КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
ПІСЛЯМОВА. Проголошення Україною своєї незалежності знаменувало собою водночас і початок інтенсивних пошуків нових світоглядних орієнтирів
Проголошення Україною своєї незалежності знаменувало собою водночас і початок інтенсивних пошуків нових світоглядних орієнтирів, у тому числі - і в контексті вироблення концепції "національної (чи "державницької") ідеї" тощо. Однією з основних тез, під знаком якої проходять ці пошуки, стала теза про "європейськість" України, про її належність до європейської цивілізації. Принагідно зауважимо, що "європейськість" визначається не стільки географічним розташуванням, скільки історико-культурними факторами (спільність історичної долі та схожість історичних альтернатив, що поставали перед європейськими народами на різних етапах їх розвитку; спільність чи схожість підґрунтя і, що не менш важливо, факторів, якими обумовлювалися в тій чи іншій мірі їх етно-соціальні риси, ментальні і, в найширшому значенні терміну, культурні особливості тощо). Серед іншого, "європейськість" проявляється і в ставленні до античної спадщини - звернення до надбань античної цивілізації є характерною ознакою чи не всіх європейських народів. Переосмислена з урахуванням національних традицій, історії, зрештою - менталітету (оскільки "те, що сприймається - сприймається за образом того, хто сприймає" - secundum modum recipientis), античність стала органічною складовою частиною середньовічної, нової та й новітньої Європи. При цьому важлива не стільки оригінальність розробки, скільки важливим є вже сам факт прилучення до питань, проблем, ідей та образів, що виростають із античного підґрунтя. У цьому зв'язку нагадаємо, що й духовний розвиток України з найдавніших часів визначався й суттєвими античними впливами - не тільки опосередковано, з огляду на візантійський і (православно-) християнський фактор (питання континуїтету чи дисконтинуїтету при переході від античності до візантійської доби, місце і роль античної духовної спадщини в християнстві тощо складають окрему проблему, про яку тут говорити детально немає змоги), але й прямо (навіть не беручи до уваги тієї обставини, що Північне Причорномор'я й Крим вже принаймні з середини І тис. до Р.Х. були складовою частиною античної цивілізації чи її периферією, а тема скіфів у Греції і тема Греції в матеріальній, та й у духовній, культурі скіфів і їх наступників на території південних областей України перекликаються між собою і обумовлюють одна одну): широко відомим є інтерес до античності в стінах Києво-Могилянської Академії в XVII-XVIII ст., коли Україна прагнула утвердитися в своїй незалежності саме як європейська держава (символічно і симптоматично, що й листи Богдана Хмельницького писані латиною...); глибоко символічно, що сучасна літературна українська мова й українська література виростають значною мірою з творчості І. П. Котляревського, а отже - і з його "Енеїди"; потужний струмінь класичної давнини виповнює твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Костомарова... Антична цивілізація, її ідеї й образи входять до кола стійких символів української духовної культури, перебувають у нерозривному зв'язку з нею. Нові переклади античних авторів, які сьогодні з'являються в Україні завдяки підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", покликані стверджувати цей зв'язок і надалі. Спілкуючись з фахівцями в академічних колах України щодо перекладу та видання Арістотеля, ми схиляємося до порад і пропозицій, серед яких найсуттєвішою здається ідея підготовки до друку білінгви. Пропоноване видання Нікомахової етики і являє собою таку білінгву: сторінка давньогрецького тексту подається паралельно зі сторінкою перекладу українською мовою. У додатку наводяться основні правила читання та алфавіт давньогрецької мови, що має допомогти незнайомим з давньогрецькою граматикою читачам фонетичне вірно відтворити звучання оригіналу. В основу даної білінгви було покладено видання Aristotelis ethica Nicomachea. Ed. I. Bywater. Oxford: Clarendon Press, 1894 (Repr. 1962). P. 1-224 (1094al-1181b23). Нумерація з 1094 по 1181 вказує на сторінки, літери α та Ь - на стовпчики сторінок, кратні п'яти арабські цифри в квадратних дужках - на рядки Беккерівського п'ятитомного видання Прусської академії наук, за яким прийнято цитувати праці Арістотеля. Розділи книг, позначені арабськими цифрами, відповідають також розділам книг Беккерівського видання, а наведені поряд цифри римські, узяті в круглі дужки, сходять до більш раннього видання К. Целля. Для контролю під час перекладу використовувалися видання Αριστοτέλης. "Ηθικά Νικομάχεια / ΑΡΙΣΤΟΤΕΛΗΣ ΑΠΑΝΤΑ (Τ. 45). Τ. 7, 8, 9. Athens: Cactus Editions, 1993; Aristotle. Nicomachean Ethics / Aristotle in 23 volms. Vol. 19. Translated by H. Rackham. Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1934, і особливо - дуже точний переклад Н.В. Брагінської (Аристотель. Никомахова зтика / Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т. 4. Перевод Н. В. Брагинской. Москва: Мьісль, 1984). Віктор Ставнюк
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 472; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |