Ринкові відносини в аграрному секторі економіки Види земельної ренти

З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу. Таким доходом стає земельна рента. Земельна рента – це не трудовий доход, який отримує землевласник. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю.Слід розрізняти ренту докапіталістичну й капіталістичну:

а) докапіталістична (рабовласницька, феодальна) земельна рента вилучалася на основі особистої залежності безпосереднього виробника (раба, кріпака) від власника (рабовласника, феодала), тому охоплювала весь додатковий продукт, а іноді й частину необхідного;б) капіталістична рента виникає на основі вкладання капіталу до землі, а тому виступає в загальній масі додаткового продукту як надлишок над середнім прибутком.В умовах ринкової економіки рентні відносини виникають між власниками землі,з одного боку, і користувачами землею, з іншого. Найбільш поширеною формою таких відносин є оренда землі селянами-фермерами або підприємцями в земельних власників.Характерними рисами орендних відносин є:1) наявність двох суб’єктів цих відносин – власника і користувача;2) орендні відносини за своєю природою вторинні, похідні, вони будуються на принципі повернення;3) власник передає орендарю право продуктивно використовувати землю. Це означає, що орендодавець передає орендарю потенційну можливість отримувати від землі певний доход. Тому обов'язковою умовою орендних відносин є платність, яка виступає у формі орендної плати;4) орендні відносини мають договірний характер.

Орендна плата – це заздалегідь визначена величина доходу орендаря й виплачується власнику землі щорічно або щоквартально залежно від умов договору. Орендна плата включає в себе:а) земельну ренту;б) амортизаційні відрахування за користування приміщеннями, спорудами, енергетичним устаткуванням, якщо вони є на орендованій земельній ділянці;в) вартість оборотних засобів, якщо вони надаються власником у користування орендарю.

Основний засіб виробництва в сільському господарстві – земля у просторі обмежена, з одного боку, наявними земельними угіддями планети, з іншого,кордонами держав. Обмеженість земельних угідь і зростаючий попит на продукцію аграрного сектора роблять неможливим зосередження виробництва сільськогосподарської продукції лише на кращих землях. Ось чому людство змушено одночасно обробляти всі землі, придатні для використання. А вони, як відомо, не всі однакової якості. Землі є кращі, середні, гірші за родючістю. Це створює певні умови, які породжують монополію на землю як об’єкт господарювання.Суспільна вартість продуктів землеробства визначається не середніми умовами виробництва, як це має місце в промисловості, а умовами виробництва на відносно гірших ділянках землі. При цьому відносно гіршими вважаються не лише ті землі, що мають гірші природні якості, а й ті, які мають гірші економічні якості, тобто розташовані на великій відстані від пунктів споживання, переробки, реалізації продукції сільського господарства.

За таких умов прибуток від реалізації продукції з середніх і кращих ділянок землі (як за родючістю, так і за місцем знаходження) буде більшим від середнього. Цей надлишок і складає земельну ренту, яка отримала назву диференціальної.Диференціальна земельна рента визначається як різниця між суспільною та індивідуальною вартістю продукції землеробства.Рента, яка виникає внаслідок диференціації земельних ділянок за родючістю або за місцем розташування називається диференціальною рентою I.Рента, яку ми отримуємо внаслідок послідовного капіталовкладення в землю на одній і тій самій ділянці землі називається диференціальною рентою II. Таким чином, причина утворення диференціальної ренти – монополія на землю як об'єкт господарювання; умови – відмінності в природній родючості ґрунтів і неоднакове місцезнаходження земельних ділянок від споживачів, неоднакова продуктивність додаткових капіталовкладень в одну й ту ж земельну ділянку; форми – орендна плата, рентні платежі, плата за землю, зональні ціни; джерело – надлишок додаткового продукту, що утворюється землеробською працею на кращих земельних ділянках або в результаті продуктивніших капіталовкладень.

74. Рівновага на грошовому ринку. Попит на гроші та пропозиція грошей. Грошовий ринок - це ринок грошових коштів, на якому в результаті взаємодії попиту на гроші і пропозиції грошей встановлюється рівноважне значення кількості грошей і рівноважна ставка відсотка.Рівноважну взаємодію попиту і пропозиції грошей забезпечують спеціальні грошово-кредитні інститути.Пропозиція грошей. Уся сукупність різноманітних фінансових коштів, що звертаються на ринку в якості грошей, утворює пропозицію грошей. Пропозиція грошей в економіці регулюється в основному Центральним банком, а також в певних випадках в незначній мірі залежить і від поведінки населення і великих комерційних фінансових структур.Крива пропозиції грошей відбиває залежність кількості грошей в зверненні від рівня процентної ставки(при незмінній грошовій базі). Грошова база - це готівка плюс резерви комерційних банків, що зберігаються в ЦБ.Крива пропозиції грошей може мати вертикальний вигляд тоді, коли Центральний банк реалізує мету підтримки кількості грошей на постійному рівні і упевнено контролює кількість грошей в зверненні незалежно від коливання процентної ставки. Така ситуація характерна для жорсткої монетарної політики, спрямованої на стримування інфляції.Крива пропозиції грошей може мати горизонтальний вигляд, коли метою монетарної політики є збереження стабільним номінального розміру позикового відсотка. Досягається це шляхом фіксації облікової ставки ЦБ і прив'язки до неї став комерційних банків. Така політика називається м'якою монетарною політикою.Крива пропозиції грошей може мати похилий вигляд тоді, коли ЦБ допускає певне збільшення кількості грошей, що є в обігу, і, відповідно, номінальної ставки відсотка. Як правило, це має місце, коли ЦБ зберігає постійною норму обов'язкових резервів, але не проводить операцій на відкритому ринку.Ця комбінована політика зазвичай застосовується, коли зміни попиту на гроші обумовлені коливаннями ВВП.Грошовий мультиплікатор - це відношення пропозиції грошей до грошової маси.Попит на гроші визначається величиной грошових коштів, які господарські агенти хочуть використати як платіжні засоби. Він показує, яку частину свого доходу економічні суб'єкти вважають за краще зберігати в найбільш ліквідній формі - готівки.Тримання готівки на руках пов'язане з альтернативними витратами і позбавляє їх власника доходів, які він міг би отримати, якби купив на них інші види майна.Крива попиту на гроші має негативний кут нахилу, оскільки у міру зменшення ставки відсотка попит на гроші зростає.

Рівновага на ринку грошей встановлюється в процесі взаємодії попиту на гроші і пропозиції грошей і характеризується таким станом ринку, при якому об'єм попиту на гроші дорівнює об'єму пропозиції грошей.

Рівновага на грошовому ринку означає рівність кількості грошей, які економічні агенти хочуть мати в портфелі своїх активів, кількості грошей, пропонованій Центральним банком в умовах проведення цієї кредитно-грошової політики.

Дата добавления: 2015-05-26