Статистика продуктивності праці

Ефективність використання робочої сили визначається продуктивністю праці (ПП), яка може бути виражена або як кількість споживної вартості, виробленої за одиницю часу, або як витрати робочого часу на одиницю споживної вартості.

Статистика ПП займається аналізом її рівня, динаміки на окремих виробництвах, підприємствах, у галузях виробничої сфери.

Прямою характеристикою рівня ПП є кількість продукції, виготовленої за одиницю робочого часу (виробіток) .

де - загальна кількість виготовленої продукції за період;

Т – сумарні витрати робочого часу за цей же період.

Залежно від одиниць вимірювання продукції розрізняють натуральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові вимірники ПП.

Загальні витрати праці Т можуть бути виражені в людино-годинах, людино-днях чи як середньо облікова чисельність робітників чи працюючих.

Зворотна характеристика ПП – трудомісткість t.

.

Використання цих показників залежить від потреб аналізу.

Показники ПП у натуральному вираженні.

Вони відображають ефективність конкретної праці при виробництві конкретних матеріальних благ (добувна промисловість, обробна промисловість, окремі види робіт у будівництві, транспорті, зв”язку, сільському господарстві, для аналізу виконання норм виробітку).

Динаміку ПП у натуральному вираженні вивчають за допомогою індексного методу.

Зміни ПП на конкретному підприємстві відображають індивідуальні індекси

,

де - рівні ПП у базовому та звітному періодах.

По групі підприємств, що виробляють однакову продукцію, зміни ПП відображають узагальнюючими індексами ПП у формі індексів середнього рівня інтенсивного показника. При цьому середню ПП визначають як

,

де - рівень ПП на кожному окремому підприємстві;

Т – середньооблікова чисельність робітників чи працівників на окремому підприємстві.

Індекс ПП змінного складу, що показує як змінюється фактична середня ПП по групі підприємств у звітному періоді порівняно з базовим, визначається за формулою

.

Індекс фіксованого складу, що показує як вплинула зміна ПП на кожному підприємстві на її загальний рівень, визначається за формулою

.

Індекс структурних зрушень, що показує як впливає зміна структури на середній рівень ПП, визначається за формулою

.

Обсяг виробництва q – це функція від чисельності робочої сиди (Т) та ПП (w). Вплив цих факторів на q можна встановити за формулами

та .

Такі розрахунки можуть бути виконані як в цілому по групі підприємств, так і по кожному підприємству.

Показники ПП у вартісному вираженні.

Вони використовуються при неможливості використати показники ПП у натуральному вираженні. Є найбільш розповсюдженими показниками у статистичному аналізі, позбавлені недоліків показників ПП у натуральному вираженні та можуть бути використані на будь-якому рівні (окреме підприємство чи народне господарство в цілому).

Аналіз динаміки ПП у вартісному вираженні можна проводити за методикою показників ПП у натуральному вираженні, замінивши вимірник (наприклад, на тис. грн.).

Оскільки вартісні вимірники не позбавлені недоліків теж (включають у вартість продукції вартість уречевленої праці, заміну матеріальних ресурсів дорожчими), то у конкретних галузях матеріального виробництва для розрахунку рівня ПП використовують спеціальні вартісні показники обсягу продукції та специфічні прийоми вивчення динаміки ПП.

Основні вартісні показники ПП у промисловості:

- виробництво нормативно-чистої продукції;

- виробництво товарної продукції.

Основні вартісні показники ПП у сільському господарстві:

- валова продукція в порівнянних цінах у розрахунку на 1 середньорічного працівника;

- середньорічний виробіток валової продукції на 1 людино-годину в цілому, по рослинництву та тваринництву;

- трудомісткість окремих видів сільськогосподарських робіт і продукції.

Основні вартісні показники ПП у будівництві:

- нормативна умовно-чиста продукція;

- кошторисна вартість виконаних робіт.

Основні вартісні показники ПП на транспорті:

- вантажообіг у т-км на 1 працюючого, зайнятого на перевезеннях з розподілом по видах транспорту та в цілому по галузі.

Показники ПП у трудовому вираженні.

Тут ПП визначається за формулою

,

де - загальний обсяг продукції, виражений за допомогою трудового вимірника ;

- фактичні загальні витрати праці на виробництво.

Цей вид показників широко використовується в аналізі динаміки ПП, хоча виникають значні технічні та методичні труднощі, пов”язані з величезною кількістю найменувань продукції в народному господарстві та систематичним її оновленням.

Використовують фактичну трудомісткість базисного періоду та нормативну трудомісткість по конкретних видах робіт .

Якщо для виміру продукції використовують , трудовий індекс ПП має формулу

,

де - фактичні витрати праці на виробництво у звітному періоді;

- можливі витрати праці на виробництво у звітному періоді при базисній трудомісткості.

Недолік: може бути обчислений лише по продукції, яка вироблялась як у базовому, так і у звітному періодах.

Якщо для виміру продукції використовують , індекс ПП має вигляд

= ,

де - кількість виготовленої продукції у базовому та звітному періодах;

- нормативна трудомісткість кожного виробу;

- загальні фактичні витрати праці у базовому та звітному періодах;

- фактична середня трудомісткість кожного виду продукції у базовому та звітному періодах.

Перевага: може бути використаний при будь-яких змінах номенклатури та асортименту продукції.

Недолік: може бути використаний тільки при незмінній технології виробництва та нормативної трудомісткості.

Практично важливою формою трудових індексів ПП є середньозважений індекс С.Г.Струмиліна.

,

де - індивідуальний індекс ПП окремих груп працюючих або по окремих підприємствах;

- фактичні витрати праці або кількість працюючих у звітному періоді.

За своєю суттю – це індекс із використанням базисної трудомісткості. Це слідує з підстановки та заміни .

.

Сфера його використання розширена, оскільки індивідуальні індекси ПП можуть бути розраховані на базі натуральних, вартісних та трудових вимірників.

Крім середньорічної для категорії робітників визначають:

середньогодинну ПП = ;

середньоденну ПП ;

середню ПП робітника за період

Існує взаємозв”язок цих показників:

,

де - відповідно середня фактична тривалість робочого дня та робочого періоду.

Вплив на ПП одного робітника факторів та визначають за допомогою таких формул:

Витрати праці робітників-відрядників підлягають нормуванню. Статистика вивчає ступінь виконання цих норм конкретним робітником.

,

де - середня фактична та нормативна ПП;

- фактична та нормативна трудомісткості.

Основний узагальнюючий показник виконання норм – це співвідношення між нормативними та фактичними витратами часу.

,

де q – кількість продукції у натуральному вираженні.

З його допомогою визначають виконання норм виробітку одним або групою робітників для різних видів виконуваних робіт або при виготовленні різної продукції. Це по суті агрегатний індекс виконання норм.

Розмір економії робочого часу внаслідок перевиконання норм – це різниця між чисельником і знаменником цього індексу.

В агрегатній формі визначають показники виконання годинних та змінних норм виробітку.

При розрахунках виконання годинних норм у чисельнику враховують придатну та забраковану не з вини робітника-відрядника продукцію. Нормативна трудомісткість враховує основну та додаткову норми часу, пов”язані з порушенням технології, дефектами сировини, іншими причинами, що не залежать від робітника. У знаменнику – фактичні витрати праці в людино-годинах, витраченої на продукцію, оплачену за відрядними розцінками.

При розрахунках змінних норм виробітку у чисельнику використовують основний та додатковий нормативний час на виготовлення придатної продукції та час на виправлення браку не з вини робітника. У знаменнику – час, оплачений по відрядній та годинній розцінках та час внутрішньозмінних простоїв і перерв у роботі.

Дата добавления: 2015-05-26