Оборона 1 страница

Оборона в США вважається як вимушений вид бою (рис. 5.1.3). Вона організується і ведеться з метою зриву наступу противника, утримання важливих рубежів (районів) місцевості, економії сил і засобів на одних напрямках та досягнення переваги на інших напрямках та створення сприятливих умов для переходу в наступ. Нормативи оборони (таблиця 5.1.2)

Тактичні нормативи в обороні

Таблиця 5.1.2

Підрозділ	Фронт оборони	Глибина оборони	Відділення КСП	Бойовий порядок
Відділення	до 100 м	-	-	Позиція
Взвод	до 400	200 м	до 100 м	Проміжки від 200 до 300м
Рота	1500 м	1 км	до 500 м	В один або в два ешелони
Батальйон	До 3-5 км	2.5 км	до 1-1.5 км	в один або два ешелони
Бригада	10-20 км	10-15 км	до 3-5 км	В один або два ешелони

2. Мета, шляхи та зміст технічного забезпечення.

Необхідність в технічному забезпеченні авіації постала ще перед першою світовою війною, коли з’явилися й почали впроваджуватися в армію перші літаки. По мірі вдосконалення літаків, їхнього озброєння, обладнання, АЗУ, засобів підготовки літаків до польотів завдання технічного забезпечення збільшувалися і ускладнювалися, але протягом тривалого часу вирішувалися в рамках тилового забезпечення. І лише порівняно нещодавно цілий ряд специфічних заходів технічного забезпечення зумовив його відокремлення в одну з самостійних частин забезпечення бойових дій.

Технічне забезпечення авіації Збройних сил України організовується й проводиться в усіх видах операцій, бойовій й повсякденній діяльності з метою підтримання бойової готовності й боєздатності військ шляхом забезпечення їх озброєнням, військовою технікою, ракетами, боєприпасами, засобами контролю, військово-технічним майном, підтримання їх у справному стані та готовності до бойового застосування, відновлення (ремонту) озброєння і військової техніки.

Так, здійснюючи ІАЗ, яке є основним видом технічного забезпечення, фахівцями ІАС лише одного винищувального авіаційного полку, озброєного літаками МіГ-21 було за рік бойових дій (червень 1981 по липень 1982 року) забезпечено 6000 бойових вильотів, відремонтовано 22 літака, підготовлено до бойового застосування майже 16 тисяч авіабомб різноманітного калібру, 380 тис. артилерійських боєприпасів і близько 230 тис. НАР.

До видів технічного забезпечення відносяться:

1. інженерно-авіаційне забезпечення;

2. ракетно-технічне забезпечення;

3. автотехнічне забезпечення;

4. метрологічне забезпечення;

5. технічне забезпечення розвідки;

6. технічне забезпечення РЕБ;

7. артилерійсько-технічне забезпечення;

8. технічне забезпечення зв’язку, автоматизованих систем управління військами та радіотехнічного забезпечення;

9. технічне забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБЗ);

10. технічне забезпечення в службах аеродромно-технічного забезпечення та тилу.

Технічне забезпечення служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу проводиться з метою підтримання в справному стані автомобільної, інженерно-аеродромної й дорожньої техніки, підйомно-транспортного обладнання, засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів, спец автомобілів авіаційних частин, авіаційного озброєння та боєприпасів інших засобів служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу.

Технічне забезпечення служб аеродромно-технічного забезпечення та тилу здійснюється авіаційно-технічними підрозділами авбр.

3. Будова фільтра-сепаратора СТ-500

Паливний фільтр - сепаратор СТ- 500 - 2 призначений для очистки палива від вільної води та забруднень при наповненні цистерн автопаливозалравників на складах палива.

Технічні характеристики:

Тип фільтру - сепаратора корзинчастий

Марка фільтру - сепаратора СТ - 500 - 2

Пропускна здатність м 2 ЗО

Товщина фільтрування, мкм 20 - 40

Ефективність відділення вільної води % 98

Ресурс, м³ 8000

Робочий діапазон температур, ° С від - ЗО до + 30

Фільтрувальний матеріал фільтросванбой

Поверхня фільтування, м² 3,5

Водовідділяючий матеріал волокно Воюцкого

Поверхня водовідділяючого чохла ,м² 3.5

Робочий тиск, кгс/см² 5

Перепад тиску, кгс/см²:

а) мінімальний 0,5

б) максимальний 1,5

Габаритні розміри, мм:

а) висота корпуса 1275

б) діаметр 600

Приєднувальні патрубки ДУ - 80

Маса, кг 134

4. Особливості будови та експлуатації стаціонарних аеродромних складів пального та складів пального ВМС

№ 22

1. Організація і озброєння мотопіхотної роти армії Німеччини.

Мотопіхотний батальйон мотопіхотної бригади складається: командування; штаб; п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП “Мардер”, одна мотопіхотна рота на БТР М113, мінометна рота).

Штабна рота складається: управління роти; шість взводів (розвідки, зв’язку, ремонтного, транспортного, забезпечення, медичного).

Усього в роті: особового складу - 199 чол.; БМП “Мардер” – 2, БТР М113-4; 7,62 мм авт. гвинтівки – 132 (G3); 44 мм РПГ “ПФ” – 27; автомобілів – 56.

Мотопіхотна рота на БМП “Мардер” складається: штабне відділення; три мотопіхотні взводи (у кожному мотопіхотному взводі три відділення, в кожному відділенні в кожному відділенні 10 чол., БМП-1, ПТКР “Мілан”-1, 44 мм РПГ“ПФ”-1, 7,62мм кулемет-1, 7,62 мм авт. гвинтівок-3, 9 мм пістолет - кулемет-5).

Усього в роті: особового складу - 116 чол.; БМП “Мардер” – 11; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” – 10; автомобілів – 3.

Мотопіхотна рота на БТР М113 складається: штабне відділення; три мотопіхотних взводи (по три мотопіхотних відділення в кожному).

БТР М113

БМП «Мардер»

Рис 5.3.1. Організація мотопіхотного батальйону армії Німеччини

Усього в роті: особового складу - 103 чол.; БТР – 10; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” –10, автомобілів – 3.

Мінометна рота складається: штабне відділення; два мінометних взводи (в кожному по три 120 мм СМ).

Усього в роті: особового складу - 68 чол.; 120 мм СМ – 6 на БТР М113; БТР М113 – 3; 44 мм РПГ “ПФ” – 10.

Усього в мотопіхотному батальйоні мотопіхотної бригади п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП, одна мотопіхотна рота на БТР, мінометна).

Особового складу 578 чол., БМП – 24, БТР – 15, 120 мм СМ – 6, ПТРК – 21, автомобілів –73.

2. Мета та основний зміст тилового забезпечення.

Необхідність у тиловому забезпеченні авіації постала ще до першої світової війни, коли в Росії з’явилися перші авіаційні загони (1911 р). По мірі зміни засобів та способів ведення авіацією бойових дій зміст завдань тилового забезпечення ускладнювався, їхній обсяг розширювався, а кількість сил та засобів, що залучалися для їхнього вирішення, збільшувалася.

В теперішній час тилове забезпечення апч організовується і здійснюється з метою:

- створення сприятливих умов для їхнього базування на аеродромах;

- забезпечення їх МТЗ;

- задоволення господарсько-побутових потреб о.с.

Так, в ході бойових дій в Республіці Афганістан значне місце в тиловому забезпеченні займали питання, пов’язані із розвитком аеродромної мережі.

Паралельно з її розвитком здійснювалося забудова аеродромів службово-технічними будовами і спорудами для організації ремонту та обслуговування АТ, засобів наземного забезпечення польотів, спорудами охорони і оборони аеродромів, побутового забезпечення військ. В результаті зробленої тилом авіація Повітряних Сил роботи по створенню сприятливих умов для базування авіаційних підрозділів і частин до кінця 1984 року практично вся авіація була розміщена на аеродромах та майданчиках із штучним покриттям. Необхідність розвитку аеродромної мережі в Афганістані полягала в тому, що до початку введення військ в цю країну, існувало тільки два більш-менш підготованих аеродроми Кабул і Баграм.

Видами тилового забезпечення є:

1. матеріальне забезпечення;

2. інженерно-аеродромне забезпечення;

3. аеродромно-технічне забезпечення;

4. транспортне забезпечення;

5. ветеринарне забезпечення;

6. торгівельно-побутове забезпечення;

7. квартирно-експлуатаційне забезпечення;

8. фінансове забезпечення.

3. Будова і експлуатація вертикальних резервуарів

Зварювальні вертикальні циліндричні резервуари для пального характеризуються наступними особливостями:

а) внутрішній надлишковий тиск 200 мм вод. ст.;

б)корпус резервуару – телескопічний зі з’єднанням поясів один на один;

в)зварювальні з’єднання листів поясу між собою в стик.

Ємність резервуару визначається виходячи із діаметру між внутрішніми поверхнями листів нижнього поясу і висоти між поверхнею днища обушком верхнього обв’язувального кута. (складає 4810 м³).

Конструкція днища резервуару розроблена в двох варіантах:

3) зборку резервуару на пісчаній основі;

4) зборку на клітках.

Зварювальні вертикальні циліндричні резервуари

Параметр	Місткість резервуара, м^3
					10 000
Геометричний об’єм, м^3
Діаметр резервуару, м	4,73	8,53	12,33	18,98	22,79	34,2
Висота резервуару, м	5,93	7,37	8,46	11,83	11,85	11,92
Кількість поясів корпуса, шт.
Маса резервуару, т	4,9	12,4	24,3	61,9	88,8	194,3
Площа дзеркала пального, м^2

В залежності від сорту пального, яке зберігається, конструкції резервуару і кліматичних умов кожний резервуар оснащується спеціальним обладнанням: світловим люком, люком-лазом, замірним люком, дихальними і запобіжними клапанами та інше.

На резервуарах, крім цього, можуть встановлюватися: сифонні крани для видалення води із дна резервуару; перфоровані труби для підігріву мазуту гострим паром (вододзеркальний підігрів) – встановлюються на ямних сховищах і залізобетонних резервуарах; система зрошення водою наземних резервуарів для зменшення втрат при зберіганні пального в жарких кліматичних районах.

4. Збір та зберігання відпрацьованих нафтопродуктів

Екзаменаційний білет №23

1. Організація і озброєння мотопіхотного батальйону армії США.

Мотопіхотний батальйон США є основним бойовим підрозділом і в складі має (рис 5.1.1):

- командування, штаб, штабну роту, трьох мотопіхотних рот, роту вогневої підтримки.

БМП “Бредлі”

БТР М113

Рис 5.1.1 Мотопіхотний батальйон армії США

Штабна рота складається: (~172 чол) управління роти; чотири взводи (зв'язку, забезпечення, ремонтний, медичний).

Озброєння: гвинтівки - 5.56 мм (автоматичні); кулеметів – 9; вогнеметів – 9; БТР – 11; автомобілів –39; засоби зв'язку.

Мотопіхотна рота (170 чол) складається: управління роти 11 чол. (офіцерів - 2., солдат і сержантів - 9); три мотопіхотних взводи, у кожному мотопіхотному взводі управління взводу 5 чол, три мотопіхотних відділення, в кожному по 11 чол. Всього в мотопіхотному взводі - 38 чол., БТР - 4, ПТРК "Дракон" – 4, кулеметів 7.62 мм – 5, 5.56 мм авт. гвинтівок – 38, 40 мм гранатометів – 6.

Взвод зброї (35 чол.) – управління взводу - 3 чол, дві секції (мінометна і протитанкова), озброєння (БТР - 1, 81 мм М - 3, ПТРК "Toy" – 2).

Ремонтна секція - 11 чол. (9 - 5.56 мм авт. гвинтівок, 2 пістолети)

Всього в мпр: особового складу - 170 чол, БТР M113A-1 - 15, ПГКР "Дракон" - 12, "Toy" - 2,81 мм М - 3, кулеметів М60 - 15, авт.. гвинтівок - 155, 40 мм гранатометів – 21, 66 мм РПГ –3.

Рота вогневої підтримки складається з: управління роти - 11 чол; три взводи (розвідувальний, мінометний, протитанковий); три секції (радіолокаційна, ремонтна, ПЗРК "Стінгер".

Взвод розвідки: особового складу – 30 чол., озброєння - ПТРК "Toy" - 4, "Дракон" - 4, БТР - 10, 7.62 мм кулеметів M60 - 10, авт. гвинтівки - 30, 40 мм гранатометів – 10, 12,7 мм кулеметів – 10.

Мінометний взвод: особового складу – 33 чол., 106.7 мм CM - 4, 5.56 мм авт. гвинтівок – 25, 40 мм гранатометів – 6

Протитанковий взвод: особового складу – 52 чол., ПТУР "Toy" - 18, 5.56 мм авт. гвинтівок - 28

Радіолокаційна секція (PЛC): особового складу – 14 чол., РЛС - 4 (AN/PPS), авт. гвинтівок - 12

ПЗРК секція "Стінгер": особового складу – 12 чол., ПЗРК - 5, авт. гвинті-вок - 12

Ремонтна секція: особового складу - 16 чол. і рем. засоби, 5.56 мм авт гвинтівок – 16.

Всього в роті вогневої підтримки: особового складу – 168 чол, озброєння ПТРК "Дракон" - 4, "Toy" - 16, 106.7 мм CM - 4, кулеметів М60 - 10, переносних ЗРК "Стінгер" - 5, авт. гвинтівок - 133, автомобілів - 21, БТР- 13, РЛС-4.

Всього в мотопіхотному батальйоні США на БТР M113A1: особового складу 880 чол; 106.7 мм CM – 4, 81 мм М – 9, 12,7 мм кулеметів – 10; 5,56 мм авт. гвинтівок – 700, 7,62 мм кулеметів – 64 40 мм гранатометів – 94; ПТКР "Дракон" – 40, "Toy" – 18; ПЗРК - 5,66 мм РПГ "ФЛЕШ – 9"; БТР М113А1 – 69; автомобілів – 72.

2. Суть та зміст морально-психологічного та медичного забезпечення.

Медичне забезпечення організується і здійснюється з метою збереження боєздатності і зміцнення здоров’я о.с., своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, а також швидкого повернення їх до складу.

Медичне забезпечення передбачає:

- збереження боєздатності й зміцнення здоров’я особового складу;

- своєчасне надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуацію лікування та швидке повернення до строю;

- попередження виникнення і розповсюдження захворювань особового складу;

- організацію і проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також заходів медичної служби, щодо захисту особового складу від ЗМУ;

- здійснення медичного контролю за станом здоров’я та працездатності особового складу, що бере участь у виконанні польотів та перельотів;

- проведення медичного огляду осіб добового наряду, який визначений Статутами ЗС України.

Воно включає: лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, заходи по медичному забезпеченню польотів, захисту льотного складу від ЗМУ і забезпечення медичним майном.

Основними завданнями соціально-правового забезпечення є:

- мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців на виконання бойових завдань через активізацію мотивації їх діяльності;

- досягнення свідомого виконання особовим складом вимог Законів України;

- формування переконань у необхідності дотримання моральних принципів поведінки в екстремальних умовах воєнного часу, норм міжнародного гуманітарного права (права війни);

- підтримання високої дисципліни, організованості та порядку;

- реалізація соціальних гарантій особового складу Збройних сил України та членів їх сімей згідно з чинним законодавством.

Культурно-освітня робота - це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців засобами культури і мистецтва високого морально-психологічного стану, мобілізацію їх на виконання бойових завдань і задоволення їх духовних потреб.

3. Будова і обладнання горизонтальних резервуарів.

Горизонтальний резервуар складається із обечайки, днища, горловини із кришкою та спеціального обладнання. Обечайка і днище резервуарів виготовляються із листової сталі товщиною 4-5 мм.

Обечайка резервуара складається із декількох кілець, які називаються царгами. Царги з’єднуються між собою зварюванням в нахлестку. Для збільшення міцності та жорсткості резервуара всередині обечайки приварюються кільця і трикутник жорсткості із кутової сталі. Ззовні до обечайки приварюються чотири вантажні скоби.

Днище резервуару виготовляється випуклими(сферичним, конусним) або плоским. Плоскі днища можуть посилюватися ребрами жорсткості.

Резервуари мають одну або дві (РА-100,РН-100) горловини необхідних для доступу обслуговуючого персоналу всередину резервуара при його ремонті або зачисці. Горловини розміщуються в верхній частині обичайки поблизу днищ та закриваються кришкою яка кріпиться до горловини відкидними болтами. Для забезпечення герметичності між горловиною і кришкою поміщається прокладка із бензостійкої гуми або іншого бензостійкого матеріалу (пароніт, тіокол, хлорвініл, картон, який пропитаний суриком або білилами).

В кришку горловини резервуару вварюється три патрубки із фланцями для установки дихального клапану, замірного люка і зливо – наливної труби. (На резервуарах нових типів вварюється два патрубки діаметром 196 мм; клапан встановлюється на замірному патрубку).

Частина резервуарів виготовлюється із внутрішнім протикорозійним покриттям (оцинковані або із покриттям емаллю УБГ-1). Ззовні резервуар фарбується масляною фарбою захисного кольору.

Замірний люк необхідний для опускання в резервуар метрштока при визначені висоти наливу пального (масла)і пробовідбірника при відборі проб. В необхідних випадках на ньому встановлюється дихальний клапан.

Дихальні клапани необхідні для вирівнювання тиску газоповітряної суміші всередині резервуару відносно зовнішнього тиску при заповненні і вивільненні резервуару, а також при зміні температури пального.

Дихальні клапани встановлюються на горизонтальних резервуарах тільки при використанні їх в районах із жарких кліматом або для постійного прийому і видачі пального (на заправних пунктах і т. д.).

В зонах з помірним і холодним кліматом при тривалому зберіганні пального в резервуарах дихальні клапани на горизонтальних резервуарах не ставляться. Всі люки горловини резервуара при цьому герметично закриваються.

Наземні горизонтальні резервуари встановлюються на цегляних, бутових і бетонних фундаментах, на насипних пісчаних подушках, на дерев’яних підкладках або безпосередньо на ґрунті, відкрито або в котлованах.

Для запобігання розливу пального і масел по території складу у випадку пожежі або аварії групи резервуарів або окремі резервуари огороджуються (обваловуються) земляним валом (ємність обваловування повинна бути не менше половини ємності групи резервуарів).

Напівзаглиблена і заглиблена установки резервуарів можуть здійснюватися у дерево – земляних укриттях та в котловані звичайного засипання ґрунтом. Над горловинами заглиблених і напівзаглиблених резервуарів роблять оглядові колодці із кришками.

В стаціонарних умовах резервуари, які необхідні для установки в котловани із наступною засипкою в ґрунтом, покриваються проти корозійною ізоляцією, яка складається із одного шару ґрунтовки (праймер) і двох шарів нафтобітуму товщиною 4-6 мм.

В польових умовах резервуари можуть встановлюватися у земляні укриття без додаткового протикорозійного бітумного захисту.

Для відводу статичної електрики, яка накопичується на поверхні резервуарів при зливі і наливі пального, резервуари заземлюють із допомогою тросу (металева полоса), один кінець якого приварюється або приболчується до резервуару, а інший приєднується до штиря заземлення.

У всіх випадках заземлення повинно забезпечувати також відвід грозових розрядів, для чого опір заземлення не повинен перевищувати 50 ом.

На кожний резервуар, який застосовують для зберігання пального в масел, повинна бути калібрувальна таблиця. Експлуатація резервуарів без калібрувальних таблиць забороняється. На днищі резервуарів ставиться номер резервуару. Номера заглиблених і напівзаглиблених резервуарів вказуються на спеціальних табличках.

Люки і задвижки заповнених резервуарів пломбуються або опечатуються.

Горизонтальні резервуари перевозяться залізничним або автомобільним транспортом.

4. Будова польового складу пального Сухопутних військ та особливості його роботи

Екзаменаційний білет №24

1. Організація і озброєння мотопіхотного батальйону армії Німеччини.

Мотопіхотний батальйон мотопіхотної бригади складається: командування; штаб; п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП “Мардер”, одна мотопіхотна рота на БТР М113, мінометна рота).

Штабна рота складається: управління роти; шість взводів (розвідки, зв’язку, ремонтного, транспортного, забезпечення, медичного).

Усього в роті: особового складу - 199 чол.; БМП “Мардер” – 2, БТР М113-4; 7,62 мм авт. гвинтівки – 132 (G3); 44 мм РПГ “ПФ” – 27; автомобілів – 56.

Мотопіхотна рота на БМП “Мардер” складається: штабне відділення; три мотопіхотні взводи (у кожному мотопіхотному взводі три відділення, в кожному відділенні в кожному відділенні 10 чол., БМП-1, ПТКР “Мілан”-1, 44 мм РПГ“ПФ”-1, 7,62мм кулемет-1, 7,62 мм авт. гвинтівок-3, 9 мм пістолет - кулемет-5).

Усього в роті: особового складу - 116 чол.; БМП “Мардер” – 11; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” – 10; автомобілів – 3.

Мотопіхотна рота на БТР М113 складається: штабне відділення; три мотопіхотних взводи (по три мотопіхотних відділення в кожному).

БТР М113

БМП «Мардер»

Рис 5.3.1. Організація мотопіхотного батальйону армії Німеччини

Усього в роті: особового складу - 103 чол.; БТР – 10; ПТРК “Мілан” – 9; 7,62 мм кулеметів MG-3 – 9; 7,62 мм авт. гвинтівок – 33; 44 мм РПГ “ПФ” –10, автомобілів – 3.

Мінометна рота складається: штабне відділення; два мінометних взводи (в кожному по три 120 мм СМ).

Усього в роті: особового складу - 68 чол.; 120 мм СМ – 6 на БТР М113; БТР М113 – 3; 44 мм РПГ “ПФ” – 10.

Усього в мотопіхотному батальйоні мотопіхотної бригади п’ять рот (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП, одна мотопіхотна рота на БТР, мінометна).

Особового складу 578 чол., БМП – 24, БТР – 15, 120 мм СМ – 6, ПТРК – 21, автомобілів –73.

Склад та чисельність інших мотопіхотних, піхотних батальйонів механізованих, танкових, піхотних бригад армії Німеччини: в мотопіхотному батальйоні на БМП механізованої бригади шість рот (штабна, чотири мотопіхотні, мінометна): особового складу - 780 чол., БМП –53, БТР – 8, БРМ – 4, 120 мм СМ – 10, ПЗРК – 4, ПТКР – 16, автомобілів - 85, 44 мм РПГ “ПФ”- 60, санітарних БТР-3; в мотопіхотному батальйоні на БМП танкової бригади п’ять рот (штабна, три мотопіхотні, мінометна): особового складу 583 чол., БМП – 35, БТР – 5, 120 мм СМ – 6, ПТРК – 18, автомобілів –73; в піхотному батальйоні піхотної бригади п’ять рот (штабна, три піхотні, мінометна): особового складу - 718 чол., БТР – 15, 120 мм СМ – 6, БМП – 9, ПТРК – 6, автомобілів –96.; в мотопіхотному батальйоні змішаному мотопіхотної бригади чотири роти (штабна, дві мотопіхотні роти на БМП, одна танкова): особового складу 448 чол., танків – 13, БМП – 24, ПТРК – 12, БТР – 2, автомобілів – 58.

2. Поняття про аеродроми та їх класифікація.

Базування авіації - це розміщення авіаційних частин і з’єднань на аеродромах і аеродромних вузлах, що забезпечує необхідні умови для підтримання постійної бойової готовності і ведення бойових дій.

Аеродром - це комплекс спеціально підготовлених земельних ділянок, споруджень та обладнання, що забезпечують зліт, посадку, руління, розміщення та обслуговування літаків, вертольотів та інших ЛА і базування авіаційних частин та підрозділів.

Авіаційному з’єднанню призначається аеродромний вузол, який включає основні аеродроми авіаційних частин та удавані аеродроми.

В залежності від роду авіації, злітно-посадкових характеристик ЛА, які знаходяться на озброєнні цих родів, умов ведення бойових дій аеродроми класифікуються за наступними ознаками:

1. За їх бойовим призначенням:

- основні – аеродроми, призначені для постійної дислокації ав. частин в мирних умовах і ведення з них бойових дій у воєнний час;

- оперативні – аеродроми, які виділяються для створення авіаційних угруповань за задумом проведення перших операцій;

- розосередження – аеродроми, які закріплені за авіаційними частинами для їх розосередження в особливий період з метою зниження уразливості від ударів противника з повітря;

- запасні – аеродроми, які виділяються авіаційній частині (підрозділу, екіпажу) на випадок неможливості використання основних;

- маневру – аеродроми, призначені для короткочасного базування АЧ для забезпечення виконання поставлених завдань;

- взаємодії – аеродроми, призначені для використання різними авіаційними частинами (підрозділами) при виконанні єдиного завдання;

- підскоку – аеродроми, розташовані поблизу лінії бойового зіткнення з противником, які використовуються для проміжної посадки при польоті до цілі або поверненні з бойового завдання, якщо радіус дії ЛА не дозволяє виконати завдання з основного аеродрому;

- засідки – аеродроми, що розташовані в безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення з противником та використовуються для досягнення найбільшої раптовості бойових дій;

- передові – аеродроми, що розташовані ближче до противника, ніж основні аеродроми та ті, що використовуються апч для тимчасового базування з метою збільшення глибини дії на об’єкти противника;

- тилові – аеродроми, що розташовані в глибині території країни і призначені для формування, переформування авіаційних частин, додаткової підготовки льотних екіпажів, ремонту АТ у воєнний час;

- дозаправляння – для заправки ЛА ПММ, а також для відпочинку льотного складу при виконанні дальніх перельотів;

- завантаження (розвантаження) військ, бойової техніки або матеріальних засобів для використання ВТА.

- удавані – для введення противника в оману щодо істинного базування авіації. Вони бувають денні, нічні та цілодобові.

2. За відомчою належністю:

- військові – аеродроми авіації ПС, СВ, ВМС;

- цивільні – аеродроми цивільної авіації, приватних фірм, МАП, ТСОУ;

- спільного базування – аеродроми військового і цивільного відомств.

3. За ступенем обладнання:

- постійні – ті, що мають ЗПС, РД і МС з штучним покриттям, капітальне спорудження і стаціонарне устаткування;

- польові – ті, що мають ЗПС, РД і МС ґрунтові або з штучним покриттям збірно-розбірного й перехідного типу, мінімум споруджень і пересувного устаткування.

4. За технічними характеристиками: Технічними характеристиками є довжина ЗПС та нормативне одноколісне навантаження, під якими розуміється допустиме навантаження на покриття ЗПС від однієї одноколісної опори ЛА з тиском в пневмошині не більше 10 кгс/кв.м для аеродромів І і ІІ кл. і 8 кгс/кв.м для аеродромів ІІІ класу. В залежності від цих характеристик аеродроми розділяються на:

Дата добавления: 2015-05-26