Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Решетилівські статті




Гетьман Іван Скоропадський

Довідка.

Персоналії

Довідка.

Порта (від латинського porta — двері, ворота) — уживана в європейських дипломатичних документах та літературі офіційна назва уряду Османської імперії.

Григорій Орлик (1702-1759) Син П. Орлика, похресник гетьмана І. Мазепи, народився в Батурині. Після укладення угоди між П. Орликом і кримським ханом про спільне визволення Гетьманщини й Слобожанщини з-під панування Росії, 9-річний гетьманич залишився заручником у татар. Після переходу І. Мазепи та козацької старшини на бік шведів разом зі своєю родиною деякий час мешкав у Варшаві. 1715 року переселився до Швеції, де цього ж року вступив до королівської гвардії. 1715 року отримав бойове хрещення в битві під Штральзундом. У 1716 році покинув військову службу та вступив до університету в Лунді, де навчався до 1718 року. Тут він, крім усього іншого, навчився чудово грати на лютні та захопився астрологією. Після закінчення університету син гетьмана протягом шести років служив у саксонській гвардії, потім став на службу осавулом коронного гетьмана в Польщі, де й розпочав власну дипломатичну діяльність.

Семилітня війна тривала протягом 1756—1763 pp. Країни учасниці: Австрія, Франція, Росія, Іспанія, Саксонія, Швеція (з одного боку) та Пруссія, Британія, Португалія (з іншого). Війна була викликана загостренням боротьби за колонії між Англією та Францією і зіткненням агресивної політики Пруссії з інтересами Австрії, Франції і Росії.

17 липня 1709 року, незабаром після Полтавської битви, гетьман Іван Скоропадський надіслав на затвердження Петрові І «Просительні статті» — підготований ним новий проект міждержавної угоди, яка мала регулювати відносини Гетьманщини з Російською імперією. Новий гетьман просив царя підтвердити права й вільності України, які були задекларовані царським указом від 1 листопада 1708 року. Подані цареві договірні умови складалися з 14 статей, зокрема вони містили пункти:

• підпорядкувати українське військо під час походів козацькому командуванню;

• повернути українській армії артилерію, захоплену московськими військами в Батурині;

• заборонити московським воєводам утручатися у внутрішні справи Гетьманщини;

• звільнити українське населення від військових постоїв московської армії тощо.

У відповідь на звернення гетьмана 11 серпня 1709 року був виданий царський «Рішительний указ», який, формально підтверджуючи попередні запевнення про збереження державно-правового статусу Гетьманщини, насправді був спрямований на поступову ліквідацію її політичної автономії. Відповідь Петра І зводилася до того, що «український народ з ласки царя має стільки вільностей, як жоден народ у світі».

Від назви містечка, де стояв козацький табір під час підписання договору, угода між гетьманом І. Скоропадським та царем Петром І отримала назву Решетилівські статті. Згідно з цим документом:

• гетьманський уряд здійснював в Україні судову та адміністративну владу;

• московським урядовцям, крім президентів колегій, заборонено втручатися в справи адміністративного управління;

• козацьке військо до кінця 1709 року звільнялося від участі у військових походах;

• президентам різних колегій надавалося право втручатися в справи української адміністрації;

• українська армія під час військових походів підпорядковувалася московському командуванню;

• козацькому військові відмовлено в поверненні артилерії;

• при гетьмані запроваджувалася посада міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду;

• значно збільшувалася кількість московських залог у містах Лівобережної України;

• установлювався контроль за збиранням податків і витратами на утримання гетьманської адміністрації та козацького війська;

• прийняття іноземних послів (особливо дипломатів з Туреччини, Криму, Польщі та Швеції) мало відбуватися лише в присутності царського представника (За «Довідником з історії України»).

З перших днів свого обрання на посаду гетьмана І. Скоропадський не викликав довіри Петра І. Тому 1709 року до нього був приставлений міністр-резидент А. Ізмайлов, якому дали завдання стежити за І. Скоропадським і викривати зраду.

Від царя Петра І А. Ізмайлов отримав інструкцію, що складалася з 10 пунктів, які регламентували його діяльність в Україні. У ній ішлося про те, що міністр-резидент має стежити:

• щоб запорожці не селилися поблизу кордонів Гетьманщини;

• щоб іноземних послів гетьман приймав у присутності міністра-резидента;

• щоб усю привезену кореспонденцію негайно пересилали до Москви;

• щоб гетьман не замінював генеральної та полкової старшини й не позбавляв чи не надавав маєтностей старшині без узгодження з московським урядом;

• щоб гетьманський уряд повідомляв про всі свої прибутки.

У таємній частині інструкції А. Ізмайлову доручалося стежити, щоб гетьман і старшина не вступали в переговори з турками, татарами, шведами, поляками і «зрадником» І. Мазепою, а також дізнатися про розмір військового скарбу й прибутків, які надходили до української скарбниці за гетьмана І. Мазепи. А. Ізмайлов мав вивідувати настрої серед старшини й козаків, утримувати при гетьманові два російські полки, які були б під безпосереднім командуванням царського міністра-резидента. Незабаром А. Ізмайлова змінив на посту міністра-резидента Ф. Протасьєв.

Іван Скоропадський (1646-1722)

Представник козацько-старшинського роду Скоропадських. Народився в Умані, у цьому ж місті здобув добру освіту. У 1674 році після зруйнування міста турками майбутній гетьман переселився на Лівобережжя. Спочатку, у 1675—1676 pp., був військовим канцеляристом в І. Самойловича, виконував важливі дипломатичні доручення гетьмана в його зносинах із царським урядом. У 1681 — 1694 pp. обіймав посаду чернігівського полкового писаря, брав участь у Кримських походах, з 1698 року був генеральним бунчужним, аз 1701 року — генеральним осавулом. З 1706 року майже два роки обіймав посаду полковника Стародубського полку. Був палким прихильником І. Мазепи, але через деякі обставини не перейшов разом з гетьманом на бік шведів. У листопаді 1708 року на Генеральній військовій раді в Глухові, за рекомендацією царя Петра І, його обрали гетьманом.

Помер у липні 1722 року й був похований у Гамаліївському монастирі біля Глухова.

(За «Довідником з історії України»)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1553; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.