Довідка. Початок державотворчих процесів

Початок державотворчих процесів

Україна в умовах незалежності

1 грудня 1991 року, одночасно з Усеукраїнським референдумом, на який винесли питання про підтримку Акта проголошення незалежності, відбулися вибори першого президента України. З шести кандидатів переконливу перемогу здобув Леонід Кравчук (61,6% голосів).

У країні почалися трансформації, які мали охопити всі сфери життя. Планувалося:

• у політичній площині — ліквідувати інститути тоталітаризму й перейти до демократичного суспільства;

• в економічній — ліквідувати командно-адміністративне управління народним господарством і перейти до багатоукладної економіки на ринкових засадах;

• у соціальній сфері — перейти від людини-гвинтика системи, влади, держави до проголошення й захисту найважливіших цивілізаційних цінностей — життя, честі, гідності, добробуту;

• у гуманітарній сфері — від класових, ідеологічних стереотипів до гуманістичних цінностей;

• у міжнародній — від політики «мирного співіснування протилежних суспільних систем» до широкої інтеграції і міжнародного співробітництва.

Становлення української державності сприяло визнанню нашої країни світовим співтовариством. 2 грудня 1991 року Україну визнали Польща та Канада, 11 грудня перше посольство в Україні відкрила Угорська Республіка. Протягом 1992 року Україну визнало 132 держави, зі 106 з них були встановлені дипломатичні відносини. З проголошенням незалежності України здійснено рішучий поворот у міжнародних відносинах.

Верховна Рада України прийняла нову концепцію зовнішньої політики, її представив перший міністр закордонних справ незалежної держави А. Зленко. У концепції наголошувалося, що Україна будує свою зовнішню політику на принципах взаємного розуміння й співробітництва, мирної співпраці та розв'язання всіх проблем між державами лише мирним шляхом, недопущення воєнних конфліктів, на основі взаємовигідних економічних торговельних зв'язків, економічного співробітництва, залучення в українську економіку вигідних інвестицій, широкого спілкування з державами міжнародного співтовариства в галузі культури, науки, спорту та інших сферах.

Президент (від лат. praesidens (praesidentis) — той, що сидить спереду) — 1) виборний глава держави в країнах з республіканським устроєм; 2) виборний керівник деяких установ, товариств (напр., президент НАН України); 3) найвища посадова особа компанії, корпорації, фірми.

Леонід Кравчук (нар. 1934 року)

Відомий український політичний діяч. Президент України (1991 — 1994 pp.). Народився в с Великий Житин на Рівненщині. 1958 р. закінчив економічний факультет Київського університету. Член КПРС з 1958 р. Працював викладачем Чернівецького фінансового технікуму. З 1960 р. — лектор, пізніше — завідувач відділу пропаганди та агітації Чернівецького обкому КПРС. Закінчив Академію суспільних наук у Москві, кандидат економічних наук. З 1970 р. працював в апараті ЦК КП України. З жовтня 1989 р. — секретар ЦК КП України з ідеології, кандидат у члени Політбюро Компартії. З 1990 р. — Голова Верховної Ради України. 1 грудня 1991 р. став першим усенародно обраним Президентом України. З 1994 р. — депутат Верховної Ради України.

Дата добавления: 2015-05-26