Семінарське заняття. Економічне зростання здійснюється за рахунок інвестицій

Питання 3

Економічне зростання здійснюється за рахунок інвестицій. Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями є:

· грошові засоби;

· цільові банківські вклади;

· паї;

· цінні папери;

· рухоме і нерухоме майно;

· майнові права;

· ноу-хау;

· інтелектуальні цінності.

Інвестиції залежать від таких факторів як:

- очікувана норма прибутку;

- рівень процентної ставки,

- податкові ставки,

- технічний прогрес,

- сподівання,

- внутрішньополітичний клімат,

- міжнародне становище,

- динаміка населення,

- ситуація на фондовому ринку.

В економічному зростанні важливу роль відіграють іноземні інвестиції. Це довгострокові вклади капіталу зарубіжними власниками в об’єкти вітчизняної економіки. Вони бувають:

· прямі – це інвестиції в різні галузі вітчизняної економіки, що дають вкладнику право контролю над підприємством, у яке вкладено капітал;

· портфельні – це інвестиції в іноземні займи, акції і облігації іноземних підприємств.

Інвестиційну діяльність необхідно підтримувати на державному рівні. Держава повинна не тільки створити сприятливі умови для інвестиційної діяльності підприємців, а й взяти на себе функції безпосереднього інвестора.Збільшення інвестицій веде до збільшення обсягів виробництва. В кінцевому підсумку приріст національного доходу через певний час буде більшим, ніж приріст початкових інвестицій, тобто він стає помноженою величиною початкових інвестицій. В цьому суть мультиплікаційного ефекту. Мультиплікатор залежить від того яку частку доходів суспільство витрачає на споживання: чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, тим суттєвішим є економічне зростання. Щоб економічне зростання було постійним, необхідно стимулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселератор. Ефект акселератора – це прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій, тобто інвестицій що породжені зростанням реального ВВП. Акселератор як і мультиплікатор діє двояко: з одного боку, приріст споживчого попиту стимулює інвестиційні витрати, а з іншого – падіння темпів зростання попиту призводить до зменшення інвестицій.

Отже, економічне зростання неможливе без інвестицій, бо чим більші інвестиції, тим більший обсяг виробництва.

Економічні цикли: суть, види. Економічні кризи. Етапи дослідження природи економічних циклів.

Циклічність – це загальна закономірність економічного розвитку.

Промисловий цикл – розвиток економіки від початку однієї кризи до початку наступної кризи. Цикл включає в себе 4 фази (на графіку).

Фази економічного циклу в їхній послідовності та взаємозв’язку.

Криза є найскладнішою і найсуперечливішою фазою економічного циклу. Криза – це рецесія, падіння.

Криза характеризується такими ознаками:

- порушення макроекономічної рівноваги;

- перевиробництво з наступним падінням обсягів виробництва;

- нагромадження товарної маси в оптовій торгівлі;

- падіння товарних цін;

- зростання безробіття;

- падіння рівня реальної заробітної плати, прибутків, життєвого рівня населення;

- зниження платоспроможного попиту населення;

- порушення грошово-кредитних зв’язків;

- знецінення основного капіталу;

- наростання системи взаємних неплатежів;

- зростання рівня відсотка, падіння курсу акцій;

- нестача грошової маси, високі темпи інфляції;

- масове банкрутство підприємств;

- зростання соціальної напруженності в суспільстві.

Є два види кризи:

- криза недовиробництва – це такий стан економіки, який характеризується падінням обсягів виробництва;

- криза перевиробництва – це такий стан економіки, який характеризується затоварюванням виробництва.

Депресія (застій, стагнація) – це післяшокова ситуація. Вона характеризується:

- припиненням спаду виробництва;

- призупиненням падіння цін, вгамуванням інфляційних процесів;

- масовим безробіттям;

- нежвавим рухом капіталу, відсутністю нових інвестицій;

- високою нормою відсотка;

- низькою заробітною платою;

- стабілізацією і поступовим зменшенням товарних запасів.

В умовах депресії поступово наростають позитивні тенденції: відновлюються господарські зв’язки, зменшуюються товарні запаси. Розпочинається фаза пожвавлення.

Пожвавлення – найбільш сприятлива фаза. Економіка вперше досягає передкризового рівня. Пожвавлення характеризується такими ознаками:

- початок оновлення основного капіталу;

- модернізація виробництва;

- підвищення цін на товари;

- зростання прибутків, заробітної плати;

- скорочення безробіття;

- підвищення рівня виробництва;

- зростання позичкового відсотка.

Піднесення (економічний бум). Економіка досягає найвищої точки (піку).

Характерні риси:

- перевищення передкризового рівня виробництва;

- значне підвищення цін;

- скорочення безробіття;

- масове оновлення основного капіталу;

- нарощування обсягів виробництва;

- зростання прибутків;

- повна зайнятість;

- зростання пропозиції вільного грошового капіталу, розширення попиту на кредит.

Все це призводить до перегріву капіталу, створення умов для майбутнього падіння.

Цикли за тривалістю бувають:

1) малі – це цикли тривалістю 3-4 роки;

2) середні – це цикли, які тривають 7-10 років;

3) довгі (великі) – це цикли, які тривають 50 і більше років.

Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються в сфері грошових відносин. Їх ще називають грошовими циклами. За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту. Наслідками малих криз є кредитна заборгованість підприємств, інфляція, збільшення масштабів фіктивного капіталу, зростання банківського відсотка. Конкретними формами вияву є кризи платіжних засобів, позичкового капіталу.

Середні цикли мають матеріальною основою фізичне оновлення основних засобів виробництва, і зокрема, їх активної частини – знарядь праці. Середні цикли ще називають базисними. Це цикли відтворювального процесу, вони відображають циклічність розвитку не лише виробництва, але й обміну, розподілу і споживання.

Теорія довгих циклів викладена М. Кондратьєвим у працях “До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури”, “ Великі цикли економічної кон’юнктури”. Кондратьєв науково обгрунтував матеріальну основу довгих циклів. Довготривалі цикли зумовлені внутрішніми чинниками економічного зростання. Вони безпосередньо пов’язані з циклічністю в розвитку виробничих сил суспільства. Матеріальною основою довгих циклів є структурне оновлення технологічного способу виробництва, яке здійснюється двома шляхами:

еволюційно:

- коли поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології.

революційно:

- коли відбуваються якісні зміни в матеріалізації наукових знань.

Довгий цикл має таку структуру:

- нисхідна фаза – період зміни базисних технологій і технологічних структур виробничої системи суспільства;

висхідна фаза – період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства. Кондратьєв обгрунтував інвестиційну теорію довгих хвиль, побудував односекторну модель економічного росту. Ця модель припускає нерівномірність науково-технічного прогресу.

Дата добавления: 2015-05-26