Загальна характеристика музичного твору

Автором поетичного тексту пісні «Степом-степом» є Микола Негода.

Микола Негода – поет, прозаїк, драматург. Народився 9 січня 1928 року в селі Бузуків, Черкаського району. Після голодомору протягом 2 років жив у дитячому притулку. У 1949 році екстерном склав всі екзамени і отримав шкільний атестат. Одразу вступив до Київського університету імені Т. Г. Шевченка на факультет журналістики, але потім перевівся і у 1956 році отримав диплом у Київському літературному інституті.

Коли почалася війна, школяр Микола став підпільником та бійцем. І тільки в лютому 1944 року він починає працювати журналістом. У 1956 році вступив до Спілки письменників, а з 1977 до 1988 року був головою Черкаської організації спілки письменників України.

М. Негода є володарем пам’ятного знака «За заслуги перед містом Черкаси» ІІ ступеня. Його збірка «Чорний біль» та драма «Гетьман» відзначені премією ім. В.Симоненка.

Помер 11 вересня 2009 року.

Анатолій Пашкевич - український хоровий диригент, композитор, Народний артист України.

А. Пашкевич народився 11 лютого 1938 в с. Довбиш, Житомирської області.

Після невдалої спроби поступити в Київське музичне училище ім. Глієра, вступає на Всесоюзні курси підготовки керівників художньої самодіяльності при Ново-Волинському будинку культури. Закінчивши курси, він вирішує попробувати щастя у Москві, де при Всесоюзному будинку народної творчості відкривалися заочні музичні курси. Навчатися довелося одночасно із службою в армії — доля завела його у Північний морський флот. Після закінчення строкової служби Пашкевича залишали баяністом у матроському ансамблі, але він повернувся у рідну Баранівку, організував там вокальний ансамбль, самодіяльний хор, які одержували перемоги на численних олімпіадах та оглядах. На одному із оглядів у Києві сам Григорій Верьовка високо оцінив творчі здібності і талант молодого керівника ансамблю. Через кілька років ансамблю було присвоєно звання народного.

У 1963–1978 очолював Черкаський, в 1978–1989 — Волинський, у 1989–2005 — Чернігівський народні хори.

Анатолій Пашкевич написав такі твори, як: ораторія «Крик попелу», кантата «Чернігівські дзвони», пісні «Степом, степом», «Горить Батурин», «Дума про Берестечко», «Мамина вишня», «Синові», «До сина», «Біла хата», «А мати ходить на курган», «Материнська пісня», «А у нас на Україні», «Лебедем злетіла хата біла», «Ой ти ніченько», «Гуси летіли» та багато інших.

Слова пісні

Степом-степом йшли у бій солдати,

Степом-степом обрій затягло.

Мати, мати стала коло хати,

А кругом в диму село.

Степом-степом розгулись гармати,

Степом-степом легіт наростав.

Степом-степом падають солдати,

А кругом шумлять жита.

Степом-степом поросли берізки,

Степом-степом сонце розлилось.

Степом-степом стали обеліски,

А кругом розлив колось.

Степом-степом людям жито жати,

Степом-степом в даль махне крилом.

Мати, мати жде свого солдата,

А солдат спить вічним сном.

Поема (від грец. ποίημα — твір) — ліричний, епічний, лірико-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені визначні події і яскраві характери.

Назва «поема» загальна. Виникла вона на основі давніх і середньовічних пісень, сказань, епопей, що уславлювали визначні історичні події. Первісна поема мала епічний характер і нерідко була тісно пов'язана з міфологічною творчістю. В античну добу й середні віки поемою називали анонімну чи авторську епопею. Власне з епопеї виникла сьогоднішня поема — і в першу чергу поема епічна.

Іноді поемою називають великий прозовий роман, який, крім глибокого змісту й широкого охоплення життєвих подій, відзначається пафосом і ліризмом.

Ігор Марченко сам визначив жанр власного твору «Степом-степом» - оркестрова поема. Він об’єднав воєдино драматизм і ліричну поетичність, напружені мовні інтонації і світлий сум, гостре відчуття болю і оптимістичне сприйняття дійсності…

Автор оркестрової поеми «Степом-степом» Ігор Марченко використав основну тему пісні, творчо збагативши гармонічну, метро-ритмічну і, частково, мелодичну лінії.

В темі поеми мелодія пісні викладена в скороченому і розширеному варіантах (вичленовуються окремі мотиви, фрази, мелодично розширюється Coda).

Яскраво щедрий мелодизм і бездоганна фактурно-гармонічна мова – це ті складові, які перетворили Оркестрову поему «Степом-степом» у шедевр масштабного музичного полотна.

II. Музично-теоретичний аналіз.

Дата добавления: 2015-05-26