Палеоліт на території, яку нині займає Україна

Підходи до розуміння історії..

Більш ніж дві тисячі років тому виникли основні загальнонаукові підходи в історичній думці. Вони існують і нині: це ідеалістичне і матеріалістичне розуміння історії, яке поєднується з метафізичним чи діалектичним методами її пізнання.

Представники ідеалістичної концепції історії вважають, що дух і свідомість первинні і більш важливі ніж матерія і природа. Тому вони стверджують, що душа людини і її розум визначають темпи і характер історичного розвитку. Тобто інші процеси, в тому числі і в економіці, вторинні похідні від духу. Отже ідеалісти роблять висновок, що в основі історичного процесу знаходиться духовне, моральне вдосконалення людей. Суспільство розвиває сама людина, в той час як здібності людині дав бог.

Прихильники матеріалістичної концепсії стверджують протилежне. Оскільки матеріальне життя первинне по відношенню до свідомості людей, то саме економіка визначає весь духовний розвиток і решту відносин між людьми. Сучасна вітчизняна історична наука базується на діалектико-матеріалістичному методі. Цей метод розглядає суспільний розвиток, як природно-історичний процес, який визначається об’єктивними закономірностями, але на нього впливає і суб'єктивний фактор через діяльність масс, класів, політичних партій, вождів, лідерів. Існують і конкретно-наукові, прикладні методи іторичних досліджень: структурно-функціональний аналіз, моделювання, порівняльний, системний, статистичний, математичний, конкретно-соціологічний.

У розвитку первісного суспільства можна виділити декілька значних періодів: кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний, бронзовий та залізний.

На території України найдавніші люди з’явилися ще в період стародавнього кам’яного віку (палеоліту) понад 1 млн. років тому. На думку археологів, найбільш вирогідно, що вони прийшли з Передньої Азії через Балкани і Центральну Европу. Ця міграція тривала протягом багатьох тисячоліть. Первісні люди жили невеликими группами, постійно пересуваючись з місця на місце в пошуках їжі, користувалися вогнем, вміли застосовувати каміння і дерев'яні палиці, а також виготовляли знаряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо). Основним заняттям найдавніших людей було полювання на диких тварин та збиральництво.

На сучасній території України виявлено чимало слідів їхньої діяльності на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму. Близько 40-35 тис. років тому на зміну пітекантропу й неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, прийшов новий тип людини «Homo sapiens» або людина розумна. В Європі його ще називають кроманьйонець (за назвою грота Кро-Маньйон у Франції, де вперше знайшли кістяки цього типу). За багатьма ознаками - випрямленому положенню тіла, будові рук і ніг, об'єму головного мозку, будові мовного апарату тощо - кроманьйонець був таким, як і сучасна людина. На основі кроманьйонців виникла європеоїдна раса. Середня тривалість життя в той час становила лише 20-23 роки. У кроманьйонців вищого рівня розвитку досягли господарство і техніка виготовлення знарядь праці. Вони виробляли різноманітні предмети з каменю та кістки, прикраси, статуетки, що нагадували людину, фігури тварин. Основним джерелом добування їжі було полювання на великих тварин – мамонта, зубра, бізона, носорога. Мисливська зброя стала досконалішою – з’явилися дротики, гарпуни, списо-кидалки. На зміну первісному стаду прийшла община. Рід стає основною ланкою і об'єднуєродичів по материнській лінії, що свідчить про виникнення матріархату. Він не означав головної ролі жінки, однак жінка оберігала вогонь, житло, дітей.Виникає звичай,за яким заборонялися шлюби між членами одного роду. Це сприяло зближенню різних родових груп. На основі родинних стосунків формувалася племінна організація суспільства. Виникли давні форми релігійних формувань: аналіз-культ предків і шанування померлих; магія –віра в те,що заклинаннями і обрядами можна вплинути на хід подій; тотемізм – віра в спільного предка зі світу тварин чи рослин; фетишизм – поклоніння предметам неживої природи. Кроманьонці продовжували спроруджувати житла на зразок чуму чи яранги, а також землянки і напівземлянки. В Україні їх залишки виявилені поблизу села Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на канівщині.

Дата добавления: 2015-05-26