Методи навчання. 1. Роль етики в розумінні та вирішенні екологічних проблем;

Теми наукових робіт

1. Роль етики в розумінні та вирішенні екологічних проблем;

2. Екологічна етика як різновид прикладної етики;

3. „Завдання і функції екологічної етики на сучасному етапі;

4. Екологічна етика та гуманізм;

5. Джерела екологічної етики: екологія, філософія, релігія як джерела екологічної етики;

6. Історія взаємовідносин суспільства й природи та їх відображення в суспільній свідомості;

7. Історія екологічної етики;

8. Історія та перспективи екологізації суспільства;

9. Етика землі;

10. Забезпечення правового статусу живих істот;

11. Глибинна екологія;

12. Сучасні екологічні сценарії та прогнози;

13. Конституційні та правові засади екологічної етики;

14. Кодекс екологічної етики (Хартія Землі);

15. Демократія, ненасилля та мир;

16. Загальноетичні принципи та ставлення до природи;

17. Біорізноманітність;

18. Сталість біосфери;

19. Права майбутніх поколінь;

20. „Екологічна етика“ як сфера практичної діяльності для правознавців;

21. Природоохоронні операції;

22. Права живої та неживої пpиpоди;

23. Сучасні тенденції відстоювання прав живої та неживої природи;

24. Екологічна етика та релігія;

25. Природа як рекреаційний ресурс;

26. Етичне сприйняття полювання та риболовлі;

27. Естетичне ставлення до природи;

28. Співвідношення правової та етичної охорони тваринного світу;

29. Екологічна етика та заповідна справа;

30. Громадський екологічний рух;

31. Антропоцентризм та екоцентризм у громадському русі за екологічну чистоту;

32. Політика та етика екологічної боротьби;

33. Космічна діяльність людства;

34. Етичні аспекти (та проблеми) діяльності з дослідження та використання космічного простору.

При вивченні цієї навчальної дисципліни використовуються наступні методи навчання:

— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод: викладач організує сприймання та усвідомлення студентами інформації, а учні здійснюють сприймання (рецепцію), осмислення і запам'ятовування її;

— репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого студенти здобувають уміння застосовувати знання за зразком;

— проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, студенти стежать за ходом творчого пошуку (подається своєрідний еталон творчого мислення);

— частково-пошуковий.(евристичний): викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють студенти під його керівництвом (при цьому відбувається поєднання репродуктивної та творчої діяльності студентів);

— дослідницький: викладач ставить перед студентами проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо.

Залежно від особливостей викладання тем застосовуються наступні методи:

— інформаційно-повідомляючий метод викладання і виконавчий метод;

— пояснювальний метод викладання і репродуктивний метод учіння.;

— інструктивно-практичний метод викладання і продуктивно-практичний метод учіння;

— пояснювально-спонукальний метод викладання і частково-пошуковий метод учіння;

— спонукальний метод навчання і пошуковий метод учіння.

Беручи за основу логіку побудови навчального матеріалу, застосовуються індуктивні, дедуктивні та традуктивні методи; логіку викладання — аналітичні, систематичні, аналітико-синтетичні, аналогічно-індуктивні, синтетично-дедуктивні; характеру пізнавальної діяльності — ілюстративні, продуктивні, творчі, акроматичні, катехізичні (запитальні) методи; методи взаємодії викладача та студентів (наприклад, бесіда, дискусія тощо).

В більшості застосовується бінарний підхід до методів навчання, що враховує одночасно навчальну діяльність викладача і пізнавальну діяльність студента, передбачає: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-26