Ребрендинг. Створення бренду працедавця 1 страница

ТЕСТИ

МАРКЕТИНГ

Німецькі держави наприкінці XVI-XIX ст.

Франц I і Меттерніх

Протягом першої половини XIX ст. провідною постаттю у державному житті Австрії був імператор Франц I. Канцлер імперії, Меттерніх, також мав велику політичну вагу. Після ексцесів Французької революції, страхів і безпорядків, викликаних наполеонівськими війнами, він прагнув до порядку і внутрішньої злагоди. Канцлер неодноразово радив створити парламент з представників різних народів Австрії і надати провінційним сеймам реальні повноваження, але імператор не прислухався до його порад.

У сфері дипломатії Меттерніх зробив значний внесок у збереження миру в Європі. При нагоді австрійські війська прямували на придушення місцевих повстань, створюючи собі, своїй країні і її першому міністру одіозну репутацію серед прихильників свободи і національного об'єднання.

Внутрішня політика визначалася в основному імператором Францем I. Державні чиновники тримали всю сферу освіти і учнів під жорстким контролем, наказуючи, що можна читати і вивчати. Глава відомства цензури, граф Йозеф Седльніцкі, забороняв літературні твори, ворожі абсолютизму імператора або релігії, а організації, запідозрені в політичній єресі, зазнавали гоніння. Журналістам було заборонено навіть вживати слово «конституція».

Наприкінці XVIII і на початку XIX ст. Німеччина була аграрною, відсталою в економічних і політичних відносинах країною. Священна Римська імперія німецької нації, що проіснувала до наполеонівських воєн, розпадалася майже на триста самостійних світських і церковних територій, понад тисячу напівсамостійних володінь імперських лицарів і понад шістдесят самоврядних імперських міст і вільних від феодального підпорядкування селищ. Політично роздроблена і економічно відстала країна втратила питому вагу в світовій торгівлі, шляхи якої тепер йшли в інших напрямах. Розвиток виробництва був обмежений середньовічними цеховими обмеженнями. Капіталістична мануфактура обслуговувала переважно двір і армію, знаходячись в прямій залежності від державної підтримки. Ця економічна слабкість і залежність німецької буржуазії, що народжувалася, пояснює її схильність до компромісів. Вона мріяла про найпомірніші політичні реформи. Причому всіх цих реформ німецька буржуазія чекала зверху, від «освіченого монарха».

з навчальної дисципліни для державного іспиту фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

1. Передумовами виникнення маркетингу є:

1) розширення товарного асортименту;

2) розширення активів і пасивів підприємства;

3) наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;

4) здійснення цінової політики.

2. Маркетинг слід розглядати як:

1) інструмент підвищення ефективності системи будь-якої сфери;

2) засіб забезпечення ефективності виробничої діяльності;

3) процес вивчення, формування і задоволення потреб споживачів з метою одержання прибутку;

4) знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.

3. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців;

2)товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять. конкуренти.

4.До рис сучасного маркетингу відносяться:

1) неефективність;

2) інноваційність;

3) збитковість;

4) масовість.

5. Турбомаркетинг передбачає:

1) скорочення часу на створення нового товару, тобто являє собою відповідну реакцію на виявлений попит;

2) можливість оперативного реагування за допомогою комплексу маркетингових заходів на сигнали ринкового середовища при реалізації збутових задач виробника;

3) багатоканальний рух товарів;

4) діяльність, засновану на точному, детальному сегментуванні ринку, на­цілену на задоволення потреб вузького кола людей або навіть конкретної людини.

6. Індивідуалізований маркетинг передбачає:

1) скорочення часу на створення нового товару, тобто являє собою відповідну реакцію на виявлений попит;

2) можливість оперативного реагування за допомогою комплексу маркетингових заходів на сигнали ринкового середовища при реалізації збутових задач виробника;

3) багатоканальний рух товарів;

4) діяльність, засновану на точному, детальному сегментуванні ринку, націлену на задоволення потреб вузького кола людей або навіть конкретної людини.

7. Консьюмеризм у маркетингу передбачає:

1) створення і проведення в життя системи захисту прав споживачів;

2) вивчення психологічних аспектів поводження споживачів у процесі ви-
бору і придбання товарів, виявленні їхніх мотивацій і переваг;

3) діяльність, засновану на точному, детальному сегментуванні ринку, на-
цілену на задоволення потреб вузького кола людей або навіть конкрет-
ної людини;

4) концентрацію зусиль на створення комплексної пропозиції, що сприяє
рішенню одночасно декількох проблем споживача, а не просто задо-
воленню однієї потреби.

8.Загальнонаукові методи маркетингу - це:

1) сукупність методів лінійного програмування;

2) системний аналіз, комплексний підхід, програмно-цільове планування;

3) мережеве планування;

4) функціонально-вартісний аналіз.

9.Маркетинг має взаємозв’язок із наступними суміжними дисциплінами:

1) економіка, психологія, соціологія, культурологія;

2) економіка, психологія, технологія, культурологія;

3) економіка, психологія, культурологія;

4) економіка, психологія, соціологія.

10. Маркетинг тісно пов'язаний з такими базовими категоріями економічної теорії як:

1) економічна людина, раціональність, угода, інформаційні ресурси, тариф, котирування, ефективність;

2) максимізація прибутку, корисність, обмін, економічна людина, потенціал;

3) корисність, обмін, економічна людина, раціональність, угода, організація, капіталізація;

4) обмін, економічна людина, раціональність, максимізація прибутку, корисність.

11. Система цінностей, речей, поводження і стилю життя соціальної групи, що виокремлюється, проте пов’язана з домінантною культурою суспільства:

1) культура;

2) соціалізація;

3) субкультура;

4) суспільні відносини.

12. Функції закону вартості у ринковому господарстві - це:

1) регулююча, стимулююча, диференційна;

2) регулююча, стимулююча, контролююча;

3) техніко-економічна, стимулююча, диференційна;

4) техніко-економічна, стимулююча, контролююча.

13. Основна ідея маржиналізму в маркетингу – це:

1) суб’єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;

2) раціональність економічної поведінки окремого економічного суб’єкта.

3) дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи в масштабі галузі і господарства;

4) граничний аналіз: причинно-наслідковий чи функціональний.

14. Модель ринку охоплює такі елементи як:

1) попит, пропозиція, ринок;

2) товар, вартість, ціна;

3) попит, пропозиція, ціна;

4) товар, попит, дохід.

15. Досконала конкуренція це, яка:

1) має місце на ринку, що складається із безліч продавці і покупців, але угоди вони покладають не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін;

2) витікає із тієї причини, що будь-яку потребу можна задовольнити різноманітними способами;

3) існує всередині галузі між товаровиробниками, які створили товари одного виду;

4) характерна для ринків з множиною продавців і покупців якого-небудь подібного товарного продукту.

16. Культури, в яких прийнято планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися тільки однією справою, в даний момент є:

1) моноактивними;

2) поліактивними;

3) реактивними;

4) споживча поведінка.

17. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців;

2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.

18. Виробнича концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців;

2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.

19. Товарна концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців;

2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.

20. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців;

2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.

21. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку:

1) прагнення держави, товаровиробників і споживачів до збільшення своїх доходів;

2) прагнення товаровиробників щодо збільшення своїх доходів за рахунок створення дефіциту пропозиції товару;

3) прагнення держави контролювати виробництво товарів;

4) задоволення потреб споживачів, одержання товаровиробником прибутку та виконання вимог суспільства щодо збереження довкілля.

22. Поняття „потреба” – це:

1) потреба, яка підкріплена спроможністю, тобто забезпечена грошима;

2) відчуття людиною нестачі чого-небудь;

3) нужда, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особи індивіда;

4) засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.

23. Поняття “товар” може охоплювати:

1) послугу (транспортування продукції);

2) усе, що може бути об’єктом купівлі-продажу;

3) ідею (новий виріб, винахід);

4) товари народного споживання.

24. Поняття послуга – це:

1) вироби багаторазового використання;

2) об'єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень;

3) вироби, що повністю використовуються за один або кілька циклів;

4) специфічне оформлення, марочна назва.

25. Обмін – це:

1) акт одержання будь-якого бажаного об'єкта з пропозицією чого-небудь натомість;

2) все те, що може задовольнити нужду або потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або вживання;

3) сукупність існуючих та потенціальних покупців товару;

4) комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

26. Поняття ринку – це:

1) акт одержання будь-якого бажаного об’єкта з пропозицією чого-небудь натомість;

2 ) сукупність існуючих та потенційних покупців товару;

3) те, що може задовольнити нужду або потребу і пропонується ринку з метою придбання та використання;

4) існування конкурентів.

27. Поняття “кон’юнктура товарного ринку”:

1) економічна ситуація на ринку, що характеризується конкретними економічними та соціальними показниками;

2) умови, в яких здійснюється продаж товарів;

3) кількісні та якісні зміни між попитом і пропозицією;

4) умови продажу товарів залежно від плану.

28. Сегментація ринку – це:

1) поділ ринку на подібні за певними ознаками групи покупців;

2) процес дослідження поведінки покупців на ринку;

3) засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності;

4) засіб забезпечення прибутків фірми.

29. Первинні референтні групи – це:

1) братства, общини, клуби;

2) співробітники, друзі;

3) партії, профспілкові організації;

4) державні установи.

30. „4Рs” у контексті маркетингової діяльності фірми - це:

1) спосіб шифрування певного переліку маркетингових робіт на фірмі;

2) скороченні назви відомих стратегій маркетингу в англійській термінології;

3) класифікацію операцій маркетингу за певною ознакою;

4) поділ регіональних ринків, що мають відмінності маркетингового характеру.

31. До основних елементів комплексу маркетингу належать:

1) потреба, попит, товар;

2) ціна, сукупність існуючих та потенційних покупців;

3) заміри обсягів попиту та прогнозування ринку;

4) товар, ціна, методи стимулювання збуту та методи розповсюдження.

32. Комплекс маркетингу розробляється для здійснення впливу фірми на:

1)конкурентів;

2)постачальників;

3)посередників;

4)цільовий ринок.

33. Маркетинг -мікс - це:

1)некомплексна програма заходів щодо просування товарів від продавця
до кінцевого покупця з метою досягнення максимальної відповідності
дійсних показників підприємницької діяльності плановим установкам;

2)некомплексна програма маркетингового впливу на цільові рийки з метою
одержання бажаної реакції;

3)інструмент оптимальною розміщення ресурсів фірми у системі плану-
вання маркетингу і менеджменту;

4) канали розподілу, транспортна упаковка.

34. Конверсійний маркетинг пов'язаний з попитом:

1)ірраціональним;

2)надмірним;

3)негативним;

4)відсутнім.

35. Стимулюючий маркетинг пов'язаний з попитом:

1)ірраціональним;

2) негативним;

3)відсутнім;

4) нерегулярним.

36. Розвиваючий маркетинг пов'язаний з попитом:

1)ірраціональним;

2)надмірним;

3)негативним;

4)потенційним.

37. Ремаркегинг пов'язаний з попитом:

1)ірраціональним;

2)що знижується;

3)негативним;

4)відсутнім.

38.Синхромаркетинг пов'язаний з попитом:

1)нерегулярним;

2)надмірним;

3)негативним;

4)відсутнім.

39. Підтримуючий маркетинг пов'язаний з попитом:

1)ірраціональним;

2)надмірним;

3)повноцінним;

4)відсутнім.

40. Демаркетинг пов'язаний з попитом:

1) ірраціональним;

2) надмірним;

3)негативним;

4)відсутнім.

41. Протидіючий маркетинг пов'язаний з попитом:

1) нераціональним;

2) надмірним;

3) негативним;

4) відсутнім.

42. Тактичний маркетинг передбачає розроблення та реаліза­цію конкретних програм діяльності підприємства на період:

1) двох років;

2) п'яти років;

3) десяти років;

4) від двох до п’яти років.

43.З чим пов'язані сучасні проблеми маркетингу:

1) з сталою ціннісною орієнтацією споживачів;

2) із кризами світової економіки;

3)з покращенням стану довкілля;

4)із послабленням конкуренції в глобальних масштабах.

44.Іноді проблеми маркетингу сприяють створенню нових маркетин-
гових можливостей, до яких належать:

1)падіння частки некомерційного маркетингу;

2)використання застарілих інформаційних технологій у сфері продажу товарів і послуг;

3)прискорення глобалізації економічних процесів;

4) погіршення стану довкілля.

45.Основними аргументами критики маркетингу щодо впливу на
окремих споживачів є:

1)зменшення ціни товарів;

2)використання засобів, що вводять споживачів в оману;

3)криза світової економіки;

4) покращення стану довкілля.

46. Глобальні маркетингові стратегії –це:

1) вузька товарна спеціалізація;

2) сегментація;

3 ) інтернаціоналізація;

4) „зняття вершків”.

47. Основна перешкода експорту послуг – це:

1 ) митні бар’єри країн-імпортерів;

2) місцеві традиції країн, куди експортують послуги;

3) прородні фактори;

4) соціально-економічні фактори.

48. Суб'єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:

1) юридичний статус фірми;

2) галузева приналежність;

3) національна приналежність;

4) необхідність ураховувати особливості світового ринку.

49. Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

1) можливість вибору ринку або виходу з нього;

2) проблема збереження частки ринку;

3) необхідність ретельнішого дотримання принципів та методів теорії маркетингу;

4) стратегічний маркетинг.

50. Чинники міжнародного макросередовища є:

1) неконтрольованими з боку фірми;

2) переважно неконтрольованими;

3) контрольованими;

4) контрольовані в окремих випадках.

51. Основною перевагою непрямого експорту є:

1) вихід на закордонний ринок завдяки досвіду та кваліфікації посередника;

2) економія фінансових ресурсів;

3) можливість передати посереднику частину маркетингових функцій;

4) незмінність організаційної структури управління.

52. Модель виходу на закордонний ринок, за якої обидві сторони безпосередньо фінансують спільний проект без створення юридичної особи, називається:

1) альянсом;

2) франчайзингом;

3) спільним підприємством;

4) управлінням за контрактом.

53. Електронна торгівля - це:

1) "торговельні зали", в яких продавці, користуючись новими електронни­ми технологіями, пропонують, свої товари та послуги, а покупні відшукують інформацію, яка їх цікавить;

2)процес купівлі та продажу, що підтримується електронними технологіями;

3)глобальна система комп'ютерних мереж;

4)компанії, які надають інформацію і маркетингові послуги абонентам за певну щомісячну плату.

54. Купівля товарів через Інтернет дає споживачам такі переваги:

1)мінімізація часу;

2)відсутність доступу до порівняльної інформації про подібні товари та компанію;
3) неможливість замовлення товару безпосередньо вдома;

4) інформаційна перевантаженість мережі.

55. До маркетингових недоліків Інтернету належать:

1) високий захист інформації;

2) наявність достовірної інформації;

3) повільне завантаження;

4)швидке завантаження.

56. Розвиток та широке використання комп’ютерних технологій в економіці дало підстави для виникнення поняття…:

1) «інтернет-маркетинг»;

2) «інтерактив»;

3) «бізнес»;

4) «торгівля».

57. Інтернет-бізнес передбачає широке застосування…:

1) тематичних парків;

2) маркетингової служби;

3) електронних засобів;

4) бренду.

58. Основна перевага прямого продажу для споживача:

1)здійснення покупки у незручний час;

2)широкий спектр та асортимент товарів;

3)консультація та демонстрація відповідно до індивідуальних потреб;

4)неможливість спробувати чи протестувати продукцію перед купівлею.

59. Прямі (індивідуальні) продажі - це:

1) спеціалізовані замовлення поштою;

2 ) реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом проведення безкоштовних класів, консультацій і презентацій;

3) продаж без доставки додому безпосередньо клієнту;

4)реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом продажу за каталогом.

60. Основні форми прямого маркетингу включають в себе:

1)індивідуальний продаж;

2) бренд-маркетинг;

3)маркетинг закупівлі;

4) франчайзинг.

61. Один із видів маркетингу, який забезпечує товарообіг через багаторівневу мережу агентів збуту (дистриб'юторів) фірми-виробника називається:

1) мережевим;

2) індивідуальним;

3) однорівневим;

4) груповим.

62. Орієнтація компанії згідно концепції індивідуального маркетингу є:

1) потреби і цінності клієнта;

2) індивідуальна інтеграція маркетингу і ланцюг цінностей;

3) рентабельність і стабільне зростання завдяки заволодінню сталою часткою витрат клієнта;

4) індивідуальний клієнт.

63. Орієнтація виробництва і збуту на задоволення екологічно-орієнтованих потреб споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари - це:

1) концепція ситуаційного маркетингу;

2) концепція екологічного маркетингу;

3) концепція орієнтованого виробництва;

4) концепція орієнтованого збуту.

64. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:

1) законодавчих обмежень і регламентації;

2)збитковості;

3)думки споживачів;

4) сезонності.

65. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

1) обмін;

2)екологічні проблеми;

3) екологізація довкілля;

4) екологічні товари.

66. Екологічні товари - це товари, які поділяють на:

1) екологічно позитивні;

2) екологічно негативні;

3) екологічно спрямовані;

4) екологічно орієнтовані.

67. Економічно ефективні, екологічно безпечні у їх виробництві відносять до товарів:

1) стандартних;

2) екологічних;

3) економічних;

4) професійних.

68. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

1) ціни та товари;

2) екологічна сировина та матеріали;

3) екологічні потреби та екологічні товари;

4) упаковка.

69. Товари, виробництво та споживання яких позитивно змінює довкілля називаються:

1) екологічно нейтральні;

2) екологічно спрямовані;

3) прості;

4) складні.

70. Загроза збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються на рекомендації маркетингу – це:

1) маркетингові дослідження;

2) ризики в маркетингу;

3) політика розподілу;

4) концепції маркетингу.

71.Маркетингові ризики виявляються у вигляді:

1) високого прибутку;

2) знижок;

3) нереалізації чи зменшення обсягів реалізації продукції і цін на неї;

4) реклами.

72.Маркетингові ризики поділяються на:

1) міжнародні та національні;

2) об’єктивні та суб’єктивні;

3) внутрішньогалузеві та зовнішньогалузеві;

4) основні та другорядні.

73. Ризик, який спричиняється різницею інтересів різних соціальних груп населення - це:

1) екологічний ризик;

2) правовий ризик;

3) політичний ризик;

4) соціально-демографічний ризик.

74. Ризики, які визначаються особливостями діяльності служби маркетингу підприємства є:

1) суб’єктивними маркетинговими ризиками;

2) економічними ризиками;

3) політичними ризиками;

4) соціальними ризиками.

75. Маркетингове дослідження - це:

1) вивчення теорії маркетингу;

2) дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;

3) розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;

4) вивчення практики маркетингу.

76. Перший крок в алгоритмі процесу маркетингових досліджень – це:

1) визначення проблеми;

2) збір та систематизація інформації;

3) формування цілей і задач маркетингових досліджень;

4) оцінка конкурентоспроможності підприємства.

77. Останній етап процесу маркетингових досліджень – це:

1) розробка дослідницького проекту;

2) збір і систематизація інформації;

3) прийняття маркетингових рішень;

4) визначення проблеми.

78. Який етап процесу маркетингових досліджень потребує най­більших витрат?

1) розробка дослідницького проекту;

2) збір та систематизація інформації;

3) оцінка інформації;

4) визначення проблеми.

79. Джерела збору внутрішньої маркетингової інформації – це:

1) друковані видання;

2) балансові звіти підприємства;

3) виставки, ярмарки;

4) постачальники.

80. Зовнішня інформація в наведеному переліку – це:

1) дані про товарні запаси фірми;

2) дані про структуру штатів фірми;

3) дані про динаміку доходів населення;

4) дані про якість товарів, що надходять за контрактами.

81. Методи збирання інформації, які застосовують тільки за оптового продажу – це:

1) дані електронної обробки руху товарів на складах;

2) сканери, підімкнені до терміналів контрольно-касових апаратів;

3) інтерв’ювання відвідувачів;

4) метод прямого рахунку проданих товарів.

82. Метод збору первинної інформації, який дає найбільш якісну інформацію і потребує найбільших витрат – це:

1) телефонне опитування;

2 ) особисте інтерв’ю;

3) аналіз аналогічних ситуацій;

4) спостереження.

83. Життєвий цикл товару – це крива динаміки товару, представлена в координатах:

1) тип клієнта – збут;

2) час – прибуток, збут;

3) час – кількість конкурентів;

4) час - збиток.

84. „Чорна скринька” свідомості покупця включає:

1) фактори економічного характеру;

2) фактори політичного характеру;

3) характеристики покупця, процес прийняття рішення про купівлю;

4) фактори мікросередовища підприємства.

85. Товарний асортимент характеризують за допомогою ознак:

1) ширини, глибини, насиченості, гармонійності;

2) глибини, ширини, стабільності, насиченості, безпеки;

3) ширини, насиченості, безпеки, нешкідливості;

4) глибини, ширини, стабільності, насиченості.

86. Поняття товарів повсякденного попиту – це:

1 ) купуються часто, без роздумів і з мінімальним зусиллям на їх порівняння з іншими;

2) при купівлі споживач порівнює їх з іншими за показниками придатності, якістю, ціною та зовнішнім оформленням;

3) з унікальними характеристиками, окремі марочні товари, на придбання яких покупець згоден витратити додаткові зусилля;

4) споживач ці товари не знає або знає, але не думав про їх покупку.

87. Ціна лідера - це:

1) висока ціна на продукти і послуги особливої якості;

2) встановлюється у відповідності з ціною головного конкурента;

3) переважно висока ціна при просуненні нового продукту, пов’язана з розрахунком на відповідне коло споживачів;

4) ціна конкурента.

88. Ціна рівноваги товару на ринку – це:

1) урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;

2) балансує витрати на виробництво та якість товару;

3) ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;

4) балансує запити покупців та їх доходи.

89. Фактор ціноутворення, який повністю контролюється фірмою – це:

1) уряд, законодавчі органи;

2) конкуренти;

Дата добавления: 2015-05-26