Рекомендовані теми курсових робіт 1 страница

РОЗДІЛ І. РИНОК ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1.1. Ефективність використання земель в ринкових умовах.

1.2. Ефективність меліорації землі та резерви її підвищення.

1.3. Основні виробничі фонди та поліпшення ефективності їх використання.

1.4. Підвищення ефективності використання оборотних засобів.

1.5. Матеріаломісткість сільськогосподарської продукції та резерви її зниження.

1.6. Резерви поліпшення використання трудових ресурсів в аграрному підприємстві.

РОЗДІЛ ІІ. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

2.1. Спеціалізація та оптимізація галузевої структури аграрного підприємства.

2.2. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та шляхи підвищення її економічної ефективності.

2.3. Інтенсифікація рослинництва та поліпшення її економічної ефективності.

2.4. Інтенсифікація тваринництва та поліпшення її економічної ефективності.

2.5. Хімізація сільського господарства та її еколого-економічна ефективність.

2.6. Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах.

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РОЗШИРЕНЕ ВІДТВОРЕННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1. Продуктивність праці та резерви її росту в землеробстві.

3.2. Продуктивність праці та резерви її росту в тваринництві.

3.3. Собівартість виробництва продукції землеробства та шляхи її зниження.

3.4. Собівартість виробництва продукції тваринництва та шляхи її зниження.

3.5. Ефективність використання машинно-тракторного (комбайнового) парку підприємства та резерви її підвищення.

3.6. Ефективність використання транспорту підприємства і резерви її підвищення.

3.7. Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва.

3.8. Ціни на сільськогосподарську продукцію та їх вдосконалення.

3.9. Цінова конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та шляхи її підвищення.

3.10. Економічна ефективність та соціальне значення підвищення якості сільськогосподарської продукції.

3.11. Підвищення ефективності реалізації сільськогосподарської продукції.

3.12. Економічна ефективність виробництва і переробки зерна (цукрового буряку, льону-довгунця, соняшнику, овочів та ін.) і шляхи її підвищення.

3.13. Ефективність садівництва і шляхи її підвищення.

3.14. Сучасний стан розвитку кормової бази підприємства і резерви її зміцнення в умовах ринкової економіки.

3.15. Ефективність виробництва комбікормів і резерви її підвищення.

3.16. Ефективність виробництва і переробки молока (продукції м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства) та шляхи її підвищення.

3.17. Виробництво продукції птахівництва на промисловій основі та його ефективність (на прикладі птахо- або бройлерної фабрики).

3.18. Ринок продукції (зерна, цукру, молока тощо): суть, проблеми формування і ефективного функціонування.

ОРІЄНТОВАНІ ПЛАНИ КУРСОВИХ РОБІТ

Тема 1.1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ В РИНКОВИХ УМОВАХ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ ТА ЇЇ ПРОЯВ У РИНКОВИХ УМОВАХ

1.1. Суть економічної ефективності інтенсивного використання землі.

1.2. Показники інтенсивності та економічної ефективності використання землі та методика їх визначення.

1.3. Розвиток реформування земельних відносин в Україні.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Земельний фонд аграрного підприємства: їх склад, структура та інтенсивність використання.

2.3. Економічна ефективність використання землі.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

3.1. Застосування меліорації та протиерозійних заходів.

3.2. Впровадження прогресивної системи землеробства та раціональної структури посівних площ.

3.3. Раціональна система землеробства та охорона земельних ресурсів.

3.4. Удосконалення технічної бази підприємства і впровадження прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Методика написання окремих розділів і підрозділів.

У першому розділі особлива увага повинна бути приділена огляду літератури з питань ефективності використання землі.

При розгляді методики дослідження доцільно перерахувати методи, які були використані при виконанні роботи. Вказати, з якою метою вони застосовувались.

Серед показників, які характеризують рівень інтенсивності та економічну ефективність використання землі необхідно розглянути методики розрахунку наступних показників: коефіцієнт сільськогосподарського освоєння землі, коефіцієнт розораності, коефіцієнт використання ріллі, коефіцієнт меліорованості, землезабезпеченість, виробництво валової продукції у натуральному і грошовому виразі, кількість товарної продукції та прибутку в розрахунку на 100 га відповідних угідь.

Одним із важливих питань теми є питання земельних відносин. Для досконалого його освітлення доцільно опрацювати законодавчі та нормативно-правові акти.

У другому підрозділі другого розділу рекомендується висвітлити аналіз даних, які характеризують зміни у складі та структурі посівних площ в динаміці, а також інтенсивність використання земельних угідь.

При висвітленні третього підрозділу необхідно розглянути основні показники економічної ефективності використання землі, а також доцільно проаналізувати, як впливає фондоозброєність праці і фондозабезпеченість на показники економічної ефективності використання землі на підприємстві.

Зміст третього розділу повинен містити виявлення резервів поліпшення використання землі за рахунок всебічного поліпшення якості угідь та підвищення їх родючості.

Потрібно акцентувати увагу на тому, що меліорація земель є одним з важливих напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Слід детально проаналізувати вплив меліоративних заходів на зростання рівня врожайності сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, збільшення обсягу валової продукції, окупність виробничих витрат.

В другому підрозділі розглядається роль хімізації землеробства у відтворенні родючості ґрунту. Слід показати, як впливає внесення добрив на приріст урожайності сільськогосподарських культур, продуктивність праці, рівень рентабельності виробництва.

Оскільки одним із факторів ефективного використання землі є структура посівних площ, то слід дати оцінку існуючої структури та визначити резерви її поліпшення.

Тертій підрозділ містить економічне обґрунтування системи землеробства підприємства на перспективу. Необхідно запропонувати для впровадження у виробництво комплекс взаємопов’язаних агротехнічних, організаційно-економічних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, збереження і підвищення родючості ґрунту.

З метою усунення негативних наслідків інтенсивного використання землі висвітлити основні засоби поліпшення використання та охорони земельних угідь у сільському господарстві.

ТЕМА 1.3. ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

1.1. Економічна характеристика основних виробничих фондів сільського господарства.

1.2. Основні показники економічної ефективності використання основних виробничих фондів та методика їх обчислення.

1.3. Створення та функціонування ринку засобів виробництва у сільському господарстві.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ОСНОВНИМИ ВИРОБНИЧИМИ ФОНДАМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Структура і динаміка основних виробничих фондів.

2.3. Рівень використання основних виробничих фондів і фактори впливу на їх ефективність.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

3.1. Удосконалення структури основних виробничих фондів.

3.2. Підвищення продуктивності МТП.

3.3. Перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Методика написання окремих розділів та підрозділів.

У першому підрозділі першого розділу необхідно підкреслити роль виробничих фондів, яку вони відіграють роль у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, спираючись на розвиток науково-технічного прогресу. Розглянути класифікацію та методи оцінки основних виробничих фондів.

Потім викласти методи причинних зв’язків між факторними і результативними показниками та вплив тих чи інших факторів на ефективність використання виробничих фондів і виявлення резервів її підвищення. Охарактеризувати специфіку формування і використання основних виробничих фондів в ринкових умовах.

У першому підрозділі другого розділу дається природноекономічна характеристика підприємства.

В другому підрозділі поряд з аналізом структури основних виробничих фондів необхідно розглянути структуру окремих складових частин, наприклад, енергетичних потужностей, стану великої рогатої худоби тощо.

При написанні третього підрозділу необхідно виходити з тих завдань, які поставлені по виробництву продукції і підвищенню рівня використання наявних у господарстві фондів та інших виробничих ресурсів.

Насамперед дати аналіз показників, якими характеризується досягнутий рівень насиченості господарства основними виробничими фондами: фондозабезпеченість виробництва, фондоозброєність праці, енергозабезпеченість виробництва і енергоозброєність праці в розрахунку на 100 га посівної площі та 1 середньорічного працівника.

Після цього слід здійснити аналіз економічної ефективності використання основних виробничих фондів, розглянути в динаміці показники фондомісткості продукції та фондовіддачі виробництва. Проаналізувати динаміку середньорічної кількості тракторів, комбайнів та інших машин в розрахунку на 1 земельних угідь. Порівняти фактичні показники з нормативною потребою. Потім обчислити рентабельність використання фондів як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Оскільки результати виробництва значною мірою формуються під впливом таких факторів як фондозабезпеченість та фондоозброєність, необхідно встановити залежність між розміром цих показників і такими показниками як вихід валової продукції та прибутку в цілому по підприємству так і в розрізі галузей – рослинництва і тваринництва. З цією метою необхідно провести розрахунки з використанням кореляційно-регресійного аналізу. Кореляційний аналіз дозволить встановити міру впливу фондозабезпеченості на вихід валової продукції, прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (а у тваринництві – на 1 умовну голову худоби); міру впливу фондоозброєності на аналогічні показники, розраховані на 1 середньорічного працівника. Розрахунок рівняння регресії (лінійних, степеневих чи іншого виду) дозволить визначити напрями та кількісну зміну результативного показника при зміні фактора.

В першому підрозділі третього розділу на основі розглянутих змін, які відбулися в структурі основних виробничих фондів за досліджуваний період, а також наукової літератури, потрібно викласти власні рекомендації щодо її вдосконалення. Потрібно обґрунтувати оптимальне співвідношення фондів, яке б забезпечило виробництво провідних видів продукції з найбільшою економічною ефективністю, подальше підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та зростання рівня рентабельності всіх галузей.

В другому підрозділі виявляють резерви підвищення ефективності використання різних груп основних виробничих фондів. Визначають шляхи підвищення використання МТП через можливі фактори екстенсивного навантаження (збільшення кількості робочих днів, підвищення коефіцієнту змінності і т.і.) і інтенсивного навантаження машин (підвищення швидкості руху і змінної норми виробітку, раціональне комплектування машинно-тракторних агрегатів). Розглядають питання технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської техніки.

Також необхідно розрахувати економічну ефективність впровадження у виробництво нової техніки. З цією метою порівняти техніко-економічні показники вітчизняної техніки з аналогічною закордонною.

В третьому підрозділі третього розділу для обґрунтування рекомендацій по подальшому підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів необхідно, насамперед, навести основні показники перспективного плану розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема, обсяги виробництва продукції провідних галузей та сукупних капітальних вкладень і в розрізі основних напрямів (або об’єктів), які будуть виділені для забезпечення запланованих темпів росту виробництва.

ТЕМА 1.4. ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

1.1 Значення оборотних засобів у виробничому процесі та їх вплив на формування собівартості.

1.2. Характеристика складових оборотних засобів: оборотних фондів та фондів обігу.

1.3. Показники ефективності використання оборотних засобів.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Забезпеченість оборотними засобами і матеріаломісткість основних видів продукції.

2.3. Ефективність використання оборотних засобів та фактори впливу на неї.

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

3.1. Дотримання нормативу витрат матеріальних оборотних засобів.

3.2. Поліпшення якості оборотних засобів.

3.3. Виконання аналізу змін змінних витрат в залежності від обсягу виробництва продукції та реалізації.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ТЕМА 1.5. МАТЕРІАЛОМІСТКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА РЕЗЕРВИ ЇЇ ЗНИЖЕННЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Сільськогосподарське виробництво як споживач матеріальних ресурсів.

1.2. Основні показники матеріаломісткості сільськогосподарської продукції та принципи їх розрахунку.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Землемісткість виробництва продукції.

2.3. Стан кормомісткості виробництва продукції тваринництва.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ЗНИЖЕННЯ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1. Економія матеріальних витрат при виконанні сільськогосподарських робіт у рослинництві.

3.2. Раціональне використання матеріальних ресурсів у тваринництві.

3.3. Використання досягнень науково-технічного прогресу.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ТЕМА 1.6. ТРУДОВІ РЕСУРСИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА РЕЗЕРВИ ПОЛІПШЕННЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

1.1. Поняття трудових ресурсів, тенденції розвитку, особливості використання.

1.2. Фактори, які впливають на використання трудових ресурсів в умовах ринку.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Трудові ресурси, їх склад і забезпеченість ними підприємства.

2.3. Використання трудових ресурсів.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

3.1. Матеріальне та моральне стимулювання в поліпшенні використання трудових ресурсів.

3.2. Шляхи зниження сезонності сільськогосподарської праці.

3.3. Перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва і поліпшення використання трудових ресурсів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Методика написання окремих розділів та підрозділів.

У першому підрозділі першого розділу слід розкрити поняття праці, трудових ресурсів. Відобразити, що трудові ресурси – основна продуктивна сила суспільного виробництва. Подати віковий склад трудових ресурсів.

В другому підрозділі треба чітко висвітлити методи та методичні прийоми, використані в процесі роботи. Це, насамперед, показники, які характеризують наявність трудових ресурсів (коефіцієнт забезпеченості) та їх використання (коефіцієнт використання).

Описати методику розрахунку умовних працездатних, визначення потенціального запасу, коефіцієнта сезонності і розмаху сезонності.

В першому підрозділі другого розділу надати природну та економічну характеристику досліджуваного підприємства.

В другому підрозділі потрібно розглянути склад трудових ресурсів, їх чисельність та якісний стан, рівень забезпеченості ними підприємства. Розрахувати потенціальний запас праці.

При висвітлені слід розглянути рівень використання трудових ресурсів, тобто їх фактичну участь у виробництві, визначити міру використання запасу праці і т.д. З метою виявлення факторів, які найбільш впливають на рівень використання трудових ресурсів, слід скористатися прийомами індексного і кореляційного аналізу.

В першому підрозділі третього розділу показати значення поліпшення умов праці, підвищення матеріальної і моральної зацікавленості в збільшенні обсягів виробництва продукції, підвищення її якості, ефективному використанні ресурсів та зниження сезонності сільськогосподарської праці.

В третьому підрозділі на матеріалах власного дослідження та на підставі літературних джерел потрібно показати перспективу розвитку сільського господарства. Показати, як в умовах інтенсифікації сільського господарства, на основі поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва вдосконалюються існуючі та розвиваються нові організаційні форми суспільного виробництва і як вони будуть впливати на використання трудових ресурсів.

ТЕМА 2.2. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1. Суть і особливості інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

1.2. Методика визначення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ ІІ. СТАН ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Динаміка рівня інтенсифікації та продуктивності сільськогосподарського виробництва.

2.3. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1. Хімізація землеробства та тваринництва.

3.2. Комплексна механізація в рослинництві та тваринництві.

3.3. Вдосконалення розміщення та спеціалізації.

3.4. Впровадження інтенсивних технологій.

Методика написання окремих розділів та підрозділів.

У вступі коротко характеризується досягнутий рівень розвитку сільського господарства країни за минулий період, а також висвітлюються ті завдання, які стоять перед агропромисловим комплексом по розв’язанню продовольчої проблеми. Акцентується увага на тому, що інтенсифікація є головним резервом розвитку сільського господарства. Порушується питання необхідності підвищення ефективності виробництва і те, що це можливо здійснити лише через ефективне використання засобів інтенсифікації. Звертається увага на такий момент, як різноманітність природноекономічних умов виробництва.

В першому підрозділі першого розділу потрібно розкрити суть екстенсивного та інтенсивного шляхів розширеного відтворення в сільському господарстві. Тут дається огляд літературних джерел з питань інтенсифікації сільського господарства. При цьому слід показати своє відношення до опублікованих праць.

В другому підрозділі необхідно зупинитись на системі показників, які дають можливість всебічно проаналізувати інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. Крім опису показників, потрібно висвітлити методику розрахунку, вказати, якими прийомами та методами досліджувався процес інтенсифікації.

При висвітлені другого підрозділу другого розділу варто дотримуватись такої послідовності: спочатку розглянути структуру посівних площ за два роки – базисний та досліджуваний. Далі в динаміці за досліджувані роки вивчити рівень сільськогосподарського виробництва. Всі показники, які його характеризують, розраховуються на підставі зведеного в середньому за 5 років.

Динаміку продуктивності виробництва потрібно ілюструвати в землеробстві врожайністю, а в тваринництві – зростанням поголів’я та його продуктивністю. Далі показати збільшення валової продукції (основних її видів) в натуральному виразі, а також у порівняних цінах (окремо землеробство, тваринництво і в цілому по сільському господарству). Проаналізувати рух товарної продукції за досліджувані роки і показати зміни в рівні товарності.

В цьому ж підрозділі показати вплив рівня інтенсивності та підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тваринництва і зростання вартості валової продукції.

В третьому підрозділі потрібно виявити, як у процесі інтенсифікації змінюється економічна ефективність виробництва. При цьому необхідно показати, як зростає продуктивність праці в цілому по сільському господарству, його галузях, а також при виробництві основних видів рослинницької та тваринницької продукції.

Спочатку проаналізувати зміни продуктивності праці. Потім необхідно показати, як із зростанням рівня інтенсивності підвищується продуктивність праці, які фактори є найбільш впливовими в забезпеченні скорочення затрат живої праці на одиницю об’єкту інтенсифікації. При цьому варто порівняти показники економічної ефективності з однаковими за родючістю землями, але різними за рівнем інтенсивності виробництва.

При вивченні собівартості продукції виявляється ефективність сукупних затрат уречевленої та живої праці, які прикладаються до об’єкту інтенсифікації, і визначаємо, на скільки ці сукупні витрати окупаються створеною продукцією. Собівартість слід аналізувати по основним видам продукції рослинництва і тваринництва, в середньому по підприємству. Вивчається структура собівартості по видах продукції і виявляються найбільш значимі фактори у формуванні витрат виробництва. Порівнюються показники собівартості по видах продукції з середніми за 5 років.

Досліджуючи рентабельність виробництва, визначають прибуток, рівень рентабельності, вартість валової продукції на 1 грн. витрат виробництва та інші показники економічної ефективності. Названі показники обчислюють в цілому по підприємству та окремо по землеробству та тваринництву.

Для відображення кількісного впливу рівня інтенсивності на результати та економічну ефективність виробництва слід виконати кореляційно-регресійний аналіз з використанням ЕОМ. Це дасть змогу визначити ступінь впливу одного чи кількох факторів на той чи інший показник ефективності, оцінити величину та напрям зміни цього показника при зміні фактора. В свою чергу це дозволить науково обґрунтувати основні напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництв в цілому чи по окремих його галузях. Так, наприклад, необхідно дослідити залежність між виходом валової продукції (у) та якістю землі (в балах) (Х1), вартістю основних виробничих фондів (Х2), вартістю оборотних фондів (Х3), чисельністю працівників (Х4) (всі показники визначаються в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь). При встановленні форми залежності можна обмежитись побудовою лінійного (У= А1+А1Х1+А2Х2+А3Х3+А4Х4) та степеневого (У = А1*Х1а1*Х2а2*Х3а3*Х4а4) рівнянь. Визначення коефіцієнта кореляції (R) дає змогу оцінити ступінь залежності між результативним показником та факторами, що його зумовлюють, а коефіц3ієт множинної детермінації (D=R2) свідчить про те, яка доля результативного показника зумовлена впливом включених у модель факторів.

Аналогічні розрахунки слід провести в розрізі окремих галузей – рослинництва і тваринництва, маючи на увазі, що показники в рослинництві визначаються в розрахунку на 100 га ріллі, а в тваринництві – на 1 середньорічну умовну голову худоби.

Додаткові вкладення визначають як різницю в середньорічній вартості основних і оборотних фондів та витрат виробництва між рівнем цих показників у досліджуваному році до попереднього, а темпи їх зростання – у відсотках. Ефективність додаткових вкладень визначається збільшенням додаткової продукції на 1 грн. додаткових витрат виробництва.

Викладення третього розділу слід розпочати з показників розвитку сільського господарства. В першому підрозділі третього розділу потрібно вказати здійснення інтенсифікації в господарстві на перспективу. Для цього слід взяти конкретні дані про поставки добрив, про їх розподіл під сільськогосподарські культури. Особливу увагу слід приділити підвищенню ефективності використання добрив. Певне місце відвести засобам захисту рослин від хвороб та шкідників.

У тому ж плані висвітлюється хімізація тваринництва, зокрема її роль у ліквідації дефіциту протеїну.

При розкритті другого підрозділу необхідно показати досягнутий рівень механізації виробничих процесів у землеробстві та тваринництві. Окремо підкреслити роль раціонального використання наявної техніки у завершенні комплексної механізації виробництва. Зупинитись на перспективах розширення площ меліорованих земель, а також торкнутися питання подальшого поліпшення їх використання і підвищення ефективності виробництва продукції на них. Зробити порівняльні оцінки використання меліорованих і не меліорованих земель.

У третьому підрозділі охарактеризувати систему заходів по подальшому вдосконаленню розміщення спеціалізації виробництва.

У четвертому підрозділі доцільно висвітлити ефективність впровадження інтенсивних технологій на основі використання науково-технічного прогресу в сільському господарстві, зокрема таких, як нові сорти та гібриди сільськогосподарських культур, породи та помісі тварин тощо.

У висновках та пропозиціях слід чітко сформулювати найважливіші моменти, які випливають з проведеного в роботі аналізу. Висновки повинні супроводжуватись пропозиціями і рекомендаціями підприємству. При їх написанні слід використовувати окремі цифрові дані, які характеризувались або наводились як перспективні.

При виконанні курсових робіт на теми: „Інтенсифікація рослинництва та поліпшення її економічної ефективності” та „Інтенсифікація тваринництва та поліпшення її економічноїефективності” методичний підхід такий же самий. Проте по кожній галузі слід враховувати її особливості і відповідно до цього корегувати план та хід роботи.

ТЕМА 2.3. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ РОСЛИННИЦТВА ТА ПОЛІПШЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

1.1. Поняття та особливості інтенсифікації рослинництва.

1.2. Об’єкт інтенсифікації рослинництва та її показники у галузі.

1.3. НТП – основа інтенсифікації галузі.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Динаміка рівні інтенсивності та продуктивності галузі рослинництва.

2.3. Економічні показники розвитку галузі.

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

3.1. Меліорація та хімізація галузі.

3.2. Удосконалення МТБ підприємства.

3.3. Якість продукції та її вплив на інтенсифікацію галузі.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ТЕМА 2.4. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА ТА ПОЛІПШЕННЯ ЇЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

1.1. Поняття та особливості інтенсифікації тваринництва.

1.2. Об’єкт інтенсифікації тваринництва та її показники у галузі.

1.3. Проблеми інтенсифікації тваринництва.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Динаміка рівні інтенсивності та продуктивності галузі тваринництва.

2.3. Економічні показники розвитку галузі.

РОЗДІЛ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

3.1. Поліпшення кормової бази.

3.2. Вдосконалення раціонів годування.

3.3. Підвищення якості стада.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ТЕМА 2.5. ХІМІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЇЇ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА РОЛЬ ХІМІЗАЦІЇ У ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1. Основні напрями хімізації.

1.2. Економічні та екологічні вимоги до хімізації.

Дата добавления: 2015-05-26