Контрольні запитання 1 страница

1. Який склад і функції внутріфірмової інтегрованої автоматизованої системи?
2. Яке призначення і яка існує взаємодія компонентів інтегрованої автоматизованої системи?
3. Яке призначення і які задачі розв'язує автоматизована система на­укових досліджень?
4. Що таке система автоматизованого проектування, які задачі вона вирішує?
5. Яку функціональну схему має АІС підприємства?
6. Яка головна мета автоматизації управління технічної підготовки виробництва?
7. Які існують етапи автоматизації управління технічної підготовки виробництва?

Тема 6. Інформаційні системи і технології в обліку

6.1. Характеристика системи

В ІС підприємства будь-якого типу домінуюча роль належить БО, який є своєрідним його літописом і дає змогу відтворити кожний господарський факт з усіма подробицями. Він є суцільним, неперерв­ним, жорстко регламентованим, забезпечує документальне відобра­ження всіх господарських операцій.

Роль БО з переходом до ринкової економіки різко зростає. Від­повідно до програми реформування системи БО із застосуванням між­народних стандартів підлягають перегляду організація БО, методика відображення господарських операцій, обсяг та зміст фінансової звіт­ності. З 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України “Про бухгалтер­ський облік і фінансову звітність в Україні” (закон про БО) і "Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фі­нансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгал­терського обліку".

Мета запровадження міжнародних стандартів полягає в забез­печенні доступності бухгалтерської інформації для розуміння користу­вачів в Україні та за її межами.

Велике значення при реформуванні системи БО надається ство­ренню АІС на основі сучасних ПЕОМ, засобів телекомунікацій і роз­винених інструментальних засобів.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку на підприєм­стві. Він є процесом виявлення, зміни, реєстрації, накопичення, уза­гальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємс­тва зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Користувачами бухгалтерської інформації є фізичні та юриди­чні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття обґрунтованих рішень.

Існує кілька груп зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації: акціонери, інвестори, кредитори, аудитори, інспектори податкових служб, покупці, клієнти, постачальники.

Внутрішнім користувачем бухгалтерської інформації є управлінський апарат підприємства.

Згідно з чинним законодавством БО поділяється на управлінсь­кий (внутрігосподарський) та фінансовий.

Управлінський облік - це процес у межах підприємства, метою якого є забезпечення управлінського апарату інформацією для планування, власне управління і контроль за діяльністю підприємства.

Об'єктами управлінського обліку є витрати та прибутки підприємства, фінансові результати, згруповані в різних розрізах.

Фінансовий облік має забезпечити підготовку, обнародування інформації про результати діяльності підприємства та його фінансове становище відповідно до вимог законодавства і стандартів БО. Облі­кові документи, що формуються в системі фінансового обліку, мають бути зрозумілі всім учасникам економіки. Тому створення на підприємстві системи БО з використанням концепції ПІТ є істотним інстру­ментом удосконалення управління ним. Бухгалтерська ІС служить єд­нальною ланкою між господарською діяльністю та управлінським персоналом, який приймає рішення. В цій системі здійснюють виявлення, вимірювання, збирання, реєстрацію даних про господарську діяльність, а також їх оброблення, зберігання, передачу користувачам для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Входом в систему БО є дані первинного обліку - зареєстровані носіях факти здійснення господарських операцій. Виходом цієї системи є оброблена облікова інформація, корисна для осіб, які прийма­ють управлінські рішення.

Щоб бухгалтерська інформація була корисною, вона має бути вірогідною, значущою, повною, оперативною. Це може бути досягнуто тільки в умовах автоматизованої системи БО.

В умовах АІС підприємства бухгалтерський облік є функціо­нальною підсистемою і включає комплекси задач з усіх розділів обліку і синтетичних рахунків.

У табл. 6.1 наведено перелік та характеристику комплексів задач внутрігосподарського обліку на підприємстві.

Таблиця 6.1

Комплекси задач внутрігосподарського БО на підприємстві

Найменування комплексу задач	Призначення комплексу задач	Основні показники
вихідні	вхідні
1. Облік основних засобів (ОЗ)	Облік наявності, надходження і вибуття 03, нарахування амортизації та спрацювання, облік витрат на ремонт ОЗ	Залишок ОЗ на кінець звітного періоду, суми амортизаційних відрахувань, залишкова вартість ОЗ	Норми амортизаційних відрахувань, залишок ОЗ на початок звітного періоду, надходження і вибуття ОЗ, первісна вартість ОЗ
2. Облік товарно-матеріальних цінностей	Облік наявності, надходження і витрати товарно-матеріальних Цінностей	Залишок матеріалів, сировини на кінець звітного періоду, надходження, витрата і рух за період	Залишок матеріалів, сировини на початок звітного періоду, надходження матеріалів, відпуск матеріалів у виробництво
3. Облік коштів і фінансових операцій	Облік наявності та руху коштів на поточному рахунку (ПР), у касі підприємства, облік розрахунків з підзвітними особами, дебіторами і кредиторами	Залишок коштів у касі, на ПР, у підзвіті та заборгованість на кінець періоду, звіти за дебітом рахунку, оборот за кредитом рахунку за період	Залишок коштів у касі, на ПР, у підзвіті на початок періоду, надходження, витрата, повернення коштів
4. Облік праці та заробітної плати	Облік розрахунку з працюючими за заробітною платою, облік відпрацьованого часу	Суми нарахованої та виплаченої за робітної плати, утримання із заробітної плати	Тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення
5. Облік готової продукції, її відвантаження та реалізація	Складання звітів з випуску готової продукції, руху на складах, за відвантаженими товарами й обсягом реалізації	Залишок готової продукції на кінець місяця, обороти за дебітом і кредитом рахунків, обсяг реалізації	Обсяг випуску продукції, прихід, витрата, відвантаження, оплата продукції, залишок на початок місяця
6. Облік витрат на виробництво	Визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво	Витрати на виготовлення продукції	Поопераційні трудові і матеріальні втрати
7. Зведений синтетичний облік	Рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів, “Головної книги", “Сальдово-обігової відомості”, бухгалтерського балансу	Баланс підприємства, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебітом і кредитом рахунків	Сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках

Особливості взаємозв’язку комплексів задач підсистеми БО на підприємстві.

1. інформація нормативна, планова з єдиного ІФ;
2. інформація про залишки і рух ресурсів в єдиний ІФ для інших під­систем;
3. інформація про проведення за дебітом і кредитом кореспондуючих рахунків;
4. інформація про витрату ресурсів на виробництво;
5. інформація про оплату матеріальних цінностей;
6. інформація про платежі, що надійшли за відвантажену продукцію;
7. інформація про виплату сум підзвітним особам.

Підсистема БО в процесі свого функціонування здійснює інформаційні зв'язки з іншими підсистемами та ІБ АІС. На вході підсистему БО живлять дані первинного обліку - зібрані та зареєстровані на носіях дані про господарські процеси і явища, що здійснилися. Вихідна інформація підсистеми БО широко використовується в різних задачах АІС та е вхідною для інших підсистем. Особливо тісно підсистема БО пов'язана з підсистемами ТЕПЛ і ОУОВ. Це пояснюється тим, що облік і планування тісно взаємозв'язані. Без інформації, що міститься в облікових даних, не можна організувати науково обґрунтоване планування. Тому важливо, щоб облікова інформація була повною, вірогідною та своєчасною.

6.2. Особливості побудови ІС в обліку

Важливою рисою підсистеми БО є забезпечення управління на будь-якому його рівні зворотним зв'язком. Функція зворотного зв’язку є основною перевагою підсистеми БО, і в цьому полягає її величезне значення для управління. Зворотний зв'язок забезпечується за допомо­гою системи результатної та проміжної інформації, що фіксується в МГ або видається безпосередньо на екран дисплея. Тому від швидкості видачі такої інформації залежить оперативність прийняття управлінсь­ких рішень.

Автоматизація сприяє вдосконаленню форм обліку. Форма БО є сукупністю облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів у певній послідовності та взаємозв'язку із застосуван­ням принципів подвійного запису.

Основні ознаки, що характеризують форму БО:

- кількість, структура, зовнішній вигляд, призначення, послідовність регістрів;

- засоби і техніка їх ведення;

- взаємозв'язок хронологічної та систематичної, аналітичної та синтетичної інформації.

Застосування обчислювальної техніки привело до необхідності вдосконалення форми БО. Вона має відповідати вимогам обчислю­вальної техніки і визначати методологічні, технологічні й інформаційні аспекти організації БО та оброблення облікової інформації.

Основні елементи автоматизованої форми БО більш розвиненими е в АРМ. Перехід до нової технології автоматизованої облікової». праці зумовив необхідність перегляду і якісної зміни методологічних положень БО, що склався в умовах централізованого застосування уні­версальних ЕОМ загального призначення.

В умовах застосування ПЕОМ та АРМБ розробляється нова форма БО - діалогова автоматизована (людино-машинна).

Діалогова автоматизована форма БО ґрунтується на таких принципах:

- автоматизація документування господарських операцій;

- організація файлової системи;

- чергування сеансів активного діалогового режиму й автоматичного режиму при формуванні вихідної інформації.

Застосування ПЕОМ докорінно змінює технологію та організа­цію облікового процесу.

З використанням ПЕОМ упроваджується ПІТ ведення БО, що ґрунтується на організації АРМБ.

У загальних рисах технологія облікового процесу на ПЕОМ складається з таких етапів:

- збирання облікових даних і введення їх у ПЕОМ;

- створення ІБ;

- оброблення інформації на ПЕОМ;

- видача результатної інформації;

- зберігання інформації (в тому числі інформації минулих періодів).

В основу організації системи БО з використанням АРМ мають бути покладені такі принципи:

- автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях бухгалтерів;

- взаємодія бухгалтера з ІС в діалоговому режимі;

- організація первинних документів на носіях, що читаються машиною;

- організація регістрів аналітичного та синтетичного обліків у пам'яті ПЕОМ, формування і видача результатної інформації в режимі запиту і необхідному для бухгалтера обсязі.

АРМБ в системі управління підприємством розглядається як робоче місце, оснащене ПЕОМ, яке дає змогу автоматизувати одержання, організацію, оброблення та передачу облікової інформації, залишаючи за бухгалтером функції управління і контролю над інформаційним процесом обліку, вибір і прийняття управлінських рішень. При цьому бухгалтер виступає в новій для нього ролі кінцевого користувача АРМ.

Упровадження АРМБ одночасно з організацією децентралізованої системи оброблення облікових даних зумовлює інтеграцію облікової інформації в єдиній БД.

Організаційно ІТ обліку на ПЕОМ реалізується мережею АРМ, що створюються в місцях виникнення та використання інформації, охоплюючи не тільки власне бухгалтерську, а й виробничо-оперативну інформацію. Мережа АРМ може організовуватися за одно -, дво - і багаторівневою структурою За цим принципом їх класифікують на АРМ низового, загальногосподарського рівня та зведеного обліку.

АРМ низового рівня використовують для оформлення первинних документів, ведення цехової локальної БД, оперативного введення даних про випуск, рух деталей і напівфабрикатів, складання звітів цехів про залишки та використання матеріальних цінностей, передачі первинних документів і звітів, а також їхніх аналогів на ГМД або по каналах зв’язку на загальногосподарський рівень системи. АРМ низового рівня мають функціонувати в режимі реального часу. При цьому в одному процесі поєднуються оформлення первинного документа і введення інформації в ПЕОМ.

Відповідальність за підтримку та ведення БД покладається на користувача ПЕОМ. Для контролю в системі кожного АРМ необхідно реєструвати дату господарської операції, номер документа, що вводиться в оброблення, і код особи, яка виконала реєстрацію операції. Має бути передбачений також санкціонований доступ до цієї інформації, щоб виключити дозапис, вилучення або виправлення даних.

На АРМ низового рівня формуються первинні машинні записи, що відображають господарські операції в натуральних розмірах.

Основу технології облікового процесу складає ведення на АРМ внутрімашинних електронних облікових регістрів, сукупність яких мо­же бути названа "динамічною книгою" користувача. Внутрімашинні облікові регістри мають подвійне значення: вони виступають як файли й одночасно як вихідні відеограми та МГ, що можуть бути видані в по­вному обсязі або фрагментарне за певний період.

На АРМ низового рівня здійснюється ведення облікових регіст­рів з поточного контролю й оперативного управління.

АРМ загальногосподарського рівня на дільницях обліку забезпечують введення і контроль інформації АРМ низового рівня, ведення хронологічних та систематичних електронно-облікових регістрів на дільниці обліку (комплексу задач), регламентне відображення їх на ек­рані дисплея або друк і виведення за запитом.

На кожному функціональному АРМ обліку загальногосподар­ського рівня проводиться формування стандартних уніфікованих ма­шинних бухгалтерських проведень за групами синтетичних рахунків для ІБ АРМ зведеного обліку та звітності.

На АРМ зведеного обліку здійснюють введення і контроль машинних носіїв АРМ дільниць обліку або через ЛОМ - облік та відображення введених записів.

АРМ зведеного обліку забезпечують ведення електронних облікових регістрів аналітичного обліку за синтетичними рахунками, регламентне або за запитом відображення облікових даних, формування і відображення даних для складання звітності.

Основою ІТ ведення автоматизованого обліку є внутрімашинна файлова система АРМ. При цьому ІФ даних БО на МД знаходиться в розпорядженні працівника конкретного АРМ. Це відповідає принципам повної персональної відповідальності працівників за обліковий процес, а також функціональній незалежності ресурсів АРМ під час облікових робіт.

Інформаційне забезпечення задач із БО може складатися з автономних файлових систем (БД) окремих АРМ або бути єдиною БД ло­кальної мережі цих АРМ.

До складу файлової системи АРМ входять:

1. Допоміжні файли заготовок форм первинних документів (документограм) При документуванні господарських операцій користувач бачить на екрані дисплея відповідну форму і з використанням клавіатури вводить в документ оперативні дані та ключові реквізити, за якими система автоматично заповнює графи НДІ і виконує потрійні обчислення. Одночасно введений запис надходить у файли вхідних форм відповідно до прийнятої в них систематизації даних.
2. Довідкові файли класифікаторів, призначені для розшифрування кодових позначень у вихідних повідомленнях.
3. Допоміжні файли заготовок форм регламентних вихідних регіст­рів - МГ (відеограм), які створюються в разі використання спеці­альних засобів ПЗ, що оперують табличними файлами.
4. Інформаційні файли норм витрати ресурсів.
5. Інформаційні файли первинного обліку.
6. Файли з інформацією минулих.

Основу системного автоматизованого оброблення облікових даних складають файли синтетичних рахунків (БД зведеного синтетичного й аналітичного обліків та звітності).

Записи господарських операцій у файлах синтетичних рахунків мають однакову структуру і включають як за дебітом, так і за кредитом вартісні показники (в аналітичному обліку - також кількісні), період здійснення господарських операцій, класифікаційні угруповання (в синтетичному обліку - код рахунку і субрахунку, в аналітичному додають також підрозділ, в якому проводиться операція, й об'єкт обліку). Файли синтетичних рахунків заповнюються автоматично на основі файлів первинного обліку (хронологічні масиви даних). Кожний запис, у зв'язку з подвійністю відображення операцій на рахунках, у файлі фіксується двічі: за рахунком, що кредитується, та за рахунком, що дебетується (контрольне значення інверсії бухгалтерських записів).

Контрольні запитання

1. Яке місце бухгалтерського обліку в ІС підприємства?

2. Які існують задачі внутрігосподарського бухобліку?

3. Які особливості взаємозв'язків підсистем бухобліку?

4. Що таке бухгалтерська форма з точки зору АІС?

5. Яка існує схема організації АРМ бухгалтера?

6. Який склад файлової системи АРМ бухгалтера?

Тема 7. Інформаційні системи і технології в банківській сфері

7.1. характеристика системи

У ринковій інфраструктурі банки виконують обслуговуючі фун­кції, найважливішою з яких є залучення грошових коштів із зовніш­нього середовища і розміщення їх з максимальною прибутковістю та допустимим ризиком. Банки акумулюють вільні кошти юридичних і фізичних осіб у формі депозитів, ощадних внесків, цінних паперів, роз­міщують їх у кредитах, сприяють платіжному обороту в економіці країни, виконуючи платіжні операції клієнтів, оплату переказів, чеків, векселів.

Головним чинником успішної діяльності банківської установи є орієнтація на клієнта. Операції, здійснювані банківською установою на ринку послуг, різноманітні. Конкурентна позиція банківських установ пов’язана з підвищенням якості обслуговування клієнтів і скороченням витрат на викопаний операцій.

Банк є своєрідним підприємством, що займається бізнесом. Він надає на платній основі кредитні ресурси підприємствам, організаціям, фірмам, кооперативам, населенню, державі, задовольняючи їхні потреби в грошових коштах. В основному банк "працює" з чужими грошима. В ньому акумулюються вільні кошти різних власників. В результаті банк стає розпорядником й охоронцем суспільного капіталу, а це передбачає його відповідальність перед власниками за збереження грошових коштів, які знаходяться на його рахунках. Тому банк виступає ви­разником не тільки своїх, приватних інтересів, а й суспільних.

Одночасно в діяльності банку особлива роль належить договір­ним відносинам, побудованим на засадах довір'я, взаємовигідності, колективності рішень і дій. Якщо на промислових підприємствах управлінські рішення спрямовано на виробництво, то в банківських уста­новах вони одночасно впливають на клієнтуру, яка обслуговується, та на ІС банківської установи. Зарахування грошових коштів на рахунок або зняття (видача) їх з рахунку є операціями з обслуговування клієнта. Ці операції можуть проводитися тільки на основі певної інформації, відповідно змінюють значення інформаційних одиниць.

Неодмінною умовою ефективної роботи банківської установи її умовах ринку є постійне оновлення банківських технологій, основу яких складають АІС управління банківською діяльністю. Для ефективного управління банківською діяльністю потрібна розвинена ІС обслуговування клієнтів, в який використовуються ЕОМ й економіко математичні методи.

Сукупність усієї циркулюючої інформації, що застосовується її управлінні банківською діяльністю, становить фінансово-кредитну інформацію (ФКІ). Вона забезпечує діяльність банківських установ, сприяючи виробленню оптимальних управлінських рішень.

Сукупність ФКІ, що функціонує в банківській установі та зазнає різних перетворень, утворює ІС банківської установи. Ця система ди­намічна, оскільки інформація зазнає змін, частота яких залежить від функцій, виконуваних банківською установою.

Роль ІС в банківській установі надзвичайно велика. Прийняття управлінських рішень не тільки ґрунтується на інформації, а й впливає на ІС, змінюючи її стан.

Джерелом ФКІ є різні види банківських послуг: кредитні, інвестиційні, операційні, розрахункові, платіжні, консультаційні, лізингові, факторингові, довірчі, інформаційні та інше.

ФКІ виникає у процесі надання банківських послуг клієнтам Вона е різновидом економічної інформації, має не тільки її загальні, а й специфічні особливості.

Під час розроблення АІС управління банківською діяльністю треба враховувати те, що банківські технології мають бути тісно пов'язаними з послугами банку.

Банківська технологія - послідовність операцій перетворення інформації з метою реалізації банківських операцій (послуг).

У банківських технологіях виділяють макро - та мікро технологію. Макротехнологія - послідовність дій (функцій) банківського спів­робітника щодо надання банківських послуг. Наприклад, у кредиту-панні - це укладання договору, моніторинг, переведення в прострочен­ня, пролонгація, закриття договору. Мікротехнологія - докладний пе­релік операцій, що виконується при реалізації функцій. Усі банківські технології є стандартними.

Програмні продукти розробляють із включенням або без вклю­чення в їхнє тіло банківської технології. Наприклад, банківська ІТ без­готівкових розрахунків фізичних осіб ґрунтується на нових платіжних інструментах (пластикових картках).

Технологія пластикових карток багато років удосконалювалася в лабораторіях провідних фірм і випробувана десятиріччями практич­ного застосування. Вершиною цієї технології є численна сім'я смарт-карт. Смарт-карта складається з пластикового корпуса з нанесеним зображенням, мікросхеми та контактів. Залежно від типу мікросхеми варіюється діапазон застосувань - від систем контролю доступу до електронного гаманця.

Найпростіша картка типу СLL-М містить тільки підзарядну незмінну пам’ять ємністю 250-8192 байт. Сфера застосування - конт­роль доступу в приміщення, до комп'ютерної мережі, копіювальної техніки. Картка оснащена мінімальними засобами захищеності, а мож­ливе копіювання даних із картки не призводить до великих фінансових втрат.

Картка типу СLL-МІ (інтелектуальна картка) містить механізм захисту даних. Може використовуватися у фінансових програмах, де передбачено передоплату. Під час виробництва кожній картці присво­юється унікальний і незмінний протягом її використання номер, який реєструється і дає змогу у будь-який момент перевірити її аутентич­ність. Кожна картка має персональний код доступу (ПКД), що вводи­ться користувачем за необхідності здійснити потрібну операцію. Схема захисту порівнює ПКД з даними картки і дозволяє (забороняє) доступ до комірок пам'яті зі значущою інформацією. Цей захист досить ефективний, тому що в разі втрати картки нею ніхто не зможе скористати­ся, адже одержати ПКД з картки неможливо. Звичайна ємність пам'яті - 1024 байт. Доступ до даних - тільки читання. Сфера застосу­вання - платне телебачення, телефонія.

Картка типу СLL-МС містить усі елементи комп'ютера, інтег­ровані в мікросхему - комп'ютер у кишені. Під час виробництва в зоні картки, що не програмується, створюється унікальний номер. Цент­ральний процесор служить для виконання всіх операцій в картці. Єм­ність його пам'яті 1024 - 4096 байт. Доступними є операції читання та запису, для виконання кожної з яких необхідно вводити ПКД. Сфера застосування - фінансові операції зі значними сумами. Такі картки да­ють змогу використати оff-lіnе системи, що значно економить кошти на експлуатацію завдяки скороченню сеансів зв'язку з процесинговими центрами. За необхідності в мікросхему може бути інтегрований ариф­метичний процесор для шифрування, дешифрування даних за алгори­тмами RСА, DES.

Картка типу СLL-А має доступ “тільки читання”. В ній мікро­схему приєднано до антени. За запитом рідера вона видає свій номер, який порівнюється зі списком. Після цього приймається рішення про дозвіл (заборону) транзакції. Для роботи системи не обов'язково вста­вляти картку в рідер. Одержання інформації відбувається за ВSС-технологією.

Технологію DSС запатентовано як безконтактну систему діало­гу рідера та мікросхеми. Вона дає змогу читати інформацію з картки, що знаходиться на відстані до 2 м від рідера. При цьому картка не міс­тить джерел енергії. Українською фірмою "Вектор" розроблено систе­му доступу до комп'ютера на основі смарт-картки. У звичайну мишу вбудовується деякий пристрій; При піднесенні смарт-картки типу СLL-А до рідера відбувається обмін інформацією між мікросхемою і рідером, який передає в комп’ютер через стандартний СОМ-порт комбіна­цію символів, що сприймаються системою як пароль.

При включенні смарт-технологій в АІС пластикова картка віді­грає роль машинного носія інформації. Вона містить інформацію про власника картки, його фінансові можливості та термін дії картки.

Смарт-технологія може обслуговувати дебітну, кредитну і пе­редплатну форми обслуговування клієнтів. Розрізняють кредитні та дебітні пластикові картки. Банківська кредитна картка - це пластикова картка для запису купівель на рахунок особи або фірми, які мають бу­ти оплачені пізніше. Кредитна картка збільшує зобов'язання або борг. При користуванні нею здійснюється перевірка платоспроможності клі­єнта. За допомогою карток проводиться винесення кредиту за межі банку.

Дебітні картки - це платіжні картки, що зменшують розміри фі­нансових активів Їхніх власників. Вони замінюють готівку і чеки у сфе­рі індивідуальних розрахунків.

Для введення інформації з пластикових карток використовуєть­ся мережа банкоматів. У технології реалізації розрахунків за допомо­гою карток беруть участь банк, клієнт та магазин. Термінали банкома­тів можуть бути встановлені в банку, магазині тощо. За допомогою банкоматів власники карток можуть замовити нову чекову книжку, виписку з рахунку будь-якої повноти, довідки про наявність коштів на рахунку, сплатити рахунки, одержати довідку про переказ коштів, зняти грошові суми з рахунку в банку та інше. Нині в Україні набули по­ширення дебітні картки типу “Vіsа”, що відповідають міжнародним угодам, тобто використовуються і в інших країнах.

Під час розроблення програмних продуктів слід передбачати процедуру авторизації в технології віддаленого доступу клієнта до сво­го рахунку та здійснення операцій з ним.

Для банківської установи характерними є широкі зв'язки із зов­нішнім середовищем - клієнтами, фірмами, відділеннями, обмінними пунктами, іншими банками в системі електронних платежів, робота у співтоваристві всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій (СВІФТ). Оскільки під час виконання операцій банк має справу з грошовими коштами, ставляться жорсткі вимоги до інформаційної безпеки АІС.

АІС повинна мати високий ступінь адаптивності. Це пов'язано з несформованістю банківської системи країни, з недосконалістю зако­нодавчої бази, нестабільністю економіки.

В АІС мають бути передбачені одночасний супровід БД, що зберігають результати поточного і попередніх операційних днів, й ор­ганізація довготривалих архівів. Крім того, має здійснюватися блоку­вання введення даних платіжних документів, що приводять до дебіто­вого сальдо.

АІС має бути орієнтована на автоматизацію управління банків­ською діяльністю, а не на автоматизоване оброблення ФКІ.

АІС управління банківською діяльністю — це інтегрована банківсь­ка ІС з телекомунікаційним зв'язком із зовнішнім світом, що за­безпечує ведення бухгалтерських та операційних записів багато-валютної та багатофілійної роботи банків будь-якого типу в ре­альному масштабі часу.

Режим реального часу передбачає в момент завершення збиран­ня інформації негайне її оброблення і використання здобутих результа­тів в управлінні.

АІС має обробляти широкий спектр рахунків: міжбанківських, розрахункових, позикових, депозитних, поточних, інвестиційних, вкладників, акціонерів банку і виконувати великий набір операцій з документами та інше.

Як і будь-яка система, АІС складається з підсистем (систем ниж­чого порядку), які, у свою чергу, складаються з елементів. Структура АІС містить функціональну і забезпечувальну частини.

Функціональна частина включає комплекс адміністративних, організаційних і економіко-математичних методів, що забезпечують розв'язання задач управління банківською діяльністю.

Функціональну структуру АІС управління банківською діяльністю включає взаємозв'язані модулі-підсистеми. Їх взаємозв'язок здійснюється через базовий модуль, що є сукупністю багатоцільових БД, які містять нормативно-довідкову та оперативну інформацію, доступ до якої користувач здійснює зі свого робочого місця через відповідне ПЗ.

Дата добавления: 2015-05-26