Загальні положення 3 страница

Першочерговими аркушами проведення державного еколого-геологічного картування є такі, які розташовані в межах регіонів або територій з порушеною екологічною обстановкою і незворотними змінами геологічного середовища. Черговість картування аркушів визначається керівними органами геологічної служби. Задачі еколого-геологічного картування в межах окремих номенклатурних аркушів визначаються завданням на проведення робіт.

Геологічною основою для проведення державного еколого-геологічного картування є Державна геологічна карта України масштабу 1:200000 або комплект геологічних, гідрогеологічних та ін. карт, складених в результаті геологічного довивчення площ масштабу 1:200000 (ГДП-200). Саме тому державне еколого-геологічне картування рекомендується планувати і проводити на тих аркушах, по яким вже видані чи підготовлення до видання Державні геологічні карти масштабу 1:200000 або проведені роботи з ГДП-200.

Головним об”єктом вивчення при еколого-геологічному картуванні є геологічне середовище – гірські породи, грунти, донні відклади, підземні води (далі ГС) та техногенно-геологічні системи (далі ТГС) – обмежені в просторі системи взаємодії компонентів геологічного середовища з техногенними об”єктами, які характеризуються відносною самостійністю, однаковістю та специфікою проявлення кількісних та якісних змін в геологічному середовищі.

В сучасному розумінні геологічне середовище – це частина навколишнього природного середовища, яка формується у верхній зоні літосфери і є багатокомпонентною динамічною системою, що знаходиться під впливом господарської діяльності і, в свою чергу, значною мірою визначає цю діяльність. Не зважаючи на відносно консервативний характер геологічне середовище є відкритою системою до взаємодії з атмосферою, біосферою, поверхневою гідросферою. В межах геологічного середовища розвиваються екзо- і ендогенні геологічні процеси і явища.

Одним із основних об”єктів еколого-геологічного картування повинні бути аномальні зони за будовою і складом геологічного середовища, в межах яких можуть суттєво підвищуватись ризики прояву небезпечних процесів і явищ (забруднення грунтів, донних відкладів, рослинності; зміни режиму і якості підземних вод, активізація ЕГП тощо), які негативно впливають на умови життєдіяльності людини.

Площа проведення державного еколого-геологічного картування повинна бути забезпечена топоосновою та матеріалами аеро- і космічних зйомок.

Топооснова включає:

- цифрові моделі кожного аркушу масштабу 1:200 000 (1:50 000) та їх тверді копії;

- топографічні карти звітного масштабу 1:200 000;

- топографічні карти масштабу 1:50 000 – 1:25 000 (для проведення польових робіт, складання карт ділянок більш детальних робіт (окремі полігони, промислово-міські агломерації, територіально-промислові комплекси, техногенно-геологічні системи тощо).

Польові роботи в процесі державного еколого-геологічного картування проводяться в обсягах, мінімально необхідних для вирішення задач, визначених геологічним завданням на проведення робіт. Такі роботи проводяться головним чином в межах аномальних зон на опорних ділянках і площах, найбільш інформативних об’єктах. Основними видами робіт є опробування (геохімічне, радіогеохімічне, гідрогеохімічне та ін.) і обстеження різних складових ГС (гірських порід, грунтів, донних відкладів, підземних вод), ділянок проявів небезпечних геологічних процесів, зон впливу на довкілля (перш за все на ГС), техногенних об’єктів і джерел забруднення. При необхідності додатково вивчають пилові випадіння, поверхневі води, рослинність. Щільність опробування повинна складати в середньому 1 точка на 4 км² по кожному із компонентів ГС (з урахуванням даних раніше виконаних робіт). Обов’язковою умовою польових робіт є їх комплексність і спряженість опробування різних компонентів природних і природно-техногенних (техногенно-геологічних) систем.

Проведенню польових робіт повинен передувати підготовчий етап, в задачу якого входить збір і систематизація необхідних матеріалів і даних раніше виконаних і поточних еколого-геологічних досліджень і картографування, геологічного картування, гідрогеологічних, геофізичних, радіологічних та ін. робіт, а також створення попередніх карт і схем еколого-геологічного змісту.

Зібрана інформація підлягає аналізу і переінтерпретації з сучасних позицій і набутого досвіду.

Завдання, методи, місця і об’єкти проведення польових робіт обов’язково уточнюються за результатами і висновками попереднього (підготовчого) етапу.

Одержана в процесі проведення державного еколого-геологічного картування інформація, у сукупності з накопиченою за підготовчий етап, повинна забезпечити складання комплекту еколого-геологічних карт масштабу 1:200 000.

За результатами державного еколого-геологічного картування масштабу 1:200 000 складається звіт, який включає текст, графічні (комплект карт) і текстові додатки. Типовий комплект звітних картографічних матеріалів масштабу 1:200 000 такий:

- карти еколого-геологічної вивченості;

- карти фактичного матеріалу;

- карта функціонального використання території;

- карта техногенних об’єктів підвищеного екологічного ризику;

- ландшафтно-геохімічна карта;

- еколого-геохімічна карта;

- еколого-гідрогеологічна карта;

- карта сучасних екзогенних геологічних процесів;

- еколого-геофізична карта;

- еколого-геологічна карта (зведена);

- карта еколого-геологічного районування за умовами господарської діяльності та проживання населення.

Крім обов’язкових, до комплекту звітних матеріалів можуть бути включені додаткові середньо-або крупномасштабні карти окремих ділянок, техногенно-геологічних систем, промислово-міських агломерацій тощо, які визначаються геологічним завданням на проведення робіт.

Роботи з державного еколого-геологічного картування проводяться з використанням сучасних комп’ютерних технологій (ГІС-технологій). Вся одержана на різних етапах робіт інформація заноситься в бази даних, на основі яких в інтерактивному режимі створюються цифрові моделі карт та інші графічні матеріали. Якщо карти складаються на паперових носіях (з поважних чи об’єктивних причин), то в подальшому вони підлягають цифруванню, зберіганню і використанню у вигляді цифрових моделей, які поповнюються і уточнюються при надходженні нової інформації.

Звіт за результатами державного еколого-геологічного картування розглядається НТР організації-виконавця і подається на затвердження НТР геолслужби.

Тривалість державного еколого-геологічного картування на окремому номенклатурному аркуші не повинна перевершувати з урахуванням підготовчого етапу чотири роки.

2 Вимоги до змісту та складу робіт з державного еколого-геологічного картування масштабу 1:200000

Вимоги одночасного відображення природних геологічних, гідрогеологічних, геохімічних, геофізичних умов, характеристик, закономірностей; джерел і об’єктів антропогенового (техногенного) впливу, перш за все, на геологічне середовище та особливостей такого впливу; реакції геологічного середовища на антропогенні (техногенні) впливи; оцінки і прогноз сумарного впливу природних і техногенних чинників на екологічний стан грунтів, поверхневих і підземних вод, донних відкладів, гірських порід та геологічного середовища в цілому як масштабної природно-техногенної системи. Етапність робіт. Створення комплекту еколого-геологічних карт.

Науково-методичною основою державного еколого-геологічного картування є вимоги одночасного відображення:

- природних геологічних, гідрогеологічних, геохімічних, геофізичних умов, характеристик, закономірностей;

- джерел і об’єктів антропогенового (техногенного) впливу, перш за все, на геологічне середовище та особливостей такого впливу;

- реакції геологічного середовища на антропогенні (техногенні) впливи;

- оцінки і прогноз сумарного впливу природних і техногенних чинників на екологічний стан грунтів, поверхневих і підземних вод, донних відкладів, гірських порід та геологічного середовища в цілому як масштабної природно-техногенної системи.

Державне еколого-геологічне картування масштабу 1:200000 повинне забезпечувати через систему інтегральних (узагальнених) оцінок екологічного стану ГС обгрунтованість висновків і рекомендацій щодо придатності території (номенклатурного аркуша) досліджень для господарського (промислово-міського, промислового, сільськогосподарського та ін.) та рекреаційного освоєння і будівництва гірничодобувних, енергетичних (атомноенергетичних), агропромислових, військових, лікувально-оздоровчих комплексів, меліоративних систем.

Оцінка екологічного стану ГС і придатність територій щодо різних видів функціонального використання, без небезпеки або шкоди життєдіяльності людини і порушення біогеоценозів, що сформувались на період досліджень, має визначитись в просторі і часі згідно діючим нормативам, критеріальним оцінкам і показникам.

Одним із головних проблемних питань еколого-геологічного картування будь-якого рівня чи масштабу залишається обгрунтування і визначення системи критеріїв оцінки екологічного стану ГС: як його окремих компонентів, так і середовища в цілому. Без узгодженої системи таких критеріїв неможливо виконати обгрунтоване та методично правильне картування тих параметрів і показників, які можуть бути використані для еколого-геологічних чи екологічних висновків, прогнозів, рекомендацій щодо природоохоронних заходів.

У більшості випадків запропоновані різними авторами критерії оцінки екологічного стану ГС базуються на діючих нормативах, стандартах, ДГСТ, хоча більшість з них розроблялась відносно інших цілей і задач, а, крім того, застаріла. Здебільшого залучаються основні показники (ГДК) екологічної чи санітарної оцінки забруднення поверхневих та підземних вод, грунтів, рослинності, біосфери в цілому. Але в діючих ГДК не враховується сумарний ефект хімічного та біологічного накопичення забруднюючих речовин у допустимих концентраціях, їх міграційні особливості, здібності до накопичення і трансформації в критичних ланках екосистеми, в першу чергу, в організмі людини. А при оцінці екологічного стану ГС визначальним фактором все ж є накопичення та перерозподіл токсичних забруднюючих речовин. Потрібно врахувати таку важливу обставину, як відсутність ГДК для багатьох токсичних хімічних елементів для окремих компонентів природного середовища. Внаслідок цього виникає необхідність для критеріальних оцінок залучати геохімічні фони, кларки, середні вмісти хімічних елементів, які визначені для території досліджень або об’єктів-аналогів на суміжних територіях.

Фахівцями УкрДГРІ запропонований варіант системи критеріїв оцінки екологічного стану ГС (Додаток 1), який базується на узагальненому досвіді різномасштабних еколого-геологічних досліджень і картографування, виконаного на території України, Росії, Білорусі. Цю систему слід розглядати як до певної міри уніфіковану і в той же час як відкриту, що може бути вдосконалена в процесі державного еколого-геологічного картування, відповідно до конкретних умов і поставлених задач.

Просторові оцінки екологічного стану ГС і придатності територій щодо екологічно безпечного господарського освоєння визначаються сукупністю показників, що характеризують стан окремих компонентів ГС на час виконання еколого-геологічного картування (гірських порід, грунтів, донних відкладів, підземних вод).

Часові оцінки території (аркушу) еколого-геологічного картування виконуються на основі ретроспективного аналізу змін компонентів ГС під впливом природних чинників (процесів, явищ) та господарської діяльності (при наявності даних про такі зміни за період, не менше 5 років).

Обсяги і види інформації, яку необхідно одержати в процесі державного еколого-геологічного картування для оцінок ГС, визначаються таким основним положенням: в таку інформацію повинні бути включені дані, показники, параметри тощо про значення природних, природно-техногенних чинників і систем у формуванні екологічного стану ГС.

При відсутності даних щодо змін ГС в часі при оцінці стану компонентів ГС використовується метод порівняння території робіт або її окремих площ, опорних ділянок з фоновими територіями або з суміжними територіями (аркушами), які характеризуються аналогічними еколого-геологічними і геологічними умовами і по яким є дані щодо динаміки та спрямованості змін ГС.

Оцінки екологічного стану ГС виконуються по трьох основних блоках – літогеохімічному, гідрогеологічному (гідрогеохімічному), екзо-ендогеодинамічному. По кожному із цих блоків на основі критеріальних оцінок, що базуються на природних (природно-історичних) і техногенних факторах (чинниках), обгрунтовуються еколого-геологічні висновки, прогнози, рекомендації. Інтегральна оцінка екологічного стану ГС території досліджень – це узагальнені оцінки по кожному із вищевказаних блоків.

Оцінки стану ГС в процесі еколого-геологічного картування базуються на вивченні та визначені рівнів забруднення його компонентів – гірських порід, грунтів, донних відкладів, підземних вод токсичними хімічними елементами та їх сполуками, органічними речовинами, нафтопродуктами тощо, а також на даних стосовно поширення і інтенсивності прояву небезпечних геологічних процесів.

Забруднення природного середовища - це перевищення концентрації тих чи інших речовин або енергії природних (фонових) чи допустимих меж норми, а також внесення, надходження невластивих середовищу хімічних речовин, джерел енергії, організмів під впливом як природних, так і техногенних факторів.

Стосовно геологічного середовища це, перш за все, значне відхилення (підвищення) вмісту токсичних хімічних елементів або їх сполук від регіонального (місцевого) фону, що може викликати напрямки та інтенсивність переносу маси і енергії речовин і процесів, порушити біохімічні зв’язки між компонентами не тільки ГС, а й іншими природними середовищами і призвести до негативних наслідків.

Важливим аспектом виконання еколого-геологічного картування є глибина вивчення ГС. Ця відправна передумова досліджень і оцінок може бути загадана їх Замовником або визначена виконавцями робіт в залежності від порушеності ГС, типу чи виду функціонального використання і господарського освоєння території.

При проведенні державного еколого-геологічного картування обов’язково потрібно дотримуватись етапності робіт:

- на першому етапі виконується попередня оцінка екологічних умов ГС території запланованих робіт, з використанням всіх матеріалів і даних раніш виконаних і поточних геологічних, еколого-геологічних, екологічних та ін. досліджень і оцінок підприємствами та організаціями різних відомств;

- на наступному етапі виконуються польові роботи в межах території (аркуша), визначеної геологічним (технічним) завданням; мета робіт – одержання інформації та даних, які разом з матеріалами, зібраними і оціненими на першому етапі, повинні забезпечити виконання задач середньомасштабного еколого-геологічного картування;

- на завершальному етапі проводиться обробка і інтерпретація всіх наявних матеріалів і даних, складаються основні та додаткові еколого-геологічні, еколого-геохімічні, еколого-гідрогеологічні та ін. карти по кожному вищезазначеному інформаційному блоку або окремому компоненту ГС і зведена (синтетична) еколого-геологічна карта масштабу 1:200000.

Створення комплекту еколого-геологічних карт - це логічний поетапний процес одержання традиційними методами геологічної, гідрогеологічної, геохімічної, геофізичної та іншої необхідної інформації до її еколого-геологічної інтерпретації та відповідних висновків. Специфікою створення таких карт є необхідність оцінювати екологічний стан геологічного середовища в широкому діапазоні – від задовільного, безпечного до дуже небезпечного, критичного або катастрофічного.

В сучасному розумінні еколого-геологічні карти це графічні або цифрові просторово і образно-знакові моделі об’єктів, процесів і явищ геологічного середовища, які впливають чи можуть впливати на екологічні системи і умови життєдіяльності людини.

Такі карти мають специфічний набір властивостей та відмінностей, головною з яких є інтегральна оцінка всієї інформації щодо стану ГС, що може мати екологічне значення. Таким чином, еколого-геологічні карти повинні відображати і характеризувати не тільки екологічно важливі показники ГС, процеси, які в ньому розвиваються, але й давати їм обгрунтовану оцінку щодо рівнів прояву, інтенсивності, масштабів і тенденцій розвитку в минулому, сьогоденні і майбутньому, а також виникаючому при цьому еколого-геологічному ризику негативних змін довкілля і здоров¢я населення.

Дата добавления: 2015-05-26