Принципи класифікації ринку

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку: - за об’єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м’яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;

- за суб’єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;

- за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;

- за галузями: автомобільний ринок; комп’ютерний ринок і т. д.;

- за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;

- за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;

- за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;

- за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.

19. Ринкова інфраструктура: зміст та елементи.

Ри́нкова інфраструкту́ра — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

Ринкова інфраструктура значно полегшує і спрощує обіг товарів, послуг, природних ресурсів, грошей та цінних паперів, дає змогу доцільніше розподіляти й використовувати трудові ресурси, оптимальніше вкладати й використовувати капітал, створює безпечніші умови для діяльності ринкових установ.

Важливу роль у ринковій інфраструктурі відіграють посередники. Оскільки ринок є місцем співпраці двох основних суб'єктів — виробника і споживача, рух товарів та послуг від виробника до покупця потребує не лише певного часу, а й значних зусиль досвідчених саме у цій справі людей. Якщо всіма такими питаннями займатиметься сам виробник, то ефективність його роботи буде надто низькою через значні витрати часу й ресурсів. Зайвий час і ресурси витрачав би й споживач, шукаючи необхідні йому товари та послуги. Тому на допомогу їм приходять посередники.

Посередники — це юридичні або фізичні особи (фірми чи окремі підприємці), які представляють інтереси виробника та споживача чи діють від їхнього імені на різних видах ринків. Їхнє завдання — наблизити двох основних учасників ринку.

Інфраструктура ринку - комлекс інститутів,служб,підприємств,організацій,які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. Будова інфраструктури ринку дуже складна,тому варто розглянути її складові елементи,які можна подати у вигляді підсистем:

організаційно-технічна:

- Товарні біржі

- Оптові ринки

- Аукціони

- Торговельно-промислові палати

- Сервісні центри

- Ріелтерські фірми

Фінансово-кредитна:

- Банки

- Фондові біржі

- Валютні біржі

- Страхові компанії

- Ощадні каси

- Ломбарди та ін..

державно-регулятивна (законодавче регулювання ринкових відносин):

- Біржі праці

- Ліцензування

- Оподаткування

- Митна система

науково-дослідне та інформаційне забезпечення:

- Консалтингові компанії

- Інформаційні агентства

- Рекламні агентства

- Юридичні контори

Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції:

- створення умов для ділових контрактів підприємств

- регулювання руху робочої сили

- здійснення маркетингового,інформаційного та рекламного обслуговування

- підвищення оперативності,ефективності роботи суб’єктів ринку

- Забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств

- правове та економічне консультування підприємств,захист їх інтересів у державних та інших структурах

- страховий захист підприємницької діяльності

- сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів і послуг.

20. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні.

Складність процесу формування сучасної інфраструктури в Україні зумовлена низкою обставин:

- багато інституцій інфраструктури формується вперше. Це стосується передусім фінансових посередників, які в Україні були зорієнтовані передусім на обслуговування приватизації, що не дало змоги їм повністю виконувати свої класичні функції -залучення вільних коштів та їхнє інвестування в економіку;

- деякі інститути відроджуються, як-от біржові. Відродження біржових структур має свої проблеми. Зокрема невизначена ситуація з фондовими біржами. Фондовий ринок ще не сформувався, і фондові біржі об´єктивно не є барометром стану економіки;

- інститути, що існували в директивній економіці (наприклад, банки), зазнають серйозних змін, щоб пристосуватися до виконання нових функцій в інфраструктурі ринкової економіки:

- недостатність законодавчого забезпечення ринкових перетворень в Україні, його нестійкість.

Інфраструктура є важливим чинником, що визначає умови ринкового реформування економіки. Вона забезпечує нормальний хід економічних перетворень, а відсутність прирікає їх на неефективність. Тому потрібна особлива увага до всіх елементів інфраструктури, бо тільки це забезпечить реалізацію ринкових реформ.

Бурхливий розвиток різних бірж в Україні пов´язаний з тим, що наприкінці 80-х років ще союзний уряд надав підприємствам право реалізації "зайвих" товарно-сировинних цінностей за вільними цінами. Це, а також законодавча неврегульованість діяльності бірж, дало змогу господарській номенклатурі привласнити величезні спекулятивні прибутки від перепродажу ресурсів.

Українські біржі не відповідають світовим стандартам і за якісними показниками: часткою біржових товарів у загальному обсязі біржової торгівлі; розумінням "універсальності" в біржовій справі; домінуванням нерухомості в біржовій торгівлі.

Дата добавления: 2015-05-26