Люксембург

Нинішня територія Люксембургу була у складі провінції Бельгії Прима під владою Римської імперії. У V столітті н. е. контроль над нею встановили франки. Феодальне володіння виникло 963 року, коли один із наближених франкського короля, граф Зігфрид Люксембурзький побудував на місці сучасного міста фортецю Лютцельбурґ — найпотужнішу твердиню в Європі тих часів. 1083 року тут виникло графство у складі герцогства Верхня Лотарингія. 13 березня 1354 року воно отримало статус герцогства. Країна перебувала послідовно під владою Бургундії (1443 — 1506 pp.), Іспанії (1506 — 1684 pp.), Франції (1684 — 1697 pp.), Іспанії (1697–1714 pp.), Австрії (1714 — 1795 pp.), Франції (1795–1815 pp.).

Віденський конгрес 9 червня 1815 року утворив Велике герцогство Люксембург і передав його управління на правах особистої унії королю Нідерландів. Під час повстання 1830 року Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург розділився: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству надано право самоврядування. Впродовж 1842–1919 років Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. 1876 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції. 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією.

Анрі — великий герцог Люксембургу, голова держави від 2000 року

Відтоді Нідерланди і Люксембург очолюються представниками різних гілок королівської родини Нассау. Німеччина окупувала Люксембург під час обох світових воєн. У неї нібито були наміри анексувати Люксембург, але їх здійсненню завадив загальний страйк 1942 року. З статусом нейтралітету покінчено 1949 року, коли Люксембург приєднався до НАТО. Великий герцог Жан став главою держави 12 листопада 1964 року, після того, як його мати — велика герцогиня Шарлотта зреклася престолу. Матері на той час було 68 років, синові — 43.

Люксембург уклав економічний союз із Бельгією 1921 року. Нідерланди приєдналися до нього 1948 року, і цей союз одержав назву Бенілюкс. Він став першою зоною вільної торгівлі в Європі. Люксембург був і серед засновників Європейського співтовариства. Соціалістичний коаліційний уряд перебував при владі з 1984 року. 1989 року Люксембург відзначив 150-річчя своєї незалежності. 7 жовтня 2000 року після зречення з престолу батька (через похилий вік) трон посів великий герцог Анрі.

Державний лад

Державний лад Люксембургу — конституційна спадкова монархія.

Голова держави — великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади: визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує й обнародує закони, призначає на цивільні і військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.

Решта функцій виконавчої влади належить уряду, що призначається великим герцогом у складі голови (державного міністра) і міністрів. Найвищий орган законодавчої влади — однопалатний парламент (палата депутатів), обирається населенням на 5 років шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційних представництв. Право голосу надається всім громадянам, що досягли 18 років. Управління в округах здійснюється комісарами, в кантонах — бургомістрами. Органами самоврядування в комунах є виборні ради.У судову систему входять мирові судді, окружні суди і Верховний суд. Консультативний орган з питань права і вищий адміністративний суд, що призначається великим герцогом, — Державна рада.

Правовая система Люксембурга

Общая характеристика правовой системы Люксембурга

  Великое Герцогство Люксембург принадлежит к романо-германской правовой семье. Современная правовая система Люксембурга в основных чертах сложилась после образования самостоятельного государства в 1815 году. На развитие судебной системы и права очень большое влияние оказали исторические события, которые предшествовали получению герцогством независимости, а также более поздние события в истории государства: французская оккупация (1794—1814 гг.), в этот период в Люксембурге действовали французские законы; союзнические отношения с Бельгией, Германией и Нидерландами (1815—1890 гг.); с 1948 г. экономическое объединение Бенилюкс (с Бельгией и Нидерландами).

Політичні партії, профспілки і інші громадські організації. Християнсько-соціальна народна партія (ХСНП; Christlich-soziale Volkspartei), заснована в 70-х роках 19 століть. Виражає інтереси крупних промисловців і землевласників. Люксембурзька соціалістична робоча партія (ЛСРП; Luxemburger Sozialistische Arbeiterpartei), заснована в 90-х роках 19 століть. Має вплив серед значної частини робітників і дрібній буржуазії. Входить в Соціалістичний інтернаціонал. Демократична партія (ДП; Demokratische Partei), заснована в 1947. Об'єднує середню і дрібну буржуазію. Соціал-демократична партія Люксембурга (СДПЛ; Sozialdemokratische Partei Luxemburgs), заснована в січні — березні 1971 правими соціалістами, виключеними з ЛСРП. Комуністична партія Л. (КПЛ; Parti Communiste de Luxembourg), заснована в 1921. Загальна конфедерація праці (ВКТ) Л., заснована в 1919. Чисельність понад 31 тисяча чоловік (1972). Входить в Міжнародну конфедерацію вільних профспілок (МКСП). Люксембурзький робочий союз, заснований в 1916. Чисельність близько 22 тисяч чоловік (1972). У складі ВКТ входить в МКСП. Люксембурзький християнський союз робітників, заснований в 1921. Чисельність 13 тисяч чоловік (1972). Входить в Усесвітню конфедерацію праці. Національна федерація Л трудящих. (НФТЛ), заснована в січні 1966. Чисельність близько 22 тисяч чоловік (1972). Входить в МКСП. Суспільство «Люксембург — СРСР». Прогресивна молодь — демократична молодіжна організація Л.

Дата добавления: 2015-05-26