Громадський обов’язок

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ознаками ч. 1 – середньої тяжкості, за ч. 2 – особли- во тяжкий.
Основним безпосереднім об’єктом злочинує авторитет органів держав- ної влади, органів місцевого само- врядування та об’єднань громадян. Обов’язковим додатковим об’єктомвиступає право приватної власності, а факультативнимможуть виступати громадський порядок, економічна безпека, життя та здоров’я людини.	Потерпілимивід злочинуможуть бути службова особа чи громадянин, який виконує громадський обов’язок, а також близькі родичі. Предметом злочинуможе бути як рухоме, так і нерухоме майно, що є власністю службової особи, громадянина, який виконує громадський обов’язок, чи когось із близьких родичів.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується суспільно небезпечними діями, спрямованими на знищення чи пошкодження майна, суспільно- небезпечними наслідками у вигляді майнової шкоди та причинними зв’язком між вказаними діями і наслідками.	Знищення майна– це доведення його до повної непридатності для використання за цільовим призначенням. Пошкодження майна– це погіршення його якості, зменшення цінності або приведення на деякий час у стан, непридатний для використання. Злочин вважається закінченимз моменту заподіяння майнової шкоди потерпілому.
Суб’єктом злочинує осудна особа, якій виповнилося 16 років.	За насильство, що полягає в заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких, відповідальність настає з 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікаційними ознакамизнищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, є: а) вчинення його шляхом підпалу; б) вибуху; в) іншим небезпечним способом; г) загибель людей; д) спричи- нення інших тяжких наслідків.

Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи

	Примітки
Підслідність– прокуратура.
Категорія злочину– невеликої тяжкості.
Об’єкт злочину– нормальна діяльність та авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.	Владними повноваженнямиє сукупність прав та обов’язків службової особи, яка за своїм статусом є представником влади, наданих їй для виконання функцій держави і конкретних завдань органу, в якому вона працює.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується: самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи; вчиненням з використанням самовільно присвоєних владних повноважень або звання службової особи будь-якого суспільно-небезпечного діяння.	Самовільне присвоєння– це дії приватної особи, яка шляхом обману інших осіб видає себе за службову особу і використовує її повноваження шляхом введення в оману інших осіб. Наприклад, видає себе за працівника правоохоронного органу та проводить певні слідчі дії, затримання особи тощо або видає себе за працівника податкових органів та про- водить незаконні дії, спрямовані на вилучення документів тощо. Самовільне присвоєння владних повнова- женьабо звання службової особи утворює склад злочину лише тоді, коли воно поєднане із вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь. Суспільно- небезпечне діяння– це правопо- рушення, за яким передбачається кримінальна чи адміністративна відповідальність.
Суб’єкт злочину– загальний.	Ним є осудна особа, якій до його вчинення виповнилося 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується прямим умислом.

Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– невеликої тяжкості.
Об’єктом злочинує авторитет державних установ, підприємств, організацій. Предметом злочинує: матеріальні блага; вигоди майнового характеру в будь-якому вигляді.	Матеріальні блага– це будь-які матеріальні цінності: гроші, товари, речі, рухоме і нерухоме майно, вартість яких може бути виражена в грошовому еквіваленті. Вигоди майнового характеру– це майнові права, будь-які дії та послуги майнового характеру.
Об’єктивна сторона злочинувиражається в отриманні працівником державного підприємства, установи чи організації шляхом вимагання в будь-якому вигляді матеріальних благ чи вигод майнового характеру за виконання чи невиконання будь- яких дій з використанням займаного ним на підприємстві, в установі чи організації становища.	Дії і послуги майнового характеру– це передача майнових вигод чи відмова від них, безоплатне надання послуг майнового характеру, виконання будь-яких робіт тощо. Одержання винагороди карається, коли було вимагання; одержання винагороди –подяки не є злочином. Злочин має формальний склад і вважається закінченимз моменту отримання незаконної винагороди.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним є будь-які працівники, які з використанням займаного ними становища можуть вчинити певні дії в інтересах іншої особи, за вчинення яких вони вимагають незаконну винагороду (наприклад, лікар вимагає гроші за хірургічну операцію). Ці дії відмежовуються від одержання хабара за суб’єктом злочину. При одержанні хабара суб’єктом є тільки службова особа.
Суб’єктивна сторона злочинупередбачає наявність прямого умислу, корисливого мотиву і мети незаконного збагачення.	Злочин буде і тоді, коли матеріальні блага передаються родичам винного.

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ч. 1 – невели- кої тяжкості, за ч.2 – середньої тяж- кості, за ч. 3 – тяжкий.
Основним безпосереднім об’єктом злочинує встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додат- ковим – психічна чи тілесна недотор- каність, воля, здоров’я людини, право власності (залежно від конкретного змісту погрози, якою супроводжуєть- ся примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).	Склад злочину, передбаченого статтею, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань утворює лише у разі, коли воно поєднане з погрозою застосування насильства, пошкодження чи знищення майна щодо потерпілого або його близьких родичів. Погроза повинна бути дійсною і реальною.
Об’єктивна сторонахарактеризується активними діями винного, що виражаються у вимозі виконати чи не виконувати цивільно- правове зобов’язання. Зміст такого примушування складають дві взаємо- пов’язані дії: 1) вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання; 2) погроза застосувати насильство, пошкодити чи знищити майно.	Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання –це висловлена в категоричній формі пропозиція потерпілому вчинити негайно чи в обумовлений час передбачені зобов’язанням дії щодо його предмета. Закінченимзлочин буде з моменту пред’явлення вимоги незалежно від того, чи вдалося винному примусити потерпілого вчинити дії, які від нього вимагають.
Суб’єктом злочину– загальний.	Ним є осудна особа, якій до його вчинення виповнилося 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочинує вчинення його: 1) повторно; 2) за по- передньою змовою групою осіб; 3) із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 4) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, а особливо кваліфікуючим– вчинення його: 1) організованою групою; 2) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я; 3) завдання ним великої шкоди чи інших тяжких наслідків (ч. 3).

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно<правових зобов’язань

Стаття 356. Самоправство

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– невеликої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов’язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.	Самовільне вчинення будь-яких дій – це вчинення особою дій, на які, на її думку, вона має право, всупереч встановленому законом порядку.
Об’єктивна сторонахарактеризується сукупністю 3-х ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) заперечування правомірності цих дій окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією; 3) заподіянням такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Також об’єктивна сторона характеризується причинним зв’язком між діями винної особи та зазначеною шкодою.	Оспорюваність дії особиозначає, що інший громадянин, підприємство, установа чи організація вважають такі дії неправомірними, вчиненими всупереч закону. Склад злочину– матеріальний, тобто злочин буде закінченим з моменту настання наслідків – запо- діяння внаслідок самовільних дій значної шкоди інтересам громадяни- на, держави чи громадським інтересам або інтересам власника. Значна шкода повинна встановлюватися в кожному випадку окремо з урахуванням усіх обставин справи. Матеріальна шкода не може бути меншою ніж 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб’єкт злочину– загальний.	Самоправні дії службової особи, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, слід кваліфікувати за ст. 365.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується умисною виною. Психічне ставлення винного до суспіль- но- небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди також характеризується умислом. Відповідальність виключаєть- ся, якщо особа сумлінно помиляється у питанні належності їй права, яке вона реалізує всупереч встановленому законо- давством порядку.	Мотиви вчинення самоуправства різні (відсутність житла, тривалий розгляд судом цивільної справи про відшкодування матеріальних збитків, помста тощо. Вони не впливають на кваліфікацію злочину, повинні враховуватися судом при призначенні покарання.

Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– злочин невеликої тяжкості.	При наявності ознак ч.2 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документально- го посвідчення фактів, які мають юридичне значення.	Документ– матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві.
Об’єктивна сторона злочинуполягає у викраденні, привласненні, вимаганні документів, штампів, печаток, заволодінні ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.	Вимагання– вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з по- грозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами; обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб; пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Склад злочину– матеріальний.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспіль- но-небезпечних наслідків і бажає їх настання. Мотив– корисливий.
Кваліфікаційними ознаками злочинує вчинення його: 1) якщо це привело до порушення роботи підприємств, установ чи організацій; 2) щодо особливо важ- ливих документів, штампів, печаток; 3) якщо це привело до заволодіння паспор- том чи іншим важливим офіційним документом.

Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину- злочин невеликої тяжкості.	За наявності ознак ч. 2 – середньої тяж- кості.
Об’єктом злочинує встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від фор- ми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок докумен- тального посвідчення фактів, які мають юридичне значення (порядок викорис- тання документів, печаток, штампів та бланків).	Предметом злочинує: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, устано- вою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати такі документи; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організа- цій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.
Об’єктивна сторона злочинупрояв- ляється в підробленні посвідчення або іншого документа, що видається чи посвідчується підприємством, уста- новою, організацією, громадянином- підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і надавати права чи звільняти від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених документів, штампів, печаток, бланків з тією ж метою.	Підроблення документів, штампів, печаток, бланків– виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених документів, штампів, печаток, бланків.
Суб’єкт злочину– загальний.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків і бажає їх настання.
Кваліфікаційними ознаками злочинує вчинення його: 1) повторно; 2) за по- передньою змовою групою осіб; 3) з використанням завідомо підробленого до- кумента.

Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

	Примітки
Підслідність– прокуратури.
Категорія злочину– тяжкий злочин.	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочинує встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав людини і громадянина, і законних інтересів юридичних осіб.	Предметом злочинує спеціальні технічні засоби: устаткування, апаратура, прилади, препарати та інші вироби – для негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності (прослуховування телефонних розмов, зняття інформації з каналів зв’язку тощо).
Об’єктивна сторона злочинуполягає в незаконному використанні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Діяння охоплює коло відносин, пов’язаних з недоторканністю приватного життя особи.	Істотною шкодоює така, що перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у сто і більше разів. Немате- ріальні наслідки – банкрутство партнера по бізнесу, розлучення подружжя. Злочин вважається закінченимз моменту початку використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Склад злочину– за ч. 2 є матеріальним.
Суб’єкт злочину– загальний.	Вчинення злочину службовою особою може кваліфікуватися за ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень). Співучасники службової особи несуть відповідальність за співучасть у злочині.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно- небезпечних наслідків і бажає їх настання. Стосовно істотної шкоди вина може бути необережною.
Кваліфікаційними ознаками злочинує вчинення його: 1) повторно; 2) за по- передньою змовою групою осіб; 3) заподіянням істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи іншим інтересам окремих громадян, державам чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Стаття 360. Умисне пошкодження лінії зв’язку

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– злочин невеликої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений порядок забезпечення інформа- ційного обміну за допомогою засобів електричного зв’язку.	Предметом злочинує: 1) лінії зв’язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, прово- дового мовлення); 2) споруди та облад- нання, які входять до складу ліній зв’язку.
Об’єктивна сторона злочинуполягає в умисному пошкоджені кабельної, радіорелейної, повітряних ліній зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно, спричинило тимчасове припинення зв’язку.	Електричний зв’язок– це будь-яка передача, прийом знаків, сигналів, сполучень, письмового тексту тощо. Лінії зв’язку– це кабельні, радіорелейні, повітряні лінії зв’язку. Споруди зв’язку– це споруди, вежі, антени, повітряні й кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої, що використовуються в лініях зв’язку для організації різного виду зв’язку. Обладнання ліній зв’язку– це споруди зв’язку, різного роду технічне обладнання, прилади, що є частинами ліній зв’язку, і використовуються для організації їх роботи. Пошкодження– це порушення роботи кабельної, радіорелейної, повітряних ліній зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу. Склад злочину – матеріальний. Він буде закінченим з моменту пошкодження предмету злочину.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, що досягла 16 років
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспіль- но-небезпечних наслідків і бажає їх наста- ння. Необережність – стосовно наслідків.

Дата добавления: 2015-05-31