Утворення СРСР

30 грудня 1922 року в Москві відкрився І Всесоюзний з.їзд Рад, який ухвалив рішення про утворення СРСР, і затвердив Декларацію про утворення СРСР і Союзний договір. Згідно з цим документом 4 радянські республіки. РСФРР, УРР, Білоруська і ЗСФ, утворюють одну союзну державу. Встановлювалося, що народні комісари будуть поділятися на союзні, союзно-республіканські, і республіканські Остаточне затвердження декларації і союзного договору було покладено на ІІ всесоюзний з.їзд рад.

69. Масові репресії в СРСР.

В радянському союзі з середини 20рр. до кін. 50 рр. ств репресивне законодавство, що стало основою масових репресій 30-40рр. 1922 – КК зазначав змін 1927 році введені норми по контреволюційних справах. Було прийнято положення «Про закони проти державного, колгоспної, кооперативної власності». Масові репресії були забезпечені в нормативно-правовому сенсі, поч з кін 20 ст. 1932 – акт «Про недопустимість масових виїздів з колгоспів» Постанова ЦВК 1934р. «Про створення загальносоюзних органів НКВС» «Про особливу нараду при НКВС». Постанова ЦВК від 7.08.1932р. – «Про розкрадання соціалістичного майна». Наказ ОДПУ 44/22, де йшлося про про знищення куркульства як класу від 2.02. 1930р. тощо.

70. Конституція Веймарської республіки.

У 1919 році у Веймарі бала прийнята Конституція. Волна розроблялась в умовах, коли в державі проходили відкриті класові бої. Конституція складалася з 2 частин: «Структура і завдання імперії» та «Основні права та обовязки німців». Німецька імперія проголошувалась республікою з федеративною формою правління. Минулі союзні держави одержали тепер назву земель, а верхня палата імперського парламенту названа Рейсратом. Територіальні зміни могли бути прийняті шляхом прийняття загальноімперськлого закону. Землі мали свої органи – ландтаги, якіповинні були закріпити республіканську форму правління. І всезагальне виборче право.. імперське право мало перевагу над правом земель. Ряд справ регулювався виключно законодавством імперії. Рейстаг мав перше місце, обирався голосуванням, за ним закріплювалась заонодавча влада, в тому числі і право змінювати конституцію та вотувати бюджет. Рейсрату належало право вето щодо законів, прийнятих Рейстагом Президент обирався на 7 років з необмеженим правом перевиборів. Він мав представляти державу в міжнародних справах, заключати міжнародні договори. Президент міг обме рейстаг, звернутися до референдуму з приводу бюджету, податків. Президента усунути можна було за допомогою рейстагу шляхом референдуму. Конституція містила принципи рівності всіх перерд законом, свободу пересування, особистості., недоторканістб житла, зберігалося право приватної власності.

71, 72, 73. Режим нацистів.

У 1919 році був підписаний Версальський договір між Нмеччиною і країнами Антанти. Згідно з цим договором Німеччина позбавлялася Лотарингії і Ельзаса, мала виплачувати великі репарації. Цей договір став однією з причин активізації революційних сил. Німецький нацизм виник як противага загальнодемократичного робосчого руху Відкрита спроба воєнщини перекреслити завоювання революції була у 1920 році під час Каповського мятежу В цьому ж році Гітлер виступив з 25 пунктами, які стали програмою націонал-соціалістичної німецької робочої партії. Вона була пронизана шовіністичними ідеями. У 1921 році складуються основи нацистської партії, заснованої на владі вождя. В 1923р. нацисти намагаються захопити владу. З 1925 року починається битва за рейстаг, в результаті чого нацисти отримали 12.В 1930 році фашисти проводять в рейстаг 107 депутатів. 30.01 1933 року Гітлер отримує пост Рейхканцлера з рук президента Гріденбурга. Прихід до влади нацистів означав руйнування досягнень революції і встановлення нового порядку – терористичного режиму. Нацисти робили все можливе для повалення влади комуністичної партії, врезультаті цтого був виданий декрет» Про захист народу» і Декрет «загального спокою». 24 березня 1933 року рейстаг прийняв закон «Про ліквідацію бєдствєнного положення народу» на основі якого правління отримує законні права. Після смерті Гріденбурга вся влада зосереджуєтбься в руках гітлера – пожиттєвого рейхканцлера. З цього часу він починає знищувати всі шляхи опозиції. Так в березні 1933 року були розпущені профсоюзи. В грудні 1933 року видається закон «Про забезпечення єдинства партії і Держави», який оголошував фашистську партію носієм німецької державної думки. Згідно з ци мзаконом Гітлером формується рейстаг. 7.04.1933 року всі землі почали призначатися ізгауляйтерів національної партії Проводились чистки апарату, функції партії і державних органів перепліталисяГітлер поєднував функції президента рейхканцлера, фюрера фашистської партії. В березні 1933 року було створено міністерство пропаганди, якому підпорядковувалось радіо, видавництва. Нацисти створили службу порядку, що складалася з армії солдат, а з найбільш перевірених головорізів були створені війська СС, сюди входили загальні війська та спеціальн війс ка створені для виконання завдань фюррера В квітні в Прусії була створена таємна поліція – Гестапо.

74. Періодизація політико- правової системи Італії

Своєрідною преамбуою до державності є національно-визвольний рух у 19ст. В Італії була проблема як і в Німеччині – існування цілого конгномерату герцогств, республік, королівст. Значна частина була завойована Францією, Австрією, Німеччиною. Була охоплена низка повстань. І етап(1861 – 1923рр.) – конституійна монархія. Конституція була прийнята в П.ємонті – Жебертинська. Була тотожна Хартії франції 1830 року. ІІ період – період фашизму, диктатури, не було масових репресій, як в Польші, Німеччині тощо. Тоталітарний режим – монархічна форма правління.. ІІІ – парламентсько-демократична республіка (записано в Конституції 1947р.).І – монархія, ІІ – унітарна, ІІІ – відносно ліберальна.

75. Конституція Японії 1947 року.

Штаб генерала Маккартура розробив новий проект конституції та запропонував його на розгляд парламенту. У жовтні 1946 року Парламент прийняв Конституцію. Яка набрала чинності з травня 1947 року і діє донині. Японія ставала коституційною монархією. Монарх був символом держави. Він мав право призначати прем.єр-міністра головного суддю Верховного Суду скликати парламент, розпускати його нижчу палату. Імператорська влада була обмежена конституцією. Парламент – вищий законодавчий орган, що склдався з палати представників і палати радників. Нижча палатта на 4 роки, верхня – на 6(з переобранням половинирадників через 3 роки). Виконавча влада належить Кабінету Міністрів. Прем.єр-міністром, який обирається парламентом, зазвичай є лідер тієї партії, котра перемогла на виборах. Він сам призначає міністрів, може відсторонити їх з посад, має право законодавчої ініціативи, керує зовнішньою політикою, організовує виконавчий апарат. Кабінет міністрів відповідає перед парламентом. В системі судів – вища інстанція – Верховний суд. Конституція вміщує широкий перелік прав і свобод6рівність громадян перед законом, забороняє дискримінацію тощо.

76,77. «Новий курс» Франка Рузвельта»

Весною 1933р. коли криза досягла свого апогею, на пост президента ступив Франк Рузвельт, політик, який розумів необхідність реформ. Розроблена правлінням Рузвельта антикризова програма отримал аназву «Нового курсу» вона була втілена напротязі 100 днів. Економічна політика курсу бул анаправлена на відродження банківської системи. Був встановлений державний контроль над золотом, що знаходилося в обороті. В середині 1933р. був прийнятий Закон про відновлення промисловості. Він передбачав самообмеження багатьох галузей промисловості кодексами чесної конкуренції, які фіксували точно визначені норми виробницва, збуту продукції, встановлювали рівень торгових цін тощо. Він був названий НІРА, в ньому проголошувались права працюючих на на створення профспілок, колективних договорів, тощо. Аграрна політика нового курсу знайша вираження у законі регулювання сільського господарства. Було передбачено створення спеціального органу, який би збалансовував попит і пропозицію на продукцію сільського господарства,піднімати на них ціни. Був прийнятий закон про рефінансування фермерських боргів. Скоротив процени по іпотечній заборгованості, і продовжив срок погашення боргів. Однією з першочергових мір здійснення соціальної політики нового курсу була боротьба з безробіттям, допомога здійснювалась у вигляді субсидій. Був прийнятий закон про трудові відносини(Закон Вагнера). В 1935 році. Він вперше проголосив офіційне визнання прав профспілок, пердбачив гарантії цих прав. Підприємцям заборонялося вмішуватися до створення робочих організацй, дискримінуати членів профспілок при прийнятті їх на роботу. Закон закріплював право працюючих на забастовки, Був створений орган – Національне управління з трудових справ., який мав розглядувати жалоби працюючих.

78. Поправки до конституції

Взагалі було запропоновано 10 тис. поправок, але прийняли 28, 25 з них є діючими. 16(1913) – розширила права Конгресу у системі оподаткування; 17(1913) – сенат обирався населенням штату.; 18(1919) – сухий закон; 19 (1920)рчі права жінкам; 20(1933) – визначила порядок вступу на посаду президента4 21(1933) – відмінила 18 поправку); 22(1951) – пербування президента на пості обмежилось 2 строками; 23(1961)- округ Колумбія зрівнявся у правах зі штатами; 24 – (1964) –відмінила обмеження виборчих прав у зв.язку з неуплатою податків; 25(1967) – право заміщення президента віце-президентом; 26(1971) – виборчий ценз до 18 років; 27(1972) – рівність громадян перед законом; 28(скасувала 23) – Колумбія зрівнювалася в усіх питаннях.

Дата добавления: 2015-05-26