Соціальна політика. Економічна нерівність і перерозподіл доходів. Крива Лоренца

Соціальна політика - це узгоджена діяльність економічних суб'єктів, спрямовану забезпечення сприятливих умов життя і праці членів товариства.Основним суб'єктом, координуючим цієї діяльності, виступає держава.Уся економічна діяльність у кінцевому підсумку має своєю метою створення матеріальної бази щодо поліпшення умов життя і праці, у соціальної політики виражаються кінцеві мету і результати економічного зростання. Зв'язок соціальної політики та економічного зростаннявзаимообусловлена. З одного боку, соціальна політика стає метою економічного зростання, бо всі аспекти економічного розвитку можна буде розглядати крізь призму їх соціальну спрямованість, з іншого - чинником економічного зростання, оскільки підвищення добробуту посилює мотивацію до праці, сприяє підвищення ефективності виробництва. З іншого боку, економічного зростання як процес пред'являє дедалі більше високі вимоги до кваліфікації, і культурі працівника, фізичному духовного розвитку особистості, що також вимагає її подальшого розвитку соціальної сфери.Соціальна політика пронизує всіх рівнів суспільної відповідальності і економічної діяльності. Так, вповні можна говорити про соціальний політиці на мікрорівні, тобто. про соціальний політиці фірми, корпорації, про діяльність різних, зокрема і благодійницьких, організацій. На макрорівні здійснюється регіональна і загальнодержавна соціальна політика.Взаємозв'язок і матеріальна забезпеченість соціальної полі-тики загалом не складається як така, тобто. автоматично, а потребує створення певних макроекономічних передумов. Цей процес відбувається є одним із завдань державного регулювання економіки.Основні функції і екологічні показники. Соціальна політика покликана сприяти розвитку взаємин справедливості у суспільстві, формувати систему соціального захисту, і навіть забезпечувати умови на шляху зростання добробуту і проведення певної політики доходів. Відповідно до цими функціями у межах соціальної полі-тики слід вирішити такі:- підготовка і реалізація програм зайнятості;- допомогу вкрай соціально вразливих верствах населення;- забезпечення доступності цінностей культури;- розвиток освіти, медицини, соціальне страхування.Результативність соціальної полі-тики можна оцінити, якщо взяти рівень і той якість життя населення різних країн. Що стосується конкретної країни можна буде аналіз зміни ситуації за певний період. Важливе значення має тут недопущення формування "соціального дна", виникнення диспропорцій, збереження й зміцнення соціального світу.Рівень життя - це ступінь забезпеченості населення матеріальними і духовними благами з сформованих потреб. У цьому потреби носять активний характер, служать спонукальним мотивом діяльності. Цілком нормально, якщо їх зростання зумовлює зростання рівень життя.Для оцінки рівень життя використовується, зазвичай, сукупність показників: величина реальних доходів, споживання основних продуктів душу населення, забезпеченість населення промисловими товарами (зазвичай, у розрахунку 100 сімей); структура споживання; тривалість робочого дня, розміри вільного часу й його структура, розвиток соціальної сфери, і ін.Серед показників рівень життя можна назвати узагальнюючі показники, передусім обсяг споживаних благ та і розподіл населення за рівнем доходів. Особливого значення мають показники, що характеризують окремі аспекти життя людей (калорійність і біологічна цінність раціону харчування тощо.).Серед перелічених показників найважливішим є показник рівня реальних доходів населення, динаміка визначається рівнем зарплати в усіх галузях народного господарства, розміром доходів від приватнопідприємницькій роботи і особистого підсобного господарства, величиною виплат з українських громадських (соціальних) фондів споживання, податкової політикою держави й рівнем інфляції."Споживча кошик" і мінімальний бюджет. Для для отримання реальної картини рівень життя необхідно мати певний стандарт, з яких можна порівнювати фактичні дані. Таким стандартом є "споживчий кошик", куди входять науково обгрунтований, збалансований набір товарів та послуг, які відповідають конкретні функціональні людській потребі у певні відрізки часу з конкретних умов, утворюють республіці, і дійсних можливостей економіки."Споживча кошик" формується по основних статтях витрат:- харчування;- одяг, білизну, взуття;- предмети санітарії, гігієни, ліки;- меблі, предмети культурно-побутового і господарського призначення;- житлово-комунальні послуги;- культосвітні заходи й відпочинок;- побутових послуг, транспорт, зв'язок;- зміст дітей у дошкільних установах;- податки, обов'язкових платежів, накопичення;- інші витрати.Розрізняють мінімальну "споживчий кошик", що забезпечує мінімально нормальну міру споживання, і раціональну "споживчий кошик", яка відображатиме найсприятливішу, науково обґрунтовану структуру споживання.Мінімальна "споживчий кошик" розраховується для стандартної сім'ї, складається з двох дорослих і двох дітей шкільного віку, і означає такий мінімально припустимий споживчий набір, зниження якого соціально неприйнятне. Мінімальна "споживчий кошик" щодо окремих соціально-демографічним групам розраховується родині з чотирьох з дітьми, одинаки у віці, пенсіонера, молодої родини із дитиною, обожнює, і є основою визначення середньодушового мінімального споживчого бюджету та взагалі прожиткового мінімуму.Середньоподушний середньомісячний мінімальний споживчий бюджет визначається республіці як 1/4 від мінімального споживчого бюджету сім'ї, з чотирьох.Прожитковий мінімум - це розмір грошового доходу, який би задоволення мінімально допустимих потреб. Прожитковий мінімум базове нормативом для віднесення громадян до малозабезпеченим груп населення, які є поза межею бідності". Ця риса окреслюється 60 % середньодушового середньомісячного мінімального споживчого бюджету (>МПБ) сім'ї, з чотирьох за попередній квартал.Від рівня споживання слід відрізняти фізіологічний мінімум споживання, яке необхідне фізичного існування.Якість життя. На відміну від рівень життя якість життя оцінити дуже складно, оскільки, по-перше, цей показник постає як своєріднаинтегративная оцінка. Наприклад, керуючись своїм розумінням якості життя, хтось не може відмовитися від мільйони доларів, вважаючи за краще цьому політ на Місяць. По-друге, якісних параметрів дуже складно піддаються кількісному вимірюванню.До основним показниками якості життя ставляться: умови і безпека праці; наявність і вільного часу; стан екології; здоров'я та фізичний розвиток населення тощо.Слід зазначити, що вимоги до рівня і якістю життя з часом підвищуються. Вони можуть помітно різнитися окремими країнах і регіонах.Чинниками, які зумовлюють кількісні і якісні показники результативності соціальної полі-тики, виступають: стан національної економіки, політична ситуація, природно-кліматичні умови, географічне розташування, сформовані традиції, і культура.

Дата добавления: 2015-05-26