Стадії інтелектуального розвитку дітей по Ж. Піаже

Жан Піаже представляв інтелектуальну адаптацію як рівновагу між впливом організму на середовище та впливом середовища на організм.

В якості найбільш фундаментальної структури інтелектуального розвитку введено поняття схеми, а в якості фундаментальних процесів (механізмів) інтелектуального розвитку – асиміляцію (дії з новими предметами у відповідності з існуючими уміннями) і акомодацію (прагнення змінити уміння і навички, відповідно до змінних умов).

Схеми – структури знань, які закладено в основі мисленевої діяльності, можуть складатися з складатися з простих рухів, складних комплексів рухових умінь, навичок чи розумових дій. Операція – центральне поняття теорії Ж. Піаже, що пояснює процес розвитку інтелекту. Операція – це розумова дія, що має важливу властивість – зворотність тобто, виконавши відповідну дію, дитина може повернутися до його початку шляхом здійснення зворотної дії. Сутність інтелектуального розвитку дитини складає оволодіння операціями. Мета навчання – наповнити схему інформацією, щоб могла здійснюватися інтелектуальна діяльність.

Процес розвитку інтелекту, згідно з Ж. Піаже, проходить чотири стадії. Стадії – це ступені чи рівні розвитку, послідовно змінюються один одного, на кожній досягається стабільна рівновага. Розвиток, це перехід від нижчої стадії до вищої. Попередня стадія є підготовкою до наступної, послідовність слідування стадій є незмінною (зумовлено біологічним фактором, пов’язаний з дозріванням психофізіологічних структур). Вікові показники переходу можуть варіювати в залежності від фізичного та соціального оточення, культурного середовища. У розвитку відбувається не просте заміщення нижчої стадії вищою, а інтеграція раніше сформованих структур, попередня стадія перебудовується на більш високому рівні. Швидкість переходу відповідає оптимуму, не швидкому і не повільному. Рушійною силою, що визначає перехід від і установлюється рівновага між новим фактором і психологічною організацією дитини

Назва стадії та вік	Характеристика поведінки та мислення
1. Сенсомоторна стадія (від народження до 18-24 міс)	Дитина пізнає світ у межах посильної для неї фізичної активності. В перші дні життя поведінка базується на рефлексах Мета – пізнати як об’єкт взаємодіє з зовнішнім світом, пізнати відношення між об’єктами: дитина кидає предмети з різних положень, фіксує різні переміщення. Розуміння об’єктів обмежується лише тим, що вони роблять з ними в даний момент, не можуть прогнозувати, та уявити, що відбудеться за відсутності цих предметів. Відбувається інтерналізація схем, які в першу чергу програються фізично, що забезпечує адаптивні переваги. Важливим здобутком цього періоду є здібність формувати мисленеві образи відсутніх об’єктів.
1. Доопераціональна стадія (від 2 -7 років) Підстадія символічного чи допонятійного інтелекту(від 2-4 років) Інтуїтивного (наочного) інтелекту (від 4-7 років)	Дитина мислить, але без використання логічних операцій. Зростає здібність мисленево уявляти об’єкти, що зникають з поля зору.Мислення дітей характеризується егоцентризмом – нездібністю дитини розуміти точку зору іншої людини, що є прихованою розумовою позицією, погляд на себе як на центр Всесвіту. Егоцентризм дитини проявляється у своєрідності дитячої логіки, мовлення, уявлень про світ. Головне засвоєння вербальних знаків рідної мови та перехід до найпростіших символічних дій. Відбувається формування образно-символічних схем, що базуються на поєднанні безпосередніх вражень. Проявляють себе наочно-інтуїтивні схеми, які вибудовують причинні зв’язки в логіці очевидних вражень.
3. Стадія «конкретних операцій» (від 7 до 11 років).	Формуються конкретні мислительні операції, які дають змогу логічно обдумувати конкретні завдання. Дитина здібна до мислительних операцій, тобто дій, що здійснюються в умі, надають перевагу логічному мисленню. «Конкретні» операції дають можливість замінити фізичні дії мисленевими. Одна з освоєних операцій при виконанні завдань на збереження – це зворотність – розуміння того, що фізичні і мисленеві дії зворотні. Розуміння незмінності кількості, ваги, площі виступає показником скоординованості суджень про стан об’єкту та їх зворотність. З’являються операціональні схеми конкретного порядку, що покладено в основі розуміння реальних процесів в конкретній предметній ситуації.
4. Стадія «формальних» операцій (концептуального мислення) (Від 11 років)	Забезпечує вирішення абстрактних і гіпотетичних завдань у межах наукових міркувань. Формуються формальні «категоріально-логічні схеми, що дозволяють будувати гіпотетико-дедуктивні роздуми. Наслідком є здібність до комбінаторики, дослідницька пізнавальна позиція, можливість перевіряти хід своєї та чужої думки. Мислення стає абстрактним, логічним. Завдяки сформованим мислительним операціям виникає повноцінна інтелектуальна адаптація підлітка.

Тезаурус до теми 3: «Проблема психічного розвитку»

Розвиток – процес безповоротних, спрямованих, закономірних змін, що призводять до кількісних, якісних, структурних перетворень психіки і поведінки людини.

Психічний розвиток – ускладнення процесів відображення людиною дійсності: відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, почуттів, уяви, а також своєрідних складних психологічних утворень: потреб, мотивів діяльності, інтересів, ціннісних орієнтацій.

Форми розвитку: філогенез (процес історичного розвитку; філогенез зміна психіки людини, які відбулися у ході її біологічної еволюції під впливом умов життя) і онтогенез (процес індивідуального розвитку; онтогенез психіки виступає як незворотна послідовність ускладнення структур, у якій генетично пізніші структури виникають із більш ранніх і включають їх у себе у зміненому вигляді, кожна нова психічна структура виникає на основі попередньої).