Методики вивчення якостей уваги

Увага - це зосередження свідомості на визначеному об'єкті, яке забезпечує його особливо якісне відображення. Увага характеризується такими якостями, як об'єм, розподіл, концентрація, стійкість і переключення.
Об'єм уваги вимірюється тією кількістю об'єктів, які можуть бути охоплені увагою в обмежений відрізок часу.
Розподіл уваги виражається в тому, що в процесі діяльності людина може утримувати в центрі уваги декілька об'єктів.
Концентрація уваги - це ступінь зосередження її на об'єкті. Стан глибокої концентрації уваги - необхідна передумова точного, успішного виконання діяльності. Під стійкістю уваги розуміється тривалість зосередження її на об'єкті. Ця якість уваги залежить від цілого ряду причин: характеру діяльності, відношення до професії, від сили нервових процесів. Ефективно утримує увагу людина приблизно 30-40 хв, після чого відмічається коливання уваги, що призводить до довільного відволікання від об'єкта. Переключення уваги являє собою цілеспрямоване перенесення уваги з одного об'єкта на інший.
Для дослідження якостей уваги використовується досить багато різних методик: коректурні проби Анфімова та кільця Ландольта, переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташування чисел, шкали приладів. Ми розглядаємо дві з них - коректурну пробу з кільцями Ландольта та розташування чисел, як найбільш показові та як такі, що використовуються в дослідженнях працездатності.
Коректурна проба з кільцями Ландольта
Методика використовується для дослідження інтенсивності, стійкості уваги та швидкості переробки інформації в зоровому аналізаторі. Вона виконується за допомогою спеціального коректурного бланку, на якому зображено 1024 кільця по 32 кільця в кожному з 32 рядків з визначеним напрямком розриву. Орієнтуючись на циферблат годинника, положення розриву може бути на 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 12 год. Суть завдання полягає в тому, що обстежуваному пропонується, дивлячись на таблицю зліва направо, зверху вниз (як при читанні) закреслити кільця з визначеним положенням розриву в одному або двох напрямках. Через кожну хвилину за командою експериментатора: "Риска" - ставиться вертикальна риска в місці читання, після чого робота зразу ж продовжується. Кожне пропущене або неправильно закреслене кільце, а також пропущений рядок розцінюється як помилка. Після закінчення роботи фіксується час, витрачений на перегляд таблиці.
Головні показники, які характеризують ефективність виконання завдання - це час виконання завдання, кількість помилок й швидкість переробки інформації.

Швидкість переробки інформації (А) розраховується за формулою:

де N - загальна кількість оброблених кілець;
n - кількість помилок;
Т - час виконання завдання, с;
біт (біміт) - одиниця виміру інформації, що є в повідомленні про результати події, для котрої можливі два однакових вірогідних виходи;
біт/сек - швидкість переробки інформації.
Якщо обстежуваний закреслює кільця з розривом тільки в одному напрямку (на 9 год), то швидкість переробки інформації коливається від 1,0 ± 0,12 біт/сек. Якщо ж закреслюються кільця з розривом в двох напрямках (на 3 і 11 год), то швидкість переробки інформації - 0,64 ± 0,06.

3.Аргументуйте комплексний підхід, щодо діагностики працездатності фахівця.

Умови навколишнього середовища, в яких здійснюється трудова діяльність, впливають на працюючу людину не як проста їх сума, а як сукупність синергічних та антагоністичних дій, і організм реагує на ці дії як єдине ціле. При цьому в процесі роботи людини формується три види функціональних систем (Анохін П.К., 1971).
До першого виду належать рефлекторні акти, з яких складається саме трудова діяльність.
Другий вид - це рефлекторні акти, що не мають прямого відношення до трудової діяльності, викликають, наприклад, необхідність адаптації до умов праці. Вони складають функціональну систему.
Третій вид - це відновлювальна функціональна система, яка включається в діяльність при стомленні. Під час тривалої роботи головна, побічна й відновлювальна функціональна системи вступають між собою в суперечливу взаємодію (Полежаев С.Ф., 1973), результати котрої й визначають в основному рівень працездатності людини. Крім того, рівень останньої залежить також від морально-вольових якостей спеціалістів, мотивації професійної підготовки, направленості на досягнення визначеної мети праці і т.д.Намагання оцінити всі численні параметри працездатності людини безперспективні, тому доцільно виділити головні прикмети для конкретного виду діяльності, які характеризуються успішністю діяльності в співвідношенні до затрат організму. її оцінка проводиться за допомогою прямих та побічних показників (Загрядський В.П., 1963; Сапов LA. та ін., 1972, 1976).
Комплекс методик, які використовуються для дослідження функціонального стану організму та динаміки працездатності спеціалістів, повинен визначатись диференційно в залежності від умов, характеру та особливостей трудової діяльності.
Головними виявляються критерії:
- достатня інформативність (надійність та валідність);
- адекватність тим функціям організму, котрі мають найважливіше значення в діяльності спеціаліста;
- можливість кількісної оцінки одержаних результатів дослідження та їх діагностичного значення;
- короткочасність дослідження;
- можливості успішного проведення дослідження в умовах професійної діяльності;
- доступність і простота практичного освоєння методик, які виключають необхідність тривалої спеціальної підготовки.
Таким чином, для оцінки працездатності спеціалістів використовуються методики з відповідними критеріями в комплексі відтворюючих прямі та побічні показники працездатності в їх корелятивних взаємозв'язках з урахуванням суб'єктивного стану, особливостей та умов праці.
Таким чином, для оцінки працездатності спеціалістів використовуються методики: інформативні (надійні та валідні), адекватні, короткочасні, з кількісними показниками й можливістю проведення в умовах професійної діяльності в комплексі відтворюючих основну функціональну систему, прямі та побічні показники працездатності в їх корелятивних взаємозв'язках та в порівнянні з доробочими (фоновими) показниками в динаміці з урахуванням суб'єктивного стану особистості, умов, характеру та особливостей праці.
Оцінка працездатності спеціалістів включає в себе оцінку суб'єктивного стану, оцінку розумової праці, оцінку фізичної працездатності, оцінку професійної працездатності, діагностику стомлення та перевтомлення та висновки про зміну працездатності.

Дата добавления: 2015-05-26