Джерела. З виступу рейхскомісара України Еріха Коха на нараді в Рівному (серпень 1942 р.) Немає ніякої вільної України

Довідка.

Довідка.

Довідка.

Джерела

З виступу рейхскомісара України Еріха Коха на нараді в Рівному (серпень 1942 р.)...Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччині. Це завдання повинне бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 млн. т зерна й ми мусимо це зробити...

Гетто (від італійського ghetto) — частина території в багатьох середньовічних містах Західної і Центральної Європи, відведена для ізольованого проживання євреїв. У період Другої світової війни нацисти створювали єврейські гетто, що стали таборами смерті.

Вермахт (німецьке Wehrmacht, утворене від Wehr — зброя, оборона і Macht — сила) — збройні сили фашистської Німеччини (1935-1945 pp.).

СС (німецькою SS, скорочення від Schutz-staffeln — охоронні загони) — самостійна організація німецьких фашистів (з 1934 року), до складу якої входили частини «Мертва голова» (для охорони концтаборів і розправи над в'язнями), війська СС, служба безпеки СД (головний орган розвідки й контррозвідки). СС була головним провідником масового терору в Німеччині й на окупованих територіях.

Голокост (Холокост) (від грецьких holos — загальний та kaus — який спалює) — винищення, геноцид європейського єврейства; масове знищення фашистами єврейського населення в країнах Європи під час Другої світової війни.

З листа дівчини Ніни з Білоцерківщини Я поки що жива... Напишу вам, як кормлять нас. У вас дома свині краще їдять, ніж нам тут дають. Варять нам суп, а який то суп, щоб ви знали: із якоїсь брукви і червоних буряків і тухлою мукою ледь заправлений. А який то суп на смак, щоб ви знали? Від нього рвеш: як з'їси три ложки, то зразу схватишся за живіт і лежиш 2 чи 3 дні, але лежати не можна. Хоч і слабий, але повинен іти. Стоїш біля станка, голова крутиться... Як дочекаєш неділі, то так цілий день плачеш і згадуєш усіх, кого знаєш, і згадуєш, що вдома борщ варять і кашу, а ми якійсь брукві й то раді, тільки б наїстися... Згадую, як гуляли та ходили, а тут я рабиня: на роботу йдемо з поліцаєм, на волю не пускають. Сидимо в бараці за ґратами... немов когось вбив, або зарізав, сидиш як засуджений. Зима підходить, взутися нема в що... Будемо ходити в кайданах. Ганя Киселевичева [односельчанка Ніни. — Авт.] також написала нам листа [з Німеччини. — Авт.] й пише, що таке ж у неї життя, як і в нас. Мамочко-голубочко, нащо ж мені таке життя сумне-невеселе, нащо ж наші роки молоді так зря пропадають? Плачемо вдень і вночі: ні поїсти, ні попити, ні сісти відпочити. Нащо ж нам життя таке?

Дата добавления: 2015-05-26