Етапний контроль

Поточний контроль

Оперативний контроль

ВИДИ

а) за суб'єктивним відчуттям (самопочуття, бажання тренуватися, перенесення тренувальних навантажень, активність на заняттях, настрій);

б) за ЧСС;

в) за зовнішніми ознаками (колір шкіряного покрову, частота дикання тощо).

- контроль за функціональними змінами організму та його реакцією на стандартне навантаження (за ЧСС через кожні 7-10 діб).

- порівняння вихідних показників рівня фізичної, технічної, функціональної підготовленості тих, хто займається, з аналогічними показниками на кінець року.

11. Принципи оцінки біологічного розвитку підлітка (з урахуванням статі). Значення у практиці спортивної підготовки.

Біологічний вік - це досягнутий окремим індивідом рівень розвитку морфологічних структур і пов'язаних з ним функціональних явищ життєдіяльності організму, який визначається середнім хронологічним віком тієї групи, якій він відповідає за рівнем свого розвитку.

Введення поняття "біологічний вік" пояснюється тим, що календарний (хронологічний) вік не є достатнім критерієм стану здоров'я і працездатності старіючої людини. Серед однолітків за хронологічним віком зазвичай існують значні відмінності за темпами вікових змін. Розбіжності між хронологічним і біологічним віком, що дозволяють оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості індивіда, неоднозначні в різні фази процесу старіння. Найвищі швидкості вікових зрушень відзначаються у довгожителів, у більш молодих групах вони незначні. Тому визначати біологічний вік має сенс лише в осіб старше 30 років або навіть 35 років. Його оцінка при старінні необхідна геронтолога, клініцистам, соціальним працівникам для вирішення соціально-гігієнічних завдань, діагностики захворювань, судження про здоров'я та ефективності заходів щодо уповільнення темпів старіння і продовження активної старості.

Вважається, що при фізіологічному старінні організму його хронологічний та біологічний вік повинні збігатися. У випадку відставання біологічного віку від хронологічного можна припустити більшу тривалість майбутнього життя, в протилежному варіанті - передчасне старіння, тобто мова, йде про фізіологічну або передчасної (і патологічної) старості.

Через різночасності вікових зрушень у різних системах і функціональних показниках можливі значні розбіжності: так, наприклад, при значному в'яненні шкіри, появі зморшок і сивини, серце і мозок можуть працювати цілком справно, тобто біологічний вік виявляється більш низьким, ніж, якби судження про нього грунтувалося тільки на зовнішньому вигляді. І, навпаки, при "здоровому" вигляді у людини можуть бути хвороби важливих для життя органів. Таким чином, оцінка біологічного віку можлива тільки на основі ретельного і всебічного медико-антропологічного обстеження.

Комплекс тестів для амбулаторного дослідження за програмою довготривалого спостереження старіння (Інститут геронтології):

1) Антропометричні дані і загальні показники старіння: зростання стоячи, зростання сидячи, окружність грудної клітки, плечовий діаметр, вага, товщина шкірної складки, рентгенографія кистей.

2) Функціональні показники стану органів і систем: пульс, артеріальний тиск, частота дихання, життєва ємність легень, максимальна затримка дихання на вдиху і видиху, м'язова сила кистей (динамометрія), рентгеноскопія органів грудної клітини, гострота зору, простий тест на пам'ять, ЕКГ, швидкість поширення пульсової хвилі, реоенцефалографія, визначення вібраційної чутливості, тест на психомоторний темп.

3) Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічні дослідження крові (холестерин, лецитин, цукор крові).

До теперішнього часу існує вже велика кількість запропонованих різними дослідниками тестів різного об'єму - в залежності від цілей дослідження. Переважає думка, що біологічний вік повинен визначатися на інтегративної основі клініко-функціональних параметрів, бути придатним для амбулаторних умов, забезпечувати об'єктивність, надійність і ефективність діагностики. В якості критеріїв біологічного віку можуть бути використані і різні морфологічні, меншою мірою психологічні показники, що відображають загальну і професійну працездатність, здоров'я і можливості адаптації. Останнім часом велике значення надається вивченню вікових змін на молекулярному рівні.

Скорочений метод визначення біологічного віку для дорослих осіб:

1. кардіопульмональний система (систолічний артеріальний тиск, життєва ємність легень, артеріальний парціальний тиск кисню);

2. органи чуття, психіка (зір, слух, здатність до перемикання уваги);

3. руховий апарат (еластична здатність сухожиль);

4. стан зубів (кількість здорових зубів).

5. Темпи старіння, як і розвитку, певною мірою залежать і від конституції людини.

При визначенні "вікових норм" і біологічного віку людини слід враховувати стать, індивідуальні і конституціональні особливості, а також належність до певної еколого-популяційній групі, вплив соціальних факторів та інші обставини.

У ауксологіі застосовуються різні системи оцінки біологічного віку, що задовольняють перерахованим вимогам. Це так звані кістковий вік, зубної вік, статевий розвиток, загальне морфологічне розвиток, фізіологічна зрілість, психічний і розумовий розвиток і деякі інші.

Статева зрілість оцінюється на підставі ступеня розвитку статевих ознак, таких як волосся на лобку і в пахвових западинах, набухання сосків, виступання кадика, мутація голосу, розвиток молочних залоз і настання менархе у дівчаток.

У період скелетної зрілості основними показниками вікової диференціювання кісток скелета є центри окостеніння, збереження або закриття епіфазарних хрящових зон росту. У дорослих оцінюються пов'язані з процесом старіння зміни компактного речовини кістки (його витончення), губчастої речовини (розрідження). У періоді старіння як критерій біологічного віку використовується прояви остеопорозу та остесклероза, остеофитозом (розростання кісткової тканини в області фаланг кисті, стопи і на хребцях).

Зубний вік визначається на підставі числа прорізалися і знаходяться в стані заміни молочних зубів у дитини, а у дорослих ─ станом безвиході постійних зубів.

При визначенні вікових змін фізіологічних і біохімічних процесів звертають увагу на темпи обміну. З припиненням ростових процесів основний обмін знижується.

При огляді шкірних покривів звертають увагу на варикозні розширення та інші відхилення.

Морфологічна зрілість оцінюється на підставі розвитку опорно-рухового апарату ─ м'язової сили, статичної витривалості, частоти і координації рухів.

Про психофізіологічної зрілості судять за результатами виконання тестів Керна ─ Ірасека. Оцінка морфологічної зрелостіоснована на зміні пропорцій тіла, що відбувається від того, що сповільнюється зростання голови і шиї, але прискорюється зростання кінцівок. На підставі цього морфологічними показниками шкільної зрілості служать три індекси і "філіппінський тест".

1) Рівень статевого дозрівання, мул статевий розвиток визначається за часом послідовності появи, а також ступеня розвитку вторинних статевих ознак; ефективно використовується в періпубертатном ("околопубертантном") періоді, тобто від 7-8 до 16-17 років, найбільш часто застосовується в якості критерію біологічного віку при масових обстеженнях антропологічних.

Події пубертатного періоду розгортаються в часі, дозволяючи виділити в процесі їх динаміки окремі стадії, що свідчать про швидкість досягнення окремих стадій, але їх послідовність залишається більш-менш постійною.

Першою ознакою статевого дозрівання у хлопчиків слід вважати початок збільшення яєчок. У середньому це відбувається в 11-12 років, індивідуальні варіації в нормі можуть охоплювати період від 9 з половиною до 15 років. Співвіднесення в часі максимальних темпів розвитку, події пубертатного періоду виявляються в такій послідовності: зростання яєчок → зростання пеніса → збільшення гортані → лобкової оволосіння → пахвовій оволосіння → ростової спурт (стрибок росту довжини тіла) → ріст волосся на обличчі й тілі.

У дівчаток першою ознакою пубертату є збільшення статевих залоз ─ яєчників, збільшенням молочних залоз, що передує ростового спурту (стрибка росту довжини тіла), воно починається в 9-13 років і закінчується в 12-18 років.

Найбільш важливим маркером статевого дозрівання у дівчаток статевого дозрівання є початок менструірованія (менархе).

Наведена інформація відображає важливий аспект особливостей статевого дозрівання: невідповідності фізичної та психологічної зрілості.

2) Кістковий вік, або скелетна зрілість служить гарним показником біологічного віку для всіх періодом онтогенезу, починаючи з утробного і закінчуючи періодом старіння. У процесі росту кістки зазнають ряд характерних змін, які можуть фіксуватися на рентгенограмах. Основними показниками вікової диференціювання є ядра окостеніння і освіти стенозів.

Вікові зміни кісткової системи, з урахуванням інших, ніж у зростаючого організму критеріїв, використовуються для визначення біологічного віку впродовж усього періоду постнатального онтогенезу. У періоді старіння в якості критеріїв використовуються терміни прояви остеопорозу і остеосклерозу, різні деформації в області суглобів і т.д.

3) Зубний вік, чи зубна зрілість. Традиційний метод визначення зубного віку заснований на обліку числа (на даний момент0 і послідовності прорізаються зубів (як молочних, так і постійних) і зіставлення цих даних з існуючими стандартами. Використовується як показника біологічного віку тільки до 13-14 років, так як молочні зуби прорізуються з 6 місяців до 2 років, а постійні ─ в середньому з 6 до 13 років (за винятком третіх молярів).

12. Специфіка спортивної підготовки жінок з урахуванням фізіологічних особливостей. Визначення статевої належності спортсменок.

Дата добавления: 2015-05-26