Сутність монополізму та вплив монополій на економічні процеси

Існуванню конкуренції загрожує монополія. Монополія – це така ситуація, за якої виробників настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується. Загроза монополії полягає в тому, що там, де панують монополісти, зникає вільна конкуренція, а монополісти дістають можливість маніпулювати цінами для власної вигоди і на шкоду суспільству в цілому.

У господарській практиці України монополістами є ті учасники господарського обороту, частка яких на ринку перевищує 30%. Захист конкуренції здійснює держава. Для захисту конкуренції розроблено антимонопольне законодавство і створено антимонопольний комітет України. Досвід показав, що демонополізація економіки України дала відчутні результати для розвитку конкуренції там де на підприємствах дбають про розвиток виробництва, а не про задоволення власних поточних потреб.

Антимонопольне законодавство містить нормативні акти, що визначають організаційні та правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та нечесної конкуренції.

Антимонопольне законодавство поширюється на всі види товарного виробництва і комерційної діяльності, включаючи виробництво і товарооборот, платні послуги, проектування продукції та технології, а також наукові розробки, що призначені для використання у виробництві та товарообороті, у платних послугах.

В антимонопольному законодавстві встановлюються форми завчасного попередження, відповідальності та компенсації на випадок здійснення заборонених дій.

Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням монополістичної діяльності учасників ринкової економіки здійснюють спеціально створені антимонопольні органи.

Формування ринкової економіки в Україні розпочалося з відтворенням ринкових інституцій, які існували лише в зародковому стані. Це відбувається через роздержавлення власності, її трансформацію у різні форми –колективну, приватну. Це сприяє відтворенню конкурентного середовища.

Невіддільною інституцією ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища здійснюється еквівалентний обмін, а отже, реалізуються інтереси продавця і покупця, відтворюється рівновага в економіці.

Конкуренція, вільне ціноутворення як необхідні інституції ринку можуть функціонувати лише за умов наявності ринкової інфраструктури (бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій), культури ведення ринкової економіки. Для того щоб суб’єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Усе це гальмує ринкові перетворення.

Дата добавления: 2015-05-26