Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування 3 страница

Укорінилась практика встановлення завищених норм споживан­ня газу, води, тепла, норм їх втрат. Зростаючі обсяги витрат паливних, енергетичних, природних ресурсів у житлово-комунальному госпо­дарстві перекладаються на споживача. Формування тарифів здійс­нюється не на основі досягнутого рівня техніко-економічних розрахун­ків, а витратним методом, тобто на основі фактичних витрат минулих періодів, розмір яких недостатньо обгрунтований. До порушення Кон­ституції України призвела передача повноважень щодо встановлення тарифів на водо-, теплопостачання, водовід ведення, утримання житла місцевим органам влади.

Існує значний розрив тарифів для населення і тарифів для інших споживачів — підприємств, організацій. Це приводить до зростан­ня собівартості промислової продукції та до необгрунтованих витрат по утриманню бюджетних організацій.

Недостатньо проводиться робота но поліпшенню якості наданих послуг, впровадженню ресурсозберігаючих технологій, не використо­вуються надійні засоби економії ресурсів та можливості регулювати їх споживання. Повільно впроваджується оснащення житлових будин­ків приладами обліку водо-, газо- і теплоспоживання. Для покращення стану формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері органи державної влади впроваджують заходи, основними із яких є: • уточнення діючих норм споживання послуг, уточнення цін і та­рифів з врахуванням зменшення рівня витрат, собівартості надан­ня послуг;

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

• перехід до економічно обґрунтованих тарифів для підприємств і населення. Оптимізація оплати населенням за житлово-кому­нальні послуги в будинках державного та комунального житло­вого фонду, а також у приватизованих квартирах, розташованих в будинках цих фондів, на рівні 12% від сукупного доходу сім'ї, шо відповідає нормі витрат на житлово-комунальні послуги, перед­бачених прожитковим мінімумом;

• поліпшення якості житлово-комунальних послуг, що надають­ся населенню відповідно до державних стандартів, у тому числі якості води, що подається населенню, температури в житлових приміщеннях, технічний та санітарний стан житлового фонду;

• надання дотації із державного і місцевих бюджетів на оплату жит­лово-комунальних послуг сім'ям, сукупний доход яких не переви­щує сукупний прожитковий мінімум;

• з метою захисту права споживачів забезпечити поетапне оснащен­ня житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії.

Заслуговують на увагу нові підходи до визначення оплати пос­луг населення за використану теплову енергію, що впроваджені в м. Івано-Франківську.

До 2001 року розрахунок тарифів на послуги теплопостачання, шо надаються споживачам, проводився відповідно до «Методичних вказі­вок про порядок встановлення та уніфікації тарифів на теплову енер­гію», діючих з 1978 року, згідно з якими оплата послуг розподілялась рівномірно на весь рік. Рівномірно протягом року здійснювалось нара­хування доходів підприємства «Івано-Франківськтеллокомуненерго»-Водночас фактичні витрати за спожиті підприємством енергоносії та фактичне надання послуг відбувалися протягом опалювального сезону-Внаслідок цього у підприємства у міжопалювальний сезон виникали прибутки, а в опалювальний сезон — збитки. З цієї ж причини в зимові місяці підприємство відчувало дефіцит коштів для своєчасних розра­хунків за використані енергоресурси.

З метою усунення труднощів, що виникли, було впроваджено нову методику оплати послуг населенням за використану теплову енергію

_ Розділ 5

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

на основі використання двоставкового тарифу для розрахунку за на­дані послуги центрального опалення та сезонні тарифи на гаряче водо­постачання. Двоставкові тарифи складаються з двох частин:

• умовно-постійної або абонентської плати, шо нараховується що­
місяця протягом року в розмірі 0,32 грн/м² і не залежить від кіль­
кості спожитого тепла, відшкодовує витрати, пов'язані з необхід­
ністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії, теп­
лових мереж та теплоспоживальних установок;

• умовно-змінної або плати за спожиту теплову енергію, що ком­
пенсує витрати підприємству за використані енергоносії (нара­
ховувалася щомісяця протягом опалювального періоду в розмірі
1,12 грн/м²). Для споживачів, у яких встановлено прилади обліку
теплової енергії, нарахування оплати здійснюється за їх показни­
ками. Абонентська плата в цьому випадку не нараховується.
При розрахунку тарифів використовують дані про планові обся­
ги реалізації послуг теплопостачання та постачання гарячої води, що
розраховані відповідно до встановлених норм. Враховують температу­
ру зовнішнього повітря та тривалість опалювального сезону.

Аналіз результатів впровадження методики з використанням двоставкового тарифу свідчить про необхідність її вдосконалення. Од­ним із напрямів цієї роботи може бути перехід на розрахунки з насе­ленням за фактичний обсяг теплової енергії, що відпускається населен­ню, та за спожиті паливно-енергетичні ресурси протягом року.

Рівень розвитку житлово-комунального господарства визначає благоустрій населеного пункту. Благоустроєними населеними пун­ктами вважаються такі, які мають централізоване водопостачання та каналізацію, а саме: міста, селища міського типу та сільські населені пункти, в яких водопроводи й окремі водопровідні мережі відпускають воду населенню та на комунально-побутові потреби централізовано, а каналізації здійснюють централізоване відведення стічних вод з жит­лових будинків та комунально-побутових підприємств.

Необхідно змінити стратегію містобудування, структуру житло­вого будівництва у напрямку спорудження комфортабельного житла, Розширення малоповерхової та котеджної забудови. На думку фахівців

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

питома вага малоповерхового будівництва має становити у більшості великих міст не менше 50 %, а в малих і в середніх населених пунктах всі нові будинки мають бути малоповерхові.

Перехід на таке будівництво зумовлює потребу в коригуванні ге­неральних планів населених пунктів, регулюванні порядку землеко­ристування.

До основних напрямів підвищення ефективності і надійності функ­ціонування житлово-комунального господарства, підвищення якості надання населенню житлово-комунальних послуг відносяться:

• здійснення переоснащення та підвищення надійності використан­ня технологічних систем підприємств — об'єктів природних мо­нополій;

• розвиток конкурентного середовища у сфері житлово-комуналь­ного господарства;

• для підвищення доходності підприємств житлово-комунального господарства та якості надання послуг необхідний перехід на до­говірні відносини власників житлового фонду і об'єктів комуналь­ного призначення, замовників на житлово-комунальні послуги і підрядних житлових, ремонтно-експлуатаційних і комунальних підприємств;

• підвищення рівня економічної роботи в системі підприємств житлово-комунального господарства, необхідність забезпечен­ня стабільності тарифів та зниження собівартості надання пос­луг в результаті впровадження дієвого контролю за усіма видами витрат, особливо за матеріальними витратами. В сучасних умо­вах матеріальні витрати серед загальних витрат по забезпеченню теплопостачання складають 65-70%, водопостачання — 55-65%, житлового господарства — 40-45 %, експлуатації міського елект­ротранспорту — 50-60 %;

• залучення позабюджетних джерел фінансування розвитку житло­во-комунальної інфраструктури.

Одним із напрямів вдосконалення організації роботи в сфері жит­лово-комунального господарства має бути децентралізація управління, відмова від концентрації виконавчих функцій органами центральної

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА

державної влади. Необхідно вирішувати питання стосовно більш пов­ного забезпечення житлово-комунального господарства матеріальними та фінансовими ресурсами.

Важливе значення щодо покращення існуючого стану в житло­во-комунальному господарстві має прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-кому­нального господарства на 2004-2010 роки» (2004 p.). Мета Програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволен­ня потреб населення і господарського комплексу в житлово-комуналь­них послугах.

Виконання Програми планується здійснювати за такими основни­ми напрямами:

• організація ефективного управління у сфері виробництва і надан­ня житлово-комунальних послуг; обслуговування напрямів роз­витку підприємств житлово-комунального господарства;

• поглиблення демонополізації житлово-комунального господарс­тва, створення конкурентного середовища на ринку житлово-ко­мунальних послуг;

• забезпечення беззбитковості функціонування підприємств житло­во-комунального господарства;

• технічне переоснащення житлово-комунального господарства,
наближення до вимог Європейського Союзу показників щодо ви­
користання енергетичних і матеріальних ресурсів.
Виконання Програми вимагає нормативно-правового та науково-
технічного забезпечення такого змісту:

розроблення та впровадження нормативно-иравових актів з пи­тань регулювання відносин у сфері житлово-комунального госпо­дарства;

проведення науково-технічних досліджень з питань експлуатації та технічного обслуговування об'єктів житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, захисту території від шкідливої дії вод;

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

• розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, спрямованих на технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення питомих витрат енерге­тичних та матеріальних ресурсів;

• налагодження виробництва нових зразків комунальної техніки та обладнання для потреб житлово-комунального господарства:

• розроблення і забезпечення виконання програм стимулювання економного використання споживачами питної води і теплової енергії;

• забезпечення ефективного використання грошових, людських та матеріальних ресурсів виробниками/ виконавцями та споживача­ми житлово-комунальних послуг;

• посилення відповідальності органів

самоврядуван­ня за ефективне використання майна територіальної громади та забезпечення населення житлово-комунальними послугами від­повідно до державних соціальних стандартів.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки:

1. Який склад соціальної сфери?

2. Які умови в регіоні визначають рівень соціального забезпечення населення?

3. Дайте визначення поняття «депресивна територія».

4. Які складові системи освіти України?

5. Які установи належать до закладів дошкільної освіти?

6. Які установи належать до загальноосвітніх навчальних закладів?

7. Які установи належать до закладів професійно-технічної освіти?

8. Назвіть показники, що використовують для оцінки стану освіти.

9. Які напрями розвитку загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів?

10. Які існують джерела фінансування діяльності закладів освіти?

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА

11. Охарактеризуйте основні напрями покращення діяльності ос­вітніх установ.

12. Чому необхідно турбуватися про стан здоров 'я людей?

13. Які фактори впливають на здоров'я людей?

14. Дайте характеристику стану захворювання людей на окремі хвороби.

15. Яким чином впливає географічне розташування регіону на за­хворювання людей?

16. Наведіть статистичні дані, що характеризують захворюван­ня людей на окремі хвороби на територіях регіонів України.

17. Яким чином вплинула аварія на Чорнобильській АЕС на здоров 'я людей?

18. Назвіть показники, що використовують для оцінки стану за­кладів охорони здоров'я.

19. Дайте характеристику стану закладів охорони здоров 'я.

20. Які існують недоліки в роботі по забезпеченню охорони здоров 'я людей?

21. Назвіть джерела фінансування діяльності установ охорони здоров'я.

22. В чому полягає сутність соціального захисту людей?

23. В чому полягає сутність соціального забезпечення людей?

24. Які існують види соціальних послуг?

25. Чому рівень оплати праці розглядається як фактор економіч­ної стабільності?

26. Наведіть статистичні дані, які характеризують рівень серед­ньомісячної заробітної плати за основними видами економіч­ної діяльності.

27. Наведіть статистичні дані, які характеризують рівень серед­ньомісячної заробітної плати за регіонами.

28. В чому полягає сутність соціального захисту пенсіонерів, ве­теранів та інвалідів?

29. Розкрийте зміст існуючої пенсійної системи та напрями

її вдосконалення. 30. Які пільги надаються громадянам — дітям війни?

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

31. В чому полягає соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС?

32. Назвіть показники, що використовують для оцінки діяльності закладів культури.

33. Дайте визначення діяльності театрів.

34. Які напрями музейної діяльності?

35. Яке значення мають бібліотеки у здійсненні культурно-освіт­ньої та виховної діяльності?

36. Розкрийте роль кіномистецтва у суспільстві.

37. В чому полягає значення охорони культурної спадщини?

38. Розкрийте, які особливості розвитку туризму на території окремих регіонів.

39. Хто має право здійснювати туристичну діяльність?

40. Розкрийте значення готельного господарства як частини со­ціальної інфраструктури регіону.

41. Які існують тенденції в розвитку готельного господарства на території окремих регіонів?

42. Дайте характеристику житлово-комунального господарства.

43. Яка забезпеченість населення регіонів житлом?

44. Які види діяльності виконують комунальні підприємства?

45. Розкрийте сутність нових форм організації управління бага­токвартирними житлово-комунальними будинками.

46. Які напрями покращення економічної роботи у сфері житлово-комунального господарства?

Дата добавления: 2015-05-26