Оркестрова фактура

Бас.

V цифра

III-IV цифри

Основна тема почергово викладається в партіях III-IV баянів, цимбал, III скрипки. В IV цифрі до них приєднується кобзова група.

Фрагменти видозміненої мелодії звучать у партіях сопілки, I і II баяна, інструментів кобзової групи, I-III скрипок і віолончелі (tutti).

VI цифра

Мелодія викладена у партіях I-II баянів, I-II скрипок.

VII цифра

Мелодія проходить у I-II кобз, у другій половині цифри – у I-III скрипок, II-III баянів і кобз – альта і тенора.

VIII цифра

Тему виконують сопілка, I-II баяни, I-II кобзи, I-II скрипки з частковим вступом мелодичної лінії у партіях бандур.

IX цифра

Тема звучить у виконанні: I-II-III баянів, I-II-III скрипок з почерговим вступом голосів.

X цифра

Відголоски теми прослуховуються в партіях I-II баянів і I-II скрипок.

Гармонія.

В оркестровій поемі надзвичайно насичена і незвична гармонія, багата дисонуючими інтервалами і акордами, цікава гармонічна фігурація з чітко вираженим ритмічним малюнком.

Основні ритмічні малюнки гармонії такі:

_____________________________________________________________

Починаючи з 1 вольти V цифри появляється акордово-ритмічна фігурація, яка звучить протягом VI, VII, VIII цифр і створює своєю синкопованою пульсацією напруження у розвитку теми.

Найбільш насичена гармонія у V – VIII цифрах. Контрастними по фактурі є вступ і закінчення твору. Фактура тут надзвичайно прозора.

Протягом всього твору функцію баса виконує контрабас і бас-баян. Чітко виражена функція баса відсутня у вступі і в I цифрі.

Фактура – це сукупність засобів викладу музичного матеріалу.

Оркестрова поема написана Ігорем Марченком для оркестру баяністів акордеоністів.

Оркестрова фактура твору, перекладеного для оркестру українських народних інструментів, мішана.

У вступі, I i II цифрах фактура є гомофонною. В III, IV, V цифрах фактура – акордово-гармонічна. В VI i VII цифрах знову гомофонна фактура. У VIII цифрі фактура акордово-гармонічна. В IX i X цифрах поліфонічна фактура.

У пошуках прозорішого звучання композитор використовує гомофонну фактуру, а для більш насиченого, компактного, рішучого, маршоподібного, вольового характеру використовує акордово-гармонічну фактуру. А для відображення дискусійно-діалогових фрагментів композитор використовує поліфонічну фактуру, де теми співставляючись доповнюють одна одну і контрастують (дискують) між собою.

III. Інструментально-оркестровий аналіз.

1. Тип і вид оркестру. Характеристика епізодичних інструментів, використаних у даному творі.

Інструментовка оркестрової поеми «Степом-степом» зроблена для мішаного складу оркестру українських народних інструментів. Мішаним він називається тому, що в його склад входять інструменти з різними тембровими і виконавськими можливостями.

Значний історико-пізнавальний та літературно-художній інтерес становлять спогади Гната Хоткевича про те, як закладалися основи оркестру народних інструментів, де висвітлюються походження та використання в народній музичній практиці цілого ряду українських народних музичних інструментів.

Склад оркестру українських народних інструментів коледжу – класичний, а саме: сопілка;

група баянів (I, II, III, IV);

група кобз (I, II кобзи, альт, тенор, бас);

група бандур(I, II);

цимбали;

струнно-смичкова група (I, II, III скрипки, віолончель, контрабас).

Епізодичні інструменти не використовуються.

Оркестри народних інструментів відіграють важливу роль у розвитку музичної культури народу. Вони виховують естетичний смак, розширюють світогляд, збагачують скарбницю духовного надбання нації. Формуючи свій репертуар із творів народної музичної спадщини, вони відтворюють колорит і своєрідність фольклору мовою національних музичних інструментів. Але ці виконавські колективи не тільки пропагують надбання народного мистецтва, а й успішно виконують твори сучасних композиторів, вітчизняну і світову класичну музику. Пошуки І. Марченка у сфері колористичних та виразових можливостей оркестру українських народних інструментів збагатили репертуар нашого колективу прекрасним твором – оркестровою поемою «Степом-степом».

2. Стрій і діапазон інструментів оркестру.

Теситура оркестрових партій і всього оркестру.

3. Оркестрові труднощі.

При роботі над твором виникали мелодичні, гармонічні, метро-ритмічні і теситурні труднощі. Яскраве розмежування прозорої фактури з її максимальною насиченістю є надзвичайно складним чинником для формування монолітності виконання та збереження єдності відчуття виконавця-диригента і відчуття кожного виконавця – учасника оркестру.

Мелодичними труднощами є виконання мелодії у різних групах інструментів з дотриманням ансамблю, філігранності фразування, точності штрихів, яскравих динамічних відтінків, чистоти інтонування в скрипок у високому регістрі та насичене, густе тремоло у кобзової групи.

Гармонічними труднощами є зміни тональностей, велика кількість приключевих знаків, технічне виконання фігурацій (мелодичних і гармонічних), дотримання точних гармонічно-ритмічних малюнків у мелодичній лінії і в акомпанементі.

Метро-ритмічні труднощі такі: часті зміни розмірів при збереженні загального темпо-ритму, складні ритмічні малюнки, темпові зміни (раптові і поступові).

Теситурні труднощі: чистота інтонування у високому регістрі в партіях струнно-смичкової групи.

Для подолання оркестрових труднощів потрібно мелодично, гармонічно, метро-ритмічно та теситурно складні місця відпрацьовувати в повільних темпах з окремими групами та виконавцями, щоб всі мелодичні лінії, ритмічні малюнки та чистоту інтонації теситурно високих звуків закріпити в пам’яті. Лише після цього можна в характері і потрібних темпах виконати твір.

IV. Виконавський аналіз.

1. Темп і його зміни.

Темп (від італійського tempo – час) – швидкість руху, в музиці – це швидкість, з якою виконується музичний твір.

Темпи бувають повільні, помірні і швидкі.

Твір написаний у повільних і помірних темпах. Кожен із зазначених темпів автор підкреслює характером виконанням. Починається твір у темпі Повільно з тривогою. У першій цифрі темп прискорюється – Помірно швидко. Третя, четверта і п’ята цифра звучать у Темпі маршу. У шостій цифрі темп – Стримано. У дев’ятій цифрі автор робить ремарку – «Хорально», що безумовно вказує на сповільнення темпу. Завершується твір авторською позначкою в місці написання темпу Morendo, що за художнім змістом мало би вказувати на повільніший темп від попереднього.

У творі є декілька сповільнень темпів, які збагачують мелодично-гармонічно-ритмічний розвиток музичного образу, сприяють більшій виразності у втіленні авторського задуму.

2. Динамічні відтінки у творі.

Динамічна кульмінація твору.

Динаміка в музиці пов’язана з гучністю звуку. Різноманітність художніх образів потребує різної гучності. Динаміка – сила звуку.

Динамічні відтінки у даному творі надзвичайно різноманітні. Динамічна шкала охоплює найтонші звукові нюанси. Динаміка змінюється і поступово, і раптово, що сприяє яскравому втіленню музичних образів. Вона втілює різноманітні людські емоції, вимірюється певним ступенем напруження і поєднує техніку з відображенням музично-художнього образу в свідомості виконавця і слухача.

Динамічна шкала

Дата добавления: 2015-05-26