КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
БІЛЕТ №10
Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови: алфавіт, синтаксис і семантика. Основні елементи мови програмування: символи, слова, вирази і команди. БІЛЕТ №9 Мова програмування — це штучна мова для написання команд, що виконуються комп'ютером. Оскільки мова програмування обчислювальній машині не зрозуміла, то має існувати спеціальна програма, що перекладала б символи цієї мови у двійкові символи машинних вказівок. Така програма для перекладу символів, що називається транслятором, вперше була створена на початку 50-х років XX століття. Зазначимо, що мови, близькі до числового коду процесора, називають мовами низького рівня, а мови, зручні для людини, — мовами високого рівня. Мова найнижчого рівня — мова машинного кодування. Трохи вище лежить мова Ассемблера, в якій машинні команди замінюються мнемонічними скороченнями. Всі інші мови програмування є мовами більш високого рівня, ніж мова Ассемблера. Мови програмування поділяються також на процедурні (детальний опис розв'язування задачі і використання процедур) і непроцедурні (використання об'єктів і декларацій). Процедурні мови, у свою чергу, поділяються на операціональні (Ассемблер, Фортран, Бейсік, Сі та ін.) і структурні (Паскаль, Модула). Серед непроцедурних мов виділяють об'єктні мови (Сі++, Делфі, Смолток) і декларативні йоті (Пролог, Лісп). Кожна мова програмування характеризується трьома основними складовими: алфавіт, синтаксис і семантика. Алфавіт складається зазвичай з латинських букв, наприклад, у Бейсіку всі букви пишуться як великі (А, В,..., 2), а в Паскалі можливе використання як малих (а, Ь,.., z ), так і великих букв. В алфавіт обов'язково входять цифри 0,1,..., 9, знаки арифметичних операцій (+, — та ін.), знаки логічних операцій (поt, апd, ог та ін.), знаки операцій порівняння (=, <, > та ін.), а також спеціальні символи (дужки, роздільники тощо).
Словник мови програмування складається з кінцевого; фіксованого набору, ключових слів, наприклад, іпіе^ег, У/пїіе, уаг тощо. Синтаксис (від грецького шпіахіг — «буДова») — це система правил, за якими із символів утворюються конструкції мови програмування: слова, оператори, команди. Наприклад, символи в слові не можна опускати чи міняти місцями. Якщо ви напишете службове слово Ье§іп як Ье§п чи Ьещп, це вважатиметься помилкою. Семантика (від грецького $етапііко5 — «що позначає») представлена системою правил однозначного тлумачення окремих мовних конструкцій. Мова програмування має у своєму розпорядженні набір зарезервованих слів, який можна використовувати тільки в значенні, визначеному самою мовою, і не можна застосовувати для позначення користувальницьких об'єктів (змінних, міток тощо). У будь-якій мові програмування можна виділити чотири типи елементів, що використовуються при побудові описів програм: символи, слова, вирази і команди (оператори). Символи мови — це основні нероздільні знаки, за допомогою яких описуються програми і дані. Слова мови — структури, які утворені із символів і є мінімальними одиницями, що мають деякий смисл. Слова — це імена (позначення, ідентифікатори) змінних величин, числа, службові слова, які входять в команди мови програмування, тощо. Вираз—ие текст, який задає правило обчислення одного зна-чення того чи іншого типу- Якщо одержуване значення числове, то вираз називають арифметичним. Якщо одержуване значення логічне, то вираз називають логічним або бульовим. Якщо одержуване значення текст, то вираз називають літерним. Команда — це команда про виконання деякої дії. Скінченна послідовність виконуваних одна за іншою команд називається серією команд. Серія може складатися із однієї команди або бути порожньою (не містити жодної команди).
В мовах програмування застосовуються команди трьох типів: 1. Команди про безумовне виконання деякої дії чи набору дій: присвоювання, введення, виведення, виклику допоміжного алгоритму. 2. Команди розгалуження. 3. Команди повторення..: Команди першого типу називають простими, другого і третього- складеними. 2. Об'єкти в середовищі текстового процесора (символ, абзац, * документ) і правила роботи з ними. Робота з фрагментами тексту:, виділення, перенесення, копіювання, форматування, Пошук, заміна. Використання буфера обміну. Приклади.. У редакторі Word для створення документа використовуються три складовi, символи, абзаци і розділи. Документ складається з одного чи кількох розділів. Більшість документів містить тільки один розділ. Один або кілька абзаців утворюють розділ. Абзац складається з одного чи кількох символів.. Для кожної із перелічених складових використовуються свої параметри форматування. Щоб переміщувати, форматувати, вилучати або вносити зміни до тексту, необхідно його виділити. Виділяти частину документа можна як за допомогою мишки, так і за допомогою клавіатури. Протяжка — один із способів виділення будь-якої частини тексту. В деяких випадках для виділення тексту використовується смуга виділення — це завжди присутня вузька область зліва від тексту. Для переміщення та копіювання фрагменту тексту слід: 1. Виділити той фрагмент, який треба перемістити або скопіювати. 2. Натиснути кнопку Вьірезать для переміщення або Копировать для копіювання. 3. Встановити курсор у місце вставки та натиснути кнопку Вставить на панелі інструментів.. Для заміни виділеного тексту іншим слід виділити текст, який треба замінити, та набрати з клавіатури новий текст. Word пропонує такий засіб, як автозаміна. Автозаміна — автоматична заміна із підготовленого списку слів з типовими помилками, скороченнями на правильні або повні. Може виникнути потреба знайти у багато сторінковому документі якесь певне слово, групу слів або речення. Наприклад, у тексті кулінарних рецептів української кухні знайти «пироги з сиром». Для цього необхідно подати команду Правка/ Найти.
Для знаходження потрібного фрагменту і заміни його на ін ший вибрати команду Правка/ Заменить. Кожен символ у документі несе в собі інформацію про форматування, яке виконується за допомогою встановлення відповідних значень параметрів опцій. у діалоговому вікні Формат/Шрифт. Основні параметри форматування символів, які можна задати та змінити: • шрифт; • інтервал; '. • розмір;, - зміщсння; • підкреслення; • кернінг для символів; • колір; • анімація. • ефекти; Найшвидшими способами форматування є кнопки панелі інструментів і передбачені комбінації клавіш. Наприклад, для зміни написання символів зручно користуватися такими комбінаціями клавіш: Ctrl+I - курсив, Ctrl +В — напівжирний, Ctrl +U — підкреслення. Абзац у документі Word це сукупність символів, яка закінчується маркером абзацу, що створюється в результаті натискання клавіші Епtег. Цей знак є прихованим символом, що вводиться щоразу, коли користувач натискає клавішу Епtег. Параметри форматування абзацу зберігаються у маркері абзацу. Абзац може містити багато символів або не мати жодного. Щоб змінити форматування абзацу, необхідно спочатку виділити абзац, а потім застосувати потрібні параметри форматування., Для виділення абзацу достатньо встановити курсор на цьому абзаці, або виділити деяку його частину. Основні параметри форматування можна змінити за допомогою команди меню Формат/Абзац. У діалозі, що з'явився, ви можете встановити такі параметри: тип вирівнювання; абзацні відступи; міжрядковий інтервал; перший рядок; / інтервали перед абзацом і після абзацу; заборона висячих рядків; не відривати від попереднього; з нової сторінки; заборонити нумерацію рядків; табуляція (Формат/Табуляция); межі та заливка (Формат/Границь» и заливка); список (Формат/Список). Під час оформлення різних списків зручно використовувати абзаци з маркерами (наприклад, у списку вище вставлені маркери а також пронумеровані абзаци. Для створення маркувальних нумерованих списків виділіть потрібні абзаци і натисніть кнопку Маркери на панелі інструментів або кнопку Нумерация. Проте точнішим засобом є Формат/Список.
Коли необхідно, щоб певні частини документу мали різний вигляд, тоді документ треба поділити на розділи та відформатувати кожний розділ за своїми параметрами. До основних параметриі розділу відносять: • параметри сторінки; • номери сторінок; • колонки; • номери рядків; • розміщення приміток; • колонтитули; • вставлення розривів. Буфер обміну — це спеціальна ділянка пам'яті, у якій можна розмістити виділений фрагмент тексту (вирізати або копіювати на старому місці) для того, щоб його вставити в інше місце того самого або іншого документа. Зазвичай буфер обміну може містити один об'єкт, але вже є багато програм, де буфер обміну є багатомісний. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати у буфер (Ctrl+С), Вставляти з буфера (Ctrl+Y). Вони є в меню команди Редагувати (Правка) чи в контекстних меню об'єктів, а також продубльовані кнопками на панелі інструментів.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1829; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |