VIII. The Wanderer, ll. 73-77

ІІІ.

ІІ.

І.

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Nis ūs þonne se hlisa to foreswiZinenne, þe bē þam ēādiZan Gregorie þurh yldra manna seZenne tō ūs becōm for hwilcum intinZan he monad æwre, þæt hē swā Zeornfulle dyde ymb þa hælo ūre þēōde. SecZeaþ hi, þæt sume dæZe þider niwan cōmen cypemen of Brytene and moniZ cype þinZ on cēāpstōwe brōhte and ēā moniZe cwōmon tō bicZenne þa þing.

2. Знайдіть у тексті форми інфінітиву з прийменником to.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова bēōn.

4. Наведіть форми дієслів secZan, becuman.

5.Визначте структуру слова cēāpstōwe. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Поясніть відповідність голосних у готських та давньоанглійських словах: Gth hausjan – OE hyran (to hear), Gth laisjan – OE læran (to teach), Gth raisjan – OE ræran (to rear)

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Ic ælfric wolde þās lytlan bōc āwenden tō engliscum Zereode of þām stæfcræfte þe is Zehāten Grammatica, syððan ic ðā twā bēc awende on hundeahtiZum spellum forðan ðe stæfcræft is sēō cæZ, ðe ðæra bōca andZit unlicð.

2.Знайдіть числівник та проаналізуйте його структуру.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова gān.

4. Наведіть форми дієслів rīdan, weorpan.

5.Визначте структуру rtysyuf rices weard. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть всі форми особових займенників у давньоанглійській мові

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

þæt Estaland is swyðe mycel, and ðær bið swyðe maniZ burh, and ælcere byrig bið cyning, and þær bið swyðe mycel huhig and fiscaþ; and sē cyning and þa ricostan men drincaþ myran meolc and þa unspēdigan and þa þēōwan drincaþ mede.

2. Знайдіть у тексті іменники та визначте їх граматичні категорії.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова drincan (з урахуванням часів, осіб, способу).

4. Наведіть форми дієслів murnan, befeolan.

5.Визначте структуру слова cyningwuldor. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть ступені порівняння прикметників mycel та lytel.

& 10. Тексти для аналізу

I. The Capture of the Five Boroughs

Her Eadmund cyning, Engla þeoden,
mæcgea mundbora, Myrce geeode,
dyre dædfruma, swa Dor scadeþ,
Hwitanwyllesgeat and Humbra ea,

brada brimstream. Burga fife,
Ligoraceaster and Lincylene
and Snotingaham, swylce Stanford eac
and Deoraby. Dæne wæran æror
under Norðmannum nyde gebegde

on hæþenra hæfteclommum
lange þrage, oþ hie alysde eft
for his weorþscipe wiggendra hleo,
afera Eadweardes, Eadmund cyning.

II. The Battle of Finnsburh

...nas byrnað?"
Hnæf hleoþrode ða, heaþogeong cyning:
"Ne ðis ne dagað eastan, ne her draca ne fleogeð,
ne her ðisse healle hornas ne byrnað.

Ac her forþ berað; fugelas singað,
gylleð græghama, guðwudu hlynneð,
scyld scefte oncwyð. Nu scyneð þes mona
waðol under wolcnum. Nu arisað weadæda
ðe ðisne folces nið fremman willað.

Ac onwacnigeað nu, wigend mine,
habbað eowre linda, hicgeaþ on ellen,
winnað on orde, wesað onmode!"
ða aras mænig goldhladen ðegn, gyrde hine his swurde.
ða to dura eodon drihtlice cempan,

Sigeferð and Eaha, hyra sword getugon,
and æt oþrum durum Ordlaf and Guþlaf,
and Hengest sylf hwearf him on laste.
ða gyt Garulf Guðere styrde
ðæt he swa freolic feorh forman siþe

to ðære healle durum hyrsta ne bære,
nu hyt niþa heard anyman wolde,
ac he frægn ofer eal undearninga,
deormod hæleþ, hwa ða duru heolde.
"Sigeferþ is min nama," cweþ he, "ic eom Secgena leod,

wreccea wide cuð; fæla ic weana gebad,
heardra hilda. ðe is gyt her witod
swæþer ðu sylf to me secean wylle."
ða wæs on healle wælslihta gehlyn;
sceolde cellod bord cenum on handa,

banhelm berstan (buruhðelu dynede),
oð æt ðære guðe Garulf gecrang,
ealra ærest eorðbuendra,
Guðlafes sunu, ymbe hyne godra fæla,
hwearflicra hræw. Hræfen wandrode,

sweart and sealobrun. Swurdleoma stod,
swylce eal Finnsburuh fyrenu wære.
Ne gefrægn ic næfre wurþlicor æt wera hilde
sixtig sigebeorna sel gebæran,
ne nefre swetne medo sel forgyldan

ðonne Hnæfe guldan his hægstealdas.
Hig fuhton fif dagas, swa hyra nan ne feol
drihtgesiða, ac hig ða duru heoldon.
ða gewat him wund hæleð on wæg gangan,
sæde þæt his byrne abrocen wære,

heresceorp unhror, and eac wæs his helm ðyrel.
ða hine sona frægn folces hyrde,
hu ða wigend hyra wunda genæson,
oððe hwæþer ðæra hyssa

III. The Gloria II

Wuldor sy ðe and wurðmynt, wereda drihten,
fæder on foldan, fægere gemæne,
mid sylfan sunu and soðum gaste.
Amen.

IV. Riddle 1

Hwylc is hæleþa þæs horsc ond þæs hygecræftig
þæt þæt mæge asecgan, hwa mec on sið wræce,
þonne ic astige strong, stundum reþe,
þrymful þunie, þragum wræce

fere geond foldan, folcsalo bærne,
ræced reafige? Recas stigað,
haswe ofer hrofum. Hlin bið on eorþan,
wælcwealm wera, þonne ic wudu hrere,
bearwas bledhwate, beamas fylle,

holme gehrefed, heahum meahtum
wrecen on waþe, wide sended;
hæbbe me on hrycge þæt ær hadas wreah
foldbuendra, flæsc ond gæstas,
somod on sunde. Saga hwa mec þecce,

oþþe hu ic hatte, þe þa hlæst bere.

V. Riddle 10

Neb wæs min on nearwe, ond ic neoþan wætre,
flode underflowen, firgenstreamum
swiþe besuncen, ond on sunde awox
ufan yþum þeaht, anum getenge

liþendum wuda lice mine.
Hæfde feorh cwico, þa ic of fæðmum cwom
brimes ond beames on blacum hrægle;
sume wæron hwite hyrste mine,
þa mec lifgende lyft upp ahof,

wind of wæge, siþþan wide bær
ofer seolhbaþo. Saga hwæt ic hatte

VI. Alms-Giving

Wel bið þam eorle þe him on innan hafað,
reþehygdig wer, rume heortan;
þæt him biþ for worulde weorðmynda mæst,
ond for ussum dryhtne doma selast.

Efne swa he mid wætre þone weallendan
leg adwæsce, þæt he leng ne mæg
blac byrnende burgum sceððan,
swa he mid ælmessan ealle toscufeð
synna wunde, sawla lacnað.

VII. Pharaoh

"Saga me hwæt þær weorudes wære ealles
on Farones fyrde, þa hy folc godes
þurh feondscipe fylgan ongunn...."
"Nat ic hit be wihte, butan ic wene þus,

þæt þær screoda wære gescyred rime
siex hun......a searohæbbendra;
þæt eal fornam yþ...
wraþe wyrde in woruldrice."

Ongietan sceal gleaw hæle hu gæstlic bið,
þonne ealre þisse worulde wela weste stondeð,
swa nu missenlice geond þisne middangeard
winde biwaune weallas stondaþ,
hrime bihrorene, hryðge þa ederas.

Дата добавления: 2015-05-26