Т.піїти 17 3 страница

2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний
характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно
небезпечні наслідки і бажала їх настання.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний
характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно
небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

1. Умисел є найбільш поширеною формою вини: переважна більшість злочинів
м'їннюється умисно. Відповідно до ч. 1 ст. 24 умисел поділяється на два види - прямий
і непрямий (евентуальний).

Законодавче визначення прямого.і непрямого умислу містить три ознаки, які харак-мріпують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: 1) усві-юмлення особою суспільної небезпеки свого діяння; 2) передбачення його суспільно

І >езпечних наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх Настанні. Перші дві ознаки (усвідомлення і передбачення) характеризують процеси, які || іОуваються у психіці суб'єкта і тому складають інтелектуальний момент (елемент,

мпонент) умислу. Третя ознака (бажання чи свідоме припущення наслідків) характе­ри іуе вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.

І Іри вчиненні конкретних злочинів можливі різні варіанти поєднання інтелектуаль­них і вольових моментів. їхнє певне співвідношення і лежить в основі поділу умислу на прямий і непрямий.

2. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспіль-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ V

Дата добавления: 2015-05-31