Факторний аналіз

Показник					Річний показник(Зони)
Собівартість
Матеріали
Енергія
Заробітна плата
Витрати на утрим. обладнання
Питомі цехові витрати

І_св1 =СВ_1кв/CB_0кв=27000/20000 = 1,35

I_B1=B_1кв/B_0кв=28561/24659=1,16

І_св2 =СВ_1кв/CB_0кв=38000/15000=2,5

I_B2=B_1кв/B_0кв=29783/22785=1,3

І_св3 =СВ_1кв/CB_0кв=31000/2000=1,5

I_B3=B_1кв/B_0кв=27543/25834=1,1

І_св4 =СВ_1кв/CB_0кв=18650/22058=0,8 Рис.2.6.

I_B4=B_1кв/B_0кв=32358/25361=1,3

І_св5 =СВ_1кв/CB_0кв=114650/84058=1,4

I_B5=B_1кв/B_0кв=118245/98639=1,2

І_м1 =СВ_1кв/CB_0кв =3000/5000=0,6

І_м2 =СВ_1кв/CB_0кв=20000/3000=6,7

І_м3 =СВ_1кв/CB_0кв =21250/12000=1,8

І_м4 =СВ_1кв/CB_0кв=750/7000=0,1 Рис.2.7.

І_м5=СВ_1кв/CB_0кв=45000/27000=1,7

І_E1=СВ_1кв/CB_0кв=10000/5000=2

І_E2=СВ_1кв/CB_0кв=7000/9795=0,7

І_E3=СВ_1кв/CB_0кв=4000/7000=0,6

І_E4=СВ_1кв/CB_0кв=15690/5000=3,1

І_E5=СВ_1кв/CB_0кв=3669/26795=1,4 Рис.2.8.

І_зп1=СВ_1кв/CB_0кв=7000.2000=3,5 І_зп2=СВ_1кв/CB_0кв=1000/862=1,7

І_зп3=СВ_1кв/CB_0кв=1000/1000=1

І_зп4=СВ_1кв/CB_0кв=960/2058=0,5

І_зп5=СВ_1кв/CB_0кв=9960/5920=1,7

Рис.2.9.

І_пво1=СВ_1кв/CB_0кв=5000/4000=1,25

І_пво2=СВ_1кв/CB_0кв=7000/1000=7

І_пво3=СВ_1кв/CB_0кв=2900/4000=0,7

І_пво4=СВ_1кв/CB_0кв=100/3000=0,03

І_пво5=СВ_1кв/CB_0кв=15000/12000=1,25

І_пцв1=СВ_1кв/CB_0кв=2000/4000=0,5 Рис.2.10.

І_пцв2=СВ_1кв/CB_0кв=3000/343=8,7

І_пцв3=СВ_1кв/CB_0кв=185/3000=0,6

І_пцв4=СВ_1кв/CB_0кв=1150/5000=0,2

І_пцв5=СВ_1кв/CB_0кв=8000/12345=0,6

Рис.2.11.

Факторній аналіз визначає зростання або зниження виручки від реалізації продукції. Як ми можемо побачити з таблиці 2.11.Собівартість за 1-3 і річний квартали у зоні 2,яка є неефективною. Не ефективним виробництво стало за рахунок підвищення собівартості товарів. Матеріали у 1 та 4 кварталі ефективне їх використання,а 2 та 3 неефективне за рахунок зменшення матеріалів у звітному році і зменшення виручки. Енергія знаходиться у 1, 4 кварталі в неефективних зонах,а у 2 та 3 кварталі у ефективних,це відбулося за рахунок збільшення енергії у звітних кварталах відповідно.Заробітна плата у 1,2 кварталах знаходиться у неефективних зонах за рахунок зменшення виручки і браку коштів на виплату робітникам.

Витрати на утримання обладнання в загальному за рік знаходяться в неефективній зоні це відбулося за рахунок зменшення надходжень і браку коштів на підприємстві та питомі цехові витрати окрім другого кварталу знаходяться всі інші у ефективних зонах.

Факторній аналіз ефективності виробництва, тобто підприємство має втрати які складають 2856,1грн.. Схема факторного аналізу зображена на рисунку 2.2.1. Індекс виручки (Ів) становить 1,16, а індекс собівартості (Івс) 1,35. Тобто дана точка попадає в 2 зону, яка є неефективною зоною виробництва, адже скорочується як виручка, а собівартість зростає, тобто відбувається зниження обсягів виробництва при збільшенні витрат. Таким чином графік підтверджує вищенаведені розрахунки, щодо збільшення витрато ємності. Як бачимо результат факторного аналізу свідчить про те, що підприємство втрачає, тобто не доотримує прибуток.

Рентабельність продукції підприємства знижується досить швидкими темпами, а це свідчить про погану організацію виробництва. Призводить до того, що індекс витратоємності становить більше одиниці, характеризує зменшення ефективності виробництва.Підприємство знаходиться у неефективній зоні виробництва. А за результатом кількісного аналізу бачимо, що підприємство втрачає кошти

2.2.3. Аналіз інтенсивності використання активів підприємства.

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін «оборотний капітал» застосовується щодо поточних активів підприємства. Для аналізу ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві вивчається взаємозв’язок між оборотним капіталом і обсягом продажу. Невеликий обсяг оборотного капіталу на підприємстві обмежує збут, а дуже великий свідчить про неефективне використання оборотних коштів.

Оборотність активів характеризує ефективність використання активів, показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва і обігу, що приносить прибуток.

Визначимо, як динаміка коефіцієнта оборотності активів:

,

де А – підсумок активу балансу;В – виручка;

К_об.0= ;

К_об.1= ;

абс. К_об. = К_{об.1 –} К_об.0 = 1,73-2,12= -0,39;

Інд. К_об. = ;

Т росту = (Інд. - 1)*100% = (0,82 - 1)*100 = -18%

Коефіцієнт оборотності активів зменшився на 0,39 пунктів або в 0,82 разів порівняно з минулим періодом. Показник оборотних активів зменшився на 18%. Це може говорити про, те що кожна одиниця вкладених коштів приносить менше коштів та відбувається неефективне використання активів. Зменшення коефіцієнта відбулося насамперед за рахунок збільшення активів у звітному періоді у порівнянні з минулим.

Ще одним параметром, що оцінює інтенсивність використання активів є показник періоду обороту в днях, що розраховується як відношення тривалості обраного періоду до оборотності активів за даний період.

Розрахуємо показник тривалості обороту активів за формулою:

Δ = Т_об1 – Т_об0 = 208 -170 =38;

Т_пр = (1,22 – 1)*100% = 22%.

Період оборотності запасів характеризує період часу, на протязі якого запаси перетворюються в реалізовані товари,тобто скільки раз ми використовуємо запаси. Період оборотності запасів збільшився на 38 або 1,22 разів порівняно з минулим періодом. Показник збільшився на 22 %. Запаси у попередньому періоді реалізовували за 170 днів, а в звітному вже на 208 днів, безперечно це негативна тенденція для нашого підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів.

;

дн;

;

дн;

абс. К_ОЗ=К_ОЗ1-К_ОЗ0=18,8-3,87=14,93

Інд. К_ОЗ=

Абс.Т_ОЗ=Т_ОЗ1-Т_ОЗ0=19-93=-74

Коефіцієнт оборотності запасів показує інтенсивність використання запасів у попередньому періодя інтенсивність складала 3,87,а у звітному 18,8 це є позитивним явищем,адже показник має прямувати до максимуму. Відбулося збільшення за рахунок зменшення собівартості у звітному періоді.Період використання оборотності запасів зменшився відповідно з 93днів до 19 днів це є позитивним,адже за меншу кількість днів обертаються запаси і в результаті збільшуються обсяги виробництва товарів

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

;

;

Можна зробити висновок,що у попередньому році період погашення дебіторської заборгованості становив 29днів,а у звітному періоді 49 днів для підприємства це є негативним,адже кошти від дебіторів на рахунки поступають за дуже великий термін і це призводить до нестачі коштів,щоб налагодити свою роботу.

Аналіз ефективного товарного кредиту.

Для аналізу ефективності політики товарного кредиту необхідно розрахувати і порівняти між собою строк товарного кредиту, який надається нашим підприємством споживачам (ТНКр) і строк товарного кредиту, який ми отримуємо від своїх постачальників (ТОКр).

Якщо ТОКр > ТНКр – то це означає, що підприємство має додаткове джерело фінансування, так як розраховується із своїми постачальниками через декілька днів після отримання грошей від споживача.

Навпаки, якщо ТОКр < ТНКр – то це означає, що підприємство відволікає свої кошти для обслуговування інших підприємств, так як підприємство віддає гроші постачальнику на декілька днів раніше, як воно отримає кошти від споживача.

Проаналізуємо політику товарного кредиту:

де С_нтк – строк наданого товарного кредиту; ДЗ – дебіторська заборгованість; СРК – сума реалізації продажу в кредит.

С_{нтк 0}= днів,

С_{нтк 1}= днів,

=7-12= -5 днів.

Строк наданого товарного кредиту у звітному періоді залишився таким же як і в попередньому періоді, тобто терміни погашення дебіторської заборгованості залишились такими ж самими. Але враховуючи той факт, що зменшилась дебіторська заборгованість і сума продажів в кредит така динаміка є цілком логічною. Отже, можна сказати, що дебітори розраховуються з підприємством вчасно.

Проаналізуємо строк отримання товарного кредиту (ТОК):

де С_ОТК – строк отриманого товарного кредиту; КЗ – кредиторська заборгованість; СПК – сума покупок в кредит.

Для підприємства отримаємо наступні показники строку отриманого товарного кредиту за попередній та звітний періоди відповідно:

С_{ОТК 0}= 134днів;

С _ОТК1= 24днів;

=24-132 = -108 днів.

Порівняємо між собою строки наданого товарного кредиту іншими підприємствами та строк отриманого товарного кредиту від своїх постачальників.

С_{ОТК 0} – С_{НТК 0} = 134 - 12 = 122 дні;

С_{ОТК 1} – С_{НТК 1} = 24-7 = 17 днів;

D = 17-122= -105дні.

Для аналізу ефективності політики товарного кредиту необхідно порівняти між собою термін наданого кредиту своїм споживачам та термін одержаного кредиту від постачальників. На початок звітного періоду підприємство розрахувалося з постачальниками за 122 днів.На кінець звітного періоду цей термін зменшився до 17 днів. Це говорить про те, що підприємство намагається всі свої оборотні кошти вкладати так,щоб ці гроші працювали на нього.

2.2.4.Аналіз пасивів підприємства

Коефіцієнт заборгованості К_з характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх запозичень та відображає структуру джерел фінансування. Даний показник є характеристикою фінансової стійкості та незалежності підприємства, показує підвищення активів над власним капіталом. Він розраховується за формулою:

Кз = А,

де А – активи,ВК – власний капітал.

Розрахуємо коефіцієнт заборгованості за попередній та звітний періоди:

К_з0 = = ;

К_з1 = = ;

абс. К_з = К_з1 - К_з0 = 1,25-1,67= -0,42;

Інд. К_з = ;

Тросту = (Інд. - 1)*100% = (0,75- 1)*100 = -25%.

Коефіцієнт заборгованості становить на -25% або 0,75 рази порівняно з минулим періодом. Показник всього становить 25%. Коефіцієнт заборгованості знаходиться в межах нормативного значення. Це говорить про те, що підприємство є фінансово незалежним та має фінансову стійкість в нормі.

Коефіцієнт фінансової залежності

К _ФЗ = ;

К _{ФЗ 0} = ;

К _{ФЗ 1} = ;

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попередньо­го. Зменшення цього показника в динаміці свідчить про зменшення частки позико­вих коштів у фінансуванні підприємства, а відповідно підприємство у звітному стає фінансово неза­лежним.

Коефіціент фінансової незалежності

К _ФНЗ = ;

К _{ФНЗ 0}= ;

К _ФНЗ1 = ;

Цей коефіцієнт характеризує незалежність фірми від зовнішніх позичкових джерел. Таким чином, значення коефіцієнта фінансової незалежності не і повинно бути менше 0.5. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан і підприємство більш незалежне від зовнішніх кредиторів.В даному випадку в нас показники і в попередньому і в звітному періоді більші 0,5,а саме відповідно складають 0,59 та 0,80,отже можна сказати,що наше підприємство в звітному періоді стає більш незалежним від кредиторів,ніж в попередньому.

Коефіцієнт фінансового ризику

К_ФР= ;

К_ФР0= ;

К_ФР1= ;

Коефіцієнт фінансового ризику, показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінан­совій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць за­вчених засобів припадає на кожну одиницю власних. На нашому підприємстві у звітному періоді цей показник становив 0,67,а у звітному 0,25 це є позитивним явищем і відбулося за рахунок зменшення позикових коштів у звітному періоді і збільшення поточних зобов’язань і забезпечень.

Ефект фінансового важелю - це зміна прибутковості власного капіталу порівняно з прибутковістю всього вкладеного капіталу (як власних так д/с позикових коштів) за рахунок отримання кредитів. Необхідно, умовою для позитивного ефекту є перевищення прибутковості (доходності) всіх вкладених у підприємство засобів над ставкою залучення кредиту. В іншому випадку буде спостерігатись негативний ефект.

Знайдемо ефект фінансового важеля.

EFL=(НП_вк- НП_{вк) б};

EFL₀= НП_вк0- НП_вк0 =0,11-0,035 = 0,075;

EFL₁= НП_вк1- НПвк=0,006-0,12= -0,114;

∆= EFL₁- EFL₀ = -0,114-0,075 = -0,189;

Тросту = (-0,189 - 1)*100% = -118,9%.

EFL залежить від диференціала FL і плече FL

Диф. EFL₀ = НПвк₀ - % ДКР(ставка) = 0,035-0,16% = -0,125;

Диф. EFL₁ = НПвк₁ - %ДКР (ствака) = 0,12 – 0,16= -0,04;

D Диф.EFL =Диф. EFL₁ – Диф.EFL₀ = -0,04 –(-0,125)=0,085;

Тросту = (0,085 - 1)*100% = -91,5%.

Плече EFL₀ = ДКР ₀ / ВК₀ = 9000/55604 = 0,16;

Плече EFL₁ = ДКР ₁ / ВК₁ = 7000/53604=0,13;

D Плече EFL = 0,13-0,16=-0,03;

Тросту = (-0,03 - 1)*100% = -103%.

Ефект фінансового важеля є негативним, адже збитковість всіх вкладених у підприємство засобів менше ставки залучення кредитів. Це говорить про те, що підприємству невигідно використовувати кредитні кошти і тому отримує з цього збиток. Відсоткова ставка становить -103 %,що є вкрай негативним явищем. Ефект фінансового важеля є незначним і має тенденцію до зменшення. У звітному періоді ефект фінансового важеля зменшився на 0,085 рази порівнянні з минулим періодом. Показник знизився на 103%.

Розглянемо ступінь фінансового важеля (DFL).

DFL = ;

де - прибуток від операційної діяльності; - прибуток від звичайної діяльності.

DFL ₀ = ;

DFL ₁= ;

абс. DFL_. = DFL_{.1 –} DFL_.0

абс. DFL_. = 1,16-2,16=-1;

Інд. DFL_. = ;

Т росту = (Інд. - 1)*100% = (0,54 - 1)*100 = -46%.

Аналізуючи дані попереднього і звітного періоду ми бачимо, що DFL_. більше одиниці, це вказує на те що ступінь фінансового ризику досить висока, це пов’язано з використанням ефекту фінансового важеля для забезпечення рівня доходності власного капіталу. І бачимо, що в звітному періоді ступінь ризику значно збільшився на 0,54 відповідно до попереднього періоду.

2.2.5. Аналіз платоспроможності підприємства

Платоспроможність – наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення.Основна вимога до показника ВОК – позитивне значення, а також зростання відповідно до обсягів виробництва. Показник ВОК показує, яка сума оборотних коштів залишається в розпорядження підприємства після розрахунків за короткостроковими зобов’язаннями.

ВОК = (I _п +ІІ_п)-І_А;

Розглянемо величину власного оборотного капіталу:

ВОК₀ = (55604+9000) – 37224 = 27380;

ВОК₁ = (53604+7000) -10050 =50554;

Абс. ВОК = ВОК1 – ВОК0 = 50554-27380 = 23174;

Т_пр = (1,85 – 1)*100% = 85%.

Показник власного оборотного капіталу знаходиться в межах норми і є більшим від 0. Величина власного оборотного капіталу у звітному періоді збільшилась на 85%, це вказує на підвищення операційної діяльності, що є позитивним явищем. Коштів на нашому підприємстві на кінець року залишилося на 23174 грн. більше ніж на початку.Така динаміка свідчить про збільшення частини оборотних активів, сформованих за рахунок власного капіталу.

Отже, як у базовому періоді, так і у звітному ми спостерігаємо позитивну тенденцію, оскільки ВОК має додатнє значення і якщо розглянути цей показник в динаміці, то відбулось збільшення цього показника на 85%.

Фінансову стійкість підприємства характеризують наступні показники:

1. Коефіцієнт маневреності характеризує гнучкість підприємства у використані власного капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Дані для розрахунку коефіцієнта маневреності. Розрахуємо коефіцієнт маневреності за формулою:

,

де ВОК - власний оборотний капітал, ВК – власний капітал.

Т_пр = (І – 1)*100% = (1,4 -1)*100%=40%

Як бачимо на нашому підприємстві спостерігається підвищення показника на 0,27 пунктів або в 1,4 разів, це є позитивним для нашого підприємства. Тепер розрахуємо забезпеченість матеріальних оборотніх засобів власними джерелами фінансування. (МОБ). Оскільки за даними розрахунків МОБ < ВОК, то можна говорити про наступну фінансову стійкість підприємства.

2. Коефіцієнт покриття основних засобів.

Коефіцієнт покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів ОЗ), що важко реалізуються. Нормальним вважається співвідношення (0,75 - 1,0), оскільки вище співвідношення може означати, що в основні засоби вкладена частина обігового капіталу, а це може негативно вплинути на виробничу діяльність фірми. Розрахуємо коефіцієнт покриття () основних засобів (необоротних активів):

К_ПОЗ= ,

де НА – необоротні активи; ВК – власний капітал.

К_ПОЗ0= ;

К_ПОЗ1= ;

Абс. КОЗ = 1,1-1= 0,1;

Інд. КОЗ = ;

Тросту = (1,1- 1) * 100 % = 10%.

Коефіцієнт покриття показує, яка частка власного капіталу використана на придбання активів, що важко реалізуються. Коефіцієнт покриття основних засобів на даному підприємстві у звітному періоді збільшився на 10 % і попадає на нормативний рівень. Але це є негативною тенденцією.

Таким чином, підприємство спрямовує більшу частину власного капіталу в необоротні активи, що робить його менш стійким і здатним розрахуватися по своїх зобов’язаннях. Підприємство має менше можливості на формування оборотних коштів за рахунок власного капіталу.

Тобто спостерігається негативна тенденція до збільшення коефіцієнту покриття в звітному періоді порівняно з базовим. Збільшення даного коефіцієнту говорить про відносне залучення власного капіталу, який використовується для придбання необоротних активів.

Платоспроможність підприємства можна оцінити за допомогою розрахунку коефіцієнтів ліквідності. У ринковій економіці існує ймовірність ліквідації підприємств унаслідок їх банкрутства, тому одним із найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства. Він виявляє, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань і розраховується за формулою:

,

де К_ПЛ – коефіцієнт поточної ліквідності, ОА – оборотні активи, ПЗ – поточні зобов’язання.

К_ПЛ 0= ;

К_ПЛ1= ;

Абс. К_ПЛ = К_ПЛ1– К_ПЛ 0= 1,6-1,3 = 0,3;

Інд. К_ПЛ = ;

Тросту = (1,23 - 1) * 100% = 23%.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові зобов’язання. Дані розрахасівунки показників динаміки позитивні К_ПЛ і зростає коефіцієнт на 23 %. Це підаищення відбулося за рахунок оборотних активів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності за своєю суттю аналогічний коефіцієнту покриття, проте при його визначенні враховуються не всі поточні активи: з розрахунку виключаються найменш ліквідна частина активів – виробничі запаси. Даний показник має граничні межі 0,75< К_ПЛ <1.

Цей коефіцієнт обчислюється за формулою:

,

де ОА – оборотні активи, ПЗ – поточні зобов’язання.

Цей показник вважається більш жорстоким тестом на ліквідність, оскільки при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів – запасів.

К_ШЛ0 = ;

К_ШЛ1 = ;

Абс. К_ШЛ = 0,87-0,26=0,61

Інд. К_ШЛ = ;

Тросту = (3,35-1)* 100% = 235%

Коефіцієнт швидкої ліквідності – позитивна тенденція на 235%. Показує, що оборотні активи в звітному періоді значно перевищують поточні зобов’язання 235% вище нормативного. Підприємство є абсолютно ліквідність, але має високу фінансову стійкість і скажемо, що сума запасів прирівнюється. Визначивши тип фінансової стійкості для цього порівнюють суму оборотних коштів і запасів для нормальної фінансової стійкості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов’язань може бути за необхідності погашена негайно. Розраховується наступним чином:

К_абс.Л. = ;.

Розраховуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності:

К_{абс.Л 0.}= ;

К_{абс.Л 1} = ;

Абс. _Кабс.Л. = К_{абс.Л 1} - К_{абс.Л 0.}= 0,63-0,26=0,37;

Інд. _Кабс.Л. = ;

Тросту К_абс.Л = (Інд._Кабс.Л. - 1)*100% = (2,42 - 1) * 100% = 142%.

Як бачимо, розраховуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності, ми спостерігаємо раціональне використання грошових коштів. У порівнянні з попереднім періодом коефіцієнт збільщився на 0,37 або на 2,42 рази.

Здатність до самофінансування підприємства

К_С.Ф.= ;

К_С.Ф0 = ;

К_С.Ф1= ;

Абс. К_С.Ф = К_С.Ф0 - К_С.Ф1=0,02-0,09=-0,07

Інд.К_С.Ф = ;

Тросту К_С.Ф=(0,22 - 1)*100%=-78%

Підприємство у попередньому та звітному періоді фінансувало себе відповідно 9% та 2%, ми бачимо тенденцію до спаду самофінансування підприємства на 0,07 або в 0,22 рази.

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА\

3.1. CVP-аналіз. Визначення запасу безпеки

CVP-аналіз служить пошуку оптимальних, найбільш вигідних підприємству витрат. Він вимагає розподілу витрат на перемінні й постійні, прямі і непрямі, релевантні і не релевантні.

CVP-аналіз – визначає точку беззбитковості підприємства, запас фінансової безпеки на випадок зміни кон’юнктури ринку та вирішує завдання максимізації прибутку за рахунок зниження постійних чи змінних витрат.

Змінні витрати змінюються в цілому прямо пропорційно об’єму виробництва продукції. Це можуть бути витрати на сировину й матеріали для основного виробництва, заробітна плата основних виробничих робітників, витрати на збут продукції й ін. Підприємству вигідно мати менше перемінних витрат на одиницю продукції, оскільки так воно забезпечує собі, відповідно, й більше прибутку. Зі зміною об’єму виробництва загальні перемінні витрати зменшуються (збільшуються), у той же час на одиницю продукції вони залишаються незмінні.

Постійні витрати в цілому не змінюються. До постійних витрат можна віднести орендну плату, амортизаційні відрахування, заробітну плату керівників і ін. Зміна об’єму виробництва не робить ніякого впливу на розмір цих витрат. Однак у перерахунку на одиницю продукції ці витрати змінюються обернено пропорційно.

Оскільки CVP-аналіз вимагає розподілу витрат на змінні й постійні, то при аналітичних розрахунках необхідно відокремлювати одні витрати від інших за допомогою проміжного фінансового результату діяльності підприємства. Цю величину називають маржинальним доходом (чи валовою маржею).

Розраховуємо «Суму постійних витрат»:

ПВ ₀= 2000+120+(0,5*3000) =3620;

ПВ ₁= 1130+100+(0,5*150)=1305;

ЗМ₀=84058+(0,5*3000)= 85558;

ЗМ₁=114650+(0,5*150) =114725;

1)Точка беззбитковості мінімальна:

ТБ_мін= ,

де ПВ- постійні витрати;А –амортизація;ВМД- відносний маржинальний дохід;

ТБ_мін0= ;

ТБ_мін1= ;

Запас фінансової безпеки

1)ЗФБ_мін=В-ТБ_мін

ЗФБ_мін0=98639-12216 =86423;

ЗФБ_мін1=118245 -5879 = 112366

В_зб= ;

В_зб0= ;

В_зб1= ;

Мінімальна точка беззбитковості показує розмір необхідної виручки,яка дозволить покрити змінні витрати підприємства,а також його змінні витрати за виключенням амортизаційних відрахувань. За попередній період нам потрібно було 12216 тис. грн. виручки,щоб покрити змінні витрати,а у звітному році цей показник суттєво зменшився(за рахунок зменшення постійних витрат,амортизації збільшенням виручки),що є позитивним явищем і в звітному році цей показник становив 5879 тис. грн.

Показник запасу фінансової безпеки показує на скільки далеко підприємство відійшло від точки беззбитковості. В нашому випадку підприємство відійшло доволі далеко від класичної точки беззбитковості і становило в попередньому періоді 86423 тис. грн.,а у звітному 112366 тис. грн.. Це є позитивним явищем,адже підприємство почало отримувати прибуток,відбулося це за рахунок збільшення виручки у звітному році і зменшення мінімальної точки беззбитковості

Відносний запас фінансової безпеки на підприємстві показує,що ми покриваємо всі свої витрати у попередньому періоді на 72%,а у звітному на 62,9% прослідковується тенденція до зменшення у звітному періоді –це є негативним наслідком. Це зменшення відбулося за рахунок збільшення відносних запасів фінансової безпеки.

2)Точка беззбитковості класична:

ТБ_кл = ,

де ВМД- відносний маржинальний дохід;ПВ- постійні витрати

ТБ_кл0= ;

ТБ_кл1= ;

Запас фінансової безпеки

ЗФБ_кл= В-ТБ_кл

ЗФБ_кл0=98639-27297 =71342

ЗФБ_кл1 =118245-43838=74407

Відносний запас фінансової безпеки

ВЗФБ= ;

ВЗФБ ₀ = ;

ВЗФБ ₁ = ;

Класична точка беззбитковості у попередньому періоді становила 27297 тис. грн.,а у звітному збільшилась на 16541,тобто склала 43838 тис. грн.. Це є позитивним явищем,адже класична точка показує обсяг виробництва підприємства. В нашому випадку цей обсяг збільшується.

Показник запасу фінансової безпеки показує на скільки далеко підприємство відійшло від точки беззбитковості. В нашому випадку підприємство відійшло доволі далеко від фінансової точки беззбитковості і становило в попередньому періоді 71342 тис. грн.,а у звітному 74407тис.грн..Це є позитивним явищем,адже підприємство почало отримувати прибуток,відбулося це за рахунок збільшення виручки у звітному році.

Відносний запас фінансової безпеки на підприємстві показує,що ми покриваємо всі свої витрати у попередньому періоді на 72%,а у звітному на 62,9% прослідковується тенденція до зменшення у звітному періоді –це є негативним наслідком. Це зменшення відбулося за рахунок збільшення відносних запасів фінансової безпеки.

Дата добавления: 2015-05-26