Аналіз товарообороту і виконання виробничої програми підприємств ресторанного господарства

Основна діяльність підприємств ресторанного господарства, полягає у виробництві, реалізації та організації споживання кулінарної продукції у формі сніданків, обідів і вечерь. Продукція ресторанного господарства — це продукти праці фахівців ресторанного господарства, що мають споживчу вартість у вигляді готової повноцінної їжі. що реалізується переважно у формі сніданків, обідів, вечерь, а також різноманітних напівфабрикатів. Корисний резу льтат праці фахівців ресторанного господарства полягає не тільки у ви­робництві нових споживчих вартостей (ку лінарних виробів і напівфабрикатів), але й у наданні послуг у реалізації та організації споживання: вартість цих послуг збільшує цін\ продукції ресторанного господарства. Загальний випуск продукції підприємств ресторанного господарства визначається виробничою програмою та передбачає випуск перших, других, третіх страв, холодних закусок і гарячих напоїв: борошняних, конди­терських. кулінарних виробів, бутербродів і напівфабрикатів Ця продукція називається продукцією власного виробництва. Виробнича програма являє собою план випуску продукції в натуральному вираженні: обідня продукція — у стравах інша продукція власного виробництва — в одиницях, властивих тому чи іншому виду виробів (штуки, кг та ін). Асортимент продукції власного виробництва доповнюється проду ктами харчування, пю закуповуються в різних галузях харчової промисловості, торгівлі та на ринках — купівельними товарами. До них належать: хліб і хлібобулочні вироби: фрукти, виноград, цитрусові та баштанні: цукерки: соки; консерви у банках; морозиво промислового виробництва: пиво, алкогольні та безалкогольні напої: тютюнові вироби та інші подібні товари При цьому, якщо консервовані та інші продукти входять до складу страв, а хліб враховуються в обідній продукції, бутербродах, то ці вироби відноситься до продукції власного виробництва Реалізація продукції власного виробництва, а також купівельних товарів безпосередньо споживачам через обідній зал, буфети, магазини кулінарії являє собою роздрібний товарообіг ресторанного господарства. До роздрібного обігу ресторанного господарства відноситься реалізація продукції та купівельних товарів не тільки за готівку, але н за перечисленням. талонами, абонементами та ін.. що досить характерно для організованого ту ризму.

51.0собливості аналізу витрат діяльності підприємств ресторанного господарства. Виграти в ресторанному господарстві складаються із затрат. пов'язаних із придбанням, транспортуванням, зберіганням продуктів і товарів, обробкою, сортуванням і упаковкою напівфабрикатів, виробництвом власної продукції (крім затрат сировини), продажем готових виробів і покупних товарів, з організацією їх споживання, а також витрат на утримання апарату управління підприємств громадського харчування. Витрати підприємств ресторанного господарства обліковуються в грошовому вимірнику, а також обчислюють відносну величину їх у відсотках до обсягу товарообороту, тобто рівень витрат. Він являється одним із основних показників якості роботи підприємства. Джерелом покриття витрат є валовий дохід, який формується за рахунок торгівельних знижок і націнок на реалізовану продукцію власного виробництва і покупні товари. ' Від рівня витрат залежать рентабельність і фінансові результати. Тому боротьба за зниження витрат і ліквідацію невиробничих видатків і втрат має велике значення і є основним джерелом збільшення прибутку і зниження цін на продукцію власного виробництва. І хоча витрати на підприємствах ресторанного господарства й враховуються як єдине вартісне ціле, але за бажання завжди можна виділити такі основні складові собі вартості: витрати виробництва:витрати обігу;витрати споживання (обслуговування). У громадському харчуванні процес доведення товарів до споживача дещо складніший, ніж у звичайній торгівлі, і має певні ознаки виробництва, бо майже всі товарні запаси, придбані для поточної діяльності, тією чи іншою мірою підлягають переробці Таке нерозривне поєднання виробничої діяльності з торговельною не могло не відобразитися на методології ведення бухгалтерського обліку у сфері ресторанного господарства. Основними розділами бізнес-плану підприємств ресторанного господарства є випуск продукції і товарооборот. Дані бухгалтерського обліку служать джерелом інформації про виконання бізнес-плану товарообороту, валового доходу, випуску продукції власного виробництва. На кожному підприємстві необхідно організувати чіткий облік наявності, надходження і списання сировини з виробництва, раціонального її використання. Контроль за витратами зобов'язаний здійснювати керівник і головний бухгалтер підприємства. Фінансові результати в ресторанному господарстві визначаються в основному як різниця між сумою валових доходів і сумою всіх витрат. Валові доходи підприємства ресторанного господарства складаються з двох частин: суми торгових скидок на сировину і матеріали і націнок, що здійснюються підприємствами ресторанного господарства і встановлюються у відсотках до роздрібних цін сировини і товарів. На кінцевий фінансовий результат впливають також і так звані незаплановані витрати і доходи - трафи, пені і т.п.

52. Зміст, завдання і джерела інформації аналізу виробництва та реалізації продукції на промислових підприємствах. Головним завданням промислових підприємств є виробництво високоякісної продукції для найбільш повного задоволення потреб народного господарства і населення.Головною мстою аналізу виробничої програми, динаміки росту промислової продукції є систематичне сприяння розвитку виробництва, поліпшенню якісних показників праці і продукції шляхом контролю за виконанням підприємствами планових завдань і договірних зобов'язань. Перед початком аналізу виробничої програми необхідно вивчити можливості і особливості ринку, на який буде постачатись продукція. Потрібно достовірно знати попит на всі види продукції, наявність товарів-конкуренгів і замінників, можливості зростання виробництва, наявність джерел сировини, інфраструктуру реалізації та інші умови.Головним -завданням підприємств в умовах ринкової економіки є збільшення випуску продукції.Обсяг виробництва є вихідним показником /базою/ для розрахунків практично всіх основних і узагальнюючих показників, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу /місяць, квартал, рік зміну, годину/. Виходячи з обсягу виробництва, визначається потреба в ресурсах, основних і обігових фондах. На основі обсягу виробництва визначаються як планові, так і звітні показники ефективності використання ресурсів:продуктивність праці.фондовіддача, матеріаловіддача собівартість, кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. У зв'язку з цим пошук резервів подальшого росту масштабів виробництва має велике значення у справі ефективності виробництва в цілому Обсяг продукції робіт і послуг у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інстру кції складання звіту по продукції.Для вимірювання обсягу продукції застосовуються натуральні (тони, літри, штуки та ін.), вартісні (грошові) та умовні показники. Найбільш правильно її обсяг відображають натуральні показники. Проте, натуральному виміру підлягає лише однорідна та одноякісна проду кція за однакових у мов її виробництва (вугільна, нафтова цукрова промисловість).Основним вартісним показником для оцінки роботи підприємств і фірм є обсяг продукції робіт, послуг З нього виділяють валову, товарну, нормативно-чисту та реалізовану продукцію. Дня визначення ефективності використання ресурсів підприємства використовується обсяг реалізації. Показники виробничої програми вивчаються в такій послідовності: дається оцінка напруженості і рівня виконання плану, динаміки, складу, асортименту, структури, якості виробленої продукції та причин їх відхилень від попереднього періоду; вивчається ритмічність виробництва і реалізації: виявляється і кількісно вимірюється вплив факторів на зміну обсягу випуску і реалізації продукції, дотримання терміну постачання зі сторони постачальників і асортименту⁷ продукції.Протягом року оцінка виконання планових показників проводиться щоквартально /щомісячно/ наростаючими підсумками з початку року Порівняння з результатами попереднього року проводиться за відповідний період (квартал. Місяць).Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою: РП = зі,+ ВП-Виб-3г, де Зі.Зг, - залишки готової продукції на складі і в дорозі на початку і на кінець періоду; ВП - випуск продукції за звітний період; Виб. - інші вибуття продукції. Обсяг реалізації товарної продукції планується самим підприємством згідно складених договорів і місткості ринку. У порівнянні з валовою і товарною продукцією оцінка діяльності підприємства за реалізованою продукцією має такі переваги: реалізація означає визнану суспільством, споживачами доцільність роботи підприємства, тим самим упереджується виготовлення продукції, яка не має попиту: посилюється контроль за ритмічністю праці підприємства. оскільки випущену та відвантажену за останні дні місяця продукцію покупець не може оплатити у тому ж місяці, що особливо важливо для попередження відхилень від плану; показник реалізації сприяє прискоренню обіговості обігових засобів. Завданнями аналізу реалізації продукції є визначення обгрунтованості плану; вивчення показників, які характеризують виконання плану: визначення факторів, які впливають на виконання плану: виявлення резервів збільшення реалізації продукції Аналіз реалізації продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості планового обсягу, ув'язки його з випуском і відвантаженням, завданнями та зобов'язаннями з постачання продукції у відповідності з укладеними договорами. прийнятими до виконання замовленнями.

53. Аналіз виконання плану та динаміки випуску продукції промислового підприємства. В основу планування виробничої програми покладено систему показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральному вимірі по номенклатурі і асортименту. Номенклатура - це перетік назв окремих видів продукції а асортимент - це різновид виробів в межах даної номенклатури. Звичайно натуральні показники представляються у фізичних одиницях виміру або у натуральних одиницях. Обсяг виробництва продукції і натуральному вимірі встановлюють наоснові обсягу поставок до ОВ - обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях: ОП - обсяг поставок в натуральних одиницях. При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання планЛ шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками. Значення натуральних показників обсягу і асортименту проду кції в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості, валового і внутрішнього обороту, обсяг незавершеного виробництва. Динаміку цих показників характеризують кількісний і якісний розвиток виробництва, адекватність реагування виробничих структур на зміни умов оточуточогосередовища.Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язково визначити, які фактори спричинили саме таку тенденцію розвитку, й відокремити ті з них, що діяли на державному рівні, тобто не залежали від підприємства. Проте внутрішні фактори заслуговують на особливу увагу. Обсяг виробництва можна збільшити. використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшувати в складі рецептур дешевші компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.

54. Аналіз реалізації продукції промислових підприємств. Обсяг реалізації продукції визначають або за відвантаженням продукції покупцям, або за оплатою (за чистим доходом). Він може виражатися в зіставних, планових і діючих цінах В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є зв'язною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних.условно- натуральних, трудових і вартіснихизмерителях. Узагальнюючі показники обсягу виробництва одержують з допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція.Валова продукція - це вартість всієї виробленої, продукції і на виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в зіставних і діючих цінах.Товарна продукція відрізняється від валовий тим, шо до неї не включають залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на підприємствах валова продукція збігаються з товарної, якщо ні внутрішньогосподарського обігу субстандартні та незавершеного виробництва.Обсяг реалізації продукції визначається чи з відвантаженні продукції покупцям, чи з оплаті (виручці). Може виражатися в порівняних, планових і головних діїіових цінах. У разі ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є ланцюгом між виробництвом і які споживачем. Від, розпродується продукція, який попит її у над ринком, залежить обсяг її виробництва.Важливе значення з оцінки виконання виробничої програми мають значення і натуральні показники обсяги виробництві) та її реалізації продукції (штуки, метри, тонни тощо.). їх використовують під час аналізу обсяги виробництва та її реалізації продукції з окремих видів і групам однорідної продукції.Нормативні трудовиграти використовуються також і узагальненої оцінки обсягів випуску продукції тому випадку, як у умовах многономенклатурного виробництва неможливо використовувати натуральні чиусловно- натуральние вимірювачі.

55.Аналіз стану і руху трудових ресурсів промислового підприємства. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин 1 працівника за період, що аналізується, а також за ступенем використання робочого часу.Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників, по кожному виробничому підрозділі і у цілому по підприємству. Раціональне використання робочого часу, тобто зменшення і ліквідація цілоденних та внутрізмінних простоїв - важлива умова збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції без додаткових капітальних витрат. Аналіз використання робочого часу здійснюється за двома напрямами:1) виявлення витрат робочого часу (простоїв);2) виявлення невиробничого витрачення робочого часу.Аналіз впливу трудових факторів на господарську діяльність будь-якого підприємства починається з вивчення забезпеченості підприємства працівниками за кількістю, структурою, кваліфікацією і культурно-освітнім рівнем та характеристики руху робочої сили. Мстою такого аналізу є виявлення внутрішніх резервів економії робочої сили у зв'язку з більш раціональним розміщенням працюючих, їхнім завантаженням і використанням відповідно до отриманої професії, спеціальності і кваліфікації. Аналіз чисельності персоналу проводиться в цілому і за кожною категорією окремо, оскільки роль і значення окремих категорій персоналу у виробничій діяльності підприємства різні. Аналізуючи чисельність працівників визначають абсолютну і відносну забезпеченість підприємства робочими кадрами, а також вплив зміни чисельності робітників на виконання виробничої програми. Абсолютна забезпеченість підприємства робочою силою визначається при порівнянні фактичної чисельності робітників з їх чисельністю, передбаченою планом. Відносне відхилення чисельності робітників виявляється зіставленням

Дата добавления: 2015-05-26