Модель В. Леонтьєва «витрати–випуск», її особливості

Відомий економіст В. Леонтьєв перший сформулював основні положення методу «затрати–випуск» у 1936 році і дав його повний опис у 1941 р.

Розроблені Леонтьєвим таблиці та математичні моделі дали змогу простежувати й аналізувати міжгалузеві взаємодії. Баланс «затрати–випуск» – це спроба відобразити зв’язки, що існують між галузями економіки. Він являє собою шахову балансову таблицю, в якій кожну галузь подано двічі:

Ø як ту, що виробляє,

Ø як ту, що купуює.

По горизонталі зазначено розподіл виробленої продукції та послуг кожної галузі, по вертикалі – затрати галузі, що являють собою продукцію інших галузей. Розрахунки по міжгалузевих балансах дають змогу оцінювати прямі й побічні наслідки змін у масштабах, технології та структурі виробництва, споживчому попиті, інвестиційній сфері, зовнішній торгівлі, співвідношенні цін і доходів та ін. Наприклад, велика промислова фірма може спрогнозувати, як вплине розширення випуску її продукції чи встановлення нових цін на інші галузі економіки. Уряд отримує інструмент для зіставлення народногосподарських наслідків різних варіантів інвестиційної та податкової політики, зовнішньої торгівлі, військових витрат та ін. Зробити це можна і без міжгалузевих балансів, але в такому разі ймовірність серйозних помилок особливо через неврахування міжгалузевих зв’язків, зростає.

Принципова новизна міжгалузевого балансу Леонтьєва полягає в розвитку теорії відтворення, методу математичного моделювання, способів систематизації та обробки економічної інформації. У стихійну ринкову економіку Заходу цей метод вніс елементи прогнозування і програмування.

Леонтьєв досяг вагомих успіхів у конкретизації теоретичних підходів та їх практичному застосуванні, його називали найпрактичнішим теоретиком–економістом. Серед суттєвих досліджень у цій галузі важливим є зроблений Леонтьєвим розрахунок на базі міжгалузевого балансу 1958 р. умовної структури міжгалузевих зв’язків у економіці США в перспективі на 1964 р. До 1973 р. таблиці «затрати–випуск» було розроблено для 64 країн.

Модель міжгалузевого балансу світової економіки Леонтьєва, А. Картер і П. Петрі за ступенем поділу світової системи на економічні регіони, за охопленням країн і територій перевершує всі відомі досі моделі. В леонтьєвській – на 2625 рівнях, 171 держава і територія об’єднані в 15 регіонів переважно за географічною ознакою, характером управління господарством та рівнем економічного розвитку, який оцінюється за обсягом доходу на душу населення і питомою вагою обробної промисловості у валовому продукті. Кожний із 15 регіональних блоків моделі Леонтьєва поділено на 45 секторів економічної активності, враховано взаємозв’язки виробництва і споживання товарів та послуг, торгівельні та фінансові потоки між регіонами.

Дослідження, здійснюване групою Леонтьєва, мало на меті з’ясувати, зменшити безодню між економікою розвинутих країн і країн, що розвиваються.

Дата добавления: 2015-05-26