Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Графоаналітична модель потенціалу підприємства




У 1998 році в наукових працях І. М. Рєпіної1 вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати підчас обґрунтування управлінських рішень.

 

 

Рис. 1.3 - Графоаналітична модель аналізу
потенціалу підприємства

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику його потенціалу.

Тому пропонуємо з метою спростити графічну модель до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибору кількості напрямків діагностики потенційних можливостей підприємства (рис. 1.3).

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, доходимо висновку, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками (рис. 1.4).

За першим блоком — «Виробництво, розподіл та збут продукції» — необхідно проаналізувати:

1 Обсяг, структуру та темпи виробництва.

2 Фонди виробництва.

3 Наявний парк обладнання і рівень його використання.

4 Місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури.

5 Екологію виробництва.

6 Стан продажу.

  1 Виробництво, розподіл та збут продукції  
     
  2 Організаційна структура та менеджмент  
     
  3 Маркетинг  
     
  4 Фінанси

Рис. 1.4 - Розподіл діяльності підприємства за функціональними блоками для оцінювання його потенціалу

За другим блоком — «Організаційна структура та менеджмент» -розглядаються:

1 Організація і система управління.

2 Кількісний і якісний склад робітників.

3 Рівень менеджменту.

4 Фірмова культура.

Наступний, третій блок — «Маркетинг» — передбачає дослідження:

1 Ринку, товару та каналів збуту.

2 Нововведень.

3 Комунікаційних зв'язків, інформації та реклами.

Четвертий блок — «Фінанси» — потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів:

1 Рентабельності.

2 Ефективності.

3 Ділової активності.

4 Ринкової стійкості.

5 Ліквідності.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладене порівнювання підприємств за кожним показником із чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найліпші результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єк­тивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі.

Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник намагається за всіма показни­ками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

1 Вихідні дані подаються у вигляді матриці (Aij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i= 1, 2, 3,..., n), а в стовпцях— назви підприємств, потенціал яких аналізують (j = 1,2, 3,..., m).

2 Для кожного показника знаходять його найліпше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств із визначенням відповідного місця.

3 Для кожного підприємства знаходять суму місць (Pj), отриманих у процесі ранжирування за формулою

Рі = сумма Аіj. (1.1)

4 Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj,) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 1.6). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (к), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В) (функціональні блоки), що створюють його.

 

 

Рис. 1.6 - Квадрат потенціалу підприємства

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вк, де к = 1, 2, 3, 4), знаходимо за допомогою формули

 

Вк=100-(Pj-n)*(100/n(m-1)). (1.2)

5 Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні.

1 Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою успіху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.

2 Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70—100; середній — у межах 30 - 70; малий — до 30 умовних одиниць.

3 Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4 Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5 Четвертий вектор — «Фінанси» — є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 461; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.