Питання контролю засвоєння матеріалу. 1. Яким чином проявляється етичний аспект поведінки діло­вої людини?

1. Яким чином проявляється етичний аспект поведінки діло­вої людини?

2. Які звички можуть сприяти утвердженню діловитості в підприємництві?

3. В чому проявляється гуманістична функція ділового ети­кету?

4. Як проявляються взаємодія і взаємозбагачення етикету і культури поведінки?

5. Які ціннісні орієнтації можуть виявитися сприятливими у діловому спілкуванні?

Література

1. Нравственная культура личности. - К., 1986.

2. Шепель В. Управленческая зтика. -М., 1989.

3. Герет Т., Клоноскі Р. Етика бізнесу. - К., 1997.

4. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. - К., 1997.

5. Деловой етикет. - К., 1998.

6. Гоголев Л.Д, Беседьі об зстетикє поведения. - К., 1999.

7. Мельник Л.її. Психологія управління. - К., 1999.

висновки

У нашому суспільстві зустрічаємо все більше підприєм­ців, які вважають вищою цінністю свою репутацію чесної людини.

Простежується чітка закономірність: чим вищий освітній і культурний рівень народу, чим вище підноситься шляхом цивілізованої економіки суспільство, тим менше в ньому елементів безсоромності, нечесності у стосунках між людь­ми. Чим багатша країна, тим ганебнішими і аморальнісними стають поняття типу "вкрасти", "обманути". Тому головним шляхом просування до чесності і порядності, до справжньої культури ринкових відносин є піднесення економіки, перехід до цивілізованого ринку. Це дозволить ліквідувати ті умови, які породжують моральні збочення у сфері господарювання.

За рубежем дуже цінують перевірених роками ділених партнерів, а новачків з підозрою досліджують, часто викрес­люють із своїх записників імена тих, хто з першої зустрічі повів себе не за правилами. Тому початкуючим підприємцям, які всім своїм виглядом нехтують елементарні основи єтіїки, нічого сподіватися на успіх.

У ділових людей всього світу існує строге розуміння Ді­лової етики і обов'язковості. І якщо хтось порушив умови угоди, ніхто більше не буде вести з ним справу. Але це буває у них між собою. З українськими підприємцями ділові стосу­нки часто ведуться нечесно, аморально. Маємо непоодинокі випадки, коли закордонні ділки (інакше їх не назвеш), корис­туючись необізнаністю українських підприємців, грубо обдурюють останніх. У бізнесі, як і в усьому іншому, рахуються тільки з рівними собі.

Якщо ви задумали вести справу із зарубіжними партне­рами, дуже важливо послати до них гідних партнерів-представників, які усвідомлюють свою місію і можуть гідно представити своє підприємство. Це повинен бути не торгаш, схильний до пияцтва і гультяйства, а підтягнутий і добре ви­хований функціонер, який уміє представити свою фірму. Це має бути людина, яка впевнено почуває себе як у Парижі, так і в Сеулі.

Культура бізнесу, етика ділового спілкування допомага­ють зберегти відданість клієнтів. За підрахунками спеціаліс­тів, утримати старих клієнтів у шість разів дешевше, ніж за­воювати прихильність нових. Тому вся фірма зверху донизу має бути зорієнтована на споживача. З цією метою треба до­класти чимало зусиль і грошей на формування культури фір­ми, підготовку її працівників. Безглуздо вкладати величезні гроші в рекламну кампанію, якщо всі ці зусилля пустить на вітер бюрократ із служби збуту або груба секретарка. Кожний співробітник повинен відчувати свою причетність до збуту, адже зарплату всі одержують із прибутку, який виникає за­вдяки продажу продукції. Тому необхідно цінувати і вихову­вати в персоналі чесність, уважність і надійність.

Важко набути добру репутацію, на це йдуть роки, а втра­тити її можна миттєво, і часто через дріб'язок: не відповівши вчасно на телефонний дзвінок або лист, не пославши факс, якого чекають, проявивши невихованість в іншій формі. Для репутації важливе все - і культура мови, і манери, одяг, ін­тер'єр офісу.

Контакти обриваються відразу, як тільки виявляється не­компетентність, непорядність, рвацтво наших рицарів пер­винного накопичення капіталу.

Однак деякі зарубіжні спеціалісти-психологи радять сво­їм підприємцям, які бажають працювати або вже працюють в Україні, виявляти терпіння, поблажливість до проявів недо­статньо високої культури спілкування, переговорів, ведення документації. "Якщо ви допоможете українським партнерам, - говориться в одній із рекомендацій, - то в міру набуття досвіду вони будуть виконувати правила етикету краще, ніж ваші постійні співробітники".

В цій пораді, як бачимо, є зауваження з приводу низької культури ділового спілкування українських підприємців і на­дія на освоєння ними цієї культури в процесі співпраці із за­рубіжними підприємцями.

У багатьох західних країнах не припиняються дискусії з приводу етичності підприємництва. Немало є прихильників думки, що в бізнесі поняття справедливості трактуються не так, як цього вимагають моральні устої суспільства.

Звичайно, в цій проблемі є елемент суперечливості. З од­ного боку, підприємець хоче вигідно збути товар, мати виго­ду від угоди. І тут вдаються до різних засобів - чесних і не зовсім. У бізнесі нагороджують за успішний збут товару, а не за виявлену чесність і правдивість.

З іншого боку, для підприємця бізнес - справа всього життя і він уже цим зобов'язаний поводитись в межах норм загальновизнаної поведінки. Відступ від цих норм часто при­зводить до неминучого краху.

У бізнесі, як і в кожній справі, є межа, яку переступати не можна. Кожен підприємець хотів би дотримуватись мораль­них норм трохи менше, ніж цього він вимагає від свого парт­нера. Але ця взаємна гра не повинна виходити за межі мора­льного кодексу.

У підприємництві основна мета - максимальний прибу­ток. Та чесний шлях до нього не завжди легкий. Але є обхідні шляхи - легші, приховані, та вони часто пов'язані з пору­шенням норм моралі, вимог закону. І на них йдуть, бо 300-відсотковий прибуток здатний будь-кого підштовхнути на шлях беззаконня.

Підприємець повинен приділяти серйозну увагу етиці бі­знесу.

У Гарвардській школі бізнесу у слухачів прагнуть розвину­ти чотири якості, які вважаються тут особливо важливими для підприємця: знання, кваліфікація, уміння знаходити альтерна­тивні рішення, комплекс ділових та моральних установок.

У викладеному матеріалі, на наш погляд, виділено най­суттєвіше, що формувалося в підприємництві, діловому спіл­куванні. Головне: управляти - не означає правити, це означає передбачати, організовувати, спрямовувати та контролювати справу, щоб за найменших витрат досягти найбільшого ре­зультату.

Підприємництво - не обдурювання конкурента або лю­дей, з якими ви ведете справу. Підприємництво - це уміння, розум, культура, в результаті яких здійснюється взаємовигід­на справа. Справжнє підприємництво неможливе без утвер­дження гуманістичних принципів у житті, інакше воно пере­росте у звичайне грабіжництво, обдурювання партнера, що не може тривати довго.

Етика ділового спілкування, культура підприємництва - це така етика і культура життя і співпраці з людьми, в резуль­таті якої вони організуються у справді творчий колектив, в якому створені найсприятливіші умови кожному для творчо­го виконання дорученої йому справи.

Сучасне життя сповнене швидких змін. Це нова якість життя, викликана демократичними змінами в нашому суспі­льстві. Воно потребує людей, наділених ґрунтовними знан­нями, глибоким почуттям відповідальності,

Виховання таких людей - настійна вимога сучасності.

Дата добавления: 2015-05-26