Універсальні величини усного спілкування

Вимоги до усного ділового мовлення

Істинне красномов­ство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити і багато сказати — поняття не тотожні.

До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

1). Точність у формулюванні думки, недвозначність.

2). Логічність.

3). Стислість.

4). Відповідність між змістом і мовними засобами.

5). Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення.

5). Відповідність між мовними засобами та стилем викладу.

6). Вживання сталих словосполучень.

7). Різноманітність мовних засобів.

8). Нешаблонність у побудові висловлювання.

9). Доречність.

10).Виразність тощо.

Необхідно, щоб ці вимоги ґрунтувалися на знанні літера­турної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю, доречності вживання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається і знанням норм літературної мови, й ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мислення, і технікою мовлення. Усне ділове мовлення — це розмовно-літературне мовлення, що набли­жається до мовлення писемного.

Існують три універсальні величини ділового спілкуван­ня: погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.

Погляд — найсильніший компонент розмови. Уміння "витримувати погляд" є наслідком особливого тренування. Людина, яка просто дивиться у вічі співрозмовнику, викли­кає довіру. Вміння першим не відводити погляд — це озна­ка сильної, рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов'язково коротко дивляться один одному в очі. Цей пер­ший погляд є "пробою на довіру". Щирість у цьому швид­кому погляді означає доброзичливе ставлення. Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити людину. Якщо співрозмовник за­тримує погляд, супроводжуючи це кивком голови, то це оз­начає згоду і довіру. Якщо ж партнер відводить очі у паузі, то це значить, що він не все ще сказав і просить не пе­ребивати.

Усмішка. Перш ніж говорити, усміхніться. Це налаштує будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, і визначати її. Мовчазної усмішки іноді буває до­сить, щоб пом'якшити неприємну ситуацію або зняти роз­дратування партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати настрою.

Не менш символічною є відстань, на якій ведеться бесіда. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками: інтимну, особисту, соціальну, офіційну. Відстань між особа­ми служить регулятором їхніх відносин. Визначальником соціального статусу, статі, місцевості, де мешкають співроз­мовники, може стати саме відстан. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити.

Дата добавления: 2015-05-26