Основні елементи ринку

Основнимиелементами ринку є попит, пропозиція, ринкова ціна і конкуренція. Попит – це та кількість продукту, яку споживачі хочуть і можуть придбати на ринку за певну ціну. Пропозиція – це кількість продукту, яку виробники можуть доставити на ринок у певний час і за відповідну ціну.

Попит і пропозиція формуються під впливом багатьох факторів, але насамперед під впливом ціни даного товару. Залежність попиту від ціни є оберненою: зі збільшенням ціни попит зменшується і навпаки. Залежність пропозиції від ціни пряма: із збільшенням ціни пропозиція збільшується

Крім ціни даного товару, попит визначається цінами інших товарів, доходами покупців, їхніми смаками і уподобаннями та очікуваннями ринкових змін. Факторами пропозиції, крім ціни товару, є ціни ресурсних товарів, застосовувані технології, податки і дотації.

Під впливом попиту і пропозиції на певний товар встановлюється ринкова ціна. Вона збалансовує попит і пропозицію, забезпечує їх узгодженість. Ціна ринкової рівноваги є закономірним результатом системи, заснованої на конкуренції. Встановленню ринкової ціни на рівні, що перевищує межу рівноваги, протидіє конкуренція виробників, яка викликає зниження ціни. Зниженню ціни протидіє конкуренція споживачів, яка призводить до підвищення ціни.

Ціна ринкової рівноваги (ринкова ціна) не лише збалансовує попит і пропозицію, а й надає інформацію виробникам про необхідність розширення або скорочення виробництва, а споживачам – про можливість збільшення або зменшення споживання, отже збалансовує виробництво і споживання.

Важливим елементом ринкової економіки є конкуренція. Це економічна боротьба між виробниками за кращі умови задоволення своїх інтересів.

Основне завдання і головна функція конкуренції – завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку. Конкуренція має як негативні так і позитивні риси.

Негативні риси конкуренції полягають утому, що дрібні виробники витісняються великим капіталом. Перші розорюються, інші збагачуються, посилюється соціальне, майнове розшарування населення зростає безробіття.

Позитивні риси конкуренції. Вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково-технічних досягнень, передовій організації праці. Конкуренція приносить користь суспільству: стимулює економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, спонукає постійно поновлювати асортимент продукції, пильно стежити за науково-технічним прогресом.

Конкуренція позбавлена суб’єктивних вад. Підсумки її оцінюють споживачі, віддаючи перевагу тим чи іншим товарам. Без конкуренції не може діяти закон вартості. Вона є процесом-причиною, що веде до утворення вартості. Вона створює умови для виживання. Отже роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки виявляються передусім у тому, що вона містить в собі могутні стимули для науково-технічного прогресу.

Розрізняють два види конкуренції: внутрішньогалузеву і міжгалузеву.

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між окремими підприємцями всередині кожної галузі, щодо одержання прибутку. Залежно від технічного рівня організації виробництва на різних підприємствах галузі створюється особлива індивідуальна вартість товарів. Проте на ринку в результаті внутрішньогалузевої конкуренції складається суспільна вартість товару.

Внутрішньогалузева конкуренція не усуває різниці у величині норм прибутку в різних галузях. Цю проблему вирішує міжгалузева конкуренція, яка є специфічною формою конкуренції підприємців у боротьбі за більш прибуткове застосування капіталу. вона здійснюється у вигляді міграції капіталів з одних галузей в інші. В результаті переливу капіталів створюється середня норма прибутку.

В умовах ринкової економіки існують ще такі види конкуренції як чиста, монополістична й олігополістична. При цьому першу вважають досконалою. Два інші види є недосконалими.

Чиста конкуренція. Ринок чистої конкуренції складається з великої кількості конкурентів. Особливість чистої конкуренції полягає в тому, що окремий продавець не може призначити ціну вищу за ринкову, оскільки покупці можуть придбати потрібну кількість продукції у інших продавців за ринковою ціною. Отже виробник, не має можливості впливати на ціну і обмежений у використанні цінових методів конкуренції. Єдине, що може зробити виробник в цих умовах це знижувати індивідуальну вартість товару.

Монополістична конкуренція. Недосконалість цієї конкуренції полягає в тому, що виробник має можливість впливати на встановлення ціни.

Ще одна особливість монополістичної конкуренції – широке використання нецінової конкуренції. Якість, сервіс, мода, реклама, торговельні марки і торговельні знаки тощо типові засоби, використання фірмами цієї структури. Позитивною стороною є те, що прагнення фірм привернути увагу споживачів до своєї продукції, викликати підвищений попит змушує їх виробляти найрізноманітніший асортимент якісних товарів і послуг.

Олігополістична конкуренція. Це найрозвинутіша ринкова структура, що відповідає сучасному рівню розвитку продуктивних сил. Виробництво і збут основного обсягу продукції галузі контролюється кількома великими фірмами. Галузі олігополістичного ринку – сталеливарна, автомобільна, важке машинобудування, хімічна промисловість тощо.

Як і монополістична конкуренція сполучає конкуренцію і координацію. До об’єктивних причин формування олігополістичного ринку належать високі бар’єри на шляху вступу до ринку. Щоб проникнути на ринок автомобілів, потрібні колосальні капітали, багато років роботи всього економічного потенціалу країни, величезні витрати на рекламу тощо. Найважливішою особливістю олігополістичного ринку є взаємозалежність представлених на ньому фірм. олігополія, як і всяка інша монополія, маніпулює у своїх інтересах ціною та обсягом. Це її негативний бік. Але водночас вона є локомотивом науково-технічного прогресу, бо тільки велике виробництво здатне фінансувати наукові програми й ефективно використовувати новітні технології.

Дата добавления: 2015-05-26