Ієрархія вартостей

Добро і Зло

Прочитайте текст. Доведіть, що є нині в Україні добром, а що злом. Обґрунтуйте свою думку. Опишіть ситуацію, в якій ви самі чи хтось із ваших знайомих здійснив, здавалося б добрий вчинок, але при цьому керувався егоїстичними намірами. Аргументуйте, чому так важливі мотиви наших учинків? Пригадайте та запишіть приказки, прислів’я, у яких відображено погляд народу на добро і зло.

Добро і Зло – міфологічні персонажі, що виступають, як правило, в дуалістичних міфах, які базуються на протиставленні двох символів – корисних і шкідливих; персонажі українського фольклору.

Між добром і злом постійно точиться боротьба, яка, за народними бажаннями, повинна закінчитися перемогою першого. У християнській літературі добро часто виступає у вигляді Бога, зло – сатани.

У давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний, сильний». У народі поняття добра пов’язувалося з такими важливими поняттями, як людина, рід, діло, розум, доля, душа, серце тощо.

Водночас добро і зло – це моральні категорії, у яких дається позитивна і негативна оцінка людям, подіям тощо. Добро розглядають як морально позитивне у мотивах діяльності людини, суспільстві, зло – негативне. Протягом багатовікового розвитку історії добро і зло пояснювали як незалежні від людини сили, як вираження її емоцій, намірів, учинків. Як історичні поняття, що мають конкретний зміст і відображають реальні умови життя в суспільстві(З журналу).

3. Прочитайте текст. Обґрунтуйте власне ставлення до ієрархії вартостей автора тексту. Доведіть, чи може суспільство успішно розвиватися, не спираючись на абсолютні вартості, а сповідуючи лише відносні.

Фундаментальні світоглядні поняття, ідеї та норми, якими живе людське суспільство і якими регулюються прагнення та стосунки всіх людей на землі, життя окремих народів, громади, сім’ї, окремої людини, називають морально-етичними вартостями.

Морально-етичні вартості сприймаються й усвідомлюються людиною в трьох аспектах:

– як система ідеалів – абсолютних, чистих, безкомпромісних, недоторканих. До яких людина йде все життя за покликом віри в їхню божественну сутність і життєву доцільність;

– у вигляді певних правил і формул. Така їх презентація часто називається кодексом вартостей (кодексом моралі);

– у вигляді відповідних властивостей людської душі, як набуті якості, у стані їх практичного втілення та реалізації через поведінку людини.

Повноцінне трактування гіпотетичної системи вартостей передбачає висвітлення всіх трьох вимірів вартостей. Але для практики морального становлення особистості неабияке значення має питання морально-етичного кодексу, на який вона могла б орієнтуватися. Прикладом такого кодексу в релігійному виховання є Катехізис. Більшовицька система виховання мала набір ідей і формул – «Моральний кодекс будівника комунізму». У демократичних державах моральні норми також відображені у вигляді переліку вартостей.

Кодекс вартостей потрібен і нашій національній системі виховання. Спроба створити його втілюється зокрема в програмах з етики. Проте жоден кодекс не може вичерпати глибину системи морально-етичних ідеалів. Тут людина завжди в дорозі до високого.

Окрему проблему становить структура системи вартостей, які неоднорідні. Є підстави говорити про існування абсолютних вічних вартостей, що випливають з поняття абсолюту Добра. Водночас у кожного народу є специфічні ідеали, що стосуються життя нації – національні ідеали. Існують також закріплені в традиції та законодавстві ідеали й цінності громадянські, сімейні. Врешті-решт, у кожної людини є й ідеали особисті. Отже, одним із можливих критеріїв класифікації вартостей може бути сфера морально-етичної самореалізації людини. На його основі можна визначити п’ять груп(рівнів) вартостей:

– абсолютні вічні вартості, які мають універсальне значення, загальнолюдський характер і необмежену сферу застосування (доброта, чесність, любов, правда, справедливість, гідність, мудрість. Свобода любов тощо);

– національні вартості, що є значущими для одного народу і не завжди зрозумілі для інших. Наприклад, поняття націоналізму зрозуміле й близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи вартостей належать також патріотизм, почуття національної гідності, державотворчі прагнення, історична пам'ять, прагнення до національної єдності тощо;

– громадянські вартості – ґрунтуються на визнанні рівності всіх людей і знаходять своє втілення в демократичних суспільствах та в житті громад, що визнають принципи демократії. Йдеться про права й свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повагу до законів тощо. Їх антиподами є ідеї расизму, класової чи кастової ненависті;

– сімейні вартості, які втілюють у собі моральні основи існування сім’ї – стосунків поколінь, подружньої вірності, піклування про дітей та інших членів сім’ї, оберігання пам’яті предків тощо;

– вартості особистого життя – мають значення передусім для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя тощо.

Якщо таку класифікацію вартостей вважати прийнятною, то на її основі можна відтворити систему, що матиме пірамідоподібну структуру. Вершину її репрезентує Головний Ідеал, присутність якого позначається на всіх нижчих щаблях піраміди. У християнстві – це Бог, Вищий Авторитет, Абсолют Добра. Головний Ідеал є основою, на якій тримається споруда моралі. Саме тому з віри в Абсолют Добра, в Бога починається християнське виховання.

Віра в Абсолют Добра, з якої розпочинається ідеалізм, поширюється. От же, на всю поведінку людини, на всі сфери життя. Навіть такі якості людини, як воля. Творчість, підприємливість можуть бути спрямовані на службу добру і на службу злу. (За О.Вишневським).

Дата добавления: 2015-05-26