Будова ПЗП-14

Польовий заправний пункт ПЗП-14 включає одну або дві автоцистерни АЦ-8,5-255Б (АЦ-10-260) і блок заправлення. Останній складається з одноосьового доробленого причепа 1-АП-1,5 (ТАПЗ-755) із установленими на ньому фільтром тонкого очищення, лічильником і двома барабанами. На барабани намотані рукава роздавального колектора.

Автоцистерни АЦ-8,5-255Б (АЦ-10-260) у складі ПЗП-10А та ПЗП-14 виконують функції видаткових резервуарів і одночасно насосних станцій.

Польовий заправний пункт ПЗП-20 являє собою комплект табельних засобів служби пального, що включає гумотканинні резервуари, перекачуючу насосну станцію, два фільтри тонкого очищення, напірні й роздавальні рукава, обладнані роздавальними кранами. Транспортування встаткування ПЗП-20 здійснюється в кузовах автомобілів або причепах.

4. Прийом, зберігання та видача ТЗ на стаціонарних складах пального ОК

Технічне майно, яке положено по табелю, військова частина (з'єднання) одержує при формуванні. Надалі технічне майно вона одержує відповідно до плану постачання в порядку доукомплектування, замість пришедшего в непридатність, списаного з обліку чи зданого в капітальний ремонт.

Частини і з'єднання округу технічне майно одержують з окружних складів своїм транспортом, а частинам (з'єднанням) армійського підпорядкування воно доставляється з армійських складів. В окремих випадках технічне майно зі складів (майстерень, заводів) може бути відвантажене на адресу частини (з'єднання) по залізниці. Технічне майно з окружного складу одержує представник (приймальник) частини (з'єднання) на підставі наряду довольствуючего органа і доручення частини (з'єднання) із пред'явленням документа, що засвідчує особистість приймальника.

Одержання технічного майна здійснюється в сховищах складу по накладних (наряд здається в обліково-операційне відділення), що виписується (у двох екземплярах) в облікове-операційному відділенні складу по кількості сховищ, з яких здійснюється одержання. При одержанні приймальник перевіряє кількість, справність і комплектність технічного майна. Справність технічного майна перевіряється зовнішнім оглядом і випрбовуванням, у залежності від номенклатури майна. Комплектність перевіряється по описах і зовнішньому огляді.

Після одержання в сховищах майна приймальник здає накладні в обліково-операційне відділення, одержує замість копію наряда і вивізний квиток і виїжджає з території складу. Після прибуття в розташування частини (з'єднання) приймальник здає технічне майно завідувачу (начальнику) складу частини (з'єднання), що у присутності приймальника приймає технічне майно по кількості, комплектності і справності і звіряє кількість, категорію і комплектність прийнятого майна з записами в копії наряду. Після приймання майно прибуткується по книзі обліку.

Усе технічне майно зберігається в закритих приміщеннях (сховищах) чи під навісами, що споруджуються по типових чи індивідуальних проектах. У залежності від умов, що необхідні для нормального збереження майна, сховища підрозділяються на сховища гумових виробів, сховища металевих виробів, сховища лаків і фарб, сховища точної апаратури і вимірювальних приладів.

Видача. Порядок одержання майна приймальниками частин (з'єднань) був розглянутий на початку цієї глави. Майно, яке видається складом приймальникам частин (з'єднань), обов'язково клеймується; цифри клейма вказують рік і місяць видачі майна зі складу. У залежності від виду майна воно видається упакованим чи без упакування

Екзаменаційний білет № 18

1. Організація і озброєння мотопіхотного відділення армії Німеччини, ТТХ БМП "Мардер".

Мотопіхотний батальйон мотопіхотної бригади складається: командування; штаб; п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП “Мардер”, одна мотопіхотна рота на БТР М113, мінометна рота).

Штабна рота складається: управління роти; шість взводів (розвідки, зв’язку, ремонтного, транспортного, забезпечення, медичного).

Усього в роті: особового складу - 199 чол.; БМП “Мардер” – 2, БТР М113-4; 7,62 мм авт. гвинтівки – 132 (G3); 44 мм РПГ “ПФ” – 27; автомобілів – 56.

Мотопіхотна рота на БМП “Мардер” складається: штабне відділення; три мотопіхотні взводи (у кожному мотопіхотному взводі три відділення, в кожному відділенні в кожному відділенні 10 чол., БМП-1, ПТКР “Мілан”-1, 44 мм РПГ“ПФ”-1, 7,62мм кулемет-1, 7,62 мм авт. гвинтівок-3, 9 мм пістолет - кулемет-5).

Усього в роті: особового складу - 116 чол.; БМП “Мардер” – 11; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” – 10; автомобілів – 3.

Мотопіхотна рота на БТР М113 складається: штабне відділення; три мотопіхотних взводи (по три мотопіхотних відділення в кожному).

БТР М113

БМП «Мардер»

Рис 5.3.1. Організація мотопіхотного батальйону армії Німеччини

Усього в роті: особового складу - 103 чол.; БТР – 10; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” –10, автомобілів – 3.

Мінометна рота складається: штабне відділення; два мінометних взводи (в кожному по три 120 мм СМ).

Усього в роті: особового складу - 68 чол.; 120 мм СМ – 6 на БТР М113; БТР М113 – 3; 44 мм РПГ “ПФ” – 10.

Усього в мотопіхотному батальйоні мотопіхотної бригади п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП, одна мотопіхотна рота на БТР, мінометна).

Особового складу 578 чол., БМП – 24, БТР – 15, 120 мм СМ – 6, ПТРК – 21, автомобілів –73.

Склад та чисельність інших мотопіхотних, піхотних батальйонів механізованих, танкових, піхотних бригад армії Німеччини: в мотопіхотному батальйоні на БМП механізованої бригади шість рот (штабна, чотири мотопіхотні, мінометна): особового складу - 780 чол., БМП –53, БТР – 8, БРМ – 4, 120 мм СМ – 10, ПЗРК – 4, ПТКР – 16, автомобілів - 85, 44 мм РПГ “ПФ”- 60, санітарних БТР-3; в мотопіхотному батальйоні на БМП танкової бригади п’ять рот (штабна, три мотопіхотні, мінометна): особового складу 583 чол., БМП – 35, БТР – 5, 120 мм СМ – 6, ПТРК – 18, автомобілів –73; в піхотному батальйоні піхотної бригади п’ять рот (штабна, три піхотні, мінометна): особового складу - 718 чол., БТР – 15, 120 мм СМ – 6, БМП – 9, ПТРК – 6, автомобілів –96.; в мотопіхотному батальйоні змішаному мотопіхотної бригади чотири роти (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП, одна танкова): особового складу 448 чол., танків – 13, БМП – 24, ПТРК – 12, БТР – 2, автомобілів – 58.

БМП Мардер

Боевая масса, т	28,2
Экипаж + десант, чел	3+7
Размеры, мм	Высота по крыше корпуса 2950 Длина 6790 Ширина 3240
Вооружение	20-мм пушка Rh.202, один 7,62-мм спаренный и один 7,62-мм пулемет
Боекомплект	Выстрелов 228 Патронов 2200
Двигатель	Шестицилиндровый дизельный двигатель MTU MB-833
Мощность, л.с.
Максимальная скорость, км/ч
Запас хода по шоссе, км
Препятствия, м	ров 2.5 вертикальная стенка 1.0

2. Суть управління та вимоги до нього. Технічні засоби управління, їх коротка характеристика.

Авіаційні частини і підрозділи виконують різні бойові завдання, головною метою яких є нанесення супротивнику максимальних втрат, досягнення над ним перемоги. При цьому їх бойові дії являють собою єдиний процес двох взаємопов’язаних явищ: дії авіації по виконанню бойових завдань та діяльності командирів та штабів по керуванню авіаційними частинами та підрозділами. Ці явища тісно пов’язані й не можуть існувати окремо: дії апч без управління і, навпаки, управління без апч яки виконують бойові завдання.

Таким чином, управління апч є цілеспрямованою діяльністюкомандирів та штабів з:

- підтримання бойової готовності частин (підрозділів);

- підготовці їх до бойових дій;

- керування ними при виконанні поставлених завдань.

Мета управління – забезпечити ефективне використання наявних сил і засобів у конкретних умовах обстановки для вирішення поставлених завдань в обмежені терміни та з мінімальними втратами.

Управління включає:

- безперервне отримання, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки;

- прийняття рішень та планування бойових дій;

- постановка та доведення завдань до підлеглих;

- організацію взаємодії, управління всіма видами забезпечення;

- управління підготовкою частин і підрозділів до виконання бойових завдань;

- управління частинами і підрозділами у ході виконання завдань.

Основою управління є рішення командира.

У сучасній війні вся діяльність командирів та штабів по керуванню частинами і підрозділами повинна підпорядковуватись певним вимогам, у відповідності до яких управління авіацією у всіх ланках повинно бути:

- стійким;

- безперервним;

- оперативним;

- гнучким;

- прихованим.

Засоби зв`язку є основними засобами і матеріальною основою управління авіації. Для забезпечення управління використовуються: радіо, радіорелейні, тропосферні, космічні, провідні, рухомі та інші засоби зв`язку. За допомогою цих засобів організується телефонний, телеграфний, факсимільний зв`язок і передача даних, а рухливими засобами – фельд’єгерсько-поштовий зв`язок.

Радіорелейні і тропосферні засоби зв`язку забезпечують напрямлений зв`язок по деяких каналах, що сприяє прихованості їх роботи і зниженню взаємних перешкод. Зв’язок може здійснюватись як телефоном, так і телеграфом.

Телевізійна передача дозволяє одержати на ПУ наглядне уявлення не тільки про обсяг впливу, але і про хід виконання бойових завдань і результатах нанесених ударів.

Провідні засоби зв`язку забезпечують телефонний і телеграфний зв`язок по постійним повітряним і кабельним лініям з КП вищих і підлеглих інстанцій, а також забезпечуючими і взаємодіючими інстанціями.

Рухомі засоби зв`язку включають автомобілі, мотоцикли, БТР, літаки, вертольоти та інші засоби пересування командира у підлеглі інстанції, а також надають з метою доставки бойових документів, передачу наказів і донесенню офіцерами штабів.

Сигнальні засоби зв`язку використовуються для оповіщення і взаємодії. До них відносяться радіолокаційні системи розпізнавання, сигнальні ракети, димові шашки, еволюції літака, трасуючі снаряди та інше.

Системи управління бойовими засобами являють собою комплекси різноманітних радіотехнічних (радіо, радіолокаційних, лазерних, телевізійних) засобів, а також розрахунково-обчислювальних пристроїв та засобів автоматизації, що забезпечують автоматизоване управління літаками і зброєю у повітрі. Ці системи вирішують наступні завдання:

- наведення винищувачів-перехоплювачів на повітряні цілі;

- наведення літаків ударної авіації на наземні (морські) об`єкти;

- вивід літаків ВТА у район десантування;

- управління БЛР та іншими ЛА;

- виконують інші завдання.

Засоби автоматизації і механізації управління дають можливість скоротити час і розширити можливості по збиранню, обробці та відображенню інформації.

До засобів автоматизації і механізації належать:

- ЕОМ;

- розрахунково-обчислювальні пристрої;

- кодувальні і шифрувальні машини;

- різноманітні екрани і табло;

- планшети, карти і фотоапаратура;

- друкарські машинки;

- ксерокопіювальні апарати;

- датчики, диктофони, магнітофони, аудіо та відео апаратура та інше.

3. Загальна будова централізованих заправників літаків

Централізований заправник ЦЗ-1М по своїй конструкції є збірно-розбірним і поставляється у вигляді комплекту.

До складу централізованого заправника входять:

— резервуари із плаваючими паливо приймальними пристроями (6 шт.);

— насосний агрегат з електроприводом й автоматикою (1 шт.);

— паливні фільтри-сепаратори СТ-500-2М (2 шт.);

— фільтри ФГБ тонкого очищення пального (2 шт.);

— заправні агрегати ЗА-500М (4 шт.).

3.3.1. Резервуари із плаваючими паливо приймальними пристроями

Резервуари входять до складу видаткового складу й призначені для прийому, зберігання, видачі палива.

У видатковому складі вони розміщаються у двох групах по трьох резервуара в кожній. Резервуари перед установкою доустатковуються плаваючими паливо приймальними пристроями, повітряними фільтрами, пристроями зливу відстою й відбору проб, а внутрішні їхні поверхні покриваються антикорозійними покриттями, стійкими до палива й води. На наливні горловини встановлюються дихальні клапани.

Для очищення повітря, що надходить у резервуар, на три резервуари встановлюється загальний повітряний фільтр ФВ-30 із пропускною здатністю 30 м³/год. і тонкістю фільтрування 5...10 мкм. Фільтруючий пакет фільтра виконаний з нетканого матеріалу у два шари. Між стінками корпуса й кришки-ковпака міститься водо відділяючий елемент, призначений для відділення мікро крапель води й пилу. Він являє собою мат з вертикально спрямованих скловолокон і кріпиться на корпусі фільтра капроновим шнуром. Для запобігання в резервуарах тиску вище припустимої норми, при забрудненому фільтрі, установлюється мембрана, виготовлена із гладкої фольги товщиною 0,014 мм, що при підвищенні тиску розривається й з’єднує газоповітряний простір резервуара з атмосферою.

Насосний агрегат

Насосний агрегат централізованого заправника ЦЗ-1М розташовується за групою резервуарів відповідно до вимог пожежної безпеки. Він призначений для подачі палива до заправних агрегатів.

Насосний агрегат установлюється на металевій рамі, на якій змонтовані:

v вибухозахіщений асинхронний електродвигун ВАО-71-42 (N = 22 кВт, U = 220/380 У и n = 3000 об/хв);

v самоусмоктувальний відцентровий насос СЦН-60 з Q = 60 м³/ч, Н = 65 м и n = 3000 об/хв

v зворотний клапан обв'язки насосного агрегату;

v КВП;

v система автоматичного керування насосним агрегатом, у яку входять:

· вибухобезпечний магнітний пускач;

· електроконтактний манометр;

· перемикач режиму роботи насосним агрегатом.

Система автоматичного керування насосним агрегатом призначена для включення насоса в роботу при зниженні тиску до 0,05...0,15 МПа й вимиканні насоса при підвищенні тиску в напірному трубопроводі вище 0,57...0,58 МПа.

Електроконтактний манометр подає сигнал в електричний ланцюг керування електродвигуном залежно від зміни тиску в напірному трубопроводі.

Трубопровідні комунікації з арматурами

До складу трубопровідних комунікацій входять:

v усмоктувальний трубопровід із з'єднанням ТК-100 (25,8 м), з фасонними частинами й чавунними засувками;

v трубопровід для збору відстою з резервуарів видаткового складу (60 м);

v напірний трубопровід із з'єднанням РТ-100 (420 м);

v трубопровідна зворотна лінія із з'єднанням РТ-100 й арматурами (276 м).

Агрегати централізованого заправника ЦЗ-1М с трубопровідними комунікаціями й арматурами становлять гідравлічну систему заправника. Відстань від насосної установки до роздавального колектора дорівнює 276 м, відстань між крайнім і середнім заправним агрегатом - 30 м, відстань між середніми заправними агрегатами - 36 м, довжина трубопроводу (без обліку обв'язки резервуарів) - 696 м.

Заправні агрегати ЗА-500М

Заправний агрегат ЗА-500А призначений для заправлення літальних апаратів фільтрованим паливом з виміром виданої кількості палива.

У комплект централізованого заправника ЦЗ-1М входить чотири заправних агрегати. До кожного відгалуження роздавального колектора монтується один заправний агрегат.

До складу заправного агрегату входять:

v лічильник ЛЖ-100-8;

v фільтр ФГБ-60 з диференціальним манометром;

v барабан з рукавом;

v роздавальний кран РП-40.

Все обладнання заправного агрегату розміщено на трубчастій звареній рамі й закрито від впливу атмосферних опадів.

Система очищення палив

Обладнання централізованого заправника ЦЗ-1М забезпечує потрійне очищення палива:

v первинне у фільтрах-сепараторах;

v вторинне у фільтрах ФГБ трубопровідної обв'язки;

v остаточне у фільтрах заправних агрегатів.

Сепаратори паливні СТ-500-2М у основному призначені для відділення емульсованої води від палива

Фільтри ФГБ служать для попереднього очищення палива від механічних домішок, а фільтри ФГБ на заправних агрегатах для остаточного очищення палива.

Фільтри-сепаратори поєднуються в один блок із трьох фільтрів, а фільтри типу ФГБ у блок із двох фільтрів.

4. Будови казематних резервуарів та резервуарів для темних нафтопродуктів

Зварювальні вертикальні циліндричні резервуари для пального характеризуються наступними особливостями:

а) внутрішній надлишковий тиск 200 мм вод. ст.;

б)корпус резервуару – телескопічний зі з’єднанням поясів один на один;

в)зварювальні з’єднання листів поясу між собою в стик.

Ємність резервуару визначається виходячи із діаметру між внутрішніми поверхнями листів нижнього поясу і висоти між поверхнею днища обушком верхнього обв’язувального кута. (складає 4810 м³).

Конструкція днища резервуару розроблена в двох варіантах:

1) зборку резервуару на пісчаній основі;

2) зборку на клітках.

Зварювальні вертикальні циліндричні резервуари

Параметр	Місткість резервуара, м^3
					10 000
Геометричний об’єм, м^3
Діаметр резервуару, м	4,73	8,53	12,33	18,98	22,79	34,2
Висота резервуару, м	5,93	7,37	8,46	11,83	11,85	11,92
Кількість поясів корпуса, шт.
Маса резервуару, т	4,9	12,4	24,3	61,9	88,8	194,3
Площа дзеркала пального, м^2

В залежності від сорту пального, яке зберігається, конструкції резервуару і кліматичних умов кожний резервуар оснащується спеціальним обладнанням: світловим люком, люком-лазом, замірним люком, дихальними і запобіжними клапанами та інше.

Світловий люк необхідний для освітлення резервуару при зачистці і ремонті всередині нього, а також для провітрювання резервуару.

До світлового люку кріпиться запасний трос управління хлопушкою (підйомною трубою), за допомогою якого забезпечується підйом його кришки у випадку обриву робочого троса управління.

Під час експлуатації резервуару світловий люк повинен бути щільно закритий кришкою на прокладці.

Люк-лаз служить для доступу обслуговуючого персоналу всередину резервуару при його зачистці та ремонті, а також для провітрювання резервуару.

Особливу увагу при експлуатації люка-лаза необхідно звернути на справність прокладки кришки. У випадку знаходження протікання пального через прокладку люка-лаза необхідно терміново прийняти заходи до її ліквідування, для чого рівномірно і обережно підтягнути болти, не допускаючи зриву різьби. Застосовувати додаткові ричаги до ключів для полегшення затягування гайок не дозволяється.

При неможливості ліквідувати підтікання шляхом підтягування болтів дозволяється тимчасово встановлювати струбцини або хомути на кришці люка-лаза. Для повного ліквідування підтікання необхідно звільнити резервуар від пального і замінити прокладку.

Замірний люк використовується при замірі рівня пального у резервуарі, а також при відборі проб пального.

Для недопускання іскроутворення при замірі направляючі колодки люка виготовлюються із кольорового металу (бронзи).

При експлуатації резервуару люк повинен бути щільно закритий кришкою з прокладкою і опечатаний або опломбований.

Дихальний (механічний) і запобіжний (гідравлічний) клапани необхідні для автоматичного регулювання тиску в паровому просторі резервуару і для зменшення втрат пального від випаровування. Вони повинні бути завжди справні. Несправні клапани або неправильна робота їх може визвати аварію резервуару.

На кожному резервуарі місткістю більше 50 м³, який обладнаний дихальним клапаном, повинен встановлюватися запобіжний клапан для підтримання граничного вакууму або надлишкового тиску парів пального всередині резервуару при збої в роботі дихального клапану.

При огляді запобіжного клапану перевіряється рівень дизельного палива у ньому, при необхідності дизельне паливо доливають до встановленого рівня. Якість дизельного палива у корпусі клапана перевіряється не рідше одного разу на квартал; загустівше дизельне паливо замінюється, а воду, яку знайшли у клапані, зливають.

Огляд і чистка дихального клапану, а також налив дизельного палива у запобіжний клапан виконується при відкритому замірному люку.

При виникненні несправностей дихального і запобіжного клапанів у випадку вивільнення резервуару від пального необхідно відкрити замірний люк, а після закінчення операції закрити його.

Вентиляційний патрубок встановлюється на резервуарах, які застосовуються для зберігання темних нафтопродуктів, для поєднання парового простору із атмосферою.

Для запобігання пошкоджень покрівлі або при експлуатації резервуару необхідно слідкувати за тим, щоб сітка вентиляційного патрубку не засмічувалася пилом і не покривалася інеєм.

Хлопушка необхідна для запобігання утікання пального із резервуару при несправностях, аварії корінної задвижки або приймально - роздавального патрубка. Хлопушку відкривають тільки на період видачі (приймання) пального із резервуару. У інший час вона повинна бути зачинена. Опускати і піднімати кришку хлопушки потрібно плавно, не допускаючи ривків і ударів. Після заповнення або звільнення резервуару необхідно опломбувати управління хлопушкою.

Одночасно із випробуванням хлопушки необхідно суворо перевіряти:

- кріплення робочого і запасного тросів до кришки хлопушки; для недопускання іскроутворення кінці робочого і запасного тросів хлопушки повинні бути старанно опаяні та зароблені;

- роботу управління хлопушкою – правильність наматування робочого троса на барабан, плавність підйому кришки хлопушки, вільне (без перешкод) повертання валу при зібраному і заправленому сальнику, а також легкість ходу шарнірних з’єднань.

Гідравлічний затвор встановлюється на резервуарах для зберігання світлих нафтопродуктів в тих випадках, коли управління хлопушкою здійснюється через покрівлю резервуару.

Гідравлічний затвор заповнюється дизельним паливом. У процесі експлуатації необхідно слідкувати за рівнем дизельного палива у затворі.

Перепускний пристрій необхідний для полегшення підйому кришки хлопушки шляхом перепуску частини пального із резервуару в приймально – роздавальний патрубок.

У процесі експлуатації перепускного пристрою необхідно слідкувати за тим, щоб не було підтікання пального в запорному вентилі та у фланцевому з’єднанні його. При несправності запорного вентиля перепускного пристрою і неможливості його відкриття, а також у випадку примерзання кришки до торцевої частини корпусу хлопушки для подальшого недопускання обриву основного і запасного тросів хлопушки потрібно прочинити кришку хлопушки шляхом створення тиску при допомозі насосів.

Підйомна труба із управлінням необхідна для видачі пального із верхніх шарів, а також для запобігання виливу пального при несправностях, аварії корінної задвижки або приймально – роздавального патрубку. Підйомна труб із управлінням встановлюється в резервуарах для темних нафтопродуктів. Верхній кінець підйомної труби повинен знаходитися над пальним у резервуарі та опускатися у нього тільки при перекачуванні пального.

Приймально – роздавальний патрубок необхідний для приєднання до нього трубопроводу – ззовні резервуару і хлопушки або підйомної труби – всередині резервуару.

Стаціонарна пінокамера (піногенератор) необхідний для подачі піни всередину резервуару при тушінні пожежі. Для зменшення втрат пального від випаровування при експлуатації резервуару пінокамера перекривається діафрагмою із промасленого паперу.

Вогневий запобіжний ставиться на резервуарі для світлих нафтопродуктів під дихальним та запобіжним клапанами для попередження проникнення вогню всередину резервуару.

Драбина резервуара повинна бути міцною, стійкою та безпечною для особового складу.

Прилади для заміру рівня пального необхідні для визначення висоти наливу пального у резервуарі. Вони можуть бути як із місцевим відліком, так і з дистанційною передачею даних.

При експлуатації приладів необхідно суворо дотримуватися вказівок інструкцій по їх експлуатації. Перевірка рівнемірів оперативного обліку пального повинна виконуватися силами складу.

Монтаж приладів, лагодження несправностей, які пов’язані із роботами у резервуарі або зі зварюванням, повинні виконуватися тільки після остаточного знищення парів пального із резервуару.

Обмежувачі наповнення необхідні для автоматичного припинення подачі пального в резервуар при досягненні в ньому граничного рівня. Обмежувачі встановлюються на резервуарах у випадках, коли на насосній станції обладнується система автоматичного управління насосними агрегатами і сигналізація.

Знижений пробовідбірник необхідний для відбору проб із наземних вертикальних резервуарів. Він може встановлюватися на кришці люка-лаза резервуару. Після відбору проб пального або перевірки роботи пробовідбірника кран пробовідбірника необхідно опломбувати.

На резервуарах, крім цього, можуть встановлюватися: сифонні крани для видалення води із дна резервуару; перфоровані труби для підігріву мазуту гострим паром (вододзеркальний підігрів) – встановлюються на ямних сховищах і залізобетонних резервуарах; система зрошення водою наземних резервуарів для зменшення втрат при зберіганні пального в жарких кліматичних районах.

5. Екзаменаційний білет №19

1. Організація і озброєння мотопіхотного взводу армії США.

Мотопіхотний батальйон США є основним бойовим підрозділом і в складі має (рис 5.1.1):

- командування, штаб, штабну роту, трьох мотопіхотних рот, роту вогневої підтримки.

БМП “Бредлі”

БТР М113

Рис 5.1.1 Мотопіхотний батальйон армії США

Штабна рота складається: (~172 чол) управління роти; чотири взводи (зв'язку, забезпечення, ремонтний, медичний).

Озброєння: гвинтівки - 5.56 мм (автоматичні); кулеметів – 9; вогнеметів – 9; БТР – 11; автомобілів –39; засоби зв'язку.

Мотопіхотна рота (170 чол) складається: управління роти 11 чол. (офіцерів - 2., солдат і сержантів - 9); три мотопіхотних взводи, у кожному мотопіхотному взводі управління взводу 5 чол, три мотопіхотних відділення, в кожному по 11 чол. Всього в мотопіхотному взводі - 38 чол., БТР - 4, ПТРК "Дракон" – 4, кулеметів 7.62 мм – 5, 5.56 мм авт. гвинтівок – 38, 40 мм гранатометів – 6.

Взвод зброї (35 чол.) – управління взводу - 3 чол, дві секції (мінометна і протитанкова), озброєння (БТР - 1, 81 мм М - 3, ПТРК "Toy" – 2).

Ремонтна секція - 11 чол. (9 - 5.56 мм авт. гвинтівок, 2 пістолети)

Всього в мпр: особового складу - 170 чол, БТР M113A-1 - 15, ПГКР "Дракон" - 12, "Toy" - 2,81 мм М - 3, кулеметів М60 - 15, авт.. гвинтівок - 155, 40 мм гранатометів – 21, 66 мм РПГ –3.

Рота вогневої підтримки складається з: управління роти - 11 чол; три взводи (розвідувальний, мінометний, протитанковий); три секції (радіолокаційна, ремонтна, ПЗРК "Стінгер".

Взвод розвідки: особового складу – 30 чол., озброєння - ПТРК "Toy" - 4, "Дракон" - 4, БТР - 10, 7.62 мм кулеметів M60 - 10, авт. гвинтівки - 30, 40 мм гранатометів – 10, 12,7 мм кулеметів – 10.

Мінометний взвод: особового складу – 33 чол., 106.7 мм CM - 4, 5.56 мм авт. гвинтівок – 25, 40 мм гранатометів – 6

Протитанковий взвод: особового складу – 52 чол., ПТУР "Toy" - 18, 5.56 мм авт. гвинтівок - 28

Радіолокаційна секція (PЛC): особового складу – 14 чол., РЛС - 4 (AN/PPS), авт. гвинтівок - 12

ПЗРК секція "Стінгер": особового складу – 12 чол., ПЗРК - 5, авт. гвинті-вок - 12

Ремонтна секція: особового складу - 16 чол. і рем. засоби, 5.56 мм авт гвинтівок – 16.

Всього в роті вогневої підтримки: особового складу – 168 чол, озброєння ПТРК "Дракон" - 4, "Toy" - 16, 106.7 мм CM - 4, кулеметів М60 - 10, переносних ЗРК "Стінгер" - 5, авт. гвинтівок - 133, автомобілів - 21, БТР- 13, РЛС-4.

Всього в мотопіхотному батальйоні США на БТР M113A1: особового складу 880 чол; 106.7 мм CM – 4, 81 мм М – 9, 12,7 мм кулеметів – 10; 5,56 мм авт. гвинтівок – 700, 7,62 мм кулеметів – 64 40 мм гранатометів – 94; ПТКР "Дракон" – 40, "Toy" – 18; ПЗРК - 5,66 мм РПГ "ФЛЕШ – 9"; БТР М113А1 – 69; автомобілів – 72.

2. Структура системи управління авіаційною частиною.

Для управління авіаційними частинами і з`єднаннями створюється система керування. Вона включає:

- органи управління;

- пункти управління;

- технічні засоби управління до яких відносяться: системи зв`язку та РТЗ, автоматизовані системи управління (АСУ) та інші спеціальні системи.

Органи управління.

До органів управління належать командування, штаби, посадові особи, відділення і служби.

Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність і підготовку частини (підрозділу), правильне використання підлеглими сил і успішне виконання ними завдань, а також за виховання і моральний стан особового складу.

Штаб апч є основним органом управління. Свою роботу він планує і здійснює на основі рішень і вказівок командира, розпоряджень вищого штабу і в залежності від обставин, що склалися.

Пункти управління.

Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці і у ході бойових дій створюються пункти управління.

У авіаційних частинах військово-транспортної авіації, окрім вищеназваних, створюються допоміжні пункти управління (ДПУ).

Командний пункт авіаційної бригади (КП авбр) є основним пунктом управління авбр та призначений для забезпечення стійкого, безперервного, оперативного та надійного управління підрозділами авіаційної бригади при виконанні ними покладених завдань у повсякденній діяльності, під час приведення у вищі ступені бойової готовності, при підготовці та вході ведення бойових дій.

З командного пункту командир здійснює управління польотами (бойовими діями).

Командний пункт обладнується у двох варіантах – стаціонарному і на нерухомих засобах.

Дата добавления: 2015-05-26