Персоналії. Найвидатніші діячі доби

Найвидатніші діячі доби

Валентин Ногалевський, Петро Скарга, Герасим Смотрицький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Андрій Римша, Памво Беринда, Лазар Баранович

Іван Вишенський (між 1545 і 1550 - між 1621 і 1633)

Народився в м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. Для свого часу був дуже високоосвіченою людиною, брав участь у діяльності Львівського братства, жив у Луцьку, потім — в Острозі. Наприкінці 1580-х pp. на знак протесту проти засилля шляхти пішов з України і протягом 40 років перебував на Афоні, який у ті часи був центром православного чернецтва на Сході. Прийнявши чернецтво, поселився в печері, став схимником-анахоретом.

Перебуваючи в далекій Греції, творив і посилав в Україну свої пристрасні твори (послання), адресовані до князя К. Острозького, до братств, священиків і всіх українців. 1604 року І. Вишенський приїжджав в Україну і жив у Манявському Скиті, в Унівському монастирі, у Львові. 1606 року повернувся на Афон.

(За «Довідником з історії України»)

Мелетій Смотрицький (1578 (1572)—1633)

Визначний український церковний, культурний, освітній діяч, письменник-полеміст, філолог. Освіту здобув в Острозькій академії і Віленській єзуїтській колегії. Мав ступінь доктора медицини. У 1618—1620 pp. — викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 року — православний полоцький архієпископ. Протягом 1623—1626 pp. подорожував по Греції й Палестині. 1627 року прийняв унію і до кінця життя перебував у Дерманському монастирі на Волині.

У 1608—1623 pp. написав низку полемічних трактатів польською мовою в оборону православ'я, де відстоював гідність, права, звичаї, культуру та віру українців і білорусів; у 1628—1629 рр. видав твори, де відмовився від антиунійних виступів. Найвизначніший твір — посібник для братських шкіл «Граматика» (1616 рік), що вперше внормувала церковнослов'янську мову. «Граматика» — один з найвизначніших творів старожитнього слов'янського мовознавства. До першої чверті XIX ст. вона була основним підручником церковнослов'янської мови, який витримав багато видань. Праця справила вплив на розвиток мовознавства в Сербії, Болгарії, Румунії. «Граматику» знали в країнах Західної Європи в латинських перекладах, що свідчить про її загальноєвропейське визнання. Завдяки М. Смотрицькому українська філологія стала помітною галуззю європейської науки старожитньої доби. (За «Довідником з історії України»)

Лазар Баранович (бл. 1620-1693)

Видатний церковний, політичний, літературний діяч, освітянин і меценат. Навчався в Київській братській школі, у 40-х pp. XVII ст. був одним з перших професорів Київської колегії. Підготовку до викладання пройшов за кордоном (за сприяння П. Могили) у колегіумах Вільна (Литва) і Каліша (нині Польща). Упродовж 1650—1657 pp. — ректор Київської колегії. 1657 року висвячений на чернігівського архієпископа. Деякий час виконував обов'язки київського митрополита. Перу Л. Ба-рановича належать казання (проповіді), вірші, полемічні трактати, у яких він висловлювався за незалежність українського духівництва від московського патріарха, тому не погодився висвятитися на митрополита в Москві.

Дата добавления: 2015-05-26