Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Майнова модель чотирьох мереж




Структура пізнання всіх аспектів макросоціології подана М.Майном в його "Витоках соціальної влади". Ця праця історичної інтерпретації є першою з трьох запланованих томів. Вона також містить загальну аналітичну модель, яка є корисною для осягнення взаємозв'язків між різними галузями макроісторпчної теорії конфлікту. На думку Манна існують чотири виміри влади: військово-гсополітична, політична, економічна і культурно-ідеологічна. Цс відомі три виміри Вебера (клас, статус, влада), але з долученням двох вирізнених компо­нентів влади: військового, як зовнішньої примусової сили, та політичного державного апарату з його партіями і кліками. Манн зазначає, що, незважаючи на можливість співпадання (ідеаль­но-типово в сучасній державі) двох вимірів веберівської категорії "партії" або "влади", військові групи також історично існували незалежно від держави, а військові також можугь бути в опозиції до влади так само, як під час розгортання військового перево­роту.

Найважливіше в Маннівській схемі є не стільки кількість категорій, скільки шлях, яким вони концептуалізуються. Кожний з вимірів влади пов'язаний з реальною організацією, псі вони однаковою мірою є конфігурацією матеріальних ресурсів. Більш конкретно, кожний з них є соціальною мережею. Таким чином, хоча деякі з цих мереж можуть продукувагп ідеї, емоції та почуття лсгітимності, вони не є просто описовими або аналітичними категоріями — існує глибоке прпчіпшс підґрунтя для всього. що продукується її організується в кожному типі мережі. Організації сил, які змагаються за допомогою власної зброї, комунікацій і матеріально-технічного забезпечення ("логістики"), це те, що складає військову мережу; організації осіб, які борються за керування державою, і тих, які діюіь з мстою здійснення управління певною територією та експлуатації її ресурсів у формі податків, складають політичну мережу; організації рушійних сил виробництва, засобів розподілу і споживання складають економічну мережу; організації, які продукують ідеї та емоції. структуруючись, як релігійні рухи чи церкви, освіти, канали місцевої культури або засоби масової інформації, утворюють ідеологічну мережу.

Спосіб, у який структуруються ці чотири види мереж, являє собою те, що складає реальну організацію суспільного жиїтя в будь-який даний час і в будь-якому місці. Мережі підлягають змінам за своєю екстенсивністю й інтенсивністю. Іншими словами, влада може змінюватись в межах території, яку вона охоплює (екстенсивність), але вона може також змінюватись за студінню владності над людьми в кожній окремій місцевості (інтенсивність). Геополітична влада, наприклад, у разі кочових набігів, могла бути надзвичайно екстенсивною, але епізодичною) тому мінімально інтенсивною. Опис екстенсивності й інтенсивності кожної з чотирьох видів мереж дав би нам все­осяжне зображення будь-якої історичної суспільної ситуації. Важливіше навіть тс, що ми можемо вийти за рамки історичного опису, зосередившись на теорії причин і наслідків різних ступені» екстенсивності й інтенсивності кожного типу мережі.

Манн далі наголошує, що чотири види мереж перекривають одна одну і не співпадають не тільки аналітичне, але часто фактично. Ми уникаємо простолінійності поняття "суспільство" як одиниці, що йде своїм шляхом у часі, а отже й спрощень лінійних еволюційних (або по суті циклічних) моделей зміни, і Точка зору Манна несе в собі риси спорідненості з | Валлерштей пінським аналізом системи світу,, але його логіка і сягає далі. Всі виміри соціальної влади є "світосистемоподібні" | не тільки в сучасному капіталізмі і геополітиці. Але міра, до якої І військова, економічна і культурна мережі розгортаються в просторі, не є постійною впродовж історії, відсутній і єдиний стрибок з локального в світосистемний рівні організації. Історична зміна є, власне, нерівномірним поширенням різних видів мереж. Цс не означає, що історія — безформний хаос; теоретики не потрапили в полон до чистих історицистів, описуючи окремі деталі й полишивши надії на будь-які взагаль-нення. Запільні принципи полягають у динаміці кожного тішу чотирьох мереж та їх взаємозв'язках. Оскільки існує безліч можливих конфігурацій конкретних комбінацій цих чотирьох мереж за різних умов, така схема творить яку завгодно конкретну складність. Проте складність сама по собі твориться набагато компактнішою і визначенішою низкою процесів, приблизно так, як таблиця хімічних елементів може давати в комбінаціях величезну кількість молекул, які складають історію неорга­нічного й органічного всесвіту. Манн запропонував два головні принципи щодо перекривання, яке може статися з цими чотирма мережами. Один. з них полягає в тому, що власне не-перекривання — це те, що підштовхує історичну зміну. Коли геополітична мережа, наприклад, значно ширша за масштабом, ніж інші мережі, має відбутися соціальна зміна, керована військове. Так само ідеологічні мережі (наприклад, поширення християнства, або інших світових релігій за рамки існуючих держав і економічних структур) можуть інколи виявлятися найекстенсивнішим переднім краєм соціальної зміни. За інших обставин найбільш екстенсивною може бути економічна мережа (особливі обставини, що були узагальнені в XIX сторіччі за допомогою європейської моделі зміни). Другий принцип полягає в тому, що в різні часи на перший план соціальної зміни висуваються різні її прояви; та чи інша форма влади стає провідною в різні історичні моменти.

Суть справи тут полягає в тому, що кожний тип мережі, оскільки вона організує людей, є формою влади. Узагальнюючи зясацничі тези теорії конфлікту, можна сказати, що приступність одного з видів ресурсів відповідає інтересам певних діячів у використанні його для розвитку однієї з форм стратифікації. Мережі, іншими словами, -- цс джерело влади для людей як соціальних суб'єктів. Як форми організації вони автоматично структурують людей в групи. Деякі особи в цих структурах виявляються такими, найбільш привілейованими щодо, можливостей використання ресурсів, а отже, і в найбільшій мірі прив'язаними до організації; у них є мотивації для маневрування з метою підтримування домінування над цими ресурсами. Той же структурний поділ робить інших людей невдахами, або підкореними організацією ресурсів, а звідси і исвдоволснимн. Як зазначає Манн, поширення владних мереж упродовж.історії є своєрідна пастка для людства. Доти, доки є можливості тікати географічно, люди рятуються втечею з них тенет (про що Манн сказав у надзвичайно оригінальному розділі під назвою "Як доісторичні люди уникали влади"). Але оскільки структури стають екологічно закритими, та локальні мережі не можуть уникнути зіткнення одна з одною; уникнути влади певного гатунку тепер означає знайти ресурси для побудови певного типу прушімсрсжі, але цс, в свою чергу, створює 'цс одну форму влади. Ця діалектика триває.

Значення аналізу мереж

 

Той факт, що Манн описує організаційні структури іиі;іди у вигляді мереж, дає можливість для подальшої побудови теорії. Соціологія мереж розвинулась значною мірою як предмет дослідження в останні десятиліття. Втім, деякий час ця сфера була чимось на зразок "методу пошуку теорії", засобом мате­матичного опису форми мереж і місця в них індивідів. Сюди входять визначення таких рис, як центральність, сполучуваність, прогалини в мережах, мультиплекси ість вузлів. Хоча дані, які звичайно використовуються для аналізу мереж, куда скромніші, ці поняття можуть бути застосовані в чотирьох вимірах Манна для надання більшої точності картині тою, як саме військові, політичні, економічні й ідеологічні зв'язки структурувалнся в історичних ситуаціях.

Важливий крок — цс розробка теорії з мстою встановлення умов, причин і наслідків дії різних мережевих структур. Значна частина досліджень теорії макроконфлікту-присвячена пояснен­ню динаміки одного або декількох з чотирьох типів мереж, ідентифікованих Манном. Крім того, значна частина цих теорій визначає засоби, за допомогою яких один тип мережі впливає на інший. Наприклад, геополітичні мережі впливають на політичні, в той час як економічні мережі являють собою один із факторів упливу на геополітичні структури. Цс історичне дослідження становить один бік теоретичної конвергенції. Що стосуєтїся аналізу мереж, то тут були зроблені деякі теоретичні дослідження згаданих тем.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 390; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.