Життя духовного основа

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21

Трудова книжка

Особовий листок з обліку кадрів

Це обов’язковий документ, що заповнюється громадянином під час зарахування його на посаду, навчання, для участі в певному конкурсі тощо. Він узагальнює автобіографічні відомості працівника шляхом фіксації у таблицях.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Прізвище, ім’я, по батькові; дата і місце народження.

3. Фотографія особи, яка заповнює документ.

4. Відомості про освіту, наукові ступені, вчені звання.

5. Якими мовами володіє.

6. Трудова діяльність,

7. Державні нагороди.

8. Вітчизняні, зарубіжні та міжнародні наукові відзнаки.

9. Відомості про родину.

10. Паспортні дані.

11. Домашня адреса.

12. Особистий підпис.

13. Дата заповнення.

Це основний документ, що фіксує трудову діяльність працівника. Трудова книжка служить для встановлення за­гального, безперервного й спеціального трудового стажу. Точність її заповнення має велике значення. До трудової книжки працівника заносяться відомості про його звільнення, переміщення, заохочення.

Зберігається трудова книжка у відділі кадрів підпри­ємства, організації або установи, де працює її власник. Працівник забирає її лише тоді, коли переходить працювати до іншої організації, установи. У разі її втрати дублікат видається за останнім місцем роботи. Згідно із чинним зако­нодавством працівник має право взяти трудову книжку з відділу кадрів на деякий час за заявою.

з української мови (за професійним спрямуванням)

1. Предмет і завдання ДУМ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Діалект (поняття). Діалекти України.

2. Мова і думка.

Відповідь:

Кожна наука має об’єкт та предмет дослідження, об’єктом у мовознавстві (наука, що вивчає мову як найважливіший засіб людського спілкування), або лінгвістиці, є мов­лення -діяльність носіїв мови, у якій мова знаходить своє практичне відображення та застосування. Предметом є мова як явище суспільне, що розвивається за своїми законами та під впливом навколишньої дійсності. Розмежування предмета та об’єкта у лінгвістиці зводиться до розмежування понять мовлення і мова.

Завдання курсу:

ü Дати ґрунтовні знання з основних розділів наук про мову;

ü Показати різницю між усним та писемним мовленням;

ü Показати основні напрямки «Ділової української мови»;

ü Навчити укладати будь-які документи.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих - рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

М. Рильський

«Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного… Мова – душа кожної нації, її скарб… У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… Поки живе мова – житиме й народ…», - казав мовознавець Іван Огієнко.

Кілька мільярдів людей користуються 2 500 мовами (за іншими підрахунками, на землі існує 5 000 мов). Мови відрізняються одна від одної, але різною мірою. Схожість мов пояснюється спільністю їх походження, що дає змогу об’єднувати їх у так звані мовні сім’ї. Українська мова належить, як відомо, до східнослов’янської підгрупи мов (група – слов’янська), остання в свою чергу належить до індоєвропейської сім’ї.

Довгий шлях у своєму розвитку пройшла українська мова: від численних заборон і понівечення до відродження і вільного функціонування.

26 жовтня 1989 року було прийнято закон «Про надання українській мові статусу державної». Державність її підтверджується і ст. 10 Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996 року. Чи не про це роками мріяли видатні українські митці?

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ноче колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державна…

(О. Олесь)

Перед сучасним українським суспільством після отримання незалежності постало чимало проблем, що потребують нагального вирішення. Одна з них – впровадження української мови в усі сфери життєдіяльності держави.

Загальновідомо, що українська мова була і, на жаль, подекуди залишається чужою. Серед низки причин, що зумовили таку ситуацію, далеко не останнє місце посідає брак якісної необхідної літератури, насамперед навчального характеру; відсутність єдиної програми з курсу «Сучасна ділова українська мова» тощо.

Пропонована нами розробка має на меті заповнити деякі прогалини у цій галузі.

Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності…

Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську і навпаки сприймаються як пляма на службовому мундирі.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів.

Дата добавления: 2015-05-26