КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Класифікація мовних помилок
Змістові помилки: а). Логічні: - непослідовний виклад думок; - відсутність плавного викладу; - не проводиться основна думка; - несумісність понять (наприклад: Серед людей було багато дітей); - протилежність суджень (ласкаво і немилосердно); - абсурд; - невдале цитування; - цитата не відповідає висновку; - допущена помилка у цитаті; - цитата занадто об’ємна і не підтверджує правильність висловлювання; - невдало зроблено узагальнення, висновки; - не простежується розвиток думки від початку до кінця; - невідповідність (за розміром) частин тексту, тобто непропорційність частин тексту. б). Фактичні: - зайві відомості; - брак важливої інформації або недостатнє висвітлення фактів і подій; - перекручування фактів. До змістових помилок належать ще й такі: невідповідність змісту темі; недо-статнє її висвітлення; пропуск матеріалу, неповний його виклад; невиправданий повтор одних і тих самих елементів змісту;нечіткість задуму; безсистемність викла-ду; невдалі зачин і кінцівка;відсутність абзаців або їх необґрунтоване виділення; одноманітність засобів міжфразового зв’язку.
Граматичні помилки: а). Словотворчі: - неправильно утворена форма слова (трудолюбимий); торфівний – торф’яний; завдовольнити – задовольнити. б ). Морфологічні: - неправильне утворення відмінкових форм (минулого року відбулося кілька фестивал ей) – фестивалів; немає місців (місць); - утворення форм невідмінюваних слів (біля кін а, авт а) – кіно, авто. Примітка: модне відмінювання наведених слів ще остаточно не закріплено у правописі, а існує лише у проекті розгляду! - неправильний вибір однієї з форм (будинок споруджено з камен я) – каменю; - неправильне утворення ступенів порівняння (треба вчитися більш старанніше) – більш старанно; - відмінювання двох частин складного числівника (шест и десяти) – шістдесяти; - вживання ненормованих форм дієслів (біж ав, не хотять, робе) – біг, не хочуть, робить; - ненормоване утворення дієприкметників (розвиваючаяся країна) – країна, що розвивається. в). Синтаксичні: Помилки в побудові словосполучень: - порушення форм дієслівного керування (зазнав поразк у) – поразки; - відсутність необхідного прийменника (автор утілив героя найкращі риси) – …утілив в героя…; - вживання зайвого прийменника (поділитися про враження) – враженнями; - неправильний вибір прийменника (по хворобі) – через хворобу, у зв’язку з хворобою; - неправильний вибір відмінкових форм займенників (оволодіння цього матері-алу) – цим матеріалом; навчання українській мові (правильно: навчання української мови); - відсутність обґрунтування у виборі прийменника (думка над цим). Помилки в структурі речення: - пропуск слів: Василь швидко поробив уроки та побіг у футбол - …побіг грати...; - змішування прямої і непрямої мови (Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили); - порушення граматичного зв’язку між підметом і присудком (Я з другом грає-мо в шахи) – ми з другом…; - пропуск частин складного присудка (Студенти МДГУ готуються кваліфіко-ваними спеціалістами) – …готуються стати…; - необґрунтоване розчленування присудка (Мишко упав і став непритомним) - Мишко упав непритомним; - неправильний порядок слів (Треба навчити виготовляти моделі гуртківців) – треба навчити гуртківців виготовляти моделі; - зайві члени речення (У Василька щеміло його серце) - У Василька щеміло серце; - нечіткі смислові зв’язки (Письменник закликає до боротьби проти своїх поневолювачів) - Письменник закликає до боротьби проти поневолювачів; - граматична неоднотипність однорідних членів речення (Шевченко закликав до боротьби рвати кайдани) - Шевченко закликав до боротьби. Або: Шевченко закликав рвати кайдани. Або: - Шевченко закликав до боротьби, він хотів розірвати ненависні кайдани кріпацтва…; - порушення граматичного зв’язку з одним із однорідних членів (Я зацікавився і прочитав цю книжку) – Я зацікавився цією книжкою і прочитав її; - дієприслівниковий зворот не пов'язаний з присудком однією основою (Притиснувши руку до дерева, кров зупинилася) - Коли він притиснув руку до дерева, то кров зупинилася; - порушення цілісності дієприкметникового звороту (Вражений, Дмитрик, її словами, зупинився) – Дмитрик, вражений її словами, зупинився; - відсутність необхідного порівняльного звороту (Осінь цього року тепліша…) - Осінь цього року тепліша, ніж торішня; - сплутування простих речень, ускладнених вставними словами, зі СПР (як бачимо, що ми працювали добре) – Як бачимо, ми працювали добре; - надмірне ускладнення речення; - «нанизування» простих речень; - нечіткий смисловий зв'язок (Сергію дали роботу, що він розвантажував ваго-ни) - Сергію дали роботу, що передбачала розвантажування вагонів); - сплутування ознак ССР та СПР (Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колосяться жита.) - Де раніше росли чагарники, там тепер колосяться жита. Або: Де раніше росли чагарники, тепер на тому місці колосяться жита; - дублювання змісту сполучним словом (Ми їхали в село, де я працював там улітку) - Ми їхали в село, де я працював улітку. Або: Ми їхали в село, я пра-цював там улітку; - невідповідність займенника співвідносному з ним іменнику, що знаходиться в іншій частині речення (Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє) - Шевченко показує прагнення народу, який мріє про краще майбутнє. Або: Шевченко показує прагнення народу, що мріє про краще майбутнє; - відрив підрядного означального речення від пояснювального слова (Калитка жаліє наймитові хліба, який працює на нього) - Калитка жаліє хліба наймито-ві, який працює на нього; - неправильна відмінкова форма сполучуваного слова (Найкращою книгою, яка я прочитала, є «Фараони») - Найкращою книгою, яку я прочитала, є «Фарао-ни»; - неправильна побудова неповного речення, що входить до складного (Батько був вільний, а мати – кріпачкою) – Батько був вільний, а мати – кріпачка. Або: Батько був вільним, а мати – кріпачкою; - повтор присудка у другій частині ССР (До першої групи належать робітники, а до другої групи належать капіталісти) - До першої групи належать робітни-ки, а до другої групи – капіталісти;
Мовленнєві помилки: а). Лексичні: - невміння користуватися синонімами (Марко все життя присвятив народові. Всі сили і вміння він віддав для нього); - вживання слова у невластивому йому значенні: обдати гарячим кропом (замість окропом); я рахую, що так можна зробити…- я вважаю; - порушення лексичної сполучуваності, або невиправдане чи невдале поєднання слів (Федько виконав справжній подвиг; зробити героїчний вчинок; дешеві ціни; коричневі очі); - коренева тавтологія (створює твори); - дублювання змісту у двох словах (Шевченко намалював кілька своїх автопортретів); - вживання слова, не властивого епосі (Рота князя Ігоря); - вживання слів, що не є властивими українській мові (хижацькість); - русизми; - неправильне вживання слів іншомовного походження (дефект мотоцикла); - вживання паронімів (Я виконав громадянське доручення) – Я виконав громад-ське доручення; - плеоназми (На зборах були присутні працівники міліції та органи внутрішніх справ. Вручали пам’ятні подарунки і сувеніри. Він посів вільну вакансію головбуха); стара людина похилого віку тощо; - слова-паразити; - слова-кальки (приймав участь – брав участь, кранівщик - кранівник; лічити хвороби – лікувати хвороби; ти мені мішаєш - заважаєш, пройшло дві неділі -.. тижня); - змішування українських і російських слів (Шевченко являється основополож-ником української літературної мови) – Шевченко є основоположником укра-їнської літературної мови; - діалектизми, арготизми, штампи, жаргонізми, згрубілі й просторічні слова; - невиправданий повтор одного і того ж самого слова у сусідніх реченнях; - неточне вживання фразеологізмів: забити руку – набити руку; жити іншим розумом - …чужим розумом;
б). Стилістичні: - повтори тих самих слів; - стилістично недоцільне використання тавтології у тексті; - одноманітність синтаксичних конструкцій; - пишномовність висловлювання; штучність; - порожні фрази, зайва емоційність і патетика; - невмотивоване використання вигуків; - створення надуманих метафор, невдалих порівнянь, епітетів, їх нагромадже-ння у великому тексті; - невиправдане поєднання елементів різних стилів в одному тексті; - стилістично невмотивоване використання іншомовних слів; - невдале використання засобів організації тексту, неправильно виділений абзац; - нагромадження стилістично невдалих фраз; - невмотивоване застосування діалектних слів і просторічних слів.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 26860; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |