об’єктомзлочину є життя працівника правоохорон- ного органу, члена громадського форму- вання і військовослужбовця.
Потерпілимивід злочину
можутьбути працівник правоохоронного органу, його близький родич, член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовець.
Об’єктивна сторона злочинуполягає у
вбивстві або замаху на вбивство працівника правоохоронного органу, члена громадського формування і військовослужбовця.
Обов’язковою ознакоюоб’єктивної сторони злочину є те, що посягання на життя потерпілого причинно обумовлене виконанням службових обов’язків потерпілого або його діяльністю щодо охорони громадського порядку.
Виконання службових обов’язків–
це дії, пов’язані із провадженням дізнання, досудового слідства, дії з охорони громадського порядку, НПС та запобігання злочинам з боку засуджених.
Злочин вважається закінченимз моменту настання смерті потерпілого або вчинення діяння, яке утворює замах на вбивство.
Суб’єктом злочинує осудна особа, яка
досягла 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину
характеризується виною у формі прямого умислу.
Винний усвідомлює, що посягає на
життя працівника правоохоронного органу або його близьких родичів, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військово- службовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, передбачає настання смерті названих осіб внаслідок своїх дій і бажає чи свідомо допускає її настання.
Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
Примітки
Підслідність– прокуратура.
Категорія злочину– особливо
тяжкий.
Основним безпосереднім об’єктом злочинує авторитет органів державної влади. Додатковим обов’язковим об’єктомможуть бути життя чи здоров’я людини, її воля, честь і гідність.
Потерпілимивід цього злочину можуть бути:
1) представник влади; 2) працівник правоохоронного органу; 3) їхні близькі родичі. Напад на представника адміністрації виправної установи з наступним захопленням або триман- ням його як заручника кваліфікується за сукуп- ністю злочинів, передбачених ст. 349 і 392.
Об’єктивна сторона злочинувиражається у двох діяннях: захопленні та триманні як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу або їх близького родича.
Заручник– це особа, яка затримана насильницьким чи іншим чином з метою примусити державу, організацію, установу виконати певні вимоги або зобов’язання. Захоплення заручника– це протиправне, насильницьке обмеження фізичної можливості однієї або декількох осіб вільно за своїм бажанням рухатись у просторі.
Тримання заручника– це протиправне насильницьке перешкоджання виходу заручника на свободу.
Злочин вважається закінченимз моменту
фізичного обмеження волі заручника та початку перешкоджання виходу його на волю.
Суб’єктом злочинує осудна
особа, яка досягла 14 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується прямим умислом.
Обов’язкова наявність спеціальної мети.
Вона може мати альтернативний характер – спонукати державу чи підприємство, організа- цію або службову особу до: а) вчинення будь- якої дії; б) утримання від учинення будь-якої дії, – як умови звільнення заручника.
Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок
Примітки
Підслідність– прокуратура.
Категорія злочину– за ч. 1 – невели-
кої тяжкості, за ч. 2 – середньої тяж-
кості, за ч. 3 – особливо тяжкий.
Основний безпосередній об’єкт злочину– правомірна діяльність підприємств, установ, організацій, встановлений порядок виконання громадських обов’язків.
Додатковим обов’язковим об’єктом
виступає здоров’я особи.
Потерпілимивід злочину є: 1) службова
особа; 2) громадянин, який виконує громадський обов’язок, у тому числі член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; 3) особи, які є близькими щодо службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок.
Об’єктивна сторона злочинуполягає в: 1) погрозі вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов’язок; 2) нанесенні побоїв або заподіяння легкого, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження службовій
особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких.
Погрозазаподіяти тяжкі тілесні ушкодження – це обіцянка заподіяти тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, позбавити його будь-якого органу або його функцій, перервати вагітність тощо.
Небезпечний спосіб– це дії небезпечні для життя і здоров’я людей, а також майна інших фізичних та юридичних осіб.
Злочин вважається закінченимз моменту, коли погроза була доведена до відома службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок.
Суб’єктом злочинує осудна особа,
якій виповнилося 16 років.
За насильство, що полягає в заподіянні
тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких, – відповідальність з 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину
характеризується прямим умислом.
Мета злочину– спеціальна: добитися
припинення службової чи громадської діяльності або зміни її характеру в інтере- сах того, хто погрожує, та помсти за діяль- ність службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок.
Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление